Постанова № 65491697, 20.03.2017, Донецький апеляційний господарський суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

пр. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел. (057) 702-00-72

е-mail: inbox@dna.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.03.2017 справа № 908/636/15-г

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддів:Ломовцева Н.В., Татенко В.М. , Скакун О.А. ,секретар судового засідання за участю представників сторін: від позивача: від відповідача:Склярук С.І. Каретна Є.В. - за довіреністю Команов В.В. - за довіреністюрозглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" ("Кривбасзалізрудком") м. Кривий Ріг, Дніпропетровська областьна ухвалу господарського суду Запорізької області від за заявою про01.02.2017р. Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" м. Маріуполь, Донецька область відстрочення виконання рішення суду по справі №908/636/15-г від 22.12.2015р.у справі№ 908/636/15-г (головуючий суддя: Смірнов О.Г., судді: Колодій Н.А., Топчій О.А.)за позовомПублічного акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" ("Кривбасзалізрудком") м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область доПриватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" м. Маріуполь, Донецька область простягнення суми

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Запорізької області від 22.12.2015р. по справі №908/636/15-г позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область до Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча» м. Маріуполь, Донецька область були задоволені частково. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» на користь Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» 653 880 780грн. 87коп. основного боргу, 9 987 941грн. 32коп. пені, 25 002 986грн. 07коп. 3% річних, 344 027 409грн. 05коп. інфляційних втрат, 73 080грн. 00коп. судового збору, відстрочивши виконання рішення суду в цій частині на один рік, до 22.12.2016 р. В іншій частині позову відмовлено.

На виконання рішення від 22.12.2015р. господарським судом Запорізької області видано накази від 02.02.2016р. №908/636/15-г.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 02.03.2016р. рішення господарського суду Запорізької області від 22.12.2015р. у справі №908/636/15-г залишено без змін.

05.12.2016р. до господарського суду Запорізької області звернулось Приватне акціонерне товариство «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча» м. Маріуполь, Донецька область із заявою №б/н від 05.12.2016р. про відстрочку виконання рішення господарського суду Запорізької області від 22.12.2015р. у справі №908/636/15-г на 5 років до 22.12.2021р.

В обґрунтування зазначеної заяви Приватне акціонерне товариство «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча» м. Маріуполь, Донецька область посилалось на те, що впродовж наступних п'яти років об'єктивно неспроможний виконати зазначене рішення, оскільки на даний час на підприємстві відповідача слалася складна фінансова ситуація, що загрожує повній зупинці підприємства та значними соціальними наслідками для колективу підприємства, місцевої громади та держави. Крім того, посилається на наявність кредиторської та дебіторської заборгованості, падіння попиту на зовнішніх ринках щодо продажу українського прокату сталі та знаходженням в зоні проведення антитерористичної операції, у зв'язку з чим діяльність підприємства є значно ускладненою.

Ухвалою від 01.02.2017р. по справі №908/636/15-г господарський суд Запорізької області заяву Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча» м. Маріуполь, Донецька область задовольнив частково. Відстрочив виконання рішення господарського суду Запорізької області від 22.12.2015 року у справі №908/636/15-г на 1 (один) рік до 01.02.2018 року.

Не погодившись з прийнятою ухвалою суду, Публічне акціонерне товариство «Криворізький залізорудний комбінат» м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Запорізької області від 01.02.2017р. по справі №908/636/15-г та прийняти нове рішення, яким відмовити Приватному акціонерному товариству «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча» м. Маріуполь, Донецька область у задоволенні заяви про відстрочку виконання рішення господарського суду Запорізької області від 22.12.2015р. по справі №908/636/15-г в повному обсязі.

Підставами для скасування ухвали суду першої інстанції апелянт зазначає те, що звіти про фінансові результати та баланс за 2015 та 2016 роки підписані неуповноваженою особою, або не містять підпису взагалі.

Також, апелянт посилався на те, що судом при прийнятті рішення від 22.12.2015р. у справі №908/636/15-г вже були враховані майнові інтереси відповідача для відновлення свого фінансового стану, шляхом надання відстрочки строком на 1 рік, тому суд ухвалою від 01.02.2017р., надаючи вдруге відстрочку виконання рішення від 22.12.2015р. у справі №908/636/15-г, фактично позбавляє його можливості отримання прибутку як результату його діяльності.

Представник позивача у судове засідання прибув, підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Представник відповідача у судове засідання прибув, заперечував проти доводів апеляційної скарги, надав відзив. Заявив клопотання про долучення додаткових доказів та відкладення розгляду справи.

Представник позивача проти задоволення зазначених клопотань не заперечував.

Судове засідання апеляційної інстанції здійснювалось за допомогою звукозаписувального технічного засобу у порядку розгляду апеляційної скарги встановленого ст.ст. 4-4, 81-1, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши клопотання відповідача про долучення додаткових доказів колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ч. 1 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Відповідно до ч. 1 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розгляду справи. При цьому, додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

За таких обставин, Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) за січень 2017 року, не може бути прийнятий апеляційним судом, оскільки складений після винесення оспорюваної ухвали.

При таких обставинах, клопотання відповідача про долучення додаткових доказів задовольняється частково, а Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) за січень 2017 року підлягає поверненню заявнику. В іншій частині клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових доказів задовольняється, оскільки роздруківка з інтернет видання "РІА НОВИНИ УКРАЇНА" про збитки відповідача від блокади залізничного сполучення з неконтральованими українською владою територіями Донецької області є загальновідомою інформацією.

Клопотання відповідача про відкладення розгляду справи у зв'язку з тим, що між сторонами тривають переговори щодо погашення заборгованості, судом розглянуто та не задоволено, оскільки строк розгляду апеляційної скарги з урахуванням ч. 2 ст. 102 Господарського суду спливає, навіть із продовженням її розгляду на 15 днів.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно з новою редакцією Статуту підприємства заявника від 2016р., затвердженого загальними зборами акціонерів Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча» Протоколом №21 від 25.04.2016р. та з інформації, яка міститься на Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за ідентифікаційним кодом відповідача 00191129, змінено найменування відповідача з Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча» на Приватне акціонерне товариство «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча» відповідно до п. 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про акціонерні товариства" від 17.09.2008р. № 514-VI.

Таким чином, сторонами за спірним договором є Публічне акціонерне товариство «Криворізький залізорудний комбінат» м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область та Приватне акціонерне товариство «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча».

Згідно з ч. 1 ст. 121 Господарського процесуального кодексу України за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони виконавчого провадження або за власною ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016р. № 1404-VIII сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник, тобто сторони у справі.

Таким чином, господарським судом Запорізької області правомірно прийнято до провадження заяву Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча» м. Маріуполь, Донецька область про надання відстрочки виконання рішення суду по справі №908/636/15-г від 22.12.2015р.

Згідно з зазначеною нормою, надання заявникові відстрочки виконання рішення є правом господарського суду, при цьому, закон не обмежує це право точним переліком господарських спорів або обставин, за яких суд має право надання відстрочки, проте визначальним фактором при наданні відстрочки є винятковість цих випадків та їх об'єктивний вплив на виконання судового рішення.

Як вбачається з вищезазначеної норми, питання задоволення заяви сторони у справі про відстрочку виконання рішення суду вирішується судом в кожному конкретному випадку, виходячи з особливого характеру обставин справи, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення.

Як випливає з п. 7.1.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року N 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.

Підставою для відстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом.

Наведені вище норми свідчать, що Господарського процесуального кодексу України не визначає переліку обставин, наявність яких унеможливлює виконання рішення суду або ускладнює його виконання, у зв'язку з чим суд зобов'язаний оцінити ті обставини, на які посилається заявник, та докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами ст.43 Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином, для застосування передбачених ст.121 Господарського процесуального кодексу України заходів, суд встановлює у кожному конкретному випадку чи є у наявності обставини, що ускладнюють чи роблять неможливим виконання рішення у справі.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст.33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на обґрунтування своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем при зверненні до суду із заявою про відстрочку виконання рішення господарського суду Донецької області від 22.12.2015р. у справі №908/636/15-г зазначено конкретні обставини, які ускладнюють та роблять неможливим його виконання, а саме: Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) за 12 місяців 2015 року, Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) за січень-червень 2016 року, Баланс (звіт про фінансовий стан) на 30.06.2016 року, довідку № 1011 від 25.11.2016 року, довідку № 1012 від 25.11.2016 року, Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) за січень-грудень 2016 року, Баланс (звіт про фінансовий стан) на 31.12.2016 року.

Зокрема, Звіт про фінансові результати за січень-грудень 2016 року (останній звітний період) свідчить про те, що Приватне акціонерне товариство «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча» м. Маріуполь, Донецька область за звітний період має: - фінансовий результат від операційної діяльності збиток в сумі 307137000,00 грн., - чистий фінансовий результат збиток в сумі 289684000,00 грн., при цьому прибуток відсутній.

Крім того, баланс підприємства свідчить, що Приватне акціонерне товариство «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча» м. Маріуполь, Донецька область станом на 31.12.2016 року має поточну кредиторську заборгованість, зокрема за: - товари, роботи, послуги в сумі 17887307000,00 грн.; - розрахунками з бюджетом в сумі 60281000,00 грн.; - розрахунками зі страхування в сумі 19627000,00 грн.; - розрахунками з оплати праці в сумі 71709000,00 грн.; - розрахунками за одержаними авансами в сумі 1170827000,00 грн., всього поточні зобов'язання складають 20409258000,00 грн.

Разом з тим з вказаного Балансу також вбачається, що боржник на кінець звітного періоду має відстрочені податкові зобов'язання в сумі 3650424000,00 грн. та пенсійні зобов'язання в сумі 2730604000,00 грн.

Також, заявником надані можливі прогнози діяльності його підприємства у майбутньому, які містяться в заяві про відстрочку виконання рішення, але не підтверджені будь-якими документами. Виходячи з приписів ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду, що надані доказі та інформація, яка розміщується на офіційному сайті відповідача свідчать, що підприємство боржника намагається вийти із складної фінансової ситуації.

Отже, суд погоджується з доводами відповідача (заявника), що на теперішній час у останнього відсутні достатні грошові кошти, які можуть бути спрямовані на одночасне і повне погашення заборгованості перед Публічним акціонерним товариством «Криворізький залізорудний комбінат» м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область згідно рішення господарського суду Запорізької області від 22.12.2015р. у справі №908/636/15-г., що пов'язано з отриманням підприємством збитків за 2016, а також поточним фінансовим навантаженням на підприємство, як суб'єкта господарювання.

Поряд з цим, рішення господарського суду Донецької області від 22.12.2015р. у справі №908/636/15-г, яке набрало законної сили, в силу приписів ст. 115 Господарського процесуального кодексу України є обов'язковим для виконання на всій території України всіма суб'єктами господарювання, відносно яких воно прийнято.

За приписами постанови Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року N 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Законодавець у будь-якому випадку пов'язує відстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об'єктивними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення

При цьому господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк чи попередньо встановленим способом, але, перш за все, повинен враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач у своїх запереченнях до заяви та в апеляційній скарзі посилався на те, що судом при прийнятті рішення від 22.12.2015р. у справі №908/636/15-г вже були враховані майнові інтереси відповідача для відновлення свого фінансового стану, шляхом надання відстрочки строком на 1 рік.

Крім того, позивач зазначає про те, що суд, надаючи відстрочку виконання рішення від 22.12.2015р. у справі №908/636/15-г, фактично позбавляє його можливості отримання прибутку як результату його діяльності.

При визначенні періоду розстрочення судовою колегією разом з іншим прийняті до уваги вимоги п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод. Як свідчить практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", є джерелом права, а саме рішенням Європейського суду з прав людини від 17.05.2005р. у справі "Чіжов проти України" (заява №6962/02) позитивним обов'язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантій, які закріплені у п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду, що надання відстрочки виконання рішення саме на рік, а не на 5 років, як просив боржник, не порушить баланс інтересів сторін, а саме досягнення мети виконання судового рішення при максимальному дотриманні співмірності негативних наслідків для боржника з інтересом кредитора, сприятиме як можливості продовження господарської діяльності боржника (збереже діюче підприємство металургійної галузі та десятки тисяч робочих місць), надасть можливість боржнику акумулювати суму, необхідну для погашення заборгованості перед стягувачем, так і зробить реальною можливість отримання стягувачем стягнутих за рішенням суду коштів.

Крім того, не може бути залишеним поза увагою довод відповідача, щодо запровадження економічної блокади на сході України, що також негативно впливає на функціонування господарської діяльності та матеріальне становище підприємства відповідача.

Також, колегія суддів зазначає, що не є порушенням норм процесуального права надання відстрочки виконання рішення, як при винесенні рішення суду у даній справі, так і часткове задоволення заяви про надання відстрочки виконання рішення ухвалою від 01.02.2017р. у справі №908/636/15-г.

Враховуючи все вищевикладене, а також приймаючи до уваги доводи сторін, їх матеріальні інтереси та фінансовий стан, ступінь вини боржника у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави, положення законодавства щодо обов'язкового виконання рішень господарського суду, які набрали законної сили, на всій території України, а також враховуючи загальновідомі події, які відбуваються на території Донецької області, що потягли за собою певні складності у здійсненні господарської діяльності, усуненні порушень прав стягувача, судова колегія зазначає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про можливість часткового задоволення заяви відповідача про надання відстрочки виконання рішення господарського суду Запорізької області від 22.12.2015р. у справі №908/636/15-г. строком на 1 рік.

Згідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Щодо доводу апелянта, що звіти про фінансові результати та баланс за 2015 та 2016 роки підписані неуповноваженою особою, або не містять підпису взагалі.

Як вбачається з матеріалів справи, фінансова звітність боржника, зокрема Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) за січень-червень 2016 року, Баланс (звіт про фінансовий стан) на 30.06.2016 року, Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) за січень-грудень 2016 року, Баланс (звіт про фінансовий стан) на 31.12.2016 року підписані головним бухгалтером ОСОБА_7 та фінансовим директором ОСОБА_8 та містять печатку Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча».

Крім того, зазначена фінансова звітність боржника, а також Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) за 2015рік відповідає формам фінансової звітності, які визначені Національним положенням (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013р. № 73 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.02.2013 р. за №336/22868, які установлені для юридичних осіб, зобов'язаних подавати фінансову звітність згідно із законодавством.

З огляду на викладене вище, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала господарського суду Запорізької області від 01.02.2017 року у справі №908/636/15-г підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область - без задоволення.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 102, 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область на ухвалу господарського суду Запорізької області від 01.02.2017 року у справі №908/636/15-г залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Запорізької області від 01.02.2017 року у справі №908/636/15-г - залишити без змін.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий Н.В. Ломовцева

Судді: В.М. Татенко

О.А. Скакун

Надруковано 5 прим:

1прим.-Позивачу;

1прим.-Відповідачу;

1прим.-У справу;

1прим. ДАГС;

1прим.-ГСЗО.