Ухвала суду № 65499007, 13.03.2017, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

13 березня 2017 року № 810/974/17

Суддя Київського окружного адміністративного суду Панова Г.В., розглянувши позовну заяву

Приватного акціонерного товариства "ПЛАСТ", яке діє в інтересах спільної діяльності за Договором про спільну діяльність № 272-14 від 05.03.2014

до Миронівського відділення Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Приватне акціонерне товариство "ПЛАСТ", яке діє в інтересах спільної діяльності за Договором про спільну діяльність № 272-14 від 05.03.2014 з позовом до Миронівського відділення Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 06.09.2016 № 0000431200.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу, яка містить перелік загальних для всіх позовних заяв елементів (реквізитів), що дають необхідну інформацію для вирішення судом питання про відкриття провадження в адміністративній справі.

Відповідно до ч.3 ст.106 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Згідно з п.3 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" № 3674-VI від 08.07.2011 за подання до адміністративного суду суб'єктом владних повноважень або юридичною особою адміністративного позову майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 1 ст.4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ст.7 Закону України "Про Державний бюджет на 2017 рік" № 1801-VIII від 21.12.2016 прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2017 року - 1600 грн.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 06.09.2016 № 0000431200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання на суму 510012,48 грн. та нараховано штрафні санкції у розмірі 255006,24 грн., що разом складає 765018,72 грн.

Отже, за вимогу майнового характеру про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення позивачеві необхідно сплатити судовий збір у розмірі 11475,28 грн. (1,5 % х 765018,72 грн./100%).

В той же час, позивач в адміністративному позові просить відстрочити сплату судового збору за подання адміністративного позову до суду до ухвалення судового рішення по даній справі.

В обґрунтування вказаного клопотання позивач зазначає, що в період з січня 2016 року по день звернення до суду з даним позовом відповідачем було прийнято декілька податкових повідомлень-рішень, які були оскаржені позивачем у судовому порядку, що потребує значних фінансових затрат, що в свою чергу призводить до значних фінансових трудносщів для позивача, адже для оскарження таких податкових повідомлень-рішень у судовому порядку необхідно сплачувати судовий збір.

Розглядаючи дане клопотання по суті суд зазначає таке.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI.

Відповідно до статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Вказані норми встановлюють можливість полегшення судом тягаря судових витрат для осіб з низьким рівнем достатку. Положення статей спрямовані на те, щоб судові витрати не були перешкодою для доступу до суду малозабезпечених осіб, і слугують гарантуванню принципу рівності (стаття 10 Кодексу адміністративного судочинства України) всіх осіб у правах щодо доступу до суду незалежно від майнового стану.

Таким чином, за обґрунтованим клопотанням, вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі, суд може звільнити позивача від сплати судового збору, зменшити його розмір, відстрочити або розстрочити його сплату.

Отже при зверненні до суду із заявою про відстрочення або розстрочення сплати судового збору особа повинна додати до такої заяви належні документи на підтвердження факту відсутності відповідних коштів (бюджетних асигнувань) для сплати судового збору. Водночас відсутність таких доказів чи їх неналежність є підставою для відмови в задоволенні заяви про відстрочення або розстрочення сплати судового збору.

У клопотанні сторона повинна навести обставини, які свідчать про її незадовільне (скрутне) матеріальне становище, та надати суду відповідні докази.

Як встановлено вище, в обґрунтування клопотання про відстрочення сплати судового збору позивач стверджує про незадовільний майновий стан, посилаючись на той факт, що ним було оскаржені в судовому порядку інші податкові повідомлення-рішення, що зумовило для позивача понесення значних судових витрат та призвело до скрутного матеріального становища позивача та неможливості сплати судовий збір за подання даного адміністративного позову.

В той же час суд зазначає, що вищенаведені обставини не є беззаперечними доказами, що свідчать про незадовільний майновий стан позивача, позаяк, останні лише підтверджують факт оскарження у судовому порядку позивачем податкових повідомлень-рішень та відповідно сплату судового збору при їх оскарженні, однак жодним чином не є доказом незадовільного майнового стану позивача, зокрема, наявності/відсутності коштів на сплату судового збору на рахунках позивача у банківських установах або у касі підприємства тощо.

Крім того, суд зазначає, що належними та допустимими доказами, що свідчать про майновий стан підприємства є документи бухгалтерського обліку підприємства (баланси, фінансова звітність тощо), податкова звітність позивача та інші.

Так, Пленум Вищого адміністративного суду України в Постанові від 23 січня 2015 року № 2 «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» зазначив, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.

Суд зазначає, що позивач не включений до числа осіб, звільнених від оплати судового збору при подачі позовів, зокрема, до адміністративного суду, що прямо передбачено Законом «Про судовий збір», а тому є платником судового збору на загальних підставах.

Відповідно до статті 10 Кодексу адміністративного судочинства України усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом. Не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників адміністративного процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Шодо твреджень позивача відносно відстрочення сплати судового збору у справах № 810/1803/16 та № 810/1880/16, суд зазначає, що при зверненні до суду із даними позовами позивачем оскаржувались податкові повідомлення-рішенння, яким позивачу було донараховано основний платіж в суммі 6358540,69 грн. та штрафні (фінансові) санкції у розмірі 3179279,35 грн. і основний платіж 12320125,36 грн. та штрафні (фінансові) санкції у розмірі 6160062,68 грн. Тобто, значно більші суми ніж ті, що визначені у податковому повідомленні-рішенні від 06.09.2016 № 0000431200. При цьому, розмір судового збору, який підлягав до сплати у цих справах складав набагато більшу суму ніж та, яку позивач має сплатити при зверненні до суду із цим позовом.

Враховуючи викладене, позивачем не надано всіх належних доказів, які б підтверджували незадовільний майновий стан позивача, який унеможливлює сплату судового збору за подання даного адміністративного позову до суду, а тому суд не вбачає підстав для задоволення клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору.

Інформація щодо реквізитів сплати судового збору за подання позовних заяв до Київського окружного адміністративного суду є загальнодоступною, оприлюднена на офіційному веб-порталі "Судова влада України" за інтернет-адресою: http://adm.ko.court.gov.ua/sud1070//tax, а також розміщена на інформаційних стендах Київського окружного адміністративного суду.

Відповідно до статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її підписання.

Згідно положень статті 58 Кодексу адміністративного судочинства України, повноваження представників, які беруть участь в адміністративному процесі на основі договору, на здійснення представництва в суді повинні бути підтверджені довіреністю.

Довіреності від імені органу, підприємства, установи, організації видаються за підписом керівника або іншої уповноваженої на те законом, положенням, статутом особи і засвідчуються печаткою цього органу, підприємства, установи, організації.

Судом встановлено, що позовну заяву підписано представником за довіреністю ОСОБА_1, яка видана Головою правління ОСОБА_2.

Разом з цим, до позовної заяви не приєднано жодних доказів того, що ОСОБА_2 є посадовою особою позивача, яка уповноважена законом, статутом, положеннями чи іншим установчим документом видавати довіреності від імені Приватного акціонерного товариства "Пласт", яке діє в інтересах спільної діяльності за Договором про спільну діяльність №272-14 від 05.03.2014.

Дані обставини свідчать про невідповідність позовної заяви вимогам процесуального законодавства, а саме статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з чим суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху з наданням позивачу часу для усунення зазначених недоліків.

В силу положень статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначає недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлює строк, достатній для усунення недоліків.

Суд зазначає, що недоліки позовної заяви можуть бути усунуті у строк до 20.04.2017 шляхом подання до суду доказів, сплати судового збору у встановленому судом розмірі та доказів, які підтверджують займану посаду та повноваження ОСОБА_2 видавати та підписувати від імені підприємства довіреності.

Питання про відкриття провадження у справі буде вирішено у строк, встановлений статтею 107 Кодексу адміністративного судочинства України після спливу строку, встановленого судом на усунення недоліків.

Керуючись статтею 106, частиною першою статті 108, статтею 160, статтею 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву Приватного акціонерного товариства "ПЛАСТ", яке діє в інтересах спільної діяльності за Договором про спільну діяльність № 272-14 від 05.03.2014 до Миронівського відділення Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення, - залишити без руху.

2. Встановити строк для усунення вказаних недоліків позовної заяви до 20 квітня 2017 року.

3. Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали

Суддя Панова Г.В.