Ухвала суду № 65502066, 24.03.2017, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

24 березня 2017 рокум. ПолтаваСправа № 816/419/17

Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Єресько Л.О., розглянувши матеріали позовної заяви Міністерства оборони України, Квартирно - експлуатаційний відділ м. Полтава Міністерства оборони України до Реєстраційної служби Конотопського міськрайонного управління юстиції Сумської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні відповідача: ОСОБА_1, про визнання дій незаконними, скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

21 березня 2017 року Міністерство оборони України, Квартирно - експлуатаційний відділ м. Полтава Міністерства оборони України звернулися до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Реєстраційної служби Конотопського міськрайонного управління юстиції Сумської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні відповідача: ОСОБА_1, просили:

- визнати незаконними дії Реєстраційної служби Конотопського міськрайонного управління юстиції Сумської області в особі державного реєстратора Цапа Юрія Олексійовича щодо внесення запису № 5418307 про право власності на нерухоме майно (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна № НОМЕР_1) невідповідності запису до Державного реєстру із даними в договорі купівлі - продажу щодо протяжності залізничної колії 3350,00 кв.м, розташована за адресою: АДРЕСА_1, на підставі договору купівлі - продаж, серія та номер 1-1045, виданого 03.03.2000, видавник державний нотаріус Конотопської міської державної нотаріальної контори Ничвидюк Н.А.;

- скасувати рішення Реєстраційної служби Конотопського міськрайонного управління юстиції Сумської області про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розподілу), індексний номер від 11.04.2013 № 1565079;

- зобов'язати Реєстраційну службу Конотопського міськрайонного управління юстиції Сумської області в особі державного реєстратора вчинити дії щодо скасування запису в Державному реєстрі про реєстрацію права власності, а саме: нежитлові приміщення, розташовані за адресою АДРЕСА_1, відповідно до вимог чинного законодавства.

В обґрунтування позовних вимог представник Квартирно - експлуатаційного відділу м. Полтава Міністерства оборони України зазначав, що 21.02.2017 Квартирно-експлуатаційний відділ м. Полтава звернулися до Конотопського міськрайонного відділу Сумської регіональної філії "Центр ДЗК" про оформлення технічної документації із землеустрою на земельну ділянку за адресою:АДРЕСА_2. Останнім 03.03.2017 надіслано повідомлення, згідно якого завершення землевпорядних робіт щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за адресою: АДРЕСА_2, не можливе по причині розташування на цій земельній ділянці майна (залізничної колії) землекористувача - власника громадянина ОСОБА_1

Зазначав, що реєстратором Реєстраційної служби Конотопського міськрайонного управління юстиції Сумської області Цап Ю.О. внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на ім'я ОСОБА_1 згідно інформації на об'єкт нерухомого майна: реєстраційний номер НОМЕР_1, об'єктом нерухомого майна є нежитлові приміщення за адресою АДРЕСА_1.

Із діями реєстратора заявник не погодився, у зв'язку з чим звернувся до адміністративного суду.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі суд виходить із такого.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією України чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Пунктом 8 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України позивача визначено як особу, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.

Поняття суб'єкта владних повноважень визначено у пункті 7 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно із яким суб'єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

За приписами пункту 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Отже, компетенція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори.

Для визначення ознак публічно-правового спору суд повинен встановити, зокрема, наявність матеріально-правових відносин між учасниками спору. Публічно - правовий спір може виникати із конституційних, адміністративних, фінансових та інших правовідносин, зміст яких складає, з одного боку, обов'язок органу публічної адміністрації вчинити певний акт на користь особи і з іншого - право особи вимагати виконання цього обов'язку від органу публічної адміністрації як від носія владних повноважень. Більш того, особа повинна бути переконана у тому, що такі відносини перебувають у стані порушення норми або права.

Спираючись на норми Конституції, як норми прямої дії, якими визначено зміст прав та свобод, особа має можливість вимагати від держави в особі органів публічної адміністрації належної організації та безпосереднього виконання кореспондуючих обов'язків.

При цьому не будь-яке порушення суб'єктом владних повноважень своїх обов'язків кореспондує праву особи вимагати його припинення. Право на захист (задоволення позову) у особи - позивача в межах публічного охоронного відношення виникне за двох умов. По-перше, суд має встановити обов'язок органу влади вчинити певну дію (прийняти рішення). По-друге, має бути доведено правову заінтересованість особи у виконанні цього обов'язку саме на її користь. Закон у вигляді так званої "захисної норми" має гарантувати особі право вимагати від органу публічної адміністрації виконання певного обов'язку на свою користь.

Водночас предметом спору у даній справі є спір про право власності позивача на об'єкт нерухомого майна, порушником якого сам позивач визначає ОСОБА_1, який на його думку, надав до державного реєстратора неправдиві відомості щодо протяжності колії, позбавивши таким чином позивача можливості розпоряджатися земельною ділянкою. Тобто в даному випадку існує спір, що виник із цивільно-правових угод.

За змістом частини першої статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 15 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Аналіз наведених вище норм чинного законодавства України дає підстави для висновку про те, що у разі будь-яких обмежень у здійсненні права власності власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема, із позовом про усунення перешкод у користуванні власністю.

За правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду України від 16.01.2012 у справі №6-57цс11, у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник, згідно вимог статей 16, 319, 321, 391 Цивільного кодексу України, має право вимагати усунення відповідних перешкод шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема, із позовом про усунення перешкод у користуванні власністю.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про приватно - правовий характер спірних відносин, оскільки предметом спору є цивільне право позивача - право власності на нерухоме майно (земельну ділянку).

Вирішуючи адміністративну справу № 826/4858/15 колегія суддів Верховного Суду України на спільному засіданні трьох палат дійшла висновку, що у аналогічних спорах фізичних осіб із державним реєстратором, визначальним є фактичний спір про цивільне право (право власності), оскільки спірні правовідносини пов'язані із невиконанням умов цивільно-правових угод, у зв'язку з чим спір не є публічно-правовим, а випливає із договірних відносин і має вирішуватися судами за правилами ЦПК.

Частиною першою статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу (неоднакове застосування норм матеріального чи процесуального права), є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

У зв'язку із зазначеним суд враховує правову позицію Верховного Суду України від 14 червня 2016 року, викладену в постанові у справі № 826/4858/15 (номер у Єдиному державному реєстрі судових рішень 59205451) та вважає, що слід відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі згідно з пунктом 1 частини першої статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до цієї норми суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Крім того, роз'яснюю, що відповідно до пункту 3 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі .

На підставі викладеного, керуючись статтею 109 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом Міністерства оборони України, Квартирно - експлуатаційний відділ м. Полтава Міністерства оборони України до Реєстраційної служби Конотопського міськрайонного управління юстиції Сумської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні відповідача: ОСОБА_1, про визнання дій незаконними, скасування рішення, зобов'язання вчинити дії

Роз'яснити позивачу, що повторне звернення до адміністративного суду із таким самим позовом не допускається.

Роз'яснити позивачу право на звернення до загального суду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України.

Копію ухвали направити особі, яка подала позовну заяву, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали з одночасним надісланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Суддя Л.О. Єресько