Ухвала суду № 65495021, 21.03.2017, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 348/1827/16-ц

Провадження № 22-ц/779/488/2017

Категорія 27

Головуючий у 1 інстанції Вінтоняк М.Б. М. Б.

Суддя-доповідач Ясеновенко Л.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2017 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючої Ясеновенко Л.В.,

суддів: Бойчука І.В., Васильковського В.М.,

секретаря Возняк В.Д.,

з участю представників сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором кредиту за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Надвірнянського районного суду від 10 лютого 2017 року, -

в с т а н о в и л а :

10.10.2016 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулось в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором кредиту.

Позовні вимоги мотивовані тим, що у зв'язку з неналежним виконанням ОСОБА_3 зобов'язань по кредитному договору № б/н від 29.08.2011 року, укладеного між сторонами на суму 40000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок № НОМЕР_1, утворилась заборгованість, яка станом на 20.09.2016 року становила 153271,60 грн.

Оскільки ОСОБА_2 не виконала взяті на себе зобов'язання по договору кредиту, просив стягнути вищевказану заборгованість та витрати по оплаті судового збору.

Рішенням Надвірнянського районного суду від 10 лютого 2017 року позов задоволено частково.

Постановлено стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором від 29.08.2011 року в сумі 101848,15 грн., яка складається з 39566,20 грн. заборгованості за кредитом; 43379,45 грн. заборгованості по процентах за користування кредитом; 10000 грн. пені; 8902,50 грн. комісії, та 2299,07 грн. судових витрат.

У апеляційній скарзі ОСОБА_2 посилається на незаконність та необґрунтованість рішення суду.

Судом не було враховано того, що вона уклала договір карткового кредиту 29.08.2011 року на строк до 29.08.2012 року і після закінчення строку дії договору не зверталась до Банку із заявою про продовження строку дії договору та не отримувала від позивача вимог про повернення кредиту.

Апелянт вважає, що суд не дослідив обставин щодо строку дії договору та відповідно і дотримання позивачем строку звернення до суду.

ОСОБА_2 також вказує на те, що позовна давність щодо кредитних коштів і процентів, повернення яких визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватись з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу, а оскільки суд не встановив дати виникнення заборгованості по кредиту та відсотках, то сума заборгованості не є обґрунтованою.

Відповідач зазначає, що 14.02.2017 року на її заяву до ПАТ КБ «ПриватБанк» вона отримала довідку про відсутність заборгованості перед банком, оскільки в червні 2012 року вона повністю погасила кредит.

Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Представник ОСОБА_2 апеляційну скаргу підтримав з мотивів, наведених у ній.

Представник ПАТ КБ «ПриватБанк» апеляційну скаргу не визнала.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 29.08.2011 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № б/н на суму 40000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок № НОМЕР_1 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта, що визначено і врегульовано «Умовами та правилами надання банківських послуг».

Підписом у заяві ОСОБА_2 підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом із Умовами та Правилами надання банківських послуг та Тарифами складає укладений між нею та Банком даний кредитний договір.(а.с.11)

Відповідно до положень ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Встановлено, що у зв'язку з неналежним виконанням ОСОБА_2 зобов'язань за кредитним договором утворилась заборгованість, яка станом на 20.09.2016 року становить 153271,60 грн. та складається з 39566,20 грн. заборгованості за кредитом, 43379,45 грн. заборгованості по процентах, 61423,45 грн. пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором та 8902,50 грн. заборгованості по комісії за користування кредитом. (а.с.28-30).

Згідно наявного в матеріалах справи розрахунку заборгованості останній платіж на погашення комісії ОСОБА_2 внесла 29.03.2013 року, у зв'язку з чим доводи скарги про те, що Банк пропустив строк звернення до суду і суд не застосував позовну давність, є безпідставними.

Не заслуговують на увагу і доводи представника відповідача про те, що наявний в матеріалах справи розрахунок заборгованості не є доказом наявності боргу, оскільки такий розрахунок не містить відомостей щодо договору кредиту та номера поточного рахунку, враховуючи наступне.

В матеріалах справи наявна виписка по рахунку № НОМЕР_2, з якої вбачається що в період з 25.12.2012 року по 31.08.2016 року по вказаному рахунку ОСОБА_2 вносила кошти на погашення кредиту і останній платіж проведений 29.03.2013 року.

Крім того, в засіданні суду першої інстанції ОСОБА_2 визнала позов та просила з врахуванням важкого матеріального стану та перебуванням на її утриманні трьох неповнолітніх дітей зменшити розмір пені.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

При таких обставинах справи суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Посилання ОСОБА_2 у апеляційній скарзі на те, що згідно довідки ПАТ КБ «ПриватБанк» від 14.02.2017 року у неї відсутня заборгованість за договором кредиту не заслуговують на увагу, оскільки у зазначеній довідці відображений рух коштів по картковому рахунку № 26057060219090, в той час коли для отримання коштів за договором кредиту відповідачу був відкритий поточний рахунок № НОМЕР_1.

Враховуючи вищенаведене, підстав для скасування рішення суду немає.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 313, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, а рішення Надвірнянського районного суду від 10 лютого 2017 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуюча Л.В. Ясеновенко

Судді: І.В. Бойчук

В.М. Васильковський