Ухвала суду № 65496141, 21.03.2017, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

справа № 2/638/2583/2017

638/2648/17-ц

У Х В А Л А

іменем України

21 березня 2017 року м. Харків

Дзержинський районний суд міста Харкова в складі головуючого судді Штих Т.В. при секретарі Ситнік Д.Л., розглянувши заяву представника відповідача ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до державного реєстратора Михайлової Яни Олександрівни, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_1, треті сторони Харківська районна державна адміністрація Харківської області, в особі відділу державної реєстрації, приватний нотаріус ХМНО Луценко В.С., приватний нотаріус ХМНО Малахова Г.І. про скасування рішення про державну реєстрацію права власності на житловий будинок, визнання недійсним договорів дарування житлового будинку, визнання права власності позивача на житловий будинок, вселення позивача в житловий будинок,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до державного реєстратора Михайлова Я.О., ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_1, треті особи на стороні відповідачів Харківська районна державна адміністрація Харківської області, в особі відділу державної реєстрації, приватний нотаріус ХМНО Луценко В.С., приватний нотаріус ХМНО Малахова Г.І. про скасування рішення про державну реєстрацію права власності на житловий будинок, визнання недійсним договорів дарування житлового будинку, визнання права власності позивача на житловий будинок, вселення позивача в житловий будинок.

Ухвалою суду від 06 березня 2017 року вжиті заходи забезпечення позову, а саме:

- накладено арешт на житловий будинок літ. «Ж-2» з надвірними будівлями, розташованому за адресою АДРЕСА_1.

- накладено заборону на відчуження житлового будинку літ. «Ж-2» з надвірними будівлями, розташованому за адресою АДРЕСА_1.

- заборонено державному реєстратору прав на нерухоме майно вносити зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо об'єкту нерухомості житлового будинку літ. «Ж-2» з надвірними будівлями, розташованому за адресою АДРЕСА_1.

- заборонено ОСОБА_1 вчиняти будь-які дії щодо відчуження у будь-який спосіб житлового будинку літ. «Ж-2» з надвірними будівлями, розташованому за адресою АДРЕСА_1.

- заборонено ОСОБА_1 проводити вселення та реєстрацію третіх осіб, проникнення входження третіх осіб до будинку, а також вчинення інших дій щодо користування володіння чи розпорядження вказаним житловим будинком, в тому числі укладання договорів оренди з третіми особами.

Згідно ст. 154 ЦПК України особа, щодо якої вжито заходи забезпечення позову без її повідомлення, протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали може подати до суду заяву про їх скасування, яка розглядається судом протягом двох днів.

Ухвала від 06.03.2017 року прийнята без участі відповідачів та третіх осіб.

13.03.2017 року представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Атісков О.В. ознайомився з матеріалами справи.

16.03.2017 року представником відповідача ОСОБА_1 адвокатом Атісковим О.В. подано заяву про скасування заходів забезпечення позову. Строк на подачу заяви про скасування заходів забезпечення позову не пропущено.

Розгляд заяви про скасування заходів забезпечення позову призначено на 21.03.2017 року.

ОСОБА_2, Михайлова Я.О., ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, треті особи на стороні відповідачів Харківська районна державна адміністрація Харківської області в особі відділу державної реєстрації, приватний нотаріус ХМНО Луценко В.С., приватний нотаріус ХМНО Малахова Г.І. у судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили.

В судове засідання з'явився представник відповідача ОСОБА_1 - заявник адвокат Атісков О.В.

Відповідно до ч. 5 ст. 154 Цивільного процесуального кодексу України, питання про скасування заходів забезпечення позову вирішується в судовому засіданні з повідомленням осіб, які беруть участь у справі. Неявка цих осіб не перешкоджає розгляду питання про скасування заходів забезпечення позову.

В обґрунтування заяви про скасування заходів забезпечення позову заявник повідомив, що ОСОБА_1 з 21.11.2016 року за договором дарування є власником житлового будинку та земельної ділянки, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1. Накладення арешту на житловий будинок літ. «Ж-2» з надвірними будівлями, що розташований за адресою АДРЕСА_1, обмежує ОСОБА_1 у здійсненні його права власності, у тому числі право користування. ОСОБА_1 укладено договори про користування електричною енергією, про газопостачання, про водопостачання, переоформлено особистий рахунок на будинок за адресою АДРЕСА_1. В будинку встановлено газове обладнання, система водопостачання, за якими необхідний догляд відповідних спеціалістів, а в разі відсутності такого догляду можливе порушення їх роботи, що може призвести до негативних наслідків, у тому числі до знищення будинку. Також ОСОБА_1 сплачує за надані комунальні послуги надані за адресою АДРЕСА_1. Окрім того ОСОБА_1 укладено договір на охорону будинку, співробітники охоронного агентства перебувають безпосередньо у будинку, і здійснюють його охорону.

В судовому засіданні представник відповідача наполягав на задоволенні заяви про скасування заходів забезпечення позову.

Суд, вислухавши думку учасників судового провадження, вважає заяву про скасування заходів забезпечення позову такою, що підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 3 ст. 154 ЦПК України, заходи забезпечення позову можуть бути скасовані судом, який розглядає справу.

У відповідності до ч.ч. 1, 3 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Виходячи з підстав та предмету заявленого позову, він своїм змістом спрямований на захист майнового права та інтересу позивача, тому посилання заявника на відсутність підстав забезпечення позову шляхом накладення арешту, заборони відчуження є необґрунтованими.

З огляду на те, що за відсутності відповідної заборони можливий продаж спірного будинку третім особам, що може ускладнити виконання рішення суду, то у даному випадку не можна вважати, що застосовані судом засоби забезпечення є безпідставними, не обґрунтованими чи не співмірними відносно заявлених вимог.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.06 № 9 розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Дослідивши матеріали справи при вирішенні питання про скасування заходів забезпечення позову та додані до заяви документи, давши належну оцінку безпосередньому зв`язку доводів заяви про скасування заходів забезпечення позову з її вимогами, необхідності скасування цих заходів та враховуючи положення ч. 3 ст. 152 ЦПК України про співмірність забезпечення із заявленими позивачем вимогами, суд дійшов висновку, що заява про скасування заходів забезпечення позову в частині заборони ОСОБА_1 проводити вселення та реєстрацію третіх осіб, проникнення входження третіх осіб до будинку, а також вчинення інших дій щодо користування володіння чи розпорядження вказаним житловим будинком, в тому числі укладання договорів оренди з третіми особами є обґрунтованою, оскільки в даному судовому засіданні судом встановлено, що порушуються права ОСОБА_1 який на теперішній час є власником житлового будинку.

Приймаючи до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів, а також те, що застосовані заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, суд вважає, що слід скасувати захід забезпечення позову у вигляді заборони ОСОБА_1 проводити вселення та реєстрацію третіх осіб, проникнення входження третіх осіб до будинку, а також вчинення інших дій щодо користування володіння чи розпорядження вказаним житловим будинком, в тому числі укладання договорів оренди з третіми особами, застосований ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 06.03.2017 року про вжиття заходів забезпечення позову.

В іншій частині заява про скасування заходів забезпечення позову не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 151, 152, 154 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Заяву про скасування заходів забезпечення позову представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Атіскова О.В задовольнити частково.

Скасувати захід забезпечення позову у вигляді заборони ОСОБА_1 проводити вселення та реєстрацію третіх осіб, проникнення входження третіх осіб до будинку, а також вчинення інших дій щодо користування володіння чи розпорядження вказаним житловим будинком, в тому числі укладання договорів оренди з третіми особами.

В іншій частині в задоволенні вимог заяви відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 5-денний строк з дня проголошення ухвали апеляційної скарги.

У випадку, якщо ухвала була постановлена за відсутності особи, ухвала може бути оскаржена в той же самий строк з моменту отримання вказаної ухвали.

Суддя