Постанова № 65502157, 21.03.2017, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 березня 2017 р. № 820/628/17

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мельникова Р.В.,

за участю секретаря судового засідання - Кульчій А.М.,

позивача - ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2,

представника відповідача - Головного управління Національної поліції в Харківській області - Маслоша С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області, атестаційної комісії № 23 Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування рішення, скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції в Харківській області щодо проведення атестації поліцейського ОСОБА_1;

- визнати протиправним та скасувати рішення атестаційної комісії № 23 Головного управління Національної поліції в Харківській області від 29.12.2016, яке полягає у тому, що ОСОБА_1 займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність;

- скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області № 14 о/с від 10.01.2017 в частині звільнення з 13.01.2017 ОСОБА_1 зі служби в поліції;

- поновити старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 на посаді старшого інспектора Холодногірського відділу поліції Головного управління Національної поліції України в Харківській області з 13.01.2017;

- стягнути з Головного управління Національної поліції в Харківській області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу;

- відповідно до приписів ст. 256 КАС України допустити негайне виконання постанови суду в частині поновлення старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 на посаді старшого інспектора Холодногірського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу за один місяць.

В обґрунтування позову зазначено, що ОСОБА_1 з 17.08.2007 року проходив службу в органах внутрішніх справ України. Наказом Головного управління Національної поліції в Харківській області від 07.11.2015 року №46 "По особовому складу" позивача призначено на посаду інспектора Холодногірського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області (м. Харків). Також позивачем вказано, що він пройшов тестування на знання законодавчої бази та загальних здібностей і навичок, після чого було призначено проведення співбесіди. ОСОБА_1 на призначену з атестаційною комісією співбесіду 09.08.2016 року не прибув, проте із результатами розгляду комісії позивача ознайомлено не було. 02.02.2017 року позивачу стало відомо про прийняття 10.01.2017 року ГУНП в Харківській області наказу №14 о/с, яким старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 звільнено за п.5ч.1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" (через службову невідповідність) на підставі висновку атестаційної комісії №23 ГУНП в Харківській області від 29.12.2016 року. На думку позивача, дії відповідача Головного управління Національної поліції в Харківській області стосовно проведення його атестації є протиправними, а як наслідок прийняті за результатами такої атестації рішення (висновок) атестаційної комісії № 23 Головного управління Національної поліції в Харківській області від 29.12.2016 та наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області № 14 о/с від 10.01.2017 в частині його звільнення є протиправними та підлягають скасуванню, а позивач поновленню на посаді.

Представник позивача в судове засідання прибув, позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача Головного управління Національної поліції в Харківській області в судове засідання прибув, проти заявленого позову заперечував та зазначив, що позивача було призначено до тимчасового штату в порядку переатестування, у зв'язку з чим існувала необхідність перевірки можливості призначення його на вищу посаду, або у випадку не підтвердження його повної службової відповідності займаній посаді, вирішення питання щодо переміщення на нижчу посаду або звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність. Позивач самостійно зареєструвався на відповідному сайті для подальшого проходження атестування, а отже прийняв для себе рішення про перевірку своїх професійних якостей і подальшого кар'єрного росту. Позивач пройшов тестування та співбесіду з атестаційною комісією було призначено на 07.09.2016 року, але проведена не була оскільки наказом ГУНП в Харківській області від 06.09.2016 року №317 ОСОБА_1 було відсторонено від посади на підставі ухвали Червонозаводського районного суду м. Харкова від 02.09.2016 року по справі №646/9539/16-к. Отже, оскільки процедуру атестації позивача не було завершено то існувала необхідність завершення останньої, у зв'язку з чим 28.12.2016 року на сайті відповідача було розміщено інформацію про дату, час та місце засідання атестаційної комісії №23 та список співробітників, зокрема і позивача, які підлягали атестуванню. За результатами розгляду комісією всіх матеріалів щодо позивача та у зв'язку з його неприбуттям 29.12.2016 року було прийнято рішення, яке полягає у тому, що ОСОБА_1 займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність. На підставі зазначеного рішення атестаційної комісії відповідачем правомірно винесено наказ № 14 о/с від 10.01.2017 в частині звільнення старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 зі служби в поліції. Таким чином позовні вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Представник відповідача атестаційної комісії № 23 Головного управління Національної поліції в Харківській області в судове засідання не прибув, про дату, час та місце слухання справи повідомлений належним чином.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача та представника Головного управління Національної поліції в Харківській області, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, встановив наступне.

За наявними в матеріалах справи доказами судом встановлено, що ОСОБА_1 з 17.08.2007 року проходив службу в органах внутрішніх справ України.

Наказом Головного управління Національної поліції в Харківській області від 07.11.2015 року №46 о/с «По особовому складу» відповідно до положень п.9, п.12 Перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію», на підставі заяви ОСОБА_1 від 07.11.2015 року призначено на посаду інспектора Холодногірського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області (м. Харків) з присвоєнням спеціального звання старший лейтенант поліції.

Судом за наявними в матеріалах справи доказами та з пояснень сторін встановлено, що позивач ОСОБА_1 пройшов атестаційне тестування та 09.08.2016 року мав пройти співбесіду в атестаційній комісії.

Суд зазначає, що матеріали справи містять атестаційний лист складений 11.07.2016 року щодо старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1, що займав посаду інспектора Холодногірського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області.

З огляду та дослідження вказаного атестаційного листа судом встановлено, що ОСОБА_1 за висновком прямого керівника начальника Холодногірського ВП ГУНП в Харківській області займаній посаді відповідає.

Наказом ГУНП в Харківській області від 19.07.2016 року № 722 створені атестаційні комісії №№ 13- 21 для проведення атестування поліцейських ГУНП в Харківській області та оголошено їх персональний склад.

Наказом від 06.09.2016 року №317 о/с Головного управління Національної поліції в Харківській області відсторонено старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 старшого інспектора Холодногірського відділу поліції ГУНП в Харківській області (м. Харків), на підставу прийняття такого рішення вказано ухвалу Червонозаводського районного суду м. Харкова від 02.09.2016 року по справі №646/9539/16-к.

Представником відповідача під час судового розгляду справи вказано, що у зв'язку з відстороненням позивача проведення співбесіди у атестаційній комісії №13 Головного управління Національної поліції В Харківській області було неможливим, а отже не було проведено у призначений день.

Суд зазначає, що матеріали справи містять ухвалу слідчого судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 02.09.2016 року по справі №646/9539/16-к відповідно до якої задоволено клопотання слідчого в особливо важливих справах першого слідчого відділу прокуратури Харківської області про відсторонення від посади; відсторонено підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, від посади старшого інспектора Холодногірського (Ленінського) ВП ГУНП в Харківській області строком на 2 місяці, тобто до 31.10.2016 року.

При цьому ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 26.10.2016 року у справі №642/6315/16-к про обвинувальний акт у відношенні ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який обвинувачується за ч.2 ст. 365 КК України судом продовжено застосування до ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який обвинувачується за ч.2 ст. 365 КК України дію запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту за адресою АДРЕСА_1, заборонивши залишати місце мешкання в період часу з 22.00 години до 07.00 години строком на 60 днів; продовжено щодо ОСОБА_1 відсторонення від посади старшого інспектора Холодногірського ВП ГУНП в Харківській області строком на 60 днів; строк дії ухвали закінчується 24 грудня 2016 року.

Наказом ГУНП в Харківській області від 02.11.2016 № 1143 на підставі наказу Національної поліції України від 24.10.2016 № 1053 дск «Про організаційно-штатні зміни в Головному управлінні Національної поліції в Харківській області» затверджений Постійний штат апарату ГУНП в Харківській області, його структурних підрозділів, відділень та відділів поліції. У зв'язку з цим втратили чинність всі тимчасові штати, які діяли у ГУНП в Харківській області.

Представником відповідача у наданих суду поясненнях та запереченнях вказано, що 08.12.2016 року т.в.о. голови Національної поліції було погоджено персональний склад атестаційної комісії №23 ГУНП в Харківській області.

З метою оцінки ділових, професійних, особистих якостей поліцейських, їх освітнього та кваліфікаційного рівнів, на підставі глибокого та всебічного вивчення для визначення питань призначення на вищу посаду, наказом ГУНП в Харківській області від 09.12.2016 №1271 було затверджено персональний склад атестаційної комісії № 23 для проведення атестування поліцейських ГУНП в Харківській області.

Наказом ГУНП в Харківській області від 13.12.2016 року № 1287 було внесено зміни до наказів ГУНП в Харківській області від 14.1 1.2016 року № 1174 та від 09.12.2016 року №1271.

Наказом ГУНП в Харківській області від 19.12.2016 року № 1315 внесено зміни до складу атестаційної комісії № 23. Зміни погоджено з т.в.о. голови Національної поліції.

В подальшому, із позивачем було призначено співбесіду Атестаційною комісією №23 Головного управління Національної поліції в Харківській області, що підтверджує відповідний атестаційний лист.

За висновком атестаційної комісії №23 Головного управління Національної поліції в Харківській області від 29.12.2016 року ОСОБА_1 займаній посаді не відповідає та підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.

Результати проведеної співбесіди було оголошені відповідачем шляхом опублікування на офіційному сайті.

Наказом Головного управління Національної поліції в Харківській області по особовому складу № 14 о/с від 10.01.2017 за наслідками проведеної атестації позивача звільнено згідно з Законом України від 02.07.2015 №580-УІІІ "Про Національну поліцію" за п.5 ч.1 ст.77 (через службову невідповідність) з посади старшого інспектора Холодногірського відділу поліції ГУНП в Харківській області з 13.01.2017 року на підставі висновку атестаційної комісії ГУНП в Харківській області № 23 від 29.12.2016.

Перевіряючи відповідність закону спірних рішень відповідачів суд виходив із наступного.

Частиною 1 статті 1 Закону України "Про Національну поліцію" встановлено, Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

За визначенням статті 3 Закону України "Про Національну поліцію", у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

В частині позовних вимог про щодо визнання протиправними дії Головного управління Національної поліції в Харківській області щодо проведення атестації поліцейського ОСОБА_1, суд звертає увагу на наступне.

Частина перша статті 57 Закону України "Про Національну поліцію" визначає, що атестування поліцейських проводиться з метою оцінки їхніх ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри.

Згідно з частиною другою статті 57 Закону України "Про Національну поліцію" атестування поліцейських проводиться: 1) при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу; 2) для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність; 3) для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.

Аналогічні норми в частині підстав для атестування містить також Інструкція про порядок проведення атестування поліцейських, котра затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17 листопада 2015 року №1465 (далі - Інструкція), зокрема її пункт 3 розділу І.

Відповідно до частини третьої статті 57 Закону України "Про Національну поліцію", атестування проводиться атестаційними комісіями органів (закладів, установ) поліції, що створюються їх керівниками.

Частина четверта статті 57 Закону України "Про Національну поліцію" передбачає, що рішення про проведення атестування приймає керівник поліції, керівники органів (закладів, установ) поліції стосовно осіб, які згідно із законом та іншими нормативно-правовими актами призначаються на посади їхніми наказами.

Згідно з частиною п'ятою статті 57 Закону України "Про Національну поліцію" порядок проведення атестування поліцейських затверджується Міністром внутрішніх справ України.

Виходячи з наведених норм законодавства та мети проведення атестації, суд приходить до висновку, що прийняття рішення про проведення атестації відносно конкретного поліцейського та, власне, проведення атестації може мати місце у виключних випадках, а саме: при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу; для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність; для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.

При цьому, такі підстави для проведення атестації, як для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду або звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність, є наслідком виявлення ознак невідповідності поліцейського займаній посаді, зокрема: в силу фізичного стану, хвороби, неналежної професійної підготовки, порушення порядку і правил несення служби; метою проведення атестації для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду або звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність є вирішення можливості в той чи інший спосіб залишення на службі і, як крайній захід, пропозиція щодо звільнення зі служби у зв'язку зі службовою невідповідністю виходячи з професійних, моральних і особистих якостей.

Зазначене вище узгоджується із висновком Верховного Суду України, що викладений у постанові від 11 березня 2014 року у справі №21-13а14.

Згідно з підпунктом 2 пункту 1 розділу IV Інструкції, організаційні заходи з підготовки та проведення атестування оголошуються наказами відповідних керівників і передбачають складання списків поліцейських, які підлягають атестуванню. Таким чином, до списку поліцейських, які підлягають атестуванню, підлягають включенню лише ті поліцейські, відносно яких наявні підстави для проведення атестації, що передбачені частиною другою статті 57 Закону України "Про Національну поліцію".

Суд зазначає, що відповідачем під час судового розгляду справи не доведено, що позивач підлягав атестації та, відповідно, включенню до списку поліцейських, які підлягають атестації, оскільки не наведено підстав для проведення атестації ОСОБА_1, що передбачені частиною другою статті 57 Закону України "Про Національну поліцію", та не надано відповідних доказів, які б підтверджували, що позивач мав бути призначений на вищу посаду без проведення конкурсу, або щодо нього виявлено ознаки службової невідповідності, наприклад за станом здоров'я чи у зв'язку із не виконанням службових обов'язків.

Окремо суд зазначає, що за висновком безпосереднього керівництва, старший лейтенант поліції ОСОБА_1 займаній посаді відповідає.

Також, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до пункту 9 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію", працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції. Посади, що пропонуються особам, зазначеним у цьому пункті, можуть бути рівнозначними, вищими або нижчими щодо посад, які ці особи обіймали під час проходження служби в міліції.

Пункт 10 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" встановлює, що працівники міліції, які відмовилися від проходження служби в поліції та/або не прийняті на службу до поліції в тримісячний термін з моменту попередження про наступне вивільнення, звільняються зі служби в органах внутрішніх справ через скорочення штатів. Указані в цьому пункті особи можуть бути звільнені зі служби в органах внутрішніх справ до настання зазначеного в цьому пункті терміну на підставах, визначених Положенням про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ.

Наведені правові норми вказують, що працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою або проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції.

Як судом під час судового розгляду справи встановлено, наказом № 46 о/с від 07.11.2015 року ОСОБА_1, який прибув з Міністерства внутрішніх справ призначено інспектором Холодногірського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області (м. Харків) з присвоєнням спеціального звання "старший лейтенант поліції".

При цьому призначення позивача відбулося в порядку переатестування, протилежного сторонами не доведено, однак, суд звертає увагу, що норми Закону України "Про Національну поліцію", у тому числі розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення", не передбачають процедури переатестації та не встановлюють додаткових підстав для атестації.

Таким чином, позивач прийнятий на службу до поліції шляхом видання наказу про призначення за його згодою, при цьому такий наказ не містить умов про проведення конкурсу та тимчасовість призначення на посаду.

Крім того, відповідно до норм статті 58 Закону України "Про Національну поліцію", призначення на посаду поліцейського здійснюється безстроково (до виходу на пенсію або у відставку), за умови успішного виконання службових обов'язків.

Разом з тим, враховуючи, що позивач добровільно погодився на проходження атестації, та пройшов процедуру атестації, підстави для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправними дій Головного управління Національної поліції в Харківській області щодо проведення атестації поліцейського ОСОБА_1 відсутні.

Щодо позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування рішення атестаційної комісії № 23 Головного управління Національної поліції в Харківській області від 29.12.2016, яке полягає у тому, що ОСОБА_1 займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 5 розділу I Інструкції, атестування проводиться атестаційними комісіями органів (закладів, установ) поліції, що створюються їх керівниками.

У відповідності до положень пунктів 10-13 розділу IV Інструкції, з метою визначення теоретичної та практичної підготовленості, компетентності, здатності якісно та ефективно реалізовувати на службі свої потенційні можливості атестаційна комісія проводить тестування поліцейського, який проходить атестування.

За результатами проведеного тестування атестаційна комісія встановлює мінімальний бал, що становить 25 балів за тестом на знання законодавчої бази (далі - професійний тест) та 25 балів за тестом на загальні здібності та навички, який в обов'язковому порядку ураховується атестаційною комісією при прийняті рішення, визначеного пунктом 15 цього розділу.

Атестаційна комісія при прийнятті рішення розглядає атестаційний лист та інші матеріали, які були зібрані на поліцейського, який проходить атестування.

За рішенням атестаційної комісії поліцейські, які проходять атестування, проходять співбесіду з відповідною атестаційною комісією.

Якщо поліцейський, який атестується, не з'явився на співбесіду з атестаційною комісією, то комісія приймає рішення без проведення співбесіди, про що робиться відповідний запис у протоколі засідання атестаційної комісії.

Атестаційна комісія за підписом голови має право робити відповідно до законодавства запити про надання необхідних матеріалів і документів, що стосуються службової діяльності поліцейського, який атестується.

Поліцейські, які проходять атестування, за їхньою згодою проходять тестування на поліграфі.

Пункт 15 розділу IV Інструкції встановлює, що атестаційні комісії на підставі всебічного розгляду всіх матеріалів, які були зібрані на поліцейського, під час проведення атестування шляхом відкритого голосування приймають один з таких висновків: 1) займаній посаді відповідає; 2) займаній посаді відповідає, заслуговує призначення на вищу посаду; 3) займаній посаді не відповідає, підлягає переміщенню на нижчу посаду через службову невідповідність; 4) займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.

Відповідно до пункту 16 розділу IV Інструкції атестаційні комісії при прийнятті рішень стосовно поліцейського повинні враховувати такі критерії: 1) повноту виконання функціональних обов'язків (посадових інструкцій); 2) показники службової діяльності; 3) рівень теоретичних знань та професійних якостей; 4) оцінки з професійної і фізичної підготовки; 5) наявність заохочень; 6) наявність дисциплінарних стягнень; 7) результати тестування; 8) результати тестування на поліграфі (у разі проходження).

За правилами, встановленими пунктами 17-20 розділу IV Інструкції, атестаційна комісія проводить розгляд матеріалів за відсутності особи, щодо якої приймається рішення.

Голосування проводиться за відсутності особи, щодо якої приймається рішення, і запрошених осіб.

Рішення атестаційної комісії приймаються більшістю голосів присутніх на засіданні членів атестаційної комісії.

У разі рівного розподілу голосів вирішальним є голос голови атестаційної комісії.

Усі рішення атестаційної комісії оформлюються протоколом. У протоколі зазначаються дата і місце прийняття рішення, склад комісії, питання, що розглядалися, та прийняте рішення.

Наведені норми Інструкції свідчать, що висновок атестаційної комісії про відповідність чи не відповідність поліцейського займаній посаді приймається за результатами розгляду всіх матеріалів, які були зібрані на поліцейського, у тому числі: результати тестування за професійним тестом та тестом на загальні здібності та навички; атестаційний лист; матеріали співбесіди; документи, що надійшли на запити атестаційної комісії, результати тестування на поліграфі та матеріали особової справи поліцейського, з яких можна встановити повноту виконання функціональних обов'язків, показники службової діяльності, наявність заохочень та дисциплінарних стягнень.

З огляду та під час дослідження змісту атестаційного листа судом встановлено, що ОСОБА_1 охарактеризований заступником начальника Холодногірського ВП ГУ НП в Харківській області виключно з позитивного боку, зокрема як вмілий та професійно грамотний співробітник, не має не знятих дисциплінарних стягнень, наведені показники службової діяльності.

За висновком безпосереднього керівництва, підполковник поліції ОСОБА_1 займаній посаді відповідає.

Судом встановлено, що за результатами тестування позивачем набрано 45 балів з тестування загальних навичок, 36 балів - тестування професійних навичок.

При цьому з дослідження протоколу ОП №365 від 29.12.2016 року атестаційної комісії №23 Головного управління Національної поліції в Харківській області встановлено, що на підставу прийняття рішення про невідповідність позивача займаній посаді вказано на матеріали справи та негативну інформацію.

Натомість відповідачем не надано суду жодного доказу того, що при прийнятті рішення про невідповідність займаній посаді враховувались обов'язкові критерії згідно з пунктом 16 розділу IV Інструкції, і, що за сукупністю оцінки усіх критеріїв позивач виявив себе як некваліфікований працівник.

Стосовно посилань представника Головного управління Національної поліції в Харківській області на наявність кримінального провадження стосовно ОСОБА_1, суд зазначає, що станом на день розгляду справи суду не надано та самостійно судом не встановлено доказів винесення вироку стосовно позивача у вказаній справі, а таким чином вказані доводи відповідача не можуть прийматися судом.

Отже, всупереч наведеним нормам та вимогам частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його висновки, а враховуючи відсутність письмових доказів та запису технічними засобами засідання атестаційної комісії № 23 Головного управління Національної поліції в Харківській області, інших доказів на підтвердження обставин, які у висновку атестаційної комісії вважаються встановленими, а також мотивів неврахування позитивних висновків, суд доходить висновку про необґрунтованість прийнятого рішення у формі висновку - "займаній посаді не відповідає підлягає звільненню зі служби через службову невідповідність".

Суд також зазначає, що ні закон, ні інструкція не наділяють членів атестаційних комісій правом вирішувати питання можливості перебування особи на службі в поліції виключно на підставі власного, суб'єктивного її сприйняття, оскільки такий підхід до оцінювання може призвести до прийняття необ'єктивних, необґрунтованих і, як наслідок, неправомірних рішень. Будь-який орган державної влади зобов'язаний Конституцією діяти виключно у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами (ст.19 Конституції). Неухильне виконання цієї норми Основного Закону держави є гарантією дотримання принципу верховенства права та положень, закріплених в Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Крім того, копії документів відносно позивача, які були предметом перевірки атестаційною комісією № 23 Головного управління Національної поліції в Харківській області, не містять: будь-яких фактів щодо неповноти виконання функціональних обов'язків позивачем; низьких показників службової діяльності; негативної оцінки з професійної і фізичної підготовки; недбалого відношення позивача до службових обов'язків, а навпаки, позивач характеризується з позитивної сторони, у тому числі і щодо виконання службових обов'язків.

Суд також вважає за потрібне зазначити, що пункт 5 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" передбачає, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється через службову невідповідність.

У свою чергу визначення терміну "службова невідповідність" Закон України "Про Національну поліцію" не надає, тим не менше, виходячи із вимог та обмежень, що ставляться до поліцейського та загального розуміння понять, можна дійти висновку, що під службовою відповідністю мається на увазі відповідність поліцейського встановленим вимогам, добросовісне виконання вимог законодавства та дисциплінованість. Отже, службова невідповідність - це невідповідність займаній посаді в силу фізичного стану, неналежної професійної підготовки, порушення порядку і правил несення служби тощо.

Також, відповідно до ст.43 Конституції України кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Відповідно до ст.58 Закону, призначення на посаду поліцейського здійснюється безстроково (до виходу на пенсію або у відставку), за умови успішного виконання службових обов'язків.

Відповідно до п.5 ч.10 ст.62 Закону, поліцейський у повному обсязі користується гарантіями соціального та правового захисту, передбаченими цим Законом та іншими актами законодавства.

Таким чином, гарантії захисту від незаконного звільнення розповсюджуються у тому числі і на поліцейських.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 в частині скасування рішення (висновку) атестаційної комісії №23 Головного управління Національної поліції в Харківській області від 29.12.2016, яке полягає у тому, що ОСОБА_1 займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність, підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог позивача в частині скасування наказу Головного управління Національної поліції в Харківській області № 14 о/с від 10.01.2017 в частині звільнення з 13.01.2017 ОСОБА_1 зі служби в поліції, суд зазначає наступне.

Згідно з положеннями статті 19 Закону України "Про Національну поліцію", у разі вчинення протиправних діянь, поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

На момент прийняття оскаржуваного рішення та наказу Дисциплінарного статуту Національної поліції України ще не затверджено, тому, керуючись аналогією закону, суд вважає за можливе застосувати до відносин звільнення норми Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ.

Так, відповідно до статті 12 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися дисциплінарні стягнення, зокрема, у вигляді звільнення з посади та звільнення з органів внутрішніх справ.

Згідно з порядком накладання дисциплінарних стягнень, визначеним у статті 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування. Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення. При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо. Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.

Отже, на думку суду, поліцейський може бути звільнений через службову невідповідність на підставі пункту 5 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" лише в крайньому випадку та за умови дотримання порядку накладення дисциплінарного стягнення.

Разом з тим, відповідачем не доведено неможливості залишення позивача на службі в поліції, необхідності застосування крайньої міри у вигляді звільнення та порядку дотримання накладання дисциплінарного стягнення.

Суд звертає увагу на відсутність в матеріалах справи доказів, які б вказували на невідповідність ОСОБА_1 займаній посаді, зокрема: акту відповідного службового розслідування, документів, що характеризують позивача з негативної сторони або вказують на низький професійний рівень.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням викладеного, беручи до уваги безпідставність рішення атестаційної комісії, суд приходить до висновку, що звільнення позивача через службову невідповідність за пунктом 5 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" відбулось незаконно, відтак наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області від 10.01.2017 № 14 о/с в частині звільнення старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 зі служби в поліції є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини 1 статті 235 Кодексу законів про працю України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Враховуючи протиправність наказу про звільнення позивача, суд приходить до висновку, що старший лейтенант поліції ОСОБА_1 підлягає поновленню на посаді старшого інспектора Холодногірського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області з 13.01.2017 року.

Щодо позовної вимоги стосовно стягнення з Головного управління Національної поліції в Харківській області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу суд зазначає наступне.

Згідно з частиною 2 статті 235 КЗпП України, при винесенні рішення про поновлення на роботі, орган, який розглядає судовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Відповідно до пунктів 2, 3 частини першої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України, негайно виконуються постанови суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць та про поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Отже, постанову суду в частині поновлення позивача на посаді та стягнення з відповідача на користь позивача грошового забезпечення за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць, слід звернути до негайного виконання.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Положеннями частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

З урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає вимоги ОСОБА_1 такими, що підлягають частковому задоволенню з підстав викладених вище.

Розподіл судових витрат здійснюється згідно статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 159-163, 167, 186, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області, атестаційної комісії № 23 Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування рішення, скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу - задовольнити частково.

Скасувати рішення (висновок) атестаційної комісії № 23 Головного управління Національної поліції в Харківській області від 29.12.2016, яке полягає у тому, що ОСОБА_1 займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.

Скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області № 14 о/с від 10.01.2017 в частині звільнення старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 зі служби в поліції.

Поновити старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 на посаді старшого інспектора Холодногірського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області з 13.01.2017.

Стягнути з Головного управління Національної поліції в Харківській області (вул. Жон Мироносиць, 5, м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ 40108599) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 13.01.2017 по 21.03.2017 (48 робочих днів) у сумі 12377 (дванадцять тисяч триста сімдесят сім) грн 28 коп.

Звернути до негайного виконання постанову суду в частині поновлення старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 на посаді старшого інспектора Холодногірського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області з 13.01.2017.

Звернути до негайного виконання постанову суду в частині стягнення з Головного управління Національної поліції в Харківській області (вул. Жон Мироносиць, 5, м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ 40108599) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) грошового забезпечення за час вимушеного прогулу з 13.01.2017 по 21.03.2017 в межах суми стягнення за один місяць (21 робочий день) в сумі 5415 (п'ять тисяч чотириста п'ятнадцять) грн 06 коп.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 24 березня 2017 року.

Суддя Мельников Р.В.