Ухвала суду № 65498048, 22.03.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 березня 2017 р.м.ОдесаСправа № 814/2499/16

Категорія: 5.2 Головуючий в 1 інстанції: Гордієнко Т. О.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Осіпова Ю.В.,

суддів - Золотнікова О.С., Скрипченка В.О.,

при секретарі Нєхожиній О.О.,

за участю представника позивача Мезінова О.Г. та представника відповідача Залуцької Н.П. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу Миколаївської митниці ДФС на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2016 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївський глиноземний завод» до Миколаївської митниці ДФС, 3-ї особи Головного управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

22.11.2016 року ТОВ «Миколаївський глиноземний завод» звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Миколаївської митниці ДФС та 3-ї особи ГУ ДКСУ у Миколаївській області, в якому просило суд:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо складання висновку про наявність підстав для повернення надмірно сплачених коштів за результатами розгляду заяви ТОВ «Миколаївський глиноземний завод» від 29.09.2016р. №1190/101-05-117-05;

- зобов'язати Миколаївську митницю ДФС скласти та надати висновок ГУ ДКСУ у Миколаївській області про повернення ТОВ «Миколаївський глиноземний завод» надмірно сплаченого ПДВ у сумі 4176784,44 грн. шляхом перерахування зазначених коштів на рахунок в системі електронного адміністрування ПДВ №37515000088694 МФО 899998 у Державному казначействі України;

- зобов'язати відповідача скласти та надати висновок 3-й особі про повернення йому надмірно сплачених митних платежів, зокрема додаткового збору в сумі 929 901,52 грн., шляхом їх перерахування на поточний банківський рахунок ТОВ «Миколаївський глиноземний завод»: п/р 260090134273, ПАТ «Сбербанк», код банку 320627, код ЄДРПОУ 33133003.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства не надав висновок для повернення надмірно сплаченого підприємством при розмитненні товарів податку на додану вартість та митних платежів до органів Державної казначейської служби.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2016 року адміністративний позов ТОВ «Миколаївський глиноземний завод» задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Миколаївської митниці ДФС щодо складання висновку про наявність підстав для повернення надмірно сплачених коштів за результатами розгляду заяви ТОВ «Миколаївський глиноземний завод» від 29.09.2016р. №1190/101-05-117-05. Зобов'язано Миколаївську митницю ДФС скласти та надати висновок ГУ ДКСУ у Миколаївській області про повернення ТОВ «Миколаївський глиноземний завод» надмірно сплаченого ПДВ у сумі 4176784,44 грн. шляхом перерахування зазначених коштів на рахунок в системі електронного адміністрування ПДВ №37515000088694, МФО 899998 у Державному казначействі України. Зобов'язано Миколаївську митницю ДФС скласти та надати висновок ГУ ДКСУ у Миколаївській області про повернення ТОВ «Миколаївський глиноземний завод» надмірно сплачених митних платежів, зокрема додаткового збору в сумі 929901,52 грн., шляхом перерахування на поточний банківський рахунок ТОВ «Миколаївський глиноземний завод»: п/р 260090134273, ПАТ «Сбербанк», код банку 320627, код ЄДРПОУ 33133003.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою суду 1-ї інстанції, Начальник Миколаївської митниці ДФС 23.01.2017 року подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що судом, при винесенні оскаржуваної постанови порушено норми матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 15.12.2016 року та прийняти нову, якою у задоволені позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Заслухавши суддю - доповідача, виступи сторін та перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність належних підстав для її задоволення.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

Постановами Миколаївського окружного адміністративного суду по справах №814/1997/15, №814/1998/15, №814/174/15, №814/1697/15, №814/1204/15 визнано протиправними та скасовано картки відмови та рішення Миколаївської митниці. За результатами апеляційного розгляду рішення суду першої інстанції залишені без змін та набрали законної сили.

В результаті прийняття митницею рішень про коригування митної вартості товару позивачем було надмірно сплачені митні платежі по рішенням №504000003/2014/000066/1 від 24.12.2014р. сума ПДВ 694909,25 грн., №504000006/2015/000005/1 від 16.03.2015р. сума ПДВ 1 114 334,51 грн. та додатковий збір в сумі 265 317,74грн., №504000003/2015/000003/1 від 03.02.2015р. на суму ПДВ 116 288,77 грн., №504000006/2015/000007/1 від 14.04.2015р. на суму ПДВ 2 744 306,97 грн. та 653 406,42 грн. додатковий збір, № 504000006/2015/000010/1 від 22.04.2015р. на суму ПДВ 46 944,94 та 11 177,36 грн. додатковий збір. Разом на загальну суму 5 646 685,96грн., з яких 4 71678,44 грн. сума ПДВ та 929 901,52 грн. додатковий збір.

29.09.2016р. позивач звернуся до митниці із заявою №1190/101-05-117-05 про складання та надання висновку ГУ ДКСУ у Миколаївській області про повернення надмірно сплачених митних платежів.

17.10.2016р. відповідач надав відповідь, якою відмовив у поверненні надмірно сплачених коштів, посилаючись на передчасність повернення коштів, так як ухвалами Вищого адміністративного суду України по справах № 814/174/15 та №814/1204/15 відкрито касаційні провадження.

Не погоджуюсь з такими діями та рішенням митного органу, позивач оскаржив їх до суду.

Вирішуючи справу по суті та задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог, а також відповідно, з неправомірності дій та спірних рішень відповідача .

Колегія суддів апеляційного суду, уважно дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, погоджується з такими висновками суду 1-ї інстанції і вважає їх обгрунтованими, з огляду на наступне.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб визначений Конституцією та законами України.

А згідно із ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку та розмірах, встановлених законом.

Як встановлено судовою колегією з матеріалів справи та вже зазначалося вище:

- постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 28.07.2015р. по справі №814/1997/15, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 29.10.2015р., визнано протиправним та скасовано рішення Миколаївської митниці ДФС України №504000006/2015/000007/1 від 14.04.2015р. Визнано протиправною та скасувано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів через митний кордон України №504010000/2015/00051 від 14.04.2015р.;

- постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 14.07.2015р. по справі №814/1998/15, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 04.11.2015р., визнано протиправним та скасовано рішення Миколаївської митниці ДФС України від 22.04.2015р. № 504000006/2015/000010/1. Визнано нечинною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів через митний кордон України №504010000/2015/00054 від 22.04.2015р.;

- постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 09.02.2015р. по справі №814/174/15, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 29.07.2015р., визнано протиправним і скасовано рішення Миколаївської митниці Міндоходів №504000003/2014/000066/1 від 24.12.2014р. Визнано нечинною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи митному пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №504010000/2014/00027 від 24.12.2014р.;

- постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 26.06.2015р. по справі №814/1697/15, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 03.12.2015р., визнано протиправним та скасовано рішення Миколаївської митниці ДФС України від 16.03.2015р. №504000006/2015/000005/1. Визнано нечинною та скасовано картку відмови від 16.03.2015р. № 504010000/2015/00031;

- постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 25.05.2015р. по справі №814/1204/15, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 16.09.2015р., визнано протиправним та скасовано рішення Миколаївської митниці ДФС України від 03.02.2015р. №504000003/2015/000003/1. Визнано нечинною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи митному пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №504010000/2015/00010 від 03.02.2014 року.

Т.б. за результатами апеляційного розгляду вказані вище рішення суду першої інстанції залишені без змін та набрали законної сили та підлягають безумовному виконанню.

Як видно зі змісту приписів ч.1 ст.72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Аналогічні положення містяться і в ч. 2 ст.255 КАС України.

Відповідно до ст.27 Митного кодексу України, якщо задоволення скарги на рішення, дії або бездіяльність митних органів або їх посадових осіб пов'язане з виплатою грошових сум, їх виплата здійснюється за рахунок державного бюджету органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, на підставі рішення суду, органу чи посадової особи щодо задоволення скарги повністю або частково в порядку, визначеному законом.

Так, приписами ч.ч.1-4 ст.301 МК України визначено, що повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України. У разі виявлення факту помилкової та/або надмірної сплати митних платежів орган доходів і зборів не пізніше одного місяця з дня виявлення такого факту зобов'язаний повідомити платника податків про суми надміру сплачених митних платежів. Помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Якщо надмірна сплата сум митних платежів сталася внаслідок помилки з боку посадових осіб органу доходів і зборів, повернення надміру сплачених сум митних платежів здійснюється у першочерговому порядку.

У відповідності до п.п.43.1-43.5 статті 43 ПК України, помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 МК України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу. У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

Обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми. Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів. Контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів протягом 5-ти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Відповідно до п.1.2 «Порядку розрахунково-касового обслуговування через органи Державного казначейства України митних та інших платежів, які вносяться до/або під час митного оформлення» (затв. наказом Міністерством фінансів України, Державної митної служби України від 24.01.2006 року №25/44), «надмірно сплачені митні та інші платежі» - це сума коштів, що з різних причин внесена понад розмір, установлений законодавством.

Як слідує зі змісту вимог п.3.4 Порядку 25/44, повернення платникам помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів, що зараховані на депозитні рахунки митних органів 3734, здійснюється відповідно до «Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами» (затв. наказом Державної митної служби України від 20.05.2007р. №618).

Процедура ж повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, у тому числі у випадках, зазначених у ст.264 і ч.4 ст.284 МК України та в міжнародних договорах України також безпосередньо визначена у вказаному вище Порядку №618.

Так, приписами розділу ІІІ Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого Наказом Державної митної служби України №618 від 20.07.2007 року, зареєстрована в Міністерстві юстиції від 25.09.2007р. №1097/14364, для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювалось оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою. Заява може бути подана не пізніше 1095-го дня, наступного за днем зарахування коштів до Державного бюджету України. Відділ перевіряє факт перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та наявність переплати.

Керівник (заступник керівника) митного органу на підставі результатів перевірки (у разі її проведення) підписує Висновок про повернення, Реєстр висновків про повернення та супровідний лист, адресований органу Державного казначейства України (далі - пакет документів на повернення коштів).

Висновок про повернення платникам податків помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів повинен бути прийнятий митним органом не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення 20-денного строку з дня подання платниками податків заяви.

За відсутності підстав для повернення коштів у встановленому порядку готується та надсилається заявнику письмова обґрунтована відповідь.

Підставою для відмови митним органом заявнику може бути або невідповідність поданих документів вимогам Порядку №618, або відсутність переплати. Відповідач таких підстав у своєї відповіді про відмову у наданні висновку не зазначив.

Взаємовідносини ж територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань регламентуються «Порядком взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань» (відп. Наказу Міністерства фінансів України від 15.12.2015р. №1146)

Так, згідно п.5-8 Порядку №1146, повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань у випадках, передбачених законодавством, здійснюється виключно на пiдставi заяви платника податку (за винятком повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб, яка розраховуються органом ДФС на пiдставi поданої платником податкiв податкової декларації за звітний календарний рiк шляхом проведення перерахунку за загальним рiчним оподатковуваним доходом платника податку), яка може бути подана до територіального органу ДФС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надмiру сплаченої суми протягом 1095 днiв вiд дня її виникнення.

Заява платника про повернення помилково або надміру сплачених грошових зобов'язань з митних та інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів, після реєстрації передається до структурного підрозділу митниці ДФС, на який покладено функцію з підготовки висновку.

Контроль за прийняттям/передаванням висновкiв органи ДФС, мiсцеві фiнансові органи, органи Казначейства здійснюють шляхом проставляння на відповідних примірниках Реєстрів відміток про надходження документів до установи у порядку, визначеному Типовою інструкцією з діловодства у центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року № 1242 (із змінами).

За платежами, належними державному бюджету, орган ДФС у строк не пiзнiше нiж за п'ять робочих днiв до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податкiв заяви передає висновки згiдно з реєстром висновкiв за платежами, належними державному бюджету, для виконання вiдповiдному органу Казначейства.

За платежами, належними мiсцевим бюджетам, та платежами, якi пiдлягають розподiлу мiж державним та мiсцевими бюджетами, орган ДФС у строк не пiзнiше нiж за дев'ять робочих днiв до закiнчення двадцятиденного строку з дня подання платником податкiв заяви передає висновки згiдно з реєстром висновкiв за платежами, належними мiсцевим бюджетам, та платежами, якi пiдлягають розподiлу мiж державним та мiсцевими бюджетами, для погодження вiдповiдному мiсцевому фiнансовому органу.

Відповідний мiсцевий фiнансовий орган протягом двох робочих днiв погоджує отримані висновки шляхом засвідчення пiдписом керiвника мiсцевого фiнансового органу, скріпленим гербовою печаткою, і не пізніше наступного робочого дня після погодження повертає їх згiдно з реєстром висновкiв за платежами, належними мiсцевим бюджетам, та платежами, якi пiдлягають розподiлу мiж державним та мiсцевими бюджетами, вiдповiдному органу ДФС.

У разі припинення діяльності відповідних місцевих фінансових органів адміністративно-територіальних одиниць Донецької та Луганської областей, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють своїх повноважень, орган ДФС передає висновки згiдно з реєстром висновкiв за платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, для погодження відповідному органу, визначеному відповідно до частини першої статті 67-2 глави 11 розділу III Бюджетного кодексу України.

Відповідний орган, визначений відповідно до частини першої статті 67-2 глави 11 розділу III Бюджетного кодексу України, у строк протягом двох робочих днiв погоджує отримані висновки шляхом засвідчення пiдписом керiвника відповідного органу, скріпленим гербовою печаткою, і не пізніше наступного робочого дня після погодження повертає їх згiдно з реєстром висновкiв за платежами, належними мiсцевим бюджетам, та платежами, якi пiдлягають розподiлу мiж державним та мiсцевими бюджетами, вiдповiдному органу ДФС.

Орган ДФС не пізніше наступного робочого дня вiд дати отримання висновку, погодженого мiсцевим фiнансовим органом або відповідним органом, визначеним відповідно до ч.1 статті 67-2 глави 11 розділу III Бюджетного кодексу України, передає його згiдно з реєстром висновкiв за платежами, належними мiсцевим бюджетам, та платежами, якi пiдлягають розподiлу мiж державним та мiсцевими бюджетами, відповідному органу Казначейства.

З урахуванням зазначеного, судова колегія приходить до аналогічного висновку, що законодавством, відповідно до ч.6 ст.264 МКУ, визначено механізм повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу чи помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, а тому на підставі аналізу наведених вище норм права дійшла такого правового висновку.

Отже, у разі якщо після сплати декларантом податків і зборів (обов'язкових платежів) згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, буде прийнято рішення про застосування митної вартості, заявленої декларантом, сума надміру сплачених податків і зборів (обов'язкових платежів) повертається декларанту у порядку, передбаченому Порядком повернення та Порядком взаємодії, на підставі його заяви та у місячний термін з дня прийняття висновку митного органу, що здійснював оформлення митної декларації, про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи.

При цьому, слід зазначити, що аналогічна правова позиція з цього спірного питання щодо застосування зазначених норм матеріального права була вже неодноразово висловлена як ВАС України, зокрема, в ухвалі від 14.04.2016р. (справа №К/800/49726), так і Верховним Судом України, зокрема, у постановах від 12.12.2014р. (справа №21-491а14), 15.04.2014р. (справа №21-29а14) 25.11.2014р. (справа №21-338а14 та №21-207а14) та від 24.03.2015р.

Також, одночасно ще слід звернути увагу й на те, що для підготовки висновку про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, форма якого наведена в додатку 1 до «Порядку взаємодії митних органів з органами Державного казначейства України в процесі повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи», керівництвом Відділу за потреби ініціюється проведення перевірки в митному органі щодо правильності митного оформлення із залученням відповідних підрозділів митного органу. Порядок і форма складання документа, у якому відображатимуться результати перевірки, визначаються наказом ДМСУ.

З вище зазначених норм законодавства вбачається, що підставою для повернення органом казначейства платникам податків надміру сплачених сум є висновок митного органу про повернення з Державного бюджету України помилково і/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів.

Отже, законодавчо встановленою умовою повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, є прийняття митним органом висновку про повернення надмірно сплачених митних платежів.

При цьому, з метою підтвердження обґрунтованості заявлених до повернення сум, відповідний відділ (митного органу) перевіряє у встановлений термін факт перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та наявність переплати. Керівництвом Відділу за потреби ініціюється проведення перевірки в митному органі щодо правильності митного оформлення із залученням відповідних підрозділів митного органу. Та не пізніше ніж за 5-ть робочих днів до закінчення 20-денного строку з дня подання платниками податків заяви митний орган повинен прийняти висновок про повернення платникам податків помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів.

Так, як вже зазначалося вище, наявними матеріалами справи беззаперечно підтверджується подання позивачем до митного органу в межах встановлених строків та за встановленою формою письмової заяви про повернення надмірно сплачених платежів, до якої, в свою чергу, також були додані і всі необхідні, у даному випадку, документи.

Разом з тим, не зважаючи на це відповідачем за результатами отримання такої письмової заяви позивача не було вжито жодних з вищеописаних дій, визначених Порядком №618 (т.б. не проведена перевірка та не встановлено факту відсутності надмірної сплати податку або факту оформлення заяви не за встановленими порядком і формою), а лише направлено на адресу позивача лист від 17.10.2016р., в якому фактично відсутні обґрунтовані причини для відмови у розгляді та задоволенні цієї заяви позивача.

Крім того, апеляційний суд, критично оцінює і доводи відповідача про те, що суди всіх інстанцій в своїх рішеннях не зазначили конкретну суму, яка підлягає поверненню платнику, як така, що надмірно сплачена, оскільки відповідно до законодавства митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки, правильності обчислення декларантом та визначення митної вартості.

Що ж стосується визначення суми надмірно сплаченого податку, яку відповідач нібито не може встановити, то судова колегія з цього приводу зазначає, що в графах №47 наданих відповідачу копії митних декларацій та аркушів коригування, чітко вказано як сам розрахунок митних платежів, проведений відповідно до ч.7 ст.55 МК України, так і точна сума наданої фінансової гарантії - 5 646 685,96 грн., з яких 471 678,44 грн. сума ПДВ та 929901,52 грн. додатковий збір, а у графі № 44 цих митних декларацій наданих позивачем під кодом 1501 міститься посилання на рішення про коригування митної вартості товарів.

А у відповідності до наказу Міністерства фінансів України від 20.09.2012р. №1011 «Про затвердження відомчих класифікаторів інформації з питань державної митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій» під кодом 1501 зазначається посилання на рішення про коригування митної вартості товару.

Таким чином, в результаті прийняття митницею рішень, які визнані протиправними та скасовані позивачем надмірно сплачено податків та мита на загальну суму 5 646 685,96 грн.

Отже, у зв'язку із зазначеними обставинами, судова колегія вважає, що суд 1-ї інстанції дійшов обґрунтованого висновку про протиправну бездіяльність Миколаївської митниці ДФС щодо не повернення надмірно сплаченого підприємством позивача до бюджету мита, оскільки матеріалами справи підтверджено виконання позивачем усіх передбачених законодавством вимог для такого повернення цієї суми мита (фінансової гарантії).

До того ж, ще слід зазначити й про те, що відповідно до приписів ст.ст.11,71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст.86 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

А відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні даної справи не допустив, вірно встановив фактичні обставини справи та надав їм належної правової оцінки. Наведені ж у апеляційній скарзі доводи, правильність висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на припущеннях та невірному трактуванні норм матеріального права.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.198 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Отже, за таких обставин, колегія суддів апеляційного суду, діючи виключно в межах доводів апеляційної скарги, відповідно до ст.200 КАС України, залишає цю апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову окружного суду - без змін.

Керуючись ст.ст.195,196,198,200,205,206,254 КАС України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Миколаївської митниці ДФС - залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2016 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.

Головуючий: Ю.В. Осіпов

Судді: О.С. Золотніков

В.О. Скрипченко