Ухвала суду № 65503127, 09.03.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"09" березня 2017 р. м.Київ К/800/24649/16

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя Голяшкін О.В. (доповідач),

судді Стрелець Т.Г.,

Швед Е.Ю.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Новий Стиль» на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06 липня 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 29 серпня 2016 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Новий Стиль» до Харківської митниці ДФС про скасування рішення та картки відмови, -

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2016 року Приватне акціонерне товариство «Новий Стиль» звернулося з позовом до Харківської митниці ДФС, в якому просило скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 18 лютого 2016 року №807000000/2016/000026/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 01 лютого 2016 року №807100000/2016/004349.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав про надання усіх необхідних, як передбачених законодавством, так і витребуваних митним органом, документів на підтвердження заявленою митної вартості ввезених товарів, безпідставність відмови в прийнятті митної декларації та винесення рішення про коригування митної вартості із її визначенням за резервним методом, недоведеність митницею того, що надані документи були недостатніми або такими, що викликали сумнів у їх достовірності, містили розбіжності чи ознаки підробки.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 06 липня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 29 серпня 2016 року, в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Приватне акціонерне товариство «Новий Стиль» звернулося до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Харківська митниця ДФС у поданих запереченнях просить залишити касаційну скаргу без задоволення, судові рішення - без змін.

Заслухавши доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, позивачем ПАТ «Новий стиль», з метою митного оформлення товару «стілець поворотний NEO-II-LU ST02-CR GTP9-CR ES SM06 SH - 126 шт.; стілець поворотний TAKTIK MESH TS16 R19T ERGON-2L BA-OP24N SE-SM08 SHH - 4 шт.; Меблі офісні для сидіння, оббиті тканиною які обертаються з регульованою висотою, каркас з недорогоцінних металів Торгівельна марка: Nowy Styl, Країна виробництва: PL Виробник: Nowy Styl sp.z.o.o.», ввезеного на підставі зовнішньоекономічного контракту №01092015/VGH від 01 вересня 2015 року, укладеного позивачем з VGH Steel Trading S.A., до митного поста «Харків - Центральний» Харківської митниці ДФС подано митну декларацію типу ІМ-40 від 11 лютого 2016 року №807100000/2016/004349, у якій митна вартість товару визначена з використанням основного методу визначення митої вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), в сумі 274431,63 грн.

На підтвердження заявленої митної вартості товарів декларантом подано: міжнародну автомобільну накладну від 05 лютого 2016 року №А026636; калькуляцію транспортних витрат від 08 лютого 2016 року б/н; рахунок-фактуру від 04 лютого 2016 року №EX/6/02/2016; пакувальний лист від 04 лютого 2016 року; додаткову угоду від 25 січня 2015 року до зовнішньоекономічного контракту; специфікацію від 04 лютого 2016 року №14; зовнішньоекономічний договір від 01 вересня 2016 року №01092015/VGH; договір про перевезення від 01 грудня 2007 року №2007/3263; інформацію про позитивні результати здійснення санітарно-епідеміологічного контролю товару від 05 лютого 2016 року; інформацію про позитивні результати здійснення фіто-санітарного контролю товару від 05 лютого 2016 року; інформацію про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару від 05 лютого 2016 року; сертифікат з перевезення товару від 08 лютого 2016 року; опис від 11 лютого 2016 року; страхування від 11 лютого 2016 року; копію митної декларації країни відправлення від 08 лютого 2016 року №16PL404010E0009726.

Під час перевірки правильності визначення митної вартості оцінюваного товару посадовими особами митного поста «Харків - Центральний» спрацював ризик, згенерований автоматизованою системою аналізу управління ризиками: «По наступних товарах можливе заниження митної вартості товару: товар №1 - 7,07 дол. США/кг.; товар №2 - 7,91 дол. США/кг.; здійснити перевірку правильності визначення митної вартості відповідно до МК України з урахуванням вимог наказу Державної фіскальної служби України від 11 вересня 2015 року №689 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України». Ретельно опрацювати подані документи для оцінки наявності підстав для запиту додаткових документів відповідно до ч.ч.3, 4 ст.53 Митного кодексу України».

Митним органом за результатами перевірки наданих позивачем до митного оформлення документів встановлено, що заявлена позивачем митна вартість товару по МД №807100000/2016/004349 становила 3,85 євро/кг, що менш ніж за інформацією по фактам митних оформлень Харківською митницею ДФС та іншими митницями України. Мінімальний рівень у максимально наближений час, в тому числі товарів оформлених Приватним акціонерним товариством «Новий Стиль», складав 6,76 євро/кг; вартісні показники в митній декларації країни відправлення від 08 лютого 2016 року №16PL404010E0009726 не відповідають даним, заявленим у МД від 11 лютого 2016 року №807100000/2016/004349. Також, в пакеті документів була відсутня про-форма інвойс, проте її наявність є обов'язковою відповідно до умов контракту, надана декларантом довідка про транспортні витрати від 08 лютого 2016 року б/н, які мають включатися до митної вартості за умови поставки FCA, містить розбіжності щодо місця відправлення: місце відправлення зазначене у довідці про транспортні витрати є місто Кросно (Польша), хоча відповідно до графи 20 митної декларації, у якій зазначені умови поставки товару, місцем відправлення повинно бути місто Ясло (Польша), калькуляція транспортних витрат від 08 лютого 2016 року складена не перевізником, а самим Приватним акціонерним товариством «Новий Стиль», хоча в пакеті документів до митної декларації наявний договір про надання транспортно-експедиційних послуг від 01 грудня 2007 року №2007/3263.

З урахуванням наведеного, між митницею та декларантом з метою обміну наявною інформацією та обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості товарів проведено процедуру консультації шляхом направлення на адресу декларанта електронного повідомлення.

В електронному повідомленні декларанту запропоновано: «Відповідно до вимог ст.ст.52, 58 митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа зобов'язані подати митному органу достовірні відомості, що документально підтверджують відсутність: обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; умов або застережень щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; умов, за якими частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем надходить прямо чи опосередковано продавцеві; відносин пов'язаності між продавцем та покупцем, які вплинули на ціну оцінюваних товарів. На виконання вимог статті 54 МКУ та відповідно до вимог статті 53 МКУ в зв'язку з тим, що документи, зазначені у частині другій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини». Крім того, декларанта повідомлено, що він за власним бажанням може подати додаткові наявні у нього документи, для підтвердження заявленої митної вартості товару.

На вимогу митного органу позивачем листами від 18 лютого 2016 року №2016/02-18-1 та №2016/02-18-2 надано поясненнями стосовно запитуваної інформації та поставки товару, а також додатково надано: інвойс на закупівлю товарів від 04 лютого 2016 року №VF20160201253; звіт про оцінку майна від 17 лютого 2016 року №17/02/2016/01; прайс відправника від 01 лютого 2016 року; калькуляцію виробника від 15 лютого 2016 року, а також просив здійснити митне оформлення товару за першим методом, вважаючи що в наданих документах містяться всі необхідні відомості, що підтверджують числові складові митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що підлягає сплаті за товари та у повній мірі підтверджують заявлену митну вартість товару та обраний метод її визначення (за ціною контракту) та видати рішення про коригування товару.

18 лютого 2016 року Харківською митницею ДФС прийнято рішення про неможливість визначення митної вартості за ціною на рівні 3,85 євро/кг. та коригування задекларованого рівня митної вартості за другорядним (резервним) методом №807100000/2016/000026/2 (джерело: наявна в митного органу цінової інформація щодо фактів митних оформлень подібних товарів - попередні рішення про коригування ідентичних товарів), в зв'язку з відмовою декларанта в наданні додаткових документів.

У графі 33 рішення зазначено, що заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано на підставі вимог ст.ст.54, 55, 57, 58 Митного кодексу України: 1) невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МК України, в зв'язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально а також в зв'язку з тим, що документи подані декларантом та зазначені у частині другій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також в зв'язку з відмовою в наданні декларантом витребуваних додаткових документів, передбачених п.3 ст.53 МК України, та вимогою декларанта надати рішення про коригування митної вартості; 2) не надана декларантом (відсутня) інформація щодо угод на ідентичні товари; 3) не надана декларантом (відсутня) інформація щодо угод на подібні товари; 4) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація: - щодо ідентичних чи подібних товарів, які продаються на митній території України у незмінному стані; - відсутні дані щодо витрат на виплату комісійних винагород, звичайних надбавок на прибуток та загальних витрат у зв'язку з продажем на митній території України; - відсутні дані щодо витрат понесених в Україні на навантаження, вивантаження, транспортування, страхування; 5) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація та документи, які мали вплив на процес формування ціни товару: - на матеріал та витрат, понесених виробником в зв'язку з виробництвом товарів; - витрат на завантаження, вивантаження, страхування, транспортування до місця перетинання митного кордону України; - прибутку, що одержує експортер у результаті поставки в Україну. Джерелом інформації для даного рішення є наявна в митному органі цінова інформація про митні оформлення ідентичних товарів, митне оформлення яких вже здійснено у максимально наближений термін за фактами митних оформлень, що наявні у ЄАІС та АСМО Інспектор: від 03 лютого 2016 року №807100000/2015/003056, від 05 січня 2016 року №807100000/2016/000141, від 16 лютого 2016 року №807100000/2016/004933. При прийняті рішення застосовані Методичні рекомендації щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджені наказом ДФС України від 11 вересня 2015 року №689. Коригування митної вартості здійснено за другорядним методом (резервний метод) у відповідності до ст.64 МК України. Розрахунок митної вартості складає: товар 1) 6,76 євро/кг.

Також митним органом видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №807100000/2016/004349.

18 лютого 2016 року декларантом до митного органу подано нову митну декларацію №807100000/2016/005218 з коригуванням митної вартості відповідно до наданого митницею рішення про коригування митної вартості від 18 лютого 2016 року №807100000/2016/000026/2

Вважаючи рішення про визначення митної вартості товару та картку відмови незаконними та необґрунтованими, позивач звернувся з позовом про їх скасування.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили із законності та обґрунтованості оскаржуваних картки відмови та рішення про коригування митної вартості товарів, оскільки позивачем під час митного оформлення не було надано всіх необхідних документів, передбачених ст.53 Митного кодексу України, що підтверджують митну вартість придбаного товару, та правомірності дій відповідача при здійсненні митного контролю. Крім того, судами зазначено, що позивач оскаржив спірні рішення та картку відмови вже після самостійного визначення митної вартості товарів за резервним методом та не скористався правом на випуск товару у вільний обіг під гарантійні зобов'язання у вигляді сплати до державного бюджету сум податків та зборів згідно з митною вартістю товарів, визначених митним органом.

Відповідно до ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України законним є рішення, ухвалене відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно та всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Прийняті судами у даній справі рішення вищенаведеним вимогам не відповідають, висновки судів по суті спору є передчасними, зробленими без належного, повного та всебічного з'ясування обставин справи, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст.49, 50 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Згідно ч.1 ст.51, ч.1 ст.52 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Як встановлено ч.2 ст.52 Митного кодексу України, декларант зобов'язаний: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

Відповідно до ч.3 ст.53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Згідно ст.54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частиною ч.5 ст.54 Митного кодексу України передбачено право митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Статтею 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 (визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів) і 60 (визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 (визначення митної вартості на основі віднімання вартості) Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 (визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Частинами 2 та 3 ст.58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

Відповідно до ч. ч.4, 5 ст.58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

Аналіз наведених норм свідчить, що обов'язок доведення митної ціни товару лежить на позивачеві. Митний орган, у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей може витребувати додаткові документи. Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або вони не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому, встановивши вiдсутнiсть достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхiднi для підтвердження того чи іншого показника. У разі ненадання витребуваних документів або недоведеності декларантом в ході проведення консультацій правильності визначення митної вартості, достовірності та належності митний орган уповноважений прийняти рішення про коригування митної вартості.

При перевірці судом у разі оскарження декларантом рішення про коригування митної вартості підлягають встановленню обставини та відомості, щодо яких у митного органу виникли сумніви, обґрунтованість причин та підстав витребування додаткових документів, неможливості визначення митної вартості за обраним декларантом методом та поданими і додатково витребуваними документами.

Проте, судами фактично не встановлено те не з'ясовано, щодо яких відомостей у митниці виникли сумніви, чи є такі сумніви обґрунтованими, які саме документи, подані позивачем при митному оформленні, містили розбіжності, неточності або невідповідності, не надано оцінки доводам позивача та запереченням відповідача щодо конкретних документів та обставин.

Зокрема, щодо відсутності про-форми інвойсу, судами не перевірені обставини та не надано належної оцінки доводам позивача щодо оформлення додаткової угоди від 25 січня 2016 року, якою внесено зміни до контракту від 01 вересня 2015 року №01092015/VGH в частині оплати за товар на умовах відстрочки платежу, тоді як закон до митної вартості відносить також ціну, що підлягає сплаті за товар, тобто допускає здійснення платежів за товар після його отримання та, відповідно, митного оформлення; щодо достовірності транспортних документів та наявних у них розбіжностей судами не перевірені та не з'ясовані обставини відносно фактичного місця відправлення (відвантаження) товару з урахуванням умов поставки та вимог Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 30 травня 2012 року №651; щодо належності та достовірності наданих позивачем документів про транспортні витрати.

Крім того, відповідно до митної декларації від 11 лютого 2016 року №807100000/2016/004349 позивачем заявлено чотири найменування товару за одним контрактом та пакетом документів, а оскаржуваним рішенням митна вартість скоригована тільки по одному товару. Не надано оцінки доводам позивача про неправильність здійснення митницею розрахунку при коригуванні митної вартості товарів не за ціною одиниці товару, як це робив декларант відповідно до інвойсів та специфікацій до контракту, а за кілограм. Також, не надано оцінки доводам позивача та нез'ясовані відповідні обставини щодо прийняття митним органом оскаржуваного рішення на основі попереднього рішення про коригування митної вартості ідентичних товарів.

У відповідності з ч.1 ст.220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Суди першої та апеляційної інстанції не перевірили та не надали належної оцінки фактичним обставинам справи, що не дає можливості суду касаційної інстанції визначитися у правильності висновків судів першої і апеляційної інстанцій.

Згідно ч.2 ст.227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Оскільки судами порушені вимоги щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження усіх фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, що призвело до ухвалення рішень, які не відповідають вимогам щодо законності та обґрунтованості і таке неправильне вирішення справи не може бути усунено судом касаційної інстанції, рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд.

Керуючись ст.ст.220, 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Новий Стиль» задовольнити частково.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06 липня 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 29 серпня 2016 року скасувати.

Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і оскарженню не підлягає.

Судді