Ухвала суду № 65497951, 13.03.2017, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

У Х В А Л А

13 березня 2017 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

судді-доповідача Кривенди О.В.,

суддів: Прокопенка О.Б., Самсіна І.Л., -

розглянувши заяву ОСОБА_2 про перегляд Верховним Судом України судового рішення в адміністративній справі за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Білгороді-Дністровському та Білгород-Дністровському районі Одеської області до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и л а:

Одеський окружний адміністративний суд ухвалою від 2 червня 2016 року відмовив у відкритті провадження за заявою ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Одеського окружного адміністративного суду від 2 жовтня 2015 року у цій справі.

Не погоджуючись із цим рішенням ОСОБА_2 звернулася до Одеського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою.

Одеський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 4 липня 2016 року відмовив у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору та залишив апеляційну скаргу без руху, надавши ОСОБА_2 строк для усунення недоліків заяви до 22 липня 2016 року.

19 липня 2016 року Одеський апеляційний адміністративний суд своєю ухвалою задовольнив клопотання ОСОБА_2 про зменшення розміру сплати судового збору (зменшив з однієї мінімальної заробітної плати до 0,4 розміру мінімальної заробітної плати) та встановив строк для його сплати до 2 серпня 2016 року.

1 серпня 2016 року ОСОБА_2 знову подала клопотання про зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати.

Одеський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 4 серпня 2016 року у задоволенні клопотання відмовив та апеляційну скаргу повернув ОСОБА_2

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 23 листопада 2016 року рішення суду апеляційної інстанції від 4 серпня 2016 року залишив без змін.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду касаційної інстанції, ОСОБА_2 28 лютого 2017 року звернулася до Верховного Суду України із заявою про її перегляд з підстав, передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

У заяві ОСОБА_2 зазначає про неоднакове застосування судом касаційної інстанції норм статті 88 КАС та статті 8 Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VІ «Про судовий збір».

Обґрунтовуючи заяву, посилається на ухвали Вищого адміністративного суду України від 14 грудня 2015 року та 4, 22 березня, 17 травня 2016 року (справи №№ К/800/51975/15, К/800/3647/16, К/800/51975/15, К/800/3647/16 відповідно), які, на думку ОСОБА_2, підтверджують неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм права.

Проте аналіз зазначених судових рішень не дає підстав для висновку про наявність неоднакового застосування касаційним судом норм матеріального та процесуального права, оскільки вирішення суддею питання про можливість зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати в конкретній справі залежить від наведених у клопотанні обставин, підтверджених відповідними засобами доказування.

Так, з ухвал від 14 грудня 2015 року та 4 березня 2016 року, на які заявник посилається для порівняння, убачається, що суд встановив підстави для звільнення особи від сплати судового збору.

Тоді як в оскаржуваній ухвалі суд касаційної інстанції погодився із рішенням апеляційного суду, який, врахувавши те, що ухвалою від 19 липня 2016 року ОСОБА_2 було зменшено розмір судового збору з суми 1378 грн до 551 грн 20 коп., не встановивши інших причин неможливості сплати нею судового збору, відмовив у задоволенні клопотання ОСОБА_2 про зменшення розміру судового збору та повернув їй касаційну скаргу через неусунення її недоліків.

Таким чином, прийняття різних процесуальних рішень зумовлено різними обставинами, встановленими судами при розгляді відповідних клопотань.

Крім того, у рішенні, яке просить переглянути заявник, та рішеннях від 14 грудня 2015 року та 4 березня 2016 року, на які вона посилається для порівняння, не наведено різного тлумачення норм матеріального та процесуального права, про які йдеться у заяві.

Ухвали суду касаційної інстанції від 22 березня та 17 травня 2016 року, на які також посилається заявник, не можна вважати такими, що дають передбачені пунктом 1 частини першої статті 237 КАС підстави для допуску справи до провадження та перегляду її Верховним Судом України, оскільки ними скасовано рішення апеляційного суду, а справу направлено для продовження розгляду з огляду на невирішення цим судом належним чином клопотання про звільнення від сплати судового збору або зменшення його розміру, а відтак, ухвали не містять висновків щодо правомірності застосування норм матеріального права.

Не свідчать ці ухвали і про неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права, оскільки суд касаційної інстанції не вирішував питання про можливість зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати.

Обговоривши доводи заяви та дослідивши додані до неї матеріали, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що подана заява є необґрунтованою та її доводи не підтверджуються доданими до неї матеріалами.

За таких обставин колегія суддів не вбачає необхідності у відкритті провадження за заявою ОСОБА_2 про перегляд судових рішень у цій справі.

Враховуючи викладене та керуючись пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів», статтями 235-240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

у х в а л и л а:

Відмовити у допуску до провадження справи за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Білгороді-Дністровському та Білгород-Дністровському районі Одеської області до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за заявою про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 23 листопада 2016 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О.В. Кривенда

Судді: О.Б. Прокопенко

І.Л. Самсін