Ухвала суду № 65488587, 21.03.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2017 року № 876/75/17

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Святецького В.В.,

суддів Гудима Л.Я., Довгополова О.М.,

з участю секретаря судового засідання Гнідець Р.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до оперативного командування ,,Захід" Сухопутних військ Збройних сил України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

29 червня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправними дії оперативного командування ,,Захід" Сухопутних військ Збройних сил України (далі - ОК ,,Захід") щодо розгляду його звернення від 19 жовтня 2015 року. Також позивач просив зобов'язати розглянути його звернення належним чином.

Постановою від 31 жовтня 2016 року Волинський окружний адміністративний суд відмовив в задоволенні позову в повному обсязі.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, позивач ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, оскільки вважає постанову незаконною та необґрунтованою.

В апеляційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо мотивованості відповіді ОК ,,Захід".

Також, на думку позивача, суд не звернув належної уваги на ті обставини, що відповідь підписана не уповноваженою особою.

З огляду на викладене позивач просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд вважає, що скарга не належать до задоволення з таких підстав.

Суд першої інстанції встановив та підтверджується матеріалами справи, що водій відділення забезпечення Ківерцівського РВК - солдат ОСОБА_1 був відряджений у м.Рівне в розпорядження начальника управління персоналу - заступника начальника штабу оперативного командування ,,Північ" (на даний час - ОК ,,Захід") з 28.01.2015 року по 26.02.2015 року та з 27.02.2015 року по 20.03.2015 року (а.с.20).

У зв'язку з невиплатою Волинським обласним комісаріатом коштів за відрядження, ОСОБА_1 19 жовтня 2015 року до ОК ,,Захід" письмову заяву, в якій просив вжити заходів щодо виплати йому коштів за відрядження, які мали місце в з 28.01.2015 року по 27.02.2015 року та з 28.02.2015 року по 20.03.2015 року або повідомити про причини неможливості здійснити зазначені розрахунки. Також позивач просив зазначити причини тривалої (більше 7 місяців) не оплати даних відряджень ( а.с. 7).

Листом від 05 листопада 2016 року за вих. №501/5086 ОК ,,Захід" надіслало позивачу відповідь за підписом т.в.о. начальника штабу - першого заступника командувача військ оперативного командування ,,Захід" ОСОБА_2 (а.с.8).

У листі відповідач зазначив, що у відповідності до п .1.3 наказу Міністра оборони України від 29.08.2011 року №530 ,,Про затвердження Інструкції про порядок відшкодування військовослужбовцям Збройних Сил України витрат на службові відрядження в межах України", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 вересня 2011 року за № 1115/19853, відрядження військовослужбовців у вищі штаби та управління дозволяється на строк не більше 5 днів, не враховуючи часу перебування в дорозі, за письмовим викликом відповідних командирів і начальників. У надзвичайних випадках строк відрядження продовжується, але не більш ніж на 5 днів, за письмовим дозволом: командувача оперативного командування, начальника штабу оперативного командування.

Також у відповідь роз'яснено право заявника на оскарження рішення органу державної влади.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідь від 05.11.2015 року містила усі необхідні складові, передбачені п.2.5.4 Інструкції - письмову форму, мотиви відмови з посиланням на правову норму нормативного акта, роз'яснення порядку оскарження прийнятого рішення, а також була надана в місячний термін та підписана уповноваженою особою.

Такі висновки суду першої інстанції, на думку апеляційного суду, відповідають фактичним обставинам справи, нормам матеріального права та є вірними.

Так, згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 3 Закону України від 02.10.1996 року № 393/96-ВР ,,Про звернення громадян" (далі - Закон № 393/96-ВР) визначено, що під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.

Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.

За змістом ст. 15 Закону № 393/96-ВР органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань) (ч.1).

Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки (ч.3).

Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення (ч.4).

Згідно приписів ст. 20 Закону № 393/96-ВР звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання.

Крім того, пунктами 2.5.3. та 2.5.4 Інструкції про організацію розгляду звернень та проведення особистого прийому громадян у Міністерстві оборони України та Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 03.12.2005 року №722, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.12.2005 року за № 1512/11792 (далі Інструкція №722), передбачено, що відповідь за результатами розгляду звернень в обов'язковому порядку дається тим органом військового управління, який отримав ці звернення і до компетенції якого входить вирішення порушених у зверненнях питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки згідно з письмовим наказом.

Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у зверненні, доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на правову норму нормативного акта і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

Відповідно до пункту 2.14 Інструкції №722 щодо кожного звернення не пізніше ніж у п'ятиденний термін має бути прийняте одне з таких рішень: прийняти до провадження; передати на вирішення до іншого органу військового управління; надіслати за належністю до іншого центрального органу виконавчої влади, якщо питання, порушені у зверненні, не входять до компетенції органів військового управління, про що одночасно повідомляється заявнику; залишити без розгляду за наявності підстав, визначених у статті 8 Закону України ,,Про звернення громадян".

На підставі аналізу наведених нормативно-правових актів колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що відповідач у відповідності до приписів вказаних норм права розглянув заяву позивача в межах визначених законодавством строків та дав мотивовану відповідь, а також роз'яснив порядок оскарження.

Суд першої інстанції належним чином дослідив правомірність підпису відповіді позивачу т.в.о. начальника штабу - першого заступника командувача військ ОК ,,Захід" ОСОБА_2 та встановив, що згідно з п.1.4 Інструкції про організацію нетаємного діловодства в управлінні ОК ,,Північ" (назву змінено на ОК ,,Захід" з 01.04.2015 року) на 2015 рік, начальник штабу - перший заступник командувача військ оперативного командування ,,Північ", заступники командувача військ ОК ,,Північ" або посадові особи, які виконують їх обов'язки згідно з письмовим наказом мають право підписувати відповіді на звернення.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що відповідь позивачу підписана уповноваженою особою.

Суд першої інстанції в межах даної справи не проводив аналізу правомірності рішення відповідача щодо не виплати позивачу грошових коштів за відрядження, оскільки дане питання було предметом судового розгляду в іншій справі.

Так, з матеріалів справи колегія суддів вбачає, що позивач не погодився з прийнятим рішенням по його заяві щодо виплати коштів на відрядження та звернувся з позовом до суду.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2016 року, яка набрала законної сили на підставі ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 01 листопада 2016 року, адміністративний позов ОСОБА_1 задоволений частково.

Суд визнав протиправною бездіяльність Волинського обласного військового комісаріату щодо невиплати ОСОБА_1 витрат на відрядження та зобов'язав вказаного відповідача нарахувати і провести виплату добових за перебування позивача у відрядженнях за період з 28.01.2015 року по 19.03.2015 року включно.

Таким чином, на час апеляційного розгляду скарги позивача питання, поставленні у його зверненні від 19 жовтня 2015 року до ОК ,,Захід" вирішенні судовим рішенням, яке набрало законної сили.

Тому питання виплати ОСОБА_1 коштів за відрядження за період з 28.01.2015 року по 19.03.2015 року не підлягає більше розгляду ніякими органами державної влади.

Враховуючи наведені обставини колегія суддів апеляційного суду не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.

Статтею 159 КАС України визначено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

В силу ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення з одних лише формальних міркувань.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції немає.

Керуючись ч.1 ст. 41, ч.3 ст. 160, ст. 195, ст. 196, п. 1 ч. 1 ст.198, ст. ст. 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2016 року у справі № 803/971/16 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили рішенням суду апеляційної інстанції шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складенні ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя В.В. Святецький

Судді Л.Я. Гудим

О.М. Довгополов

Ухвала в повному обсязі складена 22 березня 2017 року.