ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"16" березня 2017 р. м. Київ К/800/5824/16
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Головчук С.В. (суддя-доповідач), Іваненко Я.Л., Черпака Ю.К.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради
на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2016 року
у справі за позовом ОСОБА_4 до Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
в с т а н о в и л а:
У жовтні 2015 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом про визнання протиправною бездіяльності Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради щодо взяття на облік його багатодітної сім'ї та зобов'язання відповідача взяти на облік для одержання жилих приміщень у будинках державного і громадського житлових фондів, внести до єдиного державного реєстру громадян, які потребують поліпшення житлових умов, внести до окремого списку громадян, які мають право на позачергове одержання жилих приміщень його багатодітну сім'ю та притягнення до юридичної відповідальності посадових осіб відповідача.
Постановою Суворовського районного суду м. Одеси від 26 січня 2016 року позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради щодо взяття багатодітної сім'ї ОСОБА_4 на квартирний облік. Зобов'язано відповідача взяти на облік для одержання жилих приміщень у будинках державного і громадського житлового фонду, внести до єдиного державного реєстру громадян, які потребують поліпшення житлових умов та внести до окремого списку громадян, які мають право на позачергове одержання жилих приміщень багатодітну сім'ю ОСОБА_4 У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач оскаржив її в апеляційному порядку.
Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2016 року апеляційну скаргу Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради залишено без руху та надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги.
У касаційній скарзі Суворовська районна адміністрація Одеської міської ради порушує питання про скасування рішення апеляційного суду та прийняття нової ухвали, якою визначити розмір судового збору. Посилається на неправильне застосування судом норм процесуального права. Вказує, що суд апеляційної інстанції не врахував, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумови для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинними рішення чи окремі його положення, зобов'язати прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дій чи бездіяльності є однією вимогою.
Позивач у запереченнях на касаційну скаргу посилається на те, що рішення суду апеляційної інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційним судом правильно обраховано суму судового збору, яка підлягає сплаті за подання апеляційної скарги.
Перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Залишаючи апеляційну скаргу без руху, апеляційний суд виходив з того, що до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору у розмірі ставок, встановлених Законом України «Про судовий збір». При цьому суд апеляційної інстанції зазначив, що відповідачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 2679,60 грн, оскільки у цьому спорі позивачем заявлено 5 вимог немайнового характеру.
Проте, з такими висновками апеляційного суду погодитися не можливо.
Статтею 187 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС) України встановлені вимоги до апеляційної скарги.
За змістом частини 6 цієї статті до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Порядок сплати та ставки судового збору визначаються Законом України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI, в редакції чинній на час подання апеляційної скарги).
Так, статтею 4 цього Закону визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» визначено розмір мінімальної заробітної плати, яка станом на 01 січня 2015 року складала 1218 грн.
Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду фізичною особою позову немайнового характеру ставка судового збору становить 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.
Згідно із підпунктом 2 пункту 3 частини 2 цієї ж статті за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами ставка судового збору становить 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Абзацом 2 частини 3 статті 6 Закону № 3674-VI встановлено, що у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Разом з тим, згідно із положеннями пункту 1 частини 2 статті 162
КАС України, вирішуючи справу, суд повинен визначитися щодо правомірності чи неправомірності оскаржуваного акта, дії чи бездіяльності та встановити правові наслідки протиправності акта. Такими наслідками згідно з вказаним положенням є скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень. При цьому вимога про визнання рішення протиправним може бути окремим способом захисту порушеного права.
Таким чином, вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумови для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов'язати прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дій чи бездіяльності є однією вимогою.
Із змісту позовної заяви видно, що ОСОБА_4 заявив вимоги про визнання протиправною бездіяльності Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради щодо взяття на облік його багатодітної сім'ї та зобов'язання відповідача взяти на облік для одержання жилих приміщень у будинках державного і громадського житлових фондів, внести до єдиного державного реєстру громадян, які потребують поліпшення житлових умов, внести до окремого списку громадян, що мають право на позачергове одержання жилих приміщень його багатодітну сім'ю, які за своїм змістом, не зважаючи на декілька способів відновлення порушеного справа, стосуються одного предмета спору.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції помилково вважав, що відповідачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 2679,60 грн, як за 5 вимог немайнового характеру.
Згідно із частиною 2 статті 227 КАС України підставою для скасування судового рішення суду апеляційної інстанції і направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
Враховуючи наведене, ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню з направленням справи до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про прийняття апеляційної скарги.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 227, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради задовольнити частково.
Ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2016 року скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про прийняття апеляційної скарги.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.
Судді С.В. Головчук Я.Л. Іваненко Ю.К. Черпак
Судове рішення № 65503112, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 16.03.2017. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 523/16497/15-а. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: