Рішення № 65504427, 22.03.2017, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2017 року Справа № 915/145/17

м. Миколаїв

за позовом: Приватного Акціонерного Товариства "Микитівський гранітний кар'єр" (юридична адреса: 56530, Миколаївська область, Вознесенський район, смт. Олександрівка, вул. Микитівська, 1; поштова адреса: 56500, Миколаївська область, м. Вознесенськ, а/с 48) код 01033255

до відповідача: Дочірнього підприємства "Миколаївський облавтодор" Відкрите Акціонерне Товариство "Державна Акціонерна Компанія "Автомобільні дороги України" (54029, м. Миколаїв, вул. Г.Петровой, 2-а) код 31159920

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Дочірнє підприємство "ШРБУ № 100" Відкрите акціонерне товариство "Державна Акціонерна Компанія" "Автомобільні дороги України" (юридична адреса: 07335, Київська область, Вишгородський район, с. Демидів; фактична адреса: 03170, м. Київ, вул. Янтарна, 2) код 05423018

про: стягнення заборгованості за договором позики № 05/01-2011 від 05.01.2011 р. у розмірі 66654 грн. 58 коп.

суддя Фролов В. Д. ПРИСУТНІ:

Від позивача - Гулай В.М., довіреність №01/Ю від 10.01.2017

Від відповідача - Чекамов В.О., довіреність № Юр/148 від 06.02.2017

Від 3 особи - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерное товариство "Микитівський гранітний кар'єр" (надалі-Позива) звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до Дочірнього підприємства "Миколаївський облавтодор" Відкрите Акціонерне Товариство "Державна Акціонерна Компанія "Автомобільні дороги України" (надалі-Відповідач) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Дочірнього підприємства "ШРБУ № 100" Відкритого акціонерного товариства "Державна Акціонерна Компанія" "Автомобільні дороги України" про стягнення заборгованості за договором позики №05/01-2011 від 05.01.2011 року (надалі-Договір) у сумі 66 654 грн. 58 коп., обґрунтовуючи свої вимоги ст.ст. 11, 509, 526, 530 Цивільного кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані належним чином, тому підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступного.

05 січня 2011 року між відповідачем та третьою особою укладено договір позики №05/01-2011 умовами якого передбачено, що в порядку та на умовах, визначених цим договором третя особа передає відповідачу у власність грошові кошти в сумі 8 784 575 грн. 00 коп., а відповідач приймає на зобов'язується повернути їх у визначені в цьому договорі строки. Позика за цим договором є безпроцентною (розділ 1 договору позики).

Частиною 2 пункту 2.2.1 договору позики передбачено, що позика вважається переданою відповідачу з моменту зарахування позики на поточний рахунок відповідача.

Цей договір набирає чинності з моменту надання відповідачу позики, у порядку передбаченому договором та діє до повного виконання зобов'язань за ним.

15 грудня 2015 року сторони уклали договір відступлення права вимоги №15-12/15, відповідно до якого третя особа (первісний кредитор) відступає, а позивач (новий кредитор) набуває право вимоги до відповідача по частині, яка виникла за договором позики № 05/01-2011 від 05.01.2011. Станом на день укладання даного договору заборгованість відповідача перед третьою особою за договором позики № 05/01-2011 від 05.01.2011 становила 5 165 575,00 грн. За цим договором позивач одержує право замість третьої особи вимагати від боржника оплати грошових коштів в розмірі, зазначеному в п.2.1 договору (розділ 1 договору).

Відповідно до п.2.1 договору №15-12/15 право вимоги, що відступається за цим договором, оцінене сторонами в 66 654 грн. 58 коп.

Листом від 30.12.2015 третя особа повідомила відповідача про укладання договір відступлення права вимоги №15-12/15 від 15.12.2015.

15.03.2016 на адресу відповідача від третьої особи направлялись листи №59 та №12/247 з актами звірки взаєморозрахунків станом на 31.12.2015, відповідно до якої за відповідачем наявна заборгованість в розмірі 5 165 575 грн., який підписаний сторонами та скріплений печатками їх підприємств (а.с.18).

11 липня 2016 року та 20 січня 2017 року позивачем направлено вимоги до відповідача про сплату боргу.

31.01.2017 від відповідача до третьої особи надійшов лист в якому зазначено, що у зв'язку з відсутністю фінансування неможливо прийняти рішення про даним вимогам.

Відповідно до ч.1,2 ст.193 ГК України cуб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони.

Згідно з ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності зі ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з врахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 526, ЦК України зобов'язання повинно виконуватись належним чином.

Відповідно до ст.1046 Цивільного Кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми (п.1 ст.1047 Цивільного Кодексу України).

Згідно п.п.1, 3 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем, у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Враховуючи вищевикладене, станом на час розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем за договором позики №05/01-2011 від 05.01.2011 складає суму 66 654 грн. 58 коп. та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Посилання відповідача на скрутне фінансове становище та відсутність фінансування у зв'язку з несвоєчасною оплатою замовниками виконаних ними договорів не приймаються судом до уваги, оскільки за загальними правилами, закріпленим в ч. 1. ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання через відсутність у нього необхідних коштів.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як підставу своїх вимог або заперечень.

З урахуванням вимог ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Статтею 49 ГПК України передбачено покладання судових витрат, зокрема витрат на оплату судового збору, у разі задоволення позову на відповідача.

В судовому засіданні 22.03.2017 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Дочірнього підприємства "Миколаївський облавтодор" Відкрите Акціонерне Товариство "Державна Акціонерна Компанія "Автомобільні дороги України" (54029, м. Миколаїв, вул. Г.Петровой, 2-а, код 31159920) на користь Приватного Акціонерного Товариства "Микитівський гранітний кар'єр" (56530, Миколаївська область, Вознесенський район, смт. Олександрівка, вул. Микитівська, 1, код 01033255; р/р26007513874800 в ПАТ "УкрСиббанк", МФО 351005) заборгованість у сумі 66 654 (шістдесят шість тисяч шістсот п'ятдесят чотири) грн. 58 коп., а також грошові кошти на відшкодування витрат на оплату позовної заяви судовим збором у сумі 1600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп.

3. Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складене 23 березня 2017 року.

Суддя В.Д. Фролов