Ухвала суду № 65497187, 16.03.2017, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження № 22ц/790/2708/17 Головуючий 1-ї інстанції - Саркісян О.А.

Справа № 644/8967/16-ц Доповідач - Довгаль А.П.

Категорія: відшкодування шкоди

У Х В А Л А

16 березня 2017 р. м. Харків

Суддя Апеляційного суду Харківської області Довгаль А.П., перевіривши в порядку ст. 297 ЦПК України апеляційну скаргу ОСОБА_1 з клопотання про звільнення його від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на заочне рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 22 лютого 2017 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення інфляційних втрат, трьох процентів річних за затримку розрахунку та відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищеназваним позовом.

Заочним рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 22 лютого 2017 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

07.03.2017року ОСОБА_1 на вищевказане заочне рішення подав апеляційну скаргу з клопотання про звільнення його від сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Згідно ч.3 ст. 82 ЦПК України, з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх оплати.

У своєму клопотанні ОСОБА_1 посилається на тяжкий матеріальний стан, на підтвердження чого надає копію довідки, виданої УПФУ в Чугуєвському районі Харківської області №4607-18/23 від 11.1.2017року, з якої вбачається, що розмір його пенсії (фактично виплаченої) за період з серпня 2016 року по січень 2017 року складає 8 399,52грн. Також надає копії квитанції про нарахування йому оплати за надані комунальні послуги.

Згідно роз'яснень, які містять в п.29 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справа «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17.10.2014року №10 Відповідно до статті 8 Закону № 3674-VI та статті 82 ЦПК єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 10 ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі. У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади. У зв'язку із цим обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення від такої сплати. З урахуванням вимог статті 11 ЦПК суд не вправі вчиняти дії, про які йдеться у статті 8 Закону № 3674-VI, з власної ініціативи.

Відомості, які містяться в наданій апелянтом довідці пенсійного фонду, а також квитанції про нарахування оплати за надані комунальні послуги не свідчать про тяжкий матеріальний стан останнього, а тому підстав для застосування положень ч.3 ст.82 ЦПК України не вбачається.

В порядку проведення підготовчих дій встановлено, що апеляційна скарга ОСОБА_1 не відповідає вимогам ст.297 ЦПК України, апелянтом не сплачено судовий збір.

Згідно роз'яснень, які містять в п.21 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справа» №10 від17.10.2014року (в редакції від 25.09.2015року) Законом України „Про судовий збір" (надалі - Закон) передбачено сплату судового збору за подання апеляційної та касаційної скарги на рішення суду в певному розмірі виходячи зі ставки судового збору, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги незалежно від оспорюваної суми.

Так, згідно вимог Закону, при подачі апеляційної скарги судовий збір обчислюється відповідно до пп. 6 п.1 ч. 2 ст. 4, а саме із апеляційної скарги на рішення суду; заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду; апеляційної скарги на судовий наказ, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами - 110% (відсотків) ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звернуся до суду з позовом, в якому містяться вимоги майнового та немайнового характеру, а саме позивач просив: 1.стягнути з відповідача на свою користь інфляційні втрати та три відсотки річних в сумі 4 382,71грн. (майнова вимога); 2.стягнути з відповідача на свою користь моральну шкоду (немайнова вимога).

Згідно ч.3 ст.6 Закону за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і не майновий характер, судовий збір сплачується за ставками встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Згідно роз'яснень, які містяться в п.13 вищевказаної постанови, якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше самостійних вимог немайнового характеру, пов'язані між собою, судовий збір сплачується окремо з кожної із таких вимог (або загальною сумою), наприклад, за вимогами про усунення перешкод у користування власністю та відшкодування моральної шкоди.

Пунктом 1) ч.2 ст.4 Закону (в редакції, що діяла на момент подання позову) визначено, що за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору складає - 0,4 розміру мінімальної заробітної плати, а за подання позовної заяви майнового характеру - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати. На 01 січня 2016 року мінімальна заробітна плата становила 1378,00грн.

Отже, ставка судового збору, що підлягала сплаті при поданні вказаного позову складала: 1 102,40грн.= 551,20грн. (0,4 розміру заробітної плати - за вимоги немайнового характеру) + 551,20грн. (0,4 розміру заробітної плати - за вимоги майнового характеру).

Таким чином, при подачі апеляційної скарги на рішення суду апелянт повинен був сплатити судовий збір в розмірі 1 212,64грн. (1 102,40грн. * 110%).

Реквізити рахунку для сплати судового збору:

розрахунковий рахунок: 31211206780011 ;

отримувач: УДКСУ у Основ'янському районі м. Харкова Харківської області ;

код отримувача: 37999628 ;

банк отримувача: ГУДКСУ у Харківській області ;

код банку отримувача: 851011 ;

код суду: 02894131;

код бюджетної класифікації: 22030001.

призначення платежу: "Судовий збір за позовом ___(ПІБ чи назва установи, організації позивача), апеляційний суд Харківської області (назва суду, де розглядається справа), код ЄДРПОУ 02894131 (суду, де розглядається справа)".

Крім того, апеляційна скарга не відповідає вимогам ст.294 ЦПК України, оскільки подана з пропуском строку.

Згідно ч.1 ст.294 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Статтею 297 ЦПК України встановлено, що апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених ст. 294 ЦПК України, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали особа має право звернутися до апеляційного суду з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Як убачається з матеріалів справи оскаржуване заочне рішення від 22.02.2017року постановлено у присутності ОСОБА_1 (а.с.26-27). Отже, ОСОБА_1 був освідомлений про існування оскаржуваного заочного рішення. Апеляційна скарга подана ними 07.03.2017року, тобто з пропуском 10-ти денного строку. Однак, апелянти заяви про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції не подали і таке клопотання в апеляційній скарзі не висловили. Згідно розписки (а.с.36) ОСОБА_1 отримав повний текст заочного рішення 27.02.2017року. Між тим, ця обставина може бути лише підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження.

За таких обставин, дана апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків, а саме для надання апеляційному суду оригіналу квитанції про сплату судового збору, а також клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження заочного рішення від 22.02.2017року.

На підставі вищевикладеного, керуючись ч.3 ст.82, 121, 294, 297 ЦПК України суддя, -

УХВАЛИЛА:

У задоволені клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на заочне рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 22 лютого 2017 року - відмовити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 з клопотання про звільнення його від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на заочне рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 22 лютого 2017 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення інфляційних втрат, трьох процентів річних за затримку розрахунку та відшкодування моральної шкоди - залишити без руху та надати строк для усунення вказаних недоліків протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху.

Роз'яснити апелянту, що у разі не усунення вказаних в ухвалі суду недоліків, йому буде відмовлено у відкритті апеляційного провадження.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя -