АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ[1]
23 березня 2017 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва
в складі: головуючого - Кирилюк Г.М.
суддів: Рейнарт І.М., Музичко С.Г.,
при секретарі Чумаченко А.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за заявою Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення помилково зарахованих коштів, за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 27 січня 2017 року,
встановила:
20 січня 2017 року Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» (далі - ПАТ «Укрсоцбанк») звернулося до суду з вказаною заявою, в якій просило видати виконавчий лист на примусове виконання рішення постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків №1780/10 від 21 лютого 2014 року.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 27 січня 2017 року у задоволенні вказаної заяви відмовлено.
В апеляційній скарзі представник ПАТ «Укрсоцбанк» - Гуйван І.М., посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказану ухвалу суду та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції для вирішення питання про видачу виконавчого листа.
Свої доводи обґрунтовує тим, що правовідносини між ОСОБА_1 та Акціонерно- комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк», правонаступником якого є ПАТ «Укрсоцбанк» виникли на підставі договору №0193/00001003 про відкриття банківського (карткового) поточного, депозитного рахунку та обслуговування платіжної картки від 10 березня 2010 року, за яким банк зобов'язався відкрити клієнту поточний рахунок в гривнях та надати послуги з розрахунково-касового обслуговування.
Спір між сторонами виник у зв'язку з помилковим зарахуванням на поточний рахунок відповідача пенсійних виплат, що належали іншій особі, на загальну суму 8 612,04 грн. та не є спором у справі щодо захисту прав споживачів.
При цьому відмова суду першої інстанції у видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду ґрунтувалась на тому, що цивільно-правові відносини між сторонами виникли на підставі кредитного договору, за умовами якого кредит надавався на поточні потреби і цей кредит в розумінні Закону України «Про захист прав споживачів» є споживчим, а тому дана справа не підвідомча третейському суду. Судом також невірно вказаного сторони договору.
В судове засідання сторони не з'явилися, про час і місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Відповідно до ч. 2 ст. 305 ЦПК України їх неявка не перешкоджає розгляду справи.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість ухвали суду в межах апеляційного оскарження, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи у задоволенні заяви про видачу виконавчого листа на примусове виконання вказаного рішення третейського суду, суд першої інстанції виходив з того, що цивільно-правові відносини виникли між ПАТ «Універсалбанк» та ОСОБА_3 на підставі кредитного договору, за умовами якого банк надає позичальнику кредит (грошові кошти) на поточні потреби, отже кредит в розумінні Закону України «Про захист прав споживачів» є споживчий. На дату укладення кредитного договору, який містить третейське застереження, Закон України «Про третейські суди» містив заборону на розгляд третейськими судами справ у спорах щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку, а тому справа, у якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до Закону.
Колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду, оскільки він не відповідає обставинам справи.
Суд першої інстанції помилково виходив з того, що цивільно-правові відносини виникли на підставі кредитного договору та неправильно визначив сторін цього договору.
Так, як вбачається з матеріалів справи, 10 березня 2010 року між Акціонерно- комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 укладено договір про відкриття банківського (карткового) поточного, депозитного рахунку та обслуговування платіжної картки №0193/00001003, за умовами якого банк зобов'язався відкрити клієнту поточний рахунок в гривнях та надавати послуги з розрахунково-касового обслуговування.
Пунктом 3.2 вказаного договору передбачено, що всі розбіжності щодо укладання, виконання, розірвання, зміни, визнання недійсним повністю або частково, а також з будь - яких інших питань, що стосуються даного договору, становлять предмет спору та підлягають розгляду в Постійно діючому Третейському суді при Асоціації українських банків
Рішенням Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 21 лютого 2014 року позов ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення помилково зарахованих коштів задоволено.
Суд першої інстанції в оскаржуваному судовому рішенні не навів правової оцінки, чи є ОСОБА_1 у даному правовому спорі споживачем банківських послуг у розумінні Закону України «Про захист прав споживачів», та чи поширюються положення цього Закону на правовідносини, які виникли між сторонами з приводу набуття майна без достатньої правової підстави ( ст. 1212 ЦК України).
Оскільки порушення норм процесуального права призвело до неправильного вирішення справи, постановлену ухвалу не можна вважати законною та обґрунтованою, тому вона підлягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись ст. 303, 304, 307, 312, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів
Ухвалила:
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного банку «Укрсоцбанк» задовольнити.
Ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 27 січня 2017 року скасувати.
Передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий
Судді
Справа №755/1556/17
Апеляційне провадження №22-ц/796/4585/2017
Головуючий у суді першої інстанції: Ластовка Н.Д.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Кирилюк Г.М.
Судове рішення № 65499890, Апеляційний суд міста Києва було прийнято 23.03.2017. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 755/1556/17. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: