Постанова № 65499591, 20.03.2017, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 березня 2017 року Чернігів Справа № 825/341/17

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Клопот С.Л.

за участю секретаря Роговець М.О.,

представника позивача Курячого О.П.,

представника відповідача Приходько О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом приватного підприємства "Семенівська мануфактура" до Чернігівської митниці Державної фіскальної служби про скасування рішення про коригування митної вартості товарів та карток відмови , -

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство "Семенівська мануфактура" звернулось до суду з адміністративним позовом до Чернігівської митниці Державної фіскальної служби та просить: скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів №102000010/2017/000020/2 від 07 лютого 2017 року Чернігівської митниці ДФС; скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 102110001/2017/00031 Чернігівської митниці ДФС.

Свої вимоги обґрунтовє обставинами викладеними в позовній заяві.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав та просив його задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, просила відмовити в задоволенні позову, посилаючись на заперечення, які приєднанні до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, суд вважає позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п 2.1. Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 30 травня 2012 року №631, для здійснення митного оформлення товарів декларант подає до підрозділу митного оформлення митного органу митну декларацію на бланку єдиного адміністративного документа, заповнену згідно з обраним митним режимом, її електронну копію (у разі подання митної декларації на паперовому носії), рахунок або інший документ, який визначає вартість товару, та у випадках, встановлених Митним кодексом України, декларацію митної вартості.

Приватне підприємство «Національні традиції», яке відповідно до умов Договору №20/10-14/02 про надання послуг по декларуванню товарів, взяло на себе зобов'язання надати позивачу послуги по декларуванню товарів, майна, транспортних засобів та інших предметів, звернулося до відповідача з митною декларацією №102110001/2017/200395 від 07 лютого 2017 року для митного оформлення (випуску) товарів, які було поставлено згідно Контракту, укладеного між позивачем та SUZHOU ALLBEST TEXTILE CO., LTD (далі за тестом - постачальник), відповідно до умов якого постачальник взяв на себе зобов'язання поставити позивачу товари в асортименті, а позивач зобов'язався оплатити товар згідно з умовами даного контракту.

Як встановлює стаття 3 контракту, поставка товару за даним контрактом здійснюється у повній відповідності з "ІНКОТЕРМС-2010», а умови поставки для кожної партії товару визначаються і узгоджуються сторонами в рахунку-фактурі.

Партія товару, яку було поставлено на виконання умов контракту та за митним оформленням (випуском) якої Приватне підприємство «Національні традиції» звернулось до відповідача, поставлялася на умовах, визначених інвойсом №WAB-16WKL-5057 від 23 грудня 2016 року (далі за тестом - Інвойс), відповідно до якого товар поставляється за базисом поставки CFR Іллічівськ (вартість і фрахт) «Інкотермс 2010».

Тобто постачальник взяв на себе зобов'язання сплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару в зазначений порт призначення.

Як вказує стаття 2 контракту загальна кількість і асортимент товару, що підлягає поставці складається з товарних партій, кількість яких визначається у рахунку-фактурі на кожну партію товару.

Виходячи з інформації, зазначеної в Інвойсі та пакувальному листі до зазначеного Інвойсу, партія товару, яка підлягає поставці складається з ворсового поперечно в'язаного трикотажного полотна з синтетичних поліефірних волокон зі стриженим розрізаним ворсом встановленої кількості та загальною вартістю 49 400,00 доларів США.

Товар, визначений Інвойсом, було передано перевізнику MEDITERRANEAN SHIPPING COMPANY S.A., що підтверджується коносаментом №MSCUYF805793 від 28 грудня 2016 року в якому вказується, що товар прибуде у місце призначення контейнерами TEMU7877553, TCNU5454336, як і вказано в Інвойсі та пакувальному листі до нього.

Кількість та вартість товару, що поставляється, підтверджується також видатковою накладною №WAB/21.12/16 від 21 грудня 2016 року, яка визначає, що на виконання контракту контейнерами TEMU7877553, TCNU5454336 буде здійснено поставку товару, а саме: ворсового поперечно в'язаного трикотажного полотна з синтетичних поліефірних волокон зі стриженим розрізаним ворсом встановленої кількості та загальною вартістю 49 400 доларів США.

До порту призначення товар, якій поставлено за контрактом, прибув у січні 2017 року.

Вказаний товар у порту призначення було отримано Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮРІЯ-ГРУП», яке відповідно до умов договору №11-11/ЮГ на транспортно-експедиторське обслуговування від 11 листопада 2015 року, укладеного між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «ЮРІЯ-ГРУП», надає транспортно-експедиторські послуги щодо перевезення експортно-імпортних вантажів по території України, та доправлено його до Чернігівської митниці ДФС для митного оформлення (випуску) товарів, адже, враховуючи положення ч. 1 ст. 263 Митного кодексу України митна декларація подається органу доходів і зборів, який здійснює митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, протягом 10 робочих днів з дати доставлення цих товарів, транспортних засобів до зазначеного органу.

Згідно з ч. 1 ст. 257 Митного кодексу України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Як вказує п. 23 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України митним оформленням є виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Митні формальності, відповідно до п. 29 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України, становлять сукупність дій, що підлягають виконанню відповідними особами і органами доходів і зборів з метою дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи.

Виходячи з п. 2 Положення про митні декларації, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року №450, товари декларуються шляхом подання митному органу, зокрема, митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа.

При заповненні митної декларації у формі єдиного адміністративного документа, згідно з Порядком заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 року №651, декларантом вказується, зокрема, фактурна вартість товару у валюті, в якій складені рахунки або інші документи, які визначають вартість товару.

Фактурною вартістю, відповідно до ч. 18 п. 2 Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 року №651, є ціна товарів, які переміщуються через митний кордон України, зазначена в рахунку (рахунку-фактурі, рахунку-проформі тощо) або іншому документі, що визначає вартість товару.

Вартість товарів, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари та використовується для митних цілей, виходячи з положень ч. 1 ст. 49 Митного кодексу України, є митною вартістю товарів, що переміщуються через митний кордон України.

Керуючись ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

1) витрати, понесені покупцем:

а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов'язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів;

б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами;

в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням;

2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв'язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів;

б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів;

в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо);

г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;

3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;

5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

7) витрати на страхування цих товарів.

Як випливає з Інвойсу, відповідно до якого відбулася поставка товару, товар поставлявся за базисом поставки CFR Іллічівськ (вартість і фрахт) «Інкотермс 2010».

Поставка товару на умовах CFR Іллічівськ (вартість і фрахт) «Інкотермс 2010» передбачає, що у фактурну вартість товару вже включені витрати, які впливають на митну вартість товару, а саме перевезення товару до порту призначення (фрахт).

Вказана обставина підтверджується листом постачальника №WAB-16WKL-5057/9 від 09 січня 2017 року, в якому чітко визначається, що вартість морського перевезення включена до ціни товару, вказаної у Інвойсі.

Крім того, про включення до ціни товару вартості фрахту свідчать і калькуляція №WAB-16WKL-5057/6 від 06 січня 2017 року, надана постачальником.

Треба також відмітити, що оскільки умови поставки за базисом CFR (вартість і фрахт) «Інкотермс 2010» не передбачають обов'язку страхування товару, постачальником не здійснювалося морське страхування товару від ризику загибелі або пошкодження під час перевезення, що підтверджується повідомленням постачальника №WAB-16WKL-5057/11 від 11 січня 2017 року, яким позивача було повідомлено, що у відношенні до товарів, відвантажених за Інвойсом, контейнерами TEMU7877553, TCNU5454336 страхування вантажу не здійснювалося.

Позивач також не здійснював страхування товару, що підтверджується листом №11.001/12.01 від 12 січня 2017 року.

Враховуючи вказані обставини для цілей визначення митної вартості товару, поставленого відповідно до умов контракту за Інвойсу такі складові митної вартості товару, який було поставлено, як витрати на транспортування, навантаження/вивантаження та страхування не потребують додаткового підтвердження та коригування.

Як зазначено у ч. 1 ст. 52 Митного кодексу України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Відповідно до ч. 2 ст. 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів;

2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Одночасно з митною декларацією у випадках, передбачених митним кодексом України, виходячи з ч. 1 ст. 53 Митного кодексу України, декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Як вказує ч. 1 ст. 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Отже, виходячи з положень п. 1 ч. 1 ст. 57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів є визначення митної вартості товарів за ціною договору.

Враховуючи положення чинного законодавства України, позивачем митну вартість товару було визначено за основним методом, тобто за ціною контракту.

На підтвердження заявленої митної вартості товарів, що поставлялися відповідно до умов контракту декларантом було подано копії документів, що підтверджують митну вартість товарів, передбачених ч.2 ст. 53 Митного кодексу України:

· Контракт №ABT21/08/2013 від 21 серпня 2013 року;

· Додаткову угоду №3 від 30.12.2015 року до Контракту №ABT21/08/2013 від 21 серпня 2013 року;

· Інвойс №WAB-16WKL-5057 від 23 грудня 2016 року;

· Пакувальний лист до інвойсу №WAB-16WKL-5057 від 23 грудня 2016 року;

· Видаткова накладна №WAB/21.12/16 від 21 грудня 2016 року;

· Відвантажувальна специфікація №WAB-16WKL-5057/2812 від 28 грудня 2016 року.

Крім того, керуючись положеннями ч.6 ст.53 Митного кодексу України, яка вказує, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару, позивачем відповідачу було подано копії додаткових документів, на підтвердження заявленої митної вартості, зокрема: міжнародні товарно-транспортні накладні, коносаменти, калькуляції, звіти про оцінку майна, листи постачальника та позивача, прайс-листи та інші документи, копії яких додаємо до позову.

Керуючись ч. 1 ст. 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Після розгляду документів, поданих для митного оформлення товарів, поставлених на виконання умов Контракту, відповідачем було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №102000010/2017/000020/2 від 07 лютого 2017 року, збільшивши суму митних платежів, які підлягають сплаті при митному оформленні товарів на 348 815,76 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Якщо органом доходів і зборів виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, керуючись ч. 1 ст. 55 Митного кодексу України, органом доходів і зборів приймається рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту.

Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, відповідно до ч. 2 ст. 55 Митного кодексу України, має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня.

Виходячи з аналізу положень Митного кодексу України вбачається, що чинне законодавство України встановлює перелік обставин, які можуть слугувати підставами для прийняття рішення про коригування митної вартості.

До них відноситься заявлення неповних та/або недостовірних відомостей про митну вартість товарів у тому числі невірне визначення митної вартості товарів.

Однак, приймаючи рішення про коригування митної вартості товарів №102000010/2017/000020/2 від 07 лютого 2017 року, відповідач зазначив, що підставою для проведення коригування митної вартості товарів, поставлених на виконання умов контракту, є відсутність у поданих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, в зв'язку з чим на підставі інформації, наявної у митного органу визначення митної вартості товару було здійснено на підставі резервного методу.

З цього приводу необхідно зауважити, що виходячи з роз'яснень наданих Міністерством доходів і зборів України у листі від 07 травня 2014 року № 10441/7/99-99-10-03-01-17 відомості з інформаційних баз даних Міндоходів мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митницею відповідних рішень та з об'єктивних причин не можуть містити усієї інформації, що стосується суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.

Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є беззаперечним доказом для підтвердження висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару.

Необхідно зауважити, що Митний кодекс України містить вичерпний перелік підстав за наявності яких митні органи можуть провести коригування митної вартості товарів, і серед них не містися така підстава для проведення коригування митної вартості товарів як відсутність у поданих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Також, ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України визначає якими повинні бути дії митного органу у разі якщо документи, подані для підтвердження митної вартості товару, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, у такому випадку декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: для підтвердження митної вартості товару.

Однак, жодної письмової вимоги щодо надання додаткових документів на адресу декларанта не надходило, що свідчить про те, що документів, поданих на підтвердження митної вартості товару, поставленого на виконання умов Контракту, було достатньо для визначення митної вартості товару, заявленого до митного оформлення.

Приймаючи рішення про коригування митної вартості товарів №102000010/2017/000020/2 від 07 лютого 2017 року, відповідач зазначив недоліки, які на його думку, перешкоджають визначенню митної вартості товарів, поставлених позивачу за умовами контракту, до яких віднесено наступні обставини:

- звіт про оцінку майна №05-07/02/22 від 06 лютого 2017 року не містить інформацію ціноутворення ідентичних, подібних (аналогічних) товарів, що імпортуються на митну територію України;

- калькуляція на товар №WAB-16WKL-5057/6 від 06 січня 2017 року є простроченою;

- прайс-лист №WAB/19.12/16 від 19 грудня 2016 року не містить інформації щодо періоду дії цін;

- неможливо перевірити перерахування коштів за дану поставку згідно платіжного доручення від 23.01.2017 року №14.

- відсутність інформації щодо всіх складових митної вартості, а саме вартості транспортування.

Оцінка майна, майнових прав, згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору.

Ціною, згідно з ч. 1 ст. 189 Господарського кодексу України є вираженим у грошовій формі еквівалентом одиниці товару (продукції, робіт, послуг, матеріально-технічних ресурсів, майнових та немайнових прав), що підлягає продажу (реалізації), який повинен застосовуватися як тариф, розмір плати, ставки або збору, крім ставок і зборів, що використовуються в системі оподаткування.

Як визначає ч. 1 ст. 190 Господарського кодексу України на всі види продукції (робіт, послуг) встановлюються вільні ціни, за винятком тих, на які встановлено державні регульовані ціни.

Згідно з ч. 2 ст. 190 Господарського кодексу України вільні ціни визначаються суб'єктами господарювання самостійно за згодою сторін, а у внутрішньогосподарських відносинах - також за рішенням суб'єкта господарювання.

Отже, висновок експерта по своїй суті є лише результатом практичної діяльності фахівця-оцінювача щодо визначення вартості об'єкта оцінювання, в зв'язку з чим він не може містити інформацію про ціноутворення, адже вказані дії знаходяться поза межами професійної діяльності фахівця оцінювача та здійснюються кожним суб'єктом господарювання на власний розсуд.

З приводу ж зауваження щодо використання сайтів, які не зазначено в списку наведених джерел інформації, необхідно звернути увагу, що п.56 Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» визначено, що звіт про оцінку майна, що складається у повній формі, повинен містити виключно перелік нормативно-правових актів, відповідно до яких проводиться оцінка.

З приводу зауважень відповідача щодо тієї обставини, що калькуляції на товар дійсні на період, що передує строкам відвантаження товару, необхідно зазначити, що вказані юридичні факти знаходяться у логічній відповідності з огляду на процеси, які відбуваються підчас виробництва та реалізації товарів.

Тобто, товар було виготовлено, і лише після виготовлення вказаного товару постачальник мав можливість направити позивачу інвойс в якому визначає ціну на партію товару, який підлягає поставці, на виконання умов контракту, та калькуляцію яка визначає складові вартості вказаного товару.

Необхідно зазначити, що калькуляція містить розшифровку витрат, пов'язаних зі збутом товарів постачальника, зокрема, до вказаних витрат включаються адміністративні витрати до яких, як відомо, включаються витрати на зберігання товарів до моменту їх реалізації контрагенту.

Крім того, треба вказати, що калькуляції не містять періоду дії, в них лише зазначається що вказана ціна є дійсною щодо товарів, які було виготовлено у певний зазначений період.

Стосовно зауваження Чернігівської митниці ДФС щодо того, що прайс-лист №WAB/19.12/16 від 19 грудня 2016 року не містить інформації щодо періоду дії цін та країн на які поширюється дана цінова пропозиція, суд зазначає наступне.

Як випливає зі звичаїв ділового обороту та етикету, прайс-лист направляється контрагенту виключно у тому випадку, коли його зацікавила комерційна пропозиція, направлена попередньо суб'єкта господарювання.

Прайс-лист - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований безпосередньо конкретному покупцю.

Оскільки чинним міжнародним законодавством не встановлено типової форми прайс-листа, згідно загальноприйнятої світової практики прайс-лист має містити відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме: найменування товару, артикул, якість товару (за необхідності), одиниці виміру (штуки, упаковки тощо), ціну, з обов'язковим зазначенням валюти, контактна інформація про продавця та будь-які інші положення, що стосуються умов продажу товарів.

Враховуючи той факт, що прайс-лист №WAB/19.12/16 від 19 грудня 2016 року було направлено позивачу, вказаний прайс-лист містить посилання на умови поставки товару, а саме вказує, що поставка товару відбувається за базисом CFR Іллічівськ, інформація, що міститься в прайс-листі відповідає іншим документам, що супроводжували проведення господарської операції, не викликає жодних сумнівів той факт, що цінова пропозиція поширюється на країну в якій здійснює свою господарську діяльність позивач, а ціни є актуальними на час здійснення замовлення щодо поставки партії товару, в зв'язку з чим, зауваження відповідача з цього приводу є недоречними.

Щодо зауважень з приводу платіжного доручення №14 від 23.01.2017 суд зазначає наступне.

Ст. 5 контракту вказує, що оплата товару здійснюється на наступних умовах: сума передплати відповідно до рахунку-фактури про передплату, залишок суми від повної вартості товару сплачується впродовж 3-х місяців з фактичної дати поставки.

Крім того, ст. 5 контракту, в редакції додаткової угоди №3 від 30 грудня 2015 року, містить пункт згідно до якого даний контракт передбачає можливість сплати повної вартості партії впродовж трьох місяців з фактичної дати поставки.

У відповідності до ст. 3 контракту умови поставки визначаються та погоджуються сторонами для кожної окремої партії товару та вказуються в інвойсі.

Як вбачається з інвойсу №WAB-16WKL-5057 від 23 грудня 2016 року попередня оплата за даною поставкою не погоджувалась та не проводилась.

У зв'язку з викладеним до митного оформлення не подавався рахунок для здійснення попередньої оплати.

Разом з тим, позивачем було подано платіжне доручення №14 від 23.01.2017 у якості додаткового бухгалтерського документа.

Стосовно зауважень Чернігівської митниці ДФС щодо відсутності інформації щодо всіх складових митної вартості, а саме вартості транспортування підчас митного оформлення партії товару згідно інвойсу №WAB-16WKL-5057 від 23 грудня 2016 року, необхідно вказати, що у відповідності до п.6 ч.2 ст.53 Митного кодексу України для митного оформлення повинні надаватися транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Вартість перевезення було включено у ціну товарів згідно інвойсу, що підтверджується листом постачальника №WAB-16WKL-5057/9 від 09 січня 2017 року.

Відомості щодо вартості перевезення оцінюваних товарів містилися у калькуляції №WAB-16WKL-5057/6 від 06 січня 2017 року. До цих документів претензій та зауважень у Чернігівської митниці не було.

За таких підстав суд вважає, що посилання Чернігівської митниці ДФС на відсутність вартості транспортування недоречними.

Як вказує чинне законодавство України, якщо митна вартість не може бути визначена за першим методом, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, за основу може братися ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному з продавцем покупцю.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

За таких підстав у Чернігівської митниці ДФС були відсутні підстави для відмови у визначенні митної вартості товарів за ціною договору (контракту) та застосуванні резервного методу визначення митної вартості товарів при якому було застосовано цінову інформацію про подібні товари, наявну у митного органу.

Крім того, відповідач, приймаючи рішення про коригування митної вартості товарів поставлених відповідно до умов контракту (Рішення про коригування митної вартості товарів №102000010/2017/000020/2 від 07 лютого 2017 року) за резервним методом, обмежився лише загальною фразою про те, що декларантом заявлені не повні відомості про митну вартість товару, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, не вказав які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, а також не зазначив чому саме з документів, які було подано декларантом неможливим є встановлення даних складових.

При цьому відповідачем було здійснено розрахунок митної вартості товару на підставі резервного методу.

За результатами розгляду митної декларації, поданої Приватним підприємством «Національні традиції» та документів, які підтверджують митну вартість товару, поставленого за умовами контракту, відповідачем було прийнято рішення про відмову у митному оформленні (випуску) товарів (Картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №102110001/2017/00031).

При цьому необхідно вказати, що згідно з п. 4.4. Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 року №631, митний орган відмовляє у прийнятті митної декларації виключно з таких підстав:

· митна декларація не містить усіх відомостей або подана без рахунка або іншого документа, який визначає вартість товару та у випадках, встановлених Кодексом, декларацією митної вартості;

· електронна митна декларація не містить встановлених законодавством обов'язкових реквізитів;

· митну декларацію подано з порушенням інших вимог, встановлених Кодексом.

У Картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №102110001/2017/00031 вказується, що причиною відмови у митному оформленні (випуску) товарів є порушення вимог ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України, а саме заявлено неповні відомості про митну вартість товарів, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України встановлює правило за яким орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів.

На підставі аналізу наведених вище норм можна дійти висновку, що законом чітко встановлено умови, за наявності яких у митного органу виникає право на застосування таких повноважень, як витребовування додаткових документів та відмова у митному оформленні за заявленою декларантом митною вартістю товарів.

Такою імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів.

На думку законодавця, сумніви є обґрунтованими, якщо документи

· містять розбіжності;

· наявні ознаки підробки;

· не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак, приписи вказаних статей зобов'язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, контролюючий орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Проте, відповідачем не було вказано, які саме підстави дають обґрунтовану можливість вважати, що заявлено неповні чи/або недостовірні відомості щодо митної вартості товару, зокрема не вказано які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, а також не зазначено чому саме з документів, які було подано декларантом неможливим є встановлення даних складових.

Враховуючи вказані обставини, Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №102110001/2017/00031 не можна вважати такою, що прийнята з додержанням положень чинного законодавства України, тобто правомірною.

Враховуючи вищевикладене, адміністративний позов приватного підприємства "Семенівська мануфактура" необхідно задовольнити.

Керуючись ст.ст. 122, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів №102000010/2017/000020/2 від 07 лютого 2017 року Чернігівської митниці ДФС.

Скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 102110001/2017/00031 Чернігівської митниці ДФС.

Стягнути з Чернігівської митниці Державної фіскальної служби на користь приватного підприємства "Семенівська мануфактура" судовий збір в розмірі 6832,22 грн. за рахунок бюджетних асигнувань.

Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167,186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя С.Л. Клопот