Ухвала суду № 65499896, 21.03.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 760/22156/15-ц Головуючий у 1-й інстанції - Букіна О.М.

№ апеляційного провадження 22-ц/796/3508/2017 Доповідач - Рубан С.М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 березня 2017 року колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого судді Рубан С.М.

суддів Желепа О.В., Іванченко М.М.

при секретарі Перетятько А.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на заочне рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 12 липня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу,-

В С Т А Н О В И Л А :

Заочним рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 12 липня 2016 року позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу - задоволено.

Шлюб, зареєстрований Палацом реєстрації шлюбів та новонароджених, актовий запис №5309 від 28 вересня 1989 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1, розірвано.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 487,20 гривень.

Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 24 січня 2017 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення залишено без задоволення.

Не погоджуючись з рішенням суду, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на його незаконність, необґрунтованість, неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати і закрити провадження у справі або залишити подану позовну заяву без розгляду.

В судовому засіданні ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 підтримали апеляційну скаргу.

ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_4 заперечили проти апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду та матеріали справи в межах апеляційного оскарження, дійшла наступного висновку.

ОСОБА_3 звернувся з позовом до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу.

Посилається на те, що спільне життя з відповідачем не склалось через різницю характерів та різні погляди на життя, у зв'язку з чим між сторонами постійно виникали непорозуміння та сварки, які привели до взаємного відчуження. Зазначає, що вони з квітня 2014 року не підтримують шлюбних відносин, спільного господарства не ведуть та проживають окремо, а тому вважає, що їх шлюб розпався остаточно і поновити його неможливо.

Посилається, що почуття любові між ними втрачено, і строк для примирення, за таких обставин, не вплине на збереження та покращення сімейних стосунків. Вважає, що їх шлюб розпався остаточно і поновити його неможливо.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з наступного.

Судом встановлено, що сторони зареєстрували шлюб 28.09.1989 року, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу від 28.09.1989 року, актовий запис № 5309. Від шлюбу мають доньку - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1.

З матеріалів справи вбачається, що сторони тривалий час не підтримують шлюбних відносин, спільного господарства не ведуть та проживають окремо.

Згідно ч.2 ст.112 СК України, шлюб розривається, якщо судом буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, їхніх дітей, що мають істотне значення.

Відповідно до ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки чи чоловіка до шлюбу не допускається.

Позивач в суді першої інстанції зазначив, що він втратив почуття кохання до відповідача, перебування у шлюбі суперечить його інтересам, оскільки на даний час він фактично створив нову сім'ю, а тому примирення є неможливим та недоцільним.

Дослідивши матеріали справи та враховуючи, що шлюб ґрунтується на взаємній згоді чоловіка та дружини, суд дійшов вірного висновку, що подальше спільне проживання сторін і збереження сім'ї неможливе, шлюб сторін носить формальний характер, а тому позов підлягає задоволенню.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та не приймає до уваги доводи апеляційної скарги виходячи з наступного.

Виходячи з положень статті 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторонипосилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання:

1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давностітощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторінвипливають із встановлених обставин;

4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин;

5) чи слід позовзадовольнити або в позові відмовити;

6) як розподілитиміж сторонамисудові витрати;

7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення;

8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову(стаття 214 ЦПК України).

Доводи апеляційної скарги про те, що внаслідок проведеного заочного розгляду справи відповідач була позбавлена можливості безпосередньо суду надати свої пояснення, заперечення, поставити питання позивачу, викликати в суд для допиту громадян в якості свідків, подати відповідні письмові докази колегія суддів не приймає до уваги.

Судом встановлено, що судові повістки про розгляд справи направлялися на адресу ОСОБА_1 за місцем її реєстрації, що підтверджується довідкою АБ м. Києва від 25.12.2015 року, проте, вони повернулися до суду без вручення за закінченням терміну зберігання (а.с.41, 42).

08.07.2016 року ОСОБА_1 до канцелярії було подано повторну апеляційну скаргу на ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 04.01.2016 року про відкриття провадження у справі.

Таким чином, ОСОБА_1 була обізнана про розгляд справи, проте, в судове засідання призначене на 12.07.2016 року не з'явилася, про причини неявки суд не повідомила.

Доводи апеляційної скарги стосовного того, що ОСОБА_3 страждає на психічний розлад психопатію «гальмівного типу», перебуває на диспансерному обліку в Київському міському психоневрологічному диспансері № 5 та відповідно не залучення органу опіки та піклування та прокурора для належного захисту охоронюваних законом прав та інтересів психічно хворої людини, тобто позивача, впливає на правильне вирішення даної справи колегія суддів також не приймає до уваги.

На даний час немає рішення суду, яке б набрало законної сили про визнання ОСОБА_6 недієздатним, а тому твердження відповідача є лише припущенням та не підтверджене належними доказами відповідно до приписів статей 58-59 ЦПК України.

В апеляційному суді відповідач підтвердила, що з 2014 року проживають з позивачем за різними адресами, спільне господарство не ведуть, шлюбні стосунки не підтримують. Відповідач не заперечує, що позивач проживає з іншою жінкою.

Доводи відповідача в апеляційному суді, що отримавши розлучення позивач втратить квартиру, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки вказане не є предметом позову у даній справі.

Крім того, колегія суддів зазначає, що вимога апеляційної скарги про скасування рішення суду і закриття провадження у справі або залишити подану позовну заяву без розгляду на підставі статті 307 ЦПК України, не передбачено вказаною статтею, оскільки стаття 307 ЦПК України передбачає повноваження апеляційного суду, а не підстави для скасування рішення із закриттям провадження у справі або залишенням заяви без розгляду.

Щодо ухвали Солом'янського районного суду м. Києва від 24 січня 2017 року, якою відмовлено у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 12 липня 2016 року, то відповідно до норм ЦПК України зазначена ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Таким чином, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не впливають на правильність ухваленого у справі рішення.

Оскільки рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, колегія суддів не вбачає підстав для його скасування.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - відхилити.

Заочне рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 12 липня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів.

Головуючий Судді