Ухвала суду № 65503806, 24.03.2017, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

21.03.2017 Справа № 904/1003/17

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІМПОРТ ТЕХНОЛОДЖІ", м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма "ПОЛІПЛАСТ +", м. Дніпро

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Соборний відділ державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, м. Дніпро

про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності

Суддя Петрова В.І.

Представники:

від позивача: Денисов А.М., дов. від 11.01.17р.

від відповідача: Іванова О.М., дов. від 17.01.17р.

від третьої особи: не з"явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ІМПОРТ ТЕХНОЛОДЖІ" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма "ПОЛІПЛАСТ +", в якому просило звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання за Товариством з обмеженою відповідальністю "ІМПОРТ ТЕХНОЛОДЖІ" права власності на предмет іпотеки: нежитлову будівлю, загальною площею 326,7 кв.м, розташовану за адресою: м. Дніпро, вул. Мандриківська, буд.47, в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов'язань.

Позовні вимоги обгрунтовував тим, що на виконання умов кредитного договору №СМ-SME301/036/2006 від 22.08.2006р. Акціонерний комерційний банк "Райффайзенбанк Україна", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "ОТП Банк", надав відповідачу кредит у розмірі 50 000,00 доларів США. В рахунок виконання зобов"язань за кредитним договором 22.08.2006р. між Акціонерним комерційним банком "Райффайзенбанк Україна" та відповідачем укладено договір іпотеки №РМ-SME-301/036/2006, за яким останній передав банку в іпотеку нерухоме майно: нежитлову будівлю, загальною площею 326,7 кв.м, розташовану за адресою: м. Дніпро, вул. Мандриківська, буд.47. У подальшому, 12.11.2010р. між банком та Товариством з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" укладено договір купівлі-продажу кредитного портфелю та договір про відступлення права вимоги, згідно яких до останнього перейшли всі права банку як кредитора та іпотекодержателя щодо відповідача. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 02.08.2011р. у справі №21/5005/7565/2011 стягнуто з відповідача на користь ТОВ "ОТП Факторинг Україна" заборгованість за кредитом, відсотки, штрафні санкції, витрати по сплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу на загальну суму 200 836,10грн. Однак дане рішення відповідач не виконав. 17.11.2016р. на підставі договору про відступлення права вимоги за кредитним договором та договору №1 про відступлення прав за договором іпотеки до позивача перейшли всі права ТОВ "ОТП Факторинг Україна" як кредитора та іпотекодержателя щодо відповідача. Позивач зазначає, що звертався до відповідача з вимогою сплатити заборгованість та попереджав, що в разі незадоволення цієї вимоги зверне стягнення на предмет іпотеки, однак відповідач зобов"язання щодо сплати заборгованості не виконав.

Відповідач проти позову заперечував, зазначав, що ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 07.02.2017р. у справі №21/5005/7565/2011 замінено позивача (стягувача у виконавчому провадженні) з ТОВ "ОТП Факторинг Україна" на його правонаступника ТОВ "ІМПОРТ ТЕХНОЛОДЖІ", після чого Жовтневим відділом ДВС розпочато процес звернення стягнення на нерухоме майно відповідача, яке є одночасно предметом іпотеки, в рахунок погашення заборгованості перед ТОВ "ІМПОРТ ТЕХНОЛОДЖІ". Відповідач вважає, що заявою про заміну сторони виконавчого провадження позивач обрав спосіб захисту своїх майнових прав шляхом стягнення заборгованості за кредитним договором і реалізації предмета іпотеки в рамках Закону України "Про виконавче провадження". У зв"язку з цим, на думку відповідача, задоволення позовних вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності призведе до подвійного стягнення заборгованості. Крім того відповідач зазначає, що договором іпотеки від 22.08.2006р. не передбачено такого способу звернення стягнення на предмет іпотеки як визнання за іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки. До того ж, наданий позивачем Звіт про оцінку майна не є належним доказом дійсної ринкової вартості об"єкта іпотеки, оскільки особа, яка проводила оцінку, не була попереджена про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку, для проведення оцінки, огляду, визначення технічних характеристик об"єкта оцінки та виготовлення фототаблиць до міста Дніпро не виїжджала, з цього питання до керівництва відповідача не зверталась.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Соборний відділ державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області явку представника в судове засідання не забезпечив, витребувані судом документи не подав, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

21.03.2017р. позивач подав до суду заяву, в якій просив прийняти відмову від позову та припинити провадження у справі.

Судом у відповідності з вимогами ст.78 Господарського процесуального кодексу України роз'яснено процесуальні наслідки припинення провадження у справі, передбачені статтею 80 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне прийняти відмову позивача від позову та припинити провадження у справі.

Керуючись ст.78, п.4 ч.1 ст.80, ст.86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Прийняти відмову позивача від позову.

Провадження у справі №904/1003/17 припинити.

Суддя В.І. Петрова