Постанова № 65498681, 10.06.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2015 р. Справа № 804/6328/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Турової О.М.

за участю секретаря судового засідання: Пелих А.А.

представника позивача: Осипова О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Картсервіс Плюс»

до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Картсервіс Плюс» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якому просило:

- визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області щодо невизнання податкової декларації Товариства з обмеженою відповідальністю «Картсервіс Плюс» з податку на додану вартість за листопад 2014 року податковою звітністю;

- скасувати рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області №44019/10/04-63-18-03 від 12.12.2014р. про невизнання податкової декларації Товариства з обмеженою відповідальністю «Картсервіс Плюс» з податку на додану вартість за листопад 2014 року податковою звітністю;

- зобов'язати Державну податкову інспекцію у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області прийняти податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2014 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Картсервіс Плюс» з додатками датою її фактичного отримання, а саме: 15 грудня 2014 року;

- зобов'язати Державну податкову інспекцію у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області у десятиденний строк з дня отримання судового рішення у даній справі, яке набрало законної сили, подати звіт про його виконання.

В обґрунтування позову зазначалося, що позивачем з дотриманням строків, встановлених приписами п.п.49.18.1 п.49.18 ст.49 Податкового кодексу України, засобами поштового зв'язку на адресу відповідача цінним листом з описом вкладення було надіслано податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2014 року з додатками, проте, листом №44019/10/04-63-18-03 від 12.12.2014р. відповідач необґрунтовано відмовив у її прийнятті, зазначивши, що вона не визнається податковою звітністю з огляду на те, що позивач позбавлений статусу платника податку на додану вартість. Однак, по-перше, рішення податкового органу №151/28-041 від 15.11.2013р. про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «КАРТСЕРВІС ПЛЮС» є незаконним, у зв'язку із чим і було оскаржено позивачем в судовому порядку та скасоване рішенням суду, що набрало законної сили, а по-друге, будь-яких підстав для відмови у прийнятті вказаної вище податкової декларації не було, так як вона складена з дотриманням вимог ст.48 Податкового кодексу України та містить всі обов'язкові реквізити.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав адміністративний позов та, посилаючись на викладені у ньому доводи, просив його задовольнити.

Відповідач пред'явлений позов не визнав, подав на нього письмові заперечення, в яких зазначав, що відмова у прийнятті податкової декларації позивача з податку на додану вартість за листопад 2014 року є правомірною, оскільки на дату її подання ТОВ «КАРТСЕРВІС ПЛЮС» не було поновлено в статусі платника податку на додану вартість, отже не мало право подавати податкову звітність з ПДВ.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «КАРТСЕРВІС ПЛЮС» (далі - ТОВ «КАРТСЕРВІС ПЛЮС») (код ЄДРПОУ 33634870) перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Жовтневому районі міста Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області) як платник податків.

На виконання приписів ст.ст.49, 203 Податкового кодексу України ТОВ «КАРТСЕРВІС ПЛЮС» надіслало на адресу ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області засобами поштового зв'язку цінним листом з повідомленням про вручення та описом вкладення податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2014 року з додатками, яка була отримана відповідачем 15.12.2014р. (а.с.10-17).

Листом №44019/10/04-63-18-03 від 12.12.2014р. відповідач фактично відмовив позивачу у прийнятті поданої ним податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2014 року, посилаючись на те, що ТОВ «КАРТСЕРВІС ПЛЮС» позбавлено статусу платника податку на додану вартість та на дату подання вказаної декларації воно відсутнє в Реєстрі платників податку на додану вартість, отже, вказана вище податкова декларація подана не платником ПДВ, що є порушенням п.46.1 ст.46, п.49.2 ст.49 Податкового кодексу України, і не вважається податковою звітністю (а.с.8-9).

Вирішуючи спір по суті, суд зважає на наступне.

Так, п.49.1 та п.49.3 ст.49 Податкового кодексу України встановлено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків. Податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Відповідно до п.49.5 ст.49 цього Кодексу у разі надсилання податкової декларації поштою, платник податку зобов'язаний здійснити таке відправлення на адресу відповідного контролюючого органу не пізніше ніж за десять днів до закінчення граничного строку подання податкової декларації, визначеного цією статтею, а при поданні податкової звітності в електронній формі, - не пізніше закінчення останньої години дня, в якому спливає такий граничний строк.

Пунктом 49.8 ст.49 Податкового Кодексу України встановлено, що прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Згідно п.49.9, п.49.10 ст.49 Податкового кодексу України за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом. Відмова посадової особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється.

За змістом приписів п.49.11 ст.49 Податкового кодексу України у разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови: у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв'язку, - протягом п'яти робочих днів з дня її отримання; у разі отримання такої податкової декларації особисто від платника податку або його представника - протягом трьох робочих днів з дня її отримання.

При цьому п.48.3 ст.48 Податкового кодексу України встановлено, що податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування контролюючого органу, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

Пунктом 48.4 ст.48 цього Кодексу також передбачено, що в окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, форма податкової декларації додатково може містити такі обов'язкові реквізити: відмітка про звітування за спеціальним режимом; код виду економічної діяльності (КВЕД); код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ; індивідуальний податковий номер згідно з даними реєстру платників податку на додану вартість за звітний (податковий) період.

Згідно п.п.48.5.1 п.48.5 ст.48 Податкового кодексу України податкова декларація повинна бути підписана керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до контролюючого органу. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником. Достатнім підтвердженням справжності документа податкової звітності є наявність оригіналу підпису уповноваженої особи на документі у паперовій формі або наявність в електронному документі електронного цифрового підпису платника податку.

З податкової декларації ТОВ «КАРТСЕРВІС ПЛЮС» з податку на додану вартість за листопад 2014 року вбачається, що означена податкова звітність складена з дотриманням приписів ст.48 Податкового кодексу України та містить всі обов'язкові реквізити, що відповідачем не заперечується.

Водночас, відмова контролюючого органу у прийнятті цієї податкової звітності пов'язана із тим, що рішенням ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області №151/28-041 від 15.11.2013р. було анульовано реєстрацію ТОВ «КАРТСЕРВІС ПЛЮС» як платника податку на додану вартість, що, на думку відповідача, унеможливлює подачу позивачем податкової звітності з ПДВ.

Разом з тим, судом встановлено, що вищеозначене рішення №151/28-041 від 15.11.2013р. про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість було оскаржене ТОВ «КАРТСЕРВІС ПЛЮС» у судовому порядку.

Так, ТОВ «КАРТСЕРВІС ПЛЮС» було подано адміністративний позов про визнання протиправним та скасування рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області №151/28-041 від 15.11.2013р. про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «КАРТСЕРВІС ПЛЮС» та про поновлення позивача у реєстрі платників податку на додану вартість з 07 вересня 2005 року.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.02.2014р. у справі №804/708/14 вищевказані позовні вимоги ТОВ «КАРТСЕРВІС ПЛЮС» були задоволені частково: визнано протиправним та скасовано рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області №151/28-041 від 15.11.2013р. про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «КАРТСЕРВІС ПЛЮС» з моменту його прийняття; в іншій частині позовних вимог відмовлено (а.с.19-26).

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.11.2014р. постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.02.2014р. у справі №804/708/14 залишена без змін, а, отже, відповідно до приписів ст.254 КАС України є такою, що набрала законної сили.

При цьому за змістом приписів ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Зважаючи на те, що судовим рішенням у справі №804/708/14, яке набрало законної сили, встановлено, що рішення ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області №151/28-041 від 15.11.2013р. про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «КАРТСЕРВІС ПЛЮС» є протиправним та скасовано це рішення, підстави для відмови у прийнятті податкової звітності з ПДВ за листопад 2014 року цього підприємства відсутні, тим паче, що, як зазначалося вище, ця податкова декларація відповідає вимогам ст.48 Податкового кодексу України та містить всі обов'язкові реквізити.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем безпідставно та протиправно було відмовлено у визнанні податкової декларації позивача з податку на додану вартість за листопад 2014 року податковою звітністю.

Частиною 1 статті 2 КАС України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Обов'язковою ознакою нормативно-правового акта чи правового акта індивідуальної дії, а також відповідних дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень є створення ними юридичних наслідків у формі прав, обов'язків, їх зміни чи припинення. Оскільки відмова у прийнятті поданої декларації призводить до виникнення юридичних наслідків для платника податків у вигляді накладення на такого платника штрафу за несвоєчасне подання декларації відповідно до п.п.49.12.1 п.49.12 ст.49 Податкового кодексу України така відмова може бути предметом розгляду в адміністративних судах України.

Згідно з п.49.13 ст.49 Податкового кодексу України у разі, якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови органом державної податкової служби (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання органом державної податкової служби.

Отже в такому разі обов'язок платника податків щодо своєчасного подання податкової декларації є виконаним належним чином і підстави для застосування штрафних санкцій за несвоєчасну подачу декларації відповідно до п.п.49.12.1 п.49.12 ст.49 Податкового кодексу України відсутні.

З огляду на наведене, керуючись приписами ч.2 ст.11 та абз.10 ч.2 ст.162 КАС України, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, відповідно до яких позивач просив зобов'язати Державну податкову інспекцію у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області прийняти податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2014 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Картсервіс Плюс» з додатками датою її фактичного отримання, а саме: 15 грудня 2014 року, оскільки це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, про захист яких він просить, а спосіб захисту, обраний позивачем, є недостатнім для цього, тому суд, визнаючи протиправними дії відповідача щодо невизнання податкової декларації позивача з податку на додану вартість за листопад 2014 року податковою звітністю та скасовуючи рішення контролюючого органу №44019/10/04-63-18-03 від 12.12.2014р. про невизнання цієї податкової декларації позивача податковою звітністю, визнає вказану декларацію прийнятою відповідно до п.49.13 ст.49 Податкового кодексу України у день її фактичного отримання контролюючим органом, а саме: 15.12.2014р.

Разом з тим, суд не вбачає підстав для задоволення вимог позивача в частині щодо зобов`язання відповідача у десятиденний строк з дня отримання судового рішення у даній справі, яке набрало законної сили, подати звіт про виконання цього судового рішення, оскільки у даному випадку суд не вбачає підстав для встановлення судового контролю згідно ст.267 КАС України за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень, адже у суду не має достатніх підстав вважати, що відповідач буде перешкоджати його виконанню після набрання ним законної сили. Доказів зворотного позивачем не надано.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить із того, що позивачем при подачі позову до суду понесені судові витрати у вигляді сплати судового збору у сумі 73 грн. 08 коп., що підтверджується платіжним дорученням, наявним в матеріалах справи (а.с.3), а відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Таким чином, судові витрати, понесені позивачем та підтверджені вищенаведеними належними доказами підлягають стягненню з Державного бюджету України на користь позивача у розмірі 73 грн. 08 коп.

Керуючись ст. ст. 122, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Картсервіс Плюс» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області щодо невизнання податкової декларації Товариства з обмеженою відповідальністю «Картсервіс Плюс» з податку на додану вартість за листопад 2014 року податковою звітністю.

Скасувати рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області №44019/10/04-63-18-03 від 12.12.2014р. про невизнання податкової декларації Товариства з обмеженою відповідальністю «Картсервіс Плюс» з податку на додану вартість за листопад 2014 року податковою звітністю.

Визнати податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2014 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Картсервіс Плюс» прийнятою відповідно до пункту 49.13 статті 49 Податкового кодексу України у день її фактичного отримання контролюючим органом, а саме: 15 грудня 2014 року.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Картсервіс Плюс» (код ЄДРПОУ 33634870) судові витрати із сплати судового збору у розмірі 73 грн. 08 коп. (сімдесят три гривні вісім копійок).

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. 186 цього Кодексу до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя О.М. Турова