Ухвала суду № 65502654, 22.03.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2017 р. Справа № 876/1770/17

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Клюби В. В.

суддів: Іщук Л. П., Онишкевича Т. В.

з участю: секретаря судового засідання Сердюк О. Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ІМПОРТАГРОТЕХ» на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 11 січня 2017 року у справі №8031791/16 за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ІМПОРТАГРОТЕХ» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ІМПОРТАГРОТЕХ» звернулося до Волинського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 28 листопада 2016 року за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг): №0018721201, яким на позивача накладено штрафні санкції в розмірі 20 відсотків на суму 16 848 гривень 79 коп.; №0018701201, згідно якого визначено штрафні санкції в розмірі 30 відсотків на суму 85 000 гривень; №0018731201, яким застосовано штрафні санкцій в розмірі 10 відсотків на суму 93 553 гривні 96 коп.

Позовні вимоги мотивувало тим, що податкові повідомлення - рішення є протиправними і підлягають скасуванню, оскільки відповідачем протиправно проведена камеральна перевірка даних податку на додану вартість, так як п. 200.10 ст. 200 Податкового кодексу України передбачено, що протягом 30 календарних днів контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у податковій декларації даних. Оскільки відповідачем протиправно проведена камеральна перевірка даних податку на додану вартість, то застосування відповідачем штрафних (фінансових) санкцій є протиправними.

Також, позивач не може бути притягнутий до відповідальності за статтею 120 - 1 Податкового кодексу України в 2016 році, так як прострочив реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних у жовтні - листопаді 2015 року. При цьому, органи фіскальної служби мають повноваження застосовувати штрафні санкції, починаючи з 01 січня 2016 року. Тобто стаття 120 - 1 Податкового кодексу України повинна застосуватися в редакції, чинній на момент вчинення такого порушення.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 11 січня 2017 року у справі №803/1791/16 позов задоволено частково: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області від 28 листопада 2016 року №0018721201 в частині застосування до товариства з обмеженою відповідальністю «ІМПОРТАГРОТЕХ» штрафних (фінансових) санкцій в сумі 16 666 гривень 67 коп.; №0018701201 в частині застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій в сумі 85 000 гривень. В задоволені решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач оскаржив його в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду. У поданій апеляційній скарзі посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. У зв'язку з цим просить скасувати постанову суду першої інстанції в частині відмови в позові та прийняти нову, якою у цій частині позовні вимоги задовольнити.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, позивач посилається на те, що пунктом 3 Перехідних положень Закону України від 28 грудня 2014 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» передбачено, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України. Згідно з деклараціями з податку на прибуток ТОВ «ІМПОРТАГРОТЕХ» за 2015 рік доходи підприємства склали менше 20 мільйонів, отже, підприємство підпадає під перелік суб'єктів, стосовно яких є заборона на здійснення перевірок за 2015 та 2016 рік.

Також, вважає безпідставним висновок суду, що позивач в межах здійснення своєї господарської діяльності здійснює імпорт с/г техніки та при ввезенні сплачує акцизний податок і це дає право контролюючому органу на проведення перевірок. Такий висновок не відповідає дійсності і не підтверджений жодними дослідженими у судовому засіданні документами.

Особи, які беруть участь у справі в судове засідання не направили представників, хоча належним чином та у встановленому законом порядку були повідомлені про дату, час та місце судового засідання. При цьому, Луцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Волинській області надіслала клопотання про відкладення розгляду справи, інші особи, які беруть участь у справі не направили клопотань про розгляд справи за їх участі. Апеляційний суд вважає, що підстав для відкладення розгляду справи, а також для визнання обов'язкової участі представників сторін в апеляційному розгляді справи немає.

У зв'язку з цим відповідно до ст. 41, ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України справу розглянуто за відсутності представників сторін, а також не проводилося фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Вислухавши доповідь судді - доповідача, дослідивши наявні в справі матеріали та докази, перевіривши доводи апеляційної скарги у їх сукупності, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з наступних підстав.

Постановляючи оскаржуване судове рішення про часткове задоволення позовних вимог та умотивовуючи свої висновки, суд першої інстанції виходив з того, що позивач прострочив реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних у жовтні - грудні 2015 року, а тому не може бути притягнутий до відповідальності за статтею 120 - 1 Податкового кодексу України в 2016 році. Відповідач не довів правомірності податкових повідомлень - рішень від 28 листопада 2016 року №0018701201 в частині застосування штрафних санкцій на суму 85 000 гривень та №0018721201 в частині застосування штрафних санкцій на суму 16 666 гривень 67 коп. за період жовтень - грудень 2015 року згідно з розрахунком штрафу за порушення термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Щодо застосування штрафу в розмірі 10 відсотків за затримку реєстрації податкових накладних за березень, травень, червень, серпень 2016 року від 1 до 15 календарних днів у сумі 93 553 гривні 96 коп. та застосування штрафу в розмірі 20 відсотків за затримку реєстрації податкової накладної за лютий 2016 року від 16 до 30 календарних днів у сумі 182 гривні 12 коп., суд вважає таке застосування правомірним, згідно з вимогами статті 120 - 1 Податкового кодексу України, оскільки з 01 січня 2016 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» від 24 грудня 2015 року, яким були внесені зміни до статті 120 - 1 Податкового кодексу України та визначено механізм притягнення платників податків до відповідальності за такі порушення.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується із такими висновками суду першої інстанції з урахуванням наступного.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено і підтверджено матеріалами справи, що на підставі та відповідно до підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75, пункту 76.1 статті 76 та пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України відповідачем проведено камеральну перевірку термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиного реєстрі податкових накладних ТзОВ «ІМПОРТАГРОТЕХ».

За результатами даної перевірки 16 листопада 2016 року складено Акт №5391/12.1/39775186 «Про недотримання терміну реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування то таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних ТзОВ «ІМПОРТАГРОТЕХ».

Згідно висновків перевірки в ході її проведення встановлено порушення п. 201.10 ст.201 Податкового кодексу України, а саме: не забезпечено своєчасну реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, за що у відповідності до ст. 120 - 1 до ТзОВ «ІМПОРТАГРОТЕХ» застосовано штрафну санкцію в розмірі 195 402 гривень 75 коп.

На підставі висновків перевірки відповідачем 28 листопада 2016 року згідно статті 120 - 1 Податкового кодексу України прийняті податкові повідомлення - рішення: №0018721201, яким до позивача застосовані штрафні санкції в розмірі 20% у сумі 16 848 гривень 79 коп. податку на додану вартість; №0018701201, згідно якого визначено штрафні санкції в розмірі 30% в сумі 85 000 гривень; №0018731201, яким застосовано штрафні санкції в розмірі 10% на суму 93 553 гривні 96 коп.

Як слідує з матеріалів справи, підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення - рішення слугувало наступне. Позивачем податкова накладна від 06 жовтня 2015 року №36 зареєстрована 27 листопада 2015 року з кількістю днів затримки 52, податкова накладна від 19 листопада 2015 року №62 зареєстрована 25 грудня 2015 року з кількістю днів затримки 36, податкова накладна від 09 лютого 2016 року №67 зареєстрована 14 березня 2016 року з кількістю днів затримки 34, податкова накладна від 01 березня 2016 року №60 зареєстрована 18 березня 2016 року з кількістю днів затримки 17, податкова накладна від 05 травня 2016 року №139 зареєстрована 23 травня 2016 року з кількістю днів затримки 18 податкова накладна від 05 травня 2016 року №141 зареєстрована 23 травня 2016 року з кількістю днів затримки 18, податкова накладна від 04 травня 2016 року №136 зареєстрована 23 травня 2016 року з кількістю днів затримки 19, податкова накладна від 05 травня 2016 року №140 зареєстрована 23 травня 2016 року з кількістю днів затримки 18, податкова накладна від 03 червня 2016 року №196 зареєстрована 21 червня 2016 року з кількістю днів затримки 18, податкова накладна від 14 червня 2016 року №211 зареєстрована 01 липня 2016 року з кількістю днів затримки 17, податкова накладна від 07 червня 2016 року №198 зареєстрована 01 липня 2016 року з кількістю днів затримки 24 та податкова накладна від 12 серпня 2016 року №362 зареєстрована 29 серпня 2016 року з кількістю днів затримки 17.

Відповідно до розрахунку, штраф до 15 календарних днів затримки реєстрації податкових накладних по сумі ПДВ 935 539 гривень 39 коп. в розмірі 10 відсотків становить 93 553 гривень 96 коп.; до 30 календарних днів затримки реєстрації податкових накладних по сумі ПДВ 84 243 гривні 95 коп. в розмірі 20 відсотків становить 16 848 гривень 79 коп.; до 60 календарних днів затримки реєстрації податкових накладних по сумі ПДВ 283 333 гривні 33 коп. в розмірі 30 відсотків становить 85 000 гривень.

Даючи правову оцінку оскаржуваному судовому рішенню та доводам особи, яка подала апеляційну скаргу, колегія суддів виходить із такого.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.

Відповідно до пунктів 120 - 1.1, 120 - 1.2 статті 120 - 1 Податкового кодексу України (в редакції чинній до 01 січня 2016 року) порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі, зокрема: 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів. Відсутність з вини платника реєстрації податкової накладної, що підлягає наданню покупцю - платнику податку на додану вартість, та розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом 180 календарних днів з дати їх складання тягне за собою накладення на платників податку, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі 50 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податковій накладній/розрахунку коригування.

Порядок застосування штрафних санкцій, передбачених цією статтею, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (пункт 120 - 1.3 статті 120 - 1 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 1 Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року №375, Міністерство фінансів України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Міністерство фінансів України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, зокрема, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства.

Разом з тим, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» від 24 грудня 2015 року (який набрав чинності з 01 січня 2016 року) пункт 120 - 1.3 статті 120 - 1 Податкового кодексу України, а разом із ним вимога про обов'язкове застосування контролюючим органом порядку застосування штрафних санкцій, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику виключено.

Таким чином, як наслідок, органи Державної фіскальної служби України, починаючи з 01 січня 2016 року мають повноваження застосовувати штрафні санкції, що передбачені статтею 120 - 1 Податкового кодексу України, не керуючись порядком, затвердженим Міністерством фінансів України.

З вищенаведеного слідує, що на момент порушення позивачем терміну реєстрації податкових накладних у жовтні - грудні 2015 році повинна застосовуватися стаття 120 - 1 Податкового кодексу України в редакції, чинній на момент вчинення такого порушення. Тому контролюючий орган мав право застосувати штрафні санкції передбачені статтею 120 - 1 цього Кодексу (до 01 січня 2016 року) лише у відповідності до порядку застосування штрафних санкцій, який затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Станом на момент вчинення порушення позивачем (жовтень - грудень 2015 року), порядку, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, на підставі якого контролюючим органом застосувалися б штрафні санкції, визначені статтею 120 - 1 Податкового кодексу України не існувало.

При цьому відсутність правового механізму притягнення до відповідальності за правопорушення розцінюється як невизнання законом правопорушення як такого.

Таким чином, оскільки позивач прострочив реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних у жовтні - грудні 2015 року, він не може бути притягнутий до відповідальності за статтею 120 - 1 Податкового кодексу України в 2016 році.

Крім цього, податкове законодавство України ґрунтується на принципах, визначених в ст. 4 ПК України, зокрема на принципі стабільності. Відповідно до пп. 4.1.9 п. 4.1 ст. 4 Податкового кодексу України зміни до будь - яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що відповідач не довів правомірності податкового повідомлень - рішень від 28 листопада 2016 року №0018701201 в частині застосування штрафних санкцій на суму 85 0000 гривень та №0018721201 в частині застосування штрафних санкцій на суму 16 666 гривень 67 коп. за період жовтень - грудень 2015 року згідно з розрахунком штрафу за порушення термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Щодо застосування штрафу в розмірі 10 відсотків за затримку реєстрації податкової накладної за березень, травень, червень та серпень 2016 року від 1 до 15 днів календарних днів у сумі 93 553 гривні 96 коп. та застосування штрафу в розмірі 20 відсотків за затримку реєстрації податкової накладної за лютий 2016 року від 16 до 30 календарний днів у сумі 182 гривні 12 коп., колегія суддів апеляційного суду вважає, що відповідач штрафні санкції застосував правомірно, згідно з вимогами статті 120 - 1 Податкового кодексу України, оскільки з 01 січня 2016 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» від 24 грудня 2015 року, яким були внесені зміни до статті 120 - 1 Податкового кодексу України та визначено механізм притягнення платників податків до відповідальності за такі порушення.

Наведене спростовує доводи апеляційної скарги щодо неправомірності притягнення позивача до відповідальності на підставі ст. 120 - 1 Податкового кодексу України до набрання чинності внесених змін до даної статті цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в межах апеляційної скарги порушень судом першої інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.

При цьому, доводи апеляційної скарги позивач не спростовують висновків суду першої інстанції, які ґрунтуються на повному і об'єктивному дослідженню доказів та правильному застосуванні норм матеріального права.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим, тобто ухваленим відповідно до норм матеріального права з дотриманням процесуальних норм, та на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин справи.

Колегія суддів апеляційного суду з урахуванням встановлених судом обставин справи та доказів, вважає, що суд першої інстанції дотримався зазначених вимог.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Виходячи із змісту вищезазначених статей Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів апеляційного суду вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справи, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Тобто, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції, вирішуючи даний спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування і відповідно - до задоволення апеляційної скарги апеляційний суд не вбачає.

На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ІМПОРТАГРОТЕХ» - залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 11 січня 2017 року у справі №8031791/16 за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ІМПОРТАГРОТЕХ» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили, а у випадку складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст. 160 ч. 3 Кодексу адміністративного судочинства України - у цей же строк з дня складення ухвали суду в повному обсязі безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя В. В. Клюба

Судді: Л. П. Іщук

Т. В. Онишкевич

Повний текст ухвали виготовлено 23 березня 2017 року.