Постанова № 65498621, 27.02.2017, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2017 р. Справа № 804/7980/16

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сидоренко Д.В., при секретарі Шпота Я.С., розглянувши за участю:

представників позивача Луценко С.О. та Скок О.А.,

представників відповідача Філіппової А.В. та Мачула Я.В.,

у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповільністю «Відродження» до Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

Обставини справи: до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповільністю «Відродження» до Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15.11.2016 року форми «Н» №000610427.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що контролюючим органом під час винесення оскаржуваного рішення порушено вимоги п.86.8 ст.86 Податкового кодексу України щодо надання права платнику податків на ознайомлення з результатами перевірки та, поданні відповідних заперечень та прийманні участі у розгляді заперечень до акту перевірки. Також позивачем вказано, що відповідачем в порушення приписів чинного законодаства було скасовано акт перевірки та протиправно вдруге проведено перевірку з того ж питання, що вже було предметом перевірки. Отже, винесене на підставі такого акту перевірки податкове повідомлення-рішення від 15.11.2016 року №000610427 є протиправним та підлягає скасуванню.

В судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги та просили задовольнити їх у повному обсязі.

Представники відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечували. У запереченнях на адміністративний позов, що обґрунтовані порушенням термінів реєстрації податкових накладних ТОВ «Відродження» у Єдиному реєстрі податкових накладних за серпень 2016 року, що зумовило нарахування штрафних санкцій у відповідності до п.120-1.1 ст.120-1 Податкового кодексу України. Вказані порушення зареєстровано в акті перевірки від 07.11.2016 року за №000022/04-27/30699186, який було направлено ТОВ «Відродження» за податковою адресою, та згідно повідомлення про вручення отримано адресатом 08.11.2016 року. З огляду на викладене вважає, що підстави для задовлення позову відсутні.

Заслухавши пояснення представників позивача та представників відповідача, розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповільністю «Відродження» перебуває на податковому обліку у Покровському відділенні Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області як платник податків, зборів та обов'язкових платежів.

24.10.2016 р. Західно-Донбаською ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області, керуючись п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.1 п.75.1 ст.75, п.200.10 ст..200 Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку платника податку на додану вартість ТОВ «Відродження».

За результатами перевірки 24.10.2016 р. складено акт перевірки №000018/04-27/30699186, у висновку якої зазначено про порушення термінів реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних протягом визначеного терміну, передбаченого пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України: несвоєчасно зареєстровано податкова накладна з податку на додану вартість за серпень 2016 року від 05.08.2016р. №2 та розрахунок коригування кількісних та вартісних показників за серпень 2016 року до податкової накладної з податку на додану вартість за травень 2016 року від 16.08.2016р. №15/2.

Не погоджуючись із викладеним висновком, ТОВ «Відродження» подано заперечення від 02.11.2016 р. вих.№391.

За розглядом вказаних заперечень, Західно-Донбаською ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області листом від 07.11.2016 р. за №21800/10/04-27-12-1 повідомлено про скасування акту від 24.10.2016р. №000018/04-27/30699186.

07.11.2016р. Західно-Донбаською ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області, керуючись п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.1 п.75.1 ст.75, ст.76 Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку платника податку на додану вартість ТОВ «Відродження».

За результатами перевірки 07.11.2016р. складено акт перевірки №000022/04-27/30699186, у висновку якої зазначено про порушення термінів реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних протягом визначеного терміну, передбаченого пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України: несвоєчасно зареєстровано податкова накладна з податку на додану вартість за серпень 2016 року від 05.08.2016р. №2 та розрахунок коригування кількісних та вартісних показників за серпень 2016 року до податкової накладної з податку на додану вартість за травень 2016 року від 16.08.2016р. №15/2.

Згідно пояснення Західно-Донбаської ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 15.12.2016р. за №10015128.104, вказаний акт перевірки з супровідним листом №21801/10/04-27-12-1 від 07.11.2016р. та запереченням з супровідним листом №21800/10/04-27-12-1 від 07.11.2016р. в одному конверті без вкладеного опису рекомендованим листом 07.11.2016р. відправлено на адресу ТОВ «Відродження» (отримано матеріали перевірки 08.11.2016р.).

На підставі акту перевірки від 07.11.2016р. за №000022/04-27/30699186 Західно-Донбаською ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області прийнято податкове повідомлення-рішення №000610427 від 15.11.2016р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за штрафними санкціями у сумі 762210,41 грн.

Вказане рішення було оскаржено позивачем в судовому порядку до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Під час розгляду справи судом перевірено прийняте відповідачем рішення на відповідність вимогам законодавства та встановлено наступне.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу власних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного субєкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Обов'язки та компетенцію контролюючих органів, повноваження їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначаються Податковим кодексом України (далі по тексту - ПК України, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до п. 201.10 ст.201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Відповідно до п.120-1.1 ст.120-1 Податкового кодексу України порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів.

Відповідальність платника податку, передбачена п.120-1.1 ст.120-1 Податкового кодексу України, діє з 01.01.2015р.

Відповідно до п.11 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України з 1 лютого 2015 року реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних підлягають всі податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних (у тому числі які не надаються покупцю, виписані за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування) незалежно від розміру податку на додану вартість в одній податковій накладній/розрахунку коригування.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Відродження» було укладено з ПАТ «Аграрний фонд» біржовий договір поставки зерна врожаю 2016 року №1296 Ф від 16.05.2016р., в рамках якого ТОВ «Відродження» складено податкову накладну №2 від 05.08.2016р. та розрахунок коригування кількісних та вартісних показників до податкової накладної з податку на додану вартість від 16.08.2016р. №15/2 до податкової накладної №1/2 від 18.05.2016р.

Отже, судом встановлено та позивачем підтверджено, що податкова накладна №2 від 05.08.2016р. (граничний термін реєстрації 20.08.2016р.) була зареєстрована 06.09.2016р.; розрахунок коригування кількісних та вартісних показників до податкової накладної з податку на додану вартість від 16.08.2016р. №15/2 до податкової накладної №1/2 від 18.05.2016р. було зареєстровано 08.09.2016р.. Вказане свідчить про порушення ТОВ «Відродження» п. 201.10 ст.201 Податкового кодексу України.

Проте, розглядаючи заявлений спір суд виходить із того, що п.п. 20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до п.75.1 ст.75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Підпунктом 75.1.1 п.75.1 ст.75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Відповідно до п.76.1 ст.76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу (п.76.2 ст.76 ПК України).

Відповідно до п.86.2 ст.86 ПК України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

У разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення та/або додаткові документи в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом п'яти робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Такі заперечення та/або додаткові документи розглядаються контролюючим органом протягом семи робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податків (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень та/або додаткових документів, про що такий платник податків зазначає у запереченнях та/або листі про надання додаткових документів в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу (п.86.7 ст.86 ПК України).

Рішення про визначення грошових зобов'язань приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності). Платник податків або його законний представник може бути присутнім під час прийняття такого рішення.

Проте, чинним податковим законодавством не передбачено право контролюючого органу на скасування акту перевірки, який не є рішенням суб'єкта владних повноважень, та не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для позивача. Акт є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог законодавства, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу. Правовий акт індивідуальної дії - це правовий акт компетентного органу або посадової особи, виданий на підставі юридичних фактів і норм права, що визначає права, обов'язки або міру юридичної відповідальності конкретних осіб. Зроблені в акті перевірки висновки можуть, в подальшому, стати підставою для прийняття рішення (вчинення дій) податковим органом.

Також у контролючого органу відсутнє право на проведення камеральної перевірки за одним і тим самим предметом перевірки.

Отже, Західно-Донбаської ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області 07.11.2016р. було протиправно проведено повторну камеральну перевірку платника податку на додану вартість ТОВ «Відродження» з питання додержання вимог п.201.10 ст.200 ПК України в частині реєстрації податкової накладної №2 від 05.08.2016р. та розрахунку коригування кількісних та вартісних показників до податкової накладної з податку на додану вартість від 16.08.2016р. №15/2 до податкової накладної №1/2 від 18.05.2016р.

З огляду на допущені порушення з боку Західно-Донбаської ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області під час проведення камеральної перевірки платника податку на додану вартість ТОВ «Відродження», суд вважає, що податкове повідомлення-рішення від 15.11.2016 року №000610427, складене за наслідками такої перевірки, винесене Західно-Донбаською ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з порушенням використаного повноваження з метою, з якою це повноваження надано; необґрунтовано, тобто без врахування усіх обставин, які мають значення для прийняття рішення; не добросовісно та не розсудливо, а тому підлягає скасуванню.

Частиною 1 статті 94 КАС України передбачено, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у постанові суду або ухвалою.

Приймаючи до уваги, що рішення у справі ухвалене на користь позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, суд вважає за необхідне присудити всі здійснені ним судові витрати, а саме судовий збір у розмірі 11433,16 грн.

У судовому засіданні, яке відбулось 27.02.2017 року, оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Повний текс постанови складено 03.03.2017 року.

Керуючись ст.ст.160-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення №000610427 від 15.11.2016р.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповільністю «Відродження» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 11433,16 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Д.В. Сидоренко