Ухвала суду № 65488325, 22.03.2017, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Шевченко О.А.

Суддя-доповідач - Геращенко І.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

.

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2017 року справа №263/925/17

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Геращенка І.В., суддів Арабей Т.Г., Міронової Г.М., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 26 січня 2017 року у справі № 263/925/16-а за позовом ОСОБА_2 до Управління соціального захисту населення Центрального району Маріупольської міської ради про скасування рішення державного органу та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

24 січня 2017 року ОСОБА_2 звернулась до Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області з адміністративним позовом до Управління соціального захисту населення Центрального району Маріупольської міської ради про визнання протиправною бездіяльності, яка полягає у невиплаті допомоги при народженні другої дитини, починаючи з серпня 2014 року по 31 грудня 2014 року та зобов'язання сплатити (поновити) допомогу при народженні другої дитини, починаючи з серпня 2014 року по 31 грудня 2014 року негайно після проголошення судового рішення, а також утриматись від подальшого призупинення її виплати. (а.с.1-2)

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 26 січня 2017 року справу за зазначеним адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління соціального захисту населення Центрального району Маріупольської міської ради, залишено без розгляду, у зв'язку з пропущенням позивачем строку звернення до адміністративного суду без поважних причин. (а.с.16)

Не погодившись з вказаною ухвалою, позивач звернувся з апеляційною скаргою на прийняте рішення та посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати ухвалу суду першої інстанції та розглянути справу за змістом позовних вимог.

Вважає, що судом першої інстанції не враховані фактичні обставини справи та неправомірно не розглянуті заявлені позовні вимоги. (а.с.7)

В судове засідання суду апеляційної інстанції сторони не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, з клопотанням про розгляд справи в суді апеляційної інстанції за їх відсутності не звертались.

За нормами статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, задовольнити частково, а ухвалу суду першої інстанції - скасувати, з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено наступне.

Позивач 24 січня 2017 року звернулась до суду з адміністративним позовом до Управління соціального захисту населення Центрального району Маріупольської міської ради про визнання протиправною бездіяльності, яка полягає у невиплаті допомоги при народженні другої дитини, починаючи з серпня 2014 року по 31 грудня 2014 року та зобов'язання сплатити (поновити) допомогу при народженні другої дитини, починаючи з серпня 2014 року по 31 грудня 2014 року негайно після проголошення судового рішення, а також утриматись від подальшого призупинення її виплати.

Залишаючи без розгляду позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач, у позові зазначає, що звернулась до відповідача із заявою з питання чому їй не продовжили виплату допомоги при народженні другої дитини 02 вересня 2016 року, та не ставить питання про поновлення строку для звернення до суду. Зазначені причини пропуску строку суддя поважними не визнає, оскільки позивач мала можливість раніше звернутись до відповідача та вчасно дізнатися про порушення своїх прав, тобто звертаючись до суду з даним адміністративним позовом, позивачем пропущений строк звернення до адміністративного суду без поважних причин.

Частиною першою статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до частини другої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

За приписами частини першої статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Статтею 102 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений, а процесуальний строк, встановлений судом, - продовжений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі. Питання про поновлення чи продовження пропущеного строку суд вирішує в порядку письмового провадження чи в судовому засіданні на розсуд суду.

Суд, керуючись нормами процесуального закону передчасно постановив ухвалу про залишення без розгляду адміністративного позову ОСОБА_2 до Управління соціального захисту населення Центрального району Маріупольської міської ради про скасування рішення державного органу та зобов'язання вчинити певні дії.

При постановлені зазначеної ухвали судом першої інстанції достеменно не з'ясовані причини пропуску позивачем строку звернення до суду за захистом своїх прав та не було достовірно встановлений день, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Аналізуючи встановлені обставини та процесуальні норми Кодексу адміністративного судочинства, які врегульовують питання строку звернення з адміністративним позовом до суду, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції прийшов передчасно до помилкового висновку про залишення позову без розгляду у зв'язку з пропуском звернення до адміністративного суду, помилково застосувавши приведені норми Кодексу адміністративного судочинства України, які врегульовують спірне питання, оскільки як вбачається з позовних вимог предметом позову є виплати допомоги при народжені дитини позивачу, які носять щомісячний характер, тобто, у разі встановлення судом першої інстанції дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, з урахуванням кінцевої дати періоду, коли відбулося таке порушення, та часу звернення до суду із зазначеним позовом, суд першої інстанції повинен був залишити частину позовних вимог (у разі відсутності поважних причин пропуску строку звернення до суду, які взагалі не були з'ясовані) без розгляду, а позовні вимоги за шість місяців до звернення з цим позовом підлягали розгляду по суті.

Щодо вимог апелянта стосовно вирішення адміністративного позову судом апеляційної інстанції по суті, то вони задоволенню не підлягають, оскільки суд другої інстанції не може підмінювати собою суд першої інстанції.

Оскільки апеляційна скарга позивача задоволена, від сплати судового збору за її подання останній був звільнений, відсутні підстави для стягнення такого збору з позивача.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції ухвала прийнята з грубим порушенням норм процесуального права.

З врахуванням викладеного, колегія суддів дійшла до висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги відповідно до вимог статті 204 Кодексу адміністративного судочинства України, скасування ухвали суду першої інстанції та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, шляхом вирішення питання про відкриття провадження у справі, в ході якого потрібно перевірити встановлені обставини та вирішити питання щодо строку звернення до суду із зазначеним адміністративним позовом.

Керуючись статтями 99-102, 195, 197, пунктом третім частини першої статті 199, статтею 204, пунктом шостим частини першої статті 205, статтями 206, 211, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 26 січня 2017 року у справі № 263/925/16-а - задовольнити частково.

Ухвалу Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 26 січня 2017 року у справі № 263/925/16-а за позовом ОСОБА_2 до Управління соціального захисту населення Центрального району Маріупольської міської ради про скасування рішення державного органу та зобов'язання вчинити певні дії - скасувати.

Адміністративну справу № 263/925/16-а направити до суду першої інстанції для продовження розгляду для продовження розгляду, шляхом вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий: І.В. Геращенко

Судді: Т.Г.Арабей

Г.М. Міронова