Ухвала суду № 65500427, 24.03.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа 810/5216/15

У Х В А Л А

24 березня 2017 року м. Київ

Суддя Київського апеляційного адміністративного суду Парінов А.Б., перевіривши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2016 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Технополіс-1» до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2017 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв'язку з тим, що скарга подана після закінчення строків, установлених статтею 186 цього Кодексу, а причини пропуску строку, наведені апелянтом, визнано неповажними. Відповідачу надано строк на усунення недоліків протягом тридцяти днів з моменту отримання копії ухвали.

В ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху було встановлено, що скаргу подано 12.01.2017 року, копію постанови отримано 31.03.2016.

Разом з апеляційною скаргою відповідач подав платіжне доручення про сплату судового збору, датоване 26.10.2016.

Проте, апеляційну скаргу подано до суду 12.01.2017, тобто більше як через два місяці після сплати судового збору.

У зв’язку цим причини пропуску строку, які полягали у неможливості сплати судового збору, визнано неповажними.

Відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення копія ухвали суду від 06 лютого 2017 року була отримана апелянтом 13 лютого 2017 року.

Враховуючи вимоги ст. 103 КАС України, останній день на усунення недоліків апеляційної скарги – 15 березня 2017 року.

На виконання вимог ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2017 року апелянтом подано до суду та клопотання про усунення недоліків апеляційної скарги, в якому скаржник просив поновити пропущений процесуальний строк на оскарження постанови суду першої інстанції.

Вказане клопотання обґрунтоване тим, що платіжне доручення у зв’язку з внутрішньою організацією діловодства було подано із запізненням.

Такі доводи апелянта відхиляються, оскільки з матеріалів справи вбачається, що вперше апеляційну скаргу на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 лютого 2016 року було подано 01 березня 2016 року, тобто у встановлений строк. Проте, скарга була залишена без руху та повернута апелянту у в’язку з несплатою судового збору за її подання.

З огляду на викладене, строк на апеляційне оскарження пропущено апелянтом без поважних причин.

Згідно з ч. 4 ст. 189 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 186 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

В даному випадку не вбачається обставин, які об’єктивно перешкоджали скаржнику реалізувати своє право на подання належним чином оформленої апеляційної скарги протягом встановленого законодавством терміну чи подати клопотання про поновлення такого строку із зазначенням поважних причин, підтверджених доказами, для поновлення строку.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.

Європейський суд у своїх рішеннях зазначає, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов’язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу правової визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення ЄСПЛ у справі «Перез де Рада Каванілес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року). Реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі процесуальні заборони і обмеження, зміст яких – не допустити судовий процес у безладний рух.

У рішенні «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 25 січня 2000 року Європейський суд встановив, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними.

Враховуючи, що скаржником у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції не поважних причин пропуску строку на подання апеляційної скарги, слід відмовити у відкритті апеляційного провадження.

Станом на 24 березня 2017 року зазначені в ухвалі судді недоліки апелянтом не усунуто.

Керуючись ст. ст. 108, 189 КАС України, –

У Х В А Л И В :

Відмовити у відкритті апеляційного провадження у справі за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2016 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Суддя А.Б. Парінов