Ухвала суду № 65503111, 16.03.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"16" березня 2017 р. м. Київ К/800/18910/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого суддіГоловчук С.В. (суддя-доповідач),суддівМойсюка М.І., Черпака Ю.К.,

секретар судового засідання Малина Л.В.,

за участю представників сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної фіскальної служби України на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17 червня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Державної фіскальної служби (далі - ДФС) України про визнання протиправними, скасування наказів та зобов'язати вчинити певні дії,

в с т а н о в и л а:

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17 червня 2016 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за скаргою ДФС України на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 18 грудня 2015 року.

У касаційній скарзі ДФС України просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду справи, посилаючись на порушення цим судом норм процесуального права. Вказує, що причини пропуску строку апеляційного оскарження були поважні.

Перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, правильність застосування норм матеріального та процесуального права колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, апеляційний суд виходив з того, що відповідач не зазначив поважних причин пропуску строку апеляційного оскарження.

Проте, з такими висновками суду апеляційної інстанції погодитися не можливо.

З матеріалів справи видно, що постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 18 грудня 2015 року позов ОСОБА_4 задоволено.

04 лютого 2016 року відповідач вперше подав апеляційну скаргу.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2016 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв'язку з тим, що до скарги не було додано документ про сплату судового збору.

18 березня 2016 року ДФС України подала до суду клопотання про продовження строку для усунення недоліків у зв'язку з тим, що бюджетні кошти для сплати судового збору на рахунки ДФС не надійшли.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2016 року у задоволенні клопотання відповідача про продовження строку усунення недоліків скарги відмовлено, а апеляційну скаргу повернуто особі, яка її подала.

12 квітня 2016 року ДФС України вдруге подав апеляційну скаргу на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 18 грудня 2015 року.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06 травня 2016 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв'язку з тим, що до скарги не було додано документ про сплату судового збору, а також тому, що ДФС України пропущено строк апеляційного оскарження, а вказані причини пропуску строку визнані неповажними.

На виконання вимог ухвали, відповідач надіслав платіжне доручення про сплату судового збору та повідомив, що ним були вжиті всі можливі заходи на своєчасне оскарження рішення суду.

Однією з основних засад судочинства, визначеною пунктом 8 частини 2 статті 129 Конституції України, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Особам, які беруть участь у справі, а також особам, які не брали в ній участі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, згідно із статтею 13 КАС України забезпечується право на апеляційне та касаційне оскарження рішень адміністративного суду у випадках і в порядку, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права.

Оцінюючи обставини, що перешкоджали здійсненню процесуального права на апеляційне оскарження, на які заявник посилається як на поважні причини пропуску строку, суд має виходити з оцінки та аналізу всіх наведених у клопотанні доводів і з того, чи мав заявник за таких обставин можливість своєчасно реалізувати право на апеляційне оскарження.

Визнаючи причини пропуску строку апеляційного оскарження у цій справі неповажними, апеляційний суд не врахував, що ДФС України вживались заходи щодо своєчасної сплати судового збору, що підтверджується платіжним дорученням від 18 березня 2016 року № 236 (а.с. 189).

Тобто, в день подання клопотання про продовження строку для усунення недоліків, судовий збір було сплачено.

Отже, апеляційний суд відмовив у відкритті апеляційного провадження без урахування усіх обставин, що заслуговують на увагу.

Згідно із частиною 2 статті 227 КАС України підставою для скасування судового рішення суду апеляційної інстанції і направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Враховуючи наведене, ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню з направленням апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про її прийняття.

Керуючись статтями 160, 167, 220, 221, 223, 227, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу Державної фіскальної служби України задовольнити.

Ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17 червня 2016 року скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про прийняття апеляційної скарги.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя С.В. Головчук Судді М.І. Мойсюк Ю.К. Черпак