Рішення № 65504335, 23.03.2017, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.03.2017Справа №910/2905/17За позовом Приватного акціонерного товариства "Українська страхова група"

до Приватного акціонерного товариства "Страхове товариство "Іллічівське"

про відшкодування шкоди 17 790,52 грн

Суддя Усатенко І. В.

Представники сторін:

від позивача: Ткач Д. В. (за дов.);

від відповідача: не з'явився

На підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) в судовому засіданні 23.03.2017 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулось з позовом Приватне акціонерне товариство "Українська страхова група" до Приватного акціонерного товариства "Страхове товариство "Іллічівське" про відшкодування шкоди 17 790, 52 грн.

Ухвалою суду від 24.02.2017 порушено провадження у справі № 910/2905/17, розгляд останньої призначено на 23.03.2017.

Через відділ канцелярії господарського суду 10.03.2017 від позивача надійшли документи на виконання вимог суду супровідним листом (вих. № 27448 від 06.03.2017).

Від Моторного (транспортного) страхового бюро України 13.03.2017 через відділ господарського суду надійшла інформація щодо полісу обов'язкового страхування № АЕ/6387887.

В судове засідання 23.03.2017 представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, докази чого наявні в матеріалах справи.

Представник позивача в судове засідання з'явився та надав суду усні пояснення, в яких позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивачем, як страховиком виплачено страхове відшкодування, внаслідок чого до позивача в порядку ст. 27 Закону України "Про страхування " та статті 993 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) перейшло право вимоги (регресу) в межах здійснених фактичних затрат до відповідача, як до страховика особи, яка відповідальна за заподіяні збитки.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, копію ухвали суду ним отримана, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідач не скористався своїм правом, забезпеченим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, відзив суду не надав.

Відповідно до положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на які посилаються позивач об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

Як підтверджено матеріалами справи, 18.03.2016 в місті Києві трапилась дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю транспортного засобу "Mitsubishi Lancer", державний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2 та транспортного засобу "ЗИЛ", державний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3. Довідка про ДТП №87803118 вих. від 11.04.2016.

Відповідно до постанови Дарницького районного суду міста Києва від 05.04.2016 у справі № 753/5766/16-п ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні правопорушення за статтею 124 КУпАП, та призначене адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Судом встановлено, що транспортний засіб "Mitsubishi Lancer", державний номер НОМЕР_1, застраховано позивачем згідно з договором добровільного страхування наземних транспортних засобів № 28-0107-13-01853 від 08.09.2015, укладеним між позивачем (страховик) та ОСОБА_2 Ю.(страхувальник) (далі - договір).

ОСОБА_2 звернувся до позивача з заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування 18.03.2016.

Згідно з рахунком № М_СчТ00576 від 18.03.2016 Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоград" вартість ремонту автомобіля "Mitsubishi Lancer", державний номер НОМЕР_1 становить 17 790, 52 грн. ТОВ «Автоград» складені наряди-замовлення №М_№НО12047 від 21.07.2016 на суму 4143,90 грн., №М_ЗНО118024 від 29.04.2016 на суму 17790,52 грн.

Згідно актів огляду транспортного засобу від 18.03.2016, та 27.05.2016, ремонтної калькуляції № ДКК - 49717 від 25.03.2016 вартість ремонту автомобіля "Mitsubishi Lancer", державний номер НОМЕР_1 складає 17 825, 94 грн.

Позивачем на підставі наданих документів з урахуванням умов договору, укладеного ним з страхувальником було складено страховий акт № ДККА - 49717 від 28.03.2016 та призначено до виплати страхового відшкодування у розмірі 17 790, 52 грн., розпорядження про виплату страхового відшкодування від 30.03.2016.

Позивачем, згідно з платіжним дорученням № 5625 від 30.03.2016, копія якого наявна в матеріалах справи, здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 17 790, 52 грн. на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоград».

В квітні 2016 року позивач направив відповідачу заяву на виплату (страхового) відшкодування в порядку регресу (вих. № 25881 від 29.04.2016), якою просив здійснити відшкодування шкоди в розмірі 17 790, 52 грн.

В серпні 2016 року відповідач направив позивачу листа (вих. № 3212рв від 15.08.2016), в якому визнав свої зобов'язання перед позивачем на суму 17 790, 52 грн.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач посилається на те, що відповідач, як страховик особи, винної у вчиненні ДТП, зобов'язаний відшкодувати позивачеві в порядку регресу суму матеріальної шкоди, завданої в результаті ДТП, розмір якої з урахуванням ліміту відповідальності та франшизи становить 17 790, 52 грн.

Статтею 4-3 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Згідно з положеннями статті 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

За приписами статті 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача у межах фактичних витрат і суми страхового відшкодування потерпілій особі перейшло право вимоги до особи, відповідальної за завдання матеріального збитку власнику транспортного засобу "Mitsubishi Lancer", державний номер НОМЕР_1.

Однак, у разі якщо її цивільно-правова відповідальність перед третіми особами застрахована у певного страховика, то останній стає відповідальною особою, адже, внаслідок укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів страховик в межах страхової суми несе відповідальність за шкоду, завдану застрахованою ним особою.

Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. Згідно із ст. 29 вказаного Закону у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Судом установлено, що цивільно-правова відповідальність власника автомобіля "ЗІЛ", державний номер НОМЕР_2 на момент вказаної ДТП була застрахована у відповідача згідно з полісом № АЕ/6387887, строком дії з 20.01.2016 по 19.01.2017.

Вказаним полісом встановлено ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну, що складає 50 000,00 грн та встановлено франшизу в розмірі 0, 00 грн.

Таким чином, відповідач взяв на себе обов'язок відшкодувати шкоду заподіяну третім особам під час ДТП, яке сталася за участю забезпеченого транспортного "ЗИЛ", державний номер НОМЕР_2.

Доказів відшкодування відповідачем шкоди, заподіяної під час ДТП, яке сталася за участю забезпеченого транспортного засобу "ЗИЛ", державний номер НОМЕР_2 власнику автомобіля "Mitsubishi Lancer", державний номер НОМЕР_1 та/або позивачу матеріали справи не містять.

З урахуванням вимог п. 36.4 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", ст. 25 Закону України "Про страхування" суд дійшов висновку, що рахунок № М_СчТ00576 від 18.03.2016, страховий акт № ДККА - 49717 від 28.03.2016, платіжне доручення № 5625 від 30.03.2016, копії яких наявні в матеріалах справи, є достатніми доказами фактично здійснених позивачем витрат по виплаті страхового відшкодування, які (витрати) виникли внаслідок ДТП. При цьому, звіт про оцінку транспортного засобу є лише попереднім оціночним документом, в якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, що витрачена на відновлення транспортного засобу, а тому реальним підтвердженням виплати суми страхового відшкодування страхувальнику, є саме платіжне доручення № 5625 від 30.03.2016.

Вищевикладена позиція викладена у постанові Вищого господарського суду від 02.02.2016 у справі № 910/13155/15, від 21.01.2014 у справі № 910/11450/13, від 30.07.2013 у справі № 910/3655/13.

Статтею 25 Закону України "Про страхування" передбачено, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Відповідно до ст. 9 "Про страхування" страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. Розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що шкода в розмірі 17 790, 52 грн, завдана при ДТП транспортному засобу "Mitsubishi Lancer", державний номер НОМЕР_1 належним чином доведена.

Відповідно до абз. 2 п. 12.1 ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

Як зазначається у статті 9 Закону України "Про страхування", франшиза - це частина збитків, що не відшкодовується страховиком.

Полісом № АЕ/6387887 не встановлено франшизи та визначено ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну, що складає 50 000,00 грн.

З розрахунку позовних вимог вбачається, що позивачем враховано ліміт відповідальності за шкоду, відповідачем визнається сума заборгованість, а тому визнаються обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідача страхового відшкодування в розмірі 17 790, 52 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Згідно зі ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхове товариство "Іллічівське" (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 38- Б; ідентифікаційний код 25186738) на користь Приватного акціонерного товариства "Українська страхова група" (03038, м. Київ, вул. І. Федорова, 32-А; ідентифікаційний код 30859524) 17790 (сімнадцять тисяч сімсот дев'яносто) грн 52 коп. відшкодування шкоди та витрати по оплаті судового збору у розмірі 1 600 (одна тисяча шістсот) грн 00 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 24.03.2017

Суддя І.В.Усатенко