Постанова № 65488406, 23.03.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/6907/15 Головуючий у 1-й інстанції: Мазур А.С.

Суддя-доповідач: Беспалов О.О.

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 березня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Беспалова О. О.

суддів: Грибан І. О., Бєлова Л. В.

за участю секретаря: Присяжної Д. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 жовтня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо» Додусенка Володимира Івановича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо» Додусенка Володимира Івановича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправною бездіяльності та рішення уповноваженої особи Фонду щодо невключення ОСОБА_2 (паспорт серії ВК номер НОМЕР_2, виданий Будьонівським РВДМУ УМВС України в Донецькій обл., 31.10.2008 р., РНОКПП НОМЕР_1) до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Банк Камбіо» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з належною їй сумою у розмірі 200000, 00 грн. (двісті тисяч гривень 00 коп.) на підставі договору на відкриття та обслуговування поточного рахунку № НОМЕР_3 від 12.09.2014 р.; зобов'язання уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб включити ОСОБА_2 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Банк Камбіо» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з належною їй сумою у розмірі 200000, 00 грн. на підставі договору на відкриття та обслуговування поточного рахунку № НОМЕР_3 від 12.09.2014 р.; зобов'язання уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб інформацію щодо ОСОБА_2 як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Банк Камбіо» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з належною їй сумою у розмірі 200000, 00 грн. на підставі договору про відкриття та обслуговування поточного рахунку № НОМЕР_3 від 12.09.2014 р.; зобов'язаня Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити ОСОБА_2 до загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Банк Камбіо» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з належною їй сумою у розмірі 200000, 00 грн. на підставі договору про відкриття та обслуговування поточного рахунку № НОМЕР_3 від 12.09.2014 р.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 жовтня 2015 року адміністративний позов залишено без задоволення.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на її думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою позовні вимоги задовольнити, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів визнала можливим проводити розгляд апеляційної скарги за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

До початку розгляду справи по суті, колегія суддів вважає за необхідне визначити підсудність даної справи.

Так у постанові Верховного Суду України від 16 лютого 2016 року у справі № 826/2043/15 міститься правовий висновок про те, що, виходячи із системного аналізу частини третьої статті 2 Закону України від 14 травня 1992 року «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», статті 1 Закону України «Про банки і банківську діяльність», пункту 6 статті 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»), та враховуючи положення статті 12 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд України дійшов висновку, що на спори, які виникають на стадії ліквідації (банкрутства) банку, не поширюється юрисдикція адміністративних судів.

Аналогічну правову позицію Верховний Суд України висловив у постанові від 15 червня 2016 року у справі № 826/20410/14.

У відповідності до абзацу 2 частини першої статті 2442 Кодексу адміністративного судочинства України висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

Колегія суддів вважає за необхідне відступити від правових позицій, викладених у зазначених постановах Верховного Суду України, з огляду на таке.

У відповідності до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14.05.1992 р. № 2343-XII (далі - Закон № 2343) ліквідація - припинення діяльності суб'єкта підприємницької діяльності, визнаного господарським судом банкрутом, з метою здійснення заходів щодо задоволення визнаних судом вимог кредиторів шляхом продажу його майна.

Однак, згідно абз. 2 ч. 2 ст. 5 Закону дія цього Закону не поширюється на банки.

Питання неплатоспроможності та/або ліквідації банків вирішуються в порядку, визначеному законами України «Про банки і банківську діяльність» та «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Відтак, на думку колегії суддів, застосування до спірних правовідносин Закону № 2343, всупереч висновку ВС України, є помилковим.

В свою чергу, з аналізу змісту ст.ст. 1, 4, 6 Закону № 4452 випливає, що Фонд гарантування вкладів фізичних осіб є державною спеціалізованою установою, яка виконує функції державного управління у сфері гарантування вкладів фізичних осіб шляхом здійснення повноважень, делегованих державою, щодо гарантування повернення вкладнику внеску у розмірі 200000, 00 грн.

Учасниками цих правовідносин, що є предметом спору, є виключно позивач та відповідач, і саме між ними виникають відповідні права та обов'язки без залучення банку-боржника та без вирішення питання про відшкодування коштів від імені сторони правочину, на відміну від акцептованих вимог кредиторів.

Юридичний факт неплатоспроможності банку у даній категорії справ є лише підставою для виникнення правовідносин.

Таким чином, обсяг та зміст конкретних обставин цієї справи та їх нормативне регулювання дають підстави вважати, що невключення рахунку зацікавленої особи до переліку рахунків, за яким вона зможе отримати відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, а також незгода з рішенням уповноваженої особи Фонду про віднесення правочину до переліку нікчемних, підстави визнання яких встановлені законом, спричиняють публічно-правовий спір, пов'язаний зі здійсненням владних управлінських функцій, що підпадає під юрисдикцію адміністративних судів.

Правовідносини, які складаюся між зацікавленими особами та уповноваженою особою Фонду з приводу зазначених та подібних їм обставин, є публічними, за яких ця особа на підставі регулятивного акта реалізує владні управлінські повноваження (функції), однією з яких, зокрема, й є її обов'язок прийняти рішення про визнання правочину (договору) нікчемним на підставі закону.

Відтак, колегія суддів приходить до висновку, що дана категорія справ повинна розглядатися за правилами адміністративного судочинства.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, а оскаржувану постанову суду - скасувати з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та було вірно встановлено судом першої інстанції, 12.09.2014 р. між позивачем та банком укладено договір на відкриття та обслуговування поточного рахунку № НОМЕР_3.

Згідно з умовами договору банк відкриває Клієнту поточний рахунок та здійснює розрахунково-касове обслуговування. Клієнт має право самостійно розпоряджатися наявними на рахунку коштами відповідно до режимів функціонування рахунків.

Згідно платіжного доручення № 3 від 12.09.2014 р., на поточний рахунок позивача зараховано грошові кошти у розмірі 200000, 00 грн. згідно платіжного доручення № 3 від 12.09.2014 р. Платник: ОСОБА_4 (а. с. 17).

На підставі постанови Правління Національного банку України від 04.12.2014 р. № 782 «Про віднесення ПАТ "Банк Камбіо» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 04.12.2014 р. № 140 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк Камбіо», згідно з яким з 05.12.2014 р. запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ «Банк Камбіо», код ЄДРПОУ 26549700, МФО 380399, місцезнаходження: вул. Заньковецької /Станіславського, 3/1, м. Київ, 01001.

Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ «Банк Камбіо» призначено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Бондаря Юрія Миколайовича.

Тимчасову адміністрацію в ПАТ «Банк Камбіо» запроваджено строком на три місяці з 05.12.2014 р. по 04.03.2015 р.

Оголошення про наведене оприлюднено на офіційному веб-сайті Фонду.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 160 з 25.12.2014 р. відсторонено від виконання обов'язків уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк Камбіо» провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Бондаря Юрія Миколайовича.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду № 161 з 25.12.2014 р. уповноваженою особою Фонду на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк Камбіо» призначено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Додусенка Володимира Івановича.

17.02.2015 р. уповноваженою особою Фонду прийнято наказ № 157 «Про перевірку вкладів фізичних осіб в ПАТ «Банк Камбіо». Для цієї мети створено комісію з перевірки вкладів фізичних осіб.

27.02.2015 р. комісією з перевірки вкладів фізичних осіб складено протокол, в якому зазначено про встановлення наступних фактів: безготівкове перерахування грошових коштів з банківських рахунків юридичних осіб на банківські рахунки фізичних осіб в банку у серпні - вересні 2014 р. (загальна сума залишків по цим банківським рахункам фізичних осіб станом на 05.12.2014 р. склала 54701865, 14 грн.; безготівкове перерахування грошових коштів з банківських рахунків фізичних осіб на банківські рахунки фізичних осіб в банку у серпні - вересні 2014 року (загальна сума залишків по цим рахункам фізичних осіб станом на 05.12.2014 р. складає 222079798, 70 грн.).

У протоколі зазначається, що призначення платежу вищевказаних операцій свідчить про їх нетиповий характер: надання та повернення фінансової допомоги (позики), залучення коштів на вклад іншої фізичної особи, перерахування коштів на поповнення поточного рахунку фізичної особи тощо. На підставі вищевказаного комісією запропоновано уповноваженій особі Фонду тимчасово обмежити здійснення банком на час тимчасової адміністрації банківських операцій щодо виплати коштів вкладникам.

Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 27.02.2015 р. № 144 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Банк Камбіо», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02.03.2015 р. № 46 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Банк Камбіо» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку», згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Банк Камбіо» та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «Банк Камбіо» провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Додусенка Володимира Івановича строком на 1 рік з 02.03.2015 р. по 01.03.2016 р. включно.

04.03.2015 р. на офіційному веб-сайті Фонду розміщено оголошення, в якому азначено, що у зв'язку з прийняттям виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 02.03.2015 р.рішення № 46 про початок ліквідації ПАТ «Банк Камбіо» Фонд з 06.03.2015 р. розпочинає виплати коштів вкладникам даного банку.

Позивач звернулася 31.03.2015 р. до уповноваженої особи Фонду про включення її до повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Листом від 07.04.2015 р. за № 19/1276 відповідач повідомив позивача, що операції по рахунку позивача підпадають під ознаки нікчемних.

Також відповідач зазначив, що після отримання відповіді від Фонду гарантування фізичних осіб про законність операцій Фондом будуть вжиті заходи щодо розблокування виплат та включення їх до відповідного реєстру.

Із листа також вбачається, що за фактом вчинення службовими особами ПАТ «Банк Камбіо» злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, зареєстровано кримінальне провадження та здійснюється досудове розслідування (а. с. 20 - 21).

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 26 Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23.02.2012 р. № 4452-VI (далі - Закон № 4452) Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 27 цього Закону уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Згідно з ч. 5 ст. 27 Закону № 4452 протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах «Урядовий кур'єр» або «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

За змістом пункту 4 ч. 2 ст. 37 названого Закону уповноваженій особі, серед іншого, надано право повідомляти сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

Водночас, відповідно до ч. 2 та п.1 ч. 4 ст. 38 Закону № 4452 протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Уповноважена особа Фонду протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

Згідно статті 1058 Цивільного кодексу України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором. Договір банківського вкладу, в якому вкладником є фізична особа, є публічним договором.

Згідно Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, затвердженого постановою Правління НБ України № 516 від 03.12.2003 р., залучення банком вкладів (депозитів) юридичних і фізичних осіб підтверджується: договором банківського рахунка; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею ощадної книжки; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею ощадного (депозитного) сертифіката або договором банківського вкладу (депозиту) з видачею іншого документа, що підтверджує внесення грошової суми або банківських металів і відповідає вимогам, установленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту.

Приписами п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону № 4452 визначено, що правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними якщо банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що заявляючи позовні вимоги до уповноваженої особи Фонду та про зобов'язання Фонду включити відомості про позивача до загального реєстру вкладників, позивач не оскаржує вчинені уповноваженою особою Фонду дії щодо віднесення договору між позивачем та банком до категорії нікчемних, позов не містить у прохальній частині таких вимог, як і вимог про визнання протиправним рішення комісії з перевірки вкладів фізичних осіб (протокол від 27.02.2015 р.), що є передумовою для вирішення питання про надання уповноваженою особою до Фонду додаткової інформації про позивача.

З даного приводу колегія суддів зазначає, що вказане рішення є лише формою вираження думки уповноваженої особи Фонду та створеної нею комісії щодо того, що договір банківського вкладу є нікчемним в силу закону.

Відтак, підставою нікчемності договору є не наказ відповідача, а п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону № 4452.

Проте, перевіряючи обставини справи, судами першої та апеляційної інстанції було встановлено, що укладений правочин не містить ознак, передбачених п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону № 4452, тому не є нікчемним.

За цієї умови, відповідачем хибно не включено позивача до переліку вкладників, чим допущено протиправну бездіяльність.

Колегія суддів зауважує, що скасування рішення суб'єкта владних повноважень має передувати відновленню порушених прав позивача якщо це рішення безпосередньо призвело до такого порушення.

Однак, уповноважена особа Фонду гарантування не наділена повноваженнями визнавати нікчемними договори банківських вкладів, саме тому оцінка судами першої та апеляційної інстанцій надається наявності у правочину ознак, описаних п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону № 4452, а не правомірності наказів.

Відтак, висновки суду першої інстанції є помилковими.

Колегія суддів позбавлена можливості в межах спору надавати оцінку діям працівників банку, однак, визначальним при вирішенні справи є недоведеність відповідачем у порядку ч. 2 ст. 71 КАС України факту неналежності внесених коштів позивачу та надання при укладенні договору переваг кредиторам банку.

Отже, бездіяльність уповноваженої особи Фонду щодо невключення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб є протиправною.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі ВАС України від 02.03.2017 р. у справі № 804/6820/15.

Щодо позовної вимоги позивача про зобов'язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб включити її до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «КБ «УФС» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, колегія суддів вважає таку вимогу передчасною, відтак, такою, що не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

З вищеописаних норм права вбачається, що Фонд гарантування вкладів фізичних осіб формує Загальний реєстр вкладників на підставі поданого уповноваженою особою Фонду переліку.

Оскільки у поданий уповноваженою особою Фонду перелік відомості щодо позивача не включені, підстави для відповідного включення позивача до Загального реєстру відсутні.

З огляду на це, доводи апеляційної скарги спростовують позицію суду першої інстанції частково та апеляційним судом приймаються в якості належних.

У відповідності до статті 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення не у повній відповідності до норм матеріального та процесуального права, а тому наявні підстави для його скасування.

Крім того, вирішенню підлягає питання розподілу судових витрат.

Так позивачем було сплачено за 4 позовні вимоги судовий збір у розмірі 613, 87 грн.

У відповідності до п. 6.8. ч. 6 Р. V Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 05.07.2012 р. № 2 оплата витрат, пов'язаних зі здійсненням ліквідації, здійснюється позачергово протягом усієї процедури ліквідації банку в межах кошторису витрат банку, затвердженого виконавчою дирекцією Фонду, в тому числі витрат на сплату судового збору.

Відповідно до п. 4.1 ч. 4 Р. І вказаного Положення тимчасову адміністрацію неплатоспроможного банку або ліквідацію банку здійснює Фонд як тимчасовий адміністратор або ліквідатор, у тому числі через призначену(і) виконавчою дирекцією Фонду уповноважену(і) особу(и) Фонду у разі делегування їй (їм) всіх або частини повноважень тимчасового адміністратора або ліквідатора.

Відтак, судові витрати підлягають стягненню з установи банку у розмірі 613, 87 грн./4*3= 460, 40 грн.

Керуючись ст. ст. 196, 198, 202, 206, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 жовтня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо» Додусенка Володимира Івановича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 жовтня 2015 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо» Додусенка Володимира Івановича скасувати.

В цій частині прийняти нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо» Додусенка Володимира Івановича щодо не включення ОСОБА_2 (паспорт серії ВК номер НОМЕР_2, виданий Будьонівським РВДМУ УМВС України в Донецькій обл., 31 жовтня 2008 року , номер облікової картки фізичної особи - платника податків НОМЕР_1) до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в публічному акціонерному товаристві «Банк Камбіо» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з належною їй сумою у розмірі 200000, 00 грн. (двісті тисяч гривень 00 коп.) на підставі договору на відкриття та обслуговування поточного рахунку № НОМЕР_3 від 12 вересня 2014 року.

Зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо» Додусенка Володимира Івановича включити ОСОБА_2 (паспорт серії ВК номер НОМЕР_2, виданий Будьонівським РВДМУ УМВС України в Донецькій області, 31 жовтня 2008 року, номер облікової картки фізичної особи - платника податків НОМЕР_1) до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в публічному акціонерному товаристві «Банк Камбіо» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з належною їй сумою у розмірі 200000, 00 грн. (двісті тисяч гривень 00 коп.) на підставі договору на відкриття та обслуговування поточного рахунку № НОМЕР_3 від 12 вересня 2014 року.

Зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо» Додусенка Володимира Івановича подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_2 (паспорт серії ВК номер НОМЕР_2, виданий Будьонівським РВДМУ УМВС України в Донецькій обл., 31 жовтня 2008 року, номер облікової картки фізичної особи - платника податків НОМЕР_1) як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в публічному акціонерному товаристві «Банк Камбіо» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з належною їй сумою у розмірі 200000, 00 грн. (двісті тисяч гривень 00 коп.) на підставі договору про відкриття та обслуговування поточного рахунку № НОМЕР_3 від 12 вересня 2014 року.

В іншій частині постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 жовтня 2015 року залишити без змін.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо» (ЄДРПОУ 26549700) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1, адреса проживання: 83056, АДРЕСА_1) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 460, 40 грн. (чотириста шістдесят гривень 40 копійок).

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя О. О. БеспаловСуддя І. О. ГрибанСуддя Л. В. Бєлова

Головуючий суддя Беспалов О.О.

Судді: Бєлова Л.В.

Грибан І.О.