Постанова № 65498994, 10.06.2016, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 червня 2016 року 810/1560/16

Суддя Київського окружного адміністративного суду Басай О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП, позивач) з позовом до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області (далі - ДПІ, відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення від 27.10.2015 №0019571704 та №0019581704.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ДПІ безпідставно дійшла висновків про порушення строків сплати єдиного податку за 2013-2015 роки, адже позивач, у відповідності до вимог Податкового кодексу України, своєчасно та у повному обсязі перерахував до бюджету єдиний податок за відповідні періоди. На думку ФОП, відповідач безпідставно прийняв податкові повідомлення-рішення, якими нарахував штрафні санкції на загальну суму 4921,19 грн.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав з підстав, зазначених у позовній заяві, просив суд позов задовольнити.

Відповідач позову не визнав та подав до суду письмові заперечення проти позову, на обґрунтування яких зазначив, що діяв у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законом, його дії та рішення є правомірними. Просив суд відмовити в задоволенні позову з мотивів, що викладені в письмовому запереченні проти позову.

Розглянувши позовну заяву, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, суд встановив наступне.

З 16 січня 2002 року ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем, що підтверджується спеціальним витягом з Єдиного держаного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 12.05.2016 (том 1, а.с.59-60).

Згідно свідоцтва від 20.01.2012 №173163, позивач є платником єдиного податку третьої групи з 01.01.2012 (том 1, а.с. 57).

23 жовтня 2015 року ДПІ проведена невиїзна документальна перевірка щодо своєчасності сплати єдиного податку за 2013-2015 роки ФОП, за результатами якої складено акт №869 (далі - акт перевірки) (том 1, а.с.8).

Відповідно до акта перевірки, ДПІ встановлено порушення пункту 295.3 статті 295 Податкового кодексу України, а саме, ФОП несвоєчасно сплачено єдиний податок у період з 2013 -2015 роки.

На підставі акта перевірки, 27.10.2015 відповідачем прийняті податкові повідомлення, а саме, форми "Ш" №0019571704, яким за затримку на 167, 87, 78, 77, 47, 41, 41, 41, 41 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 24365,70 грн. до позивача застосований штраф у розмірі 20% в сумі 4873,14 грн., та форми "Ш" №0019581704, яким за затримку на 9, 8 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 480,50 грн. до позивача застосований штраф у розмірі 10% в сумі 48,05 грн. (том 1, а.с.9, 10).

Не погоджуючись з вказаним рішенням ДПІ, позивач звернувся із скаргами до Головного управління ДФС у Київській області та Державної фіскальної служби України, однак, скарги залишенні без задоволення, а податкові повідомлення-рішення - без змін, тому, ФОП звернулась до суду з даним позовом (том 1, а.с. 11-12, 13-15).

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлені главою 1 Розділу XIV Податкового кодексу України (далі - ПК).

Відповідно до пункту 291.4 статті 291 ПК, суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на групи платників єдиного податку. Зокрема, третя група - фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та юридичні особи - суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 5000000 гривень.

Пунктом 295.3 статті 295 ПК встановлено, що платники єдиного податку третьої групи сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.

Згідно з абзацом другим пункту 294.1 статті 294 ПК, податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал.

Відповідно до пункту 296.3 статті 296 ПК, платники єдиного податку третьої групи подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду.

Положеннями підпункту 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 ПК встановлено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: - календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

При цьому, згідно з пунктом 49.20 статті 49 ПК, якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

Ураховуючи, що початок перебігу строку для оплати самостійно узгодженого податкового зобов'язання, згідно з пунктом 295.3 статті 295 ПК, починається після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал, останній день цього строку не враховується при обчисленні строку здійснення розрахунків.

Отже, 10-денний строк сплати податкового зобов'язання платниками єдиного податку за:

І квартал 2013 року починається з 11.05.2013 та закінчується 20.05.2013, ФОП сплачено 17.05.2013; ІІ квартал 2013 року починається з 10.08.2013 та закінчується 19.08.2013, ФОП сплачено 05.08.2013; ІІІ квартал 2013 року починається з 12.11.2013 та закінчується 21.11.2013, ФОП сплачено 07.11.2013; ІV квартал 2013 року починається з 12.02.2014 та закінчується 21.02.2014, ФОП сплачено 05.02.2014;

І квартал 2015 року починається з 12.05.2015 та закінчується 21.05.2015, ФОП сплачено 16.05.2015; ІІ квартал 2015 року починається з 12.08.2015 та закінчується 21.08.2015, ФОП сплачено частково 13.08.2015 у розмірі 3038,00 грн. та 26.08.2015 у розмірі 68,00 грн.; ІІІ квартал 2015 року починається з 10.11.2012 та закінчується 19.11.2015, ФОП сплачено 12.11.2015.

Таким чином, сплата ФОП єдиного податку з пропуском строку, визначеного ПК, мала місце у ІІ кварталі 2015 року.

Відповідно до пункту 126.1 статті 126 ПК, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств, рентної плати протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Приймаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення, відповідач входив з того, що в порушення вимог пункту 295.3 статті 295 ПК, позивач несвоєчасно сплачував узгоджені грошові зобов'язання по єдиному податку з фізичних осіб із затримкою.

Судом встановлено, що у 2013 році позивач подавав до ДПІ наступні податкові декларації платника єдиного податку-фізичної особи-підприємця:

від 04.04.2013 за І квартал, у якій визначив суму єдиного податку в сумі 4053,50 грн., який сплатив 17.05.2013, що підтверджується квитанцією №003-43/1 (том 1, а.с.36-37, 38);

від 17.07.2013 за півріччя, у якій визначив суму єдиного податку в сумі 4576,51 грн., який сплатив 05.08.2013, що підтверджується квитанцією №027-132/1(том 1, а.с.39-40, 41);

від 07.10.2013 за ІІІ квартали, у якій визначив суму єдиного податку в сумі 5495,00 грн., який сплатив 07.11.2013, що підтверджується квитанцією №41021 (том 1, а.с.42-43, 44);

від 09.01.2014 за 2013 рік, у якій визначив суму єдиного податку в сумі 740,00 грн., який сплатив 05.02.2014, що підтверджується квитанцією №КП1336/1 (том 1, а.с.45-46, 47).

Як зазначила ФОП та не заперечила ДПІ, зауважень щодо сплати єдиного податку позивачем у 2014 році немає.

Судом встановлено, що у 2015 році позивач подавав до ДПІ наступні податкові декларації платника єдиного податку-фізичної особи-підприємця:

від 14.04.2015 за І квартал, у якій визначив суму єдиного податку в сумі 784,00 грн., який сплатив 16.05.2015, що підтверджується квитанцією №0.0.385901618.1 (том 1, а.с.48-49, 50);

від 08.07.2015 за півріччя, у якій визначив суму єдиного податку в сумі 3106,00 грн., який сплатив 13.08.2015 у розмірі 3038,00 грн., що підтверджується квитанцією №0.0.421177423.1, та 26.08.2015 у розмірі 68,00 грн., що підтверджується квитанцією №КП5204/1 (том 1, а.с. 51-52, 53);

від 09.10.2015 за ІІІ квартали, у якій визначив суму єдиного податку в сумі 678,00 грн., який сплатив 12.11.2015, що підтверджується дублікатом квитанції №945367070 (том 1, а.с.54-55, 56).

Отже, суд вважає, що зазначені вище квитанції є належними та допустимими доказами, які підтверджують здійснення позивачем перерахунку грошових коштів на оплату єдиного податку в межах визначених ПК строків, крім строку сплати єдиного податку за ІІ квартал 2015 року.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Під час розгляду справи, відповідачем не було надано належних та допустимих доказів, які підтверджують невиконання позивачем зобов'язань зі сплати єдиного податку, у той час як позивачем доведено здійснення ініціювання переказу грошових коштів зі сплати відповідного податку, що на думку суду, свідчить про безпідставність висновків ДПІ щодо порушення позивачем строків сплати податкового зобов'язання.

Ураховуючи зазначене, а також те, що ФОП сплатила єдиний податок у ІІ кварталі 2015 року з пропуском строку, визначеного ПК, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення від 27.10.2015 №0019571704 є протиправним та підлягає скасуванню, а також, що податкове повідомлення-рішення від 27.10.2015 №0019581704 є протиправним та підлягає скасуванню в частині нарахування позивачу штрафу за затримку сплати єдиного податку за І квартал 2015 року та ІІІ квартал 2015 року, а тому, позов необхідно задовольнити частково.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

За приписами частини третьої цієї ж статті, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Відповідно до квитанції від 10.05.2016 №ПН5525, позивач сплатив судовий збір за позов майнового характеру у розмірі 551,21 грн. Оскільки суд прийшов до висновку про задоволення позову частково, то судові витрати у розмірі 535,19 грн., присуджується позивачу за рахунок бюджетних асигнувань Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області від 27.10.2015 №0019571704.

Визнати протиправним та скасувати повідомлення-рішення Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області від 27.10.2015 №0019581704 в частині нарахування позивачу штрафу за затримку сплати єдиного податку за І квартал 2015 року та ІІІ квартал 2015 року.

Стягнути на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) судові витрати у розмірі 535,19 грн. (п'ятсот тридцять п'ять грн. 19 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Басай О.В.