Постанова № 65487114, 27.02.2017, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2017 року 09 год. 45 хв.Справа № 808/46/17 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лазаренка М.С., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою Приватного підприємства «Наукове Промислово-комерційне обєднання «ТАТА» до Запорізької обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Наукове Промислово-комерційне обєднання «ТАТА» (далі іменується позивач) звернулось із адміністративним позовом до Відділення у Комунарському районі Запорізької ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області (далі іменується відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області № НОМЕР_1 від 18.02.2016.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на момент порушення позивачем строку реєстрації податкових накладних повинна застосовуватись стаття 120-1 Податкового кодексу України в редакції чинній на момент вчинення такого порушення, тобто жовтень - грудень 2015 року. Отже, контролюючий орган міг застосовувати штрафні санкції передбачені статтею 120-1 Податкового кодексу України (до 01.01.2016) лише у відповідності до порядку застосування штрафних санкцій, який затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, натомість, такого порядку не існувало. На підставі викладеного, вважає нарахування штрафних санкцій згідно оскаржуваного податкового повідомлення-рішення неправомірним.

В доповненні до позовної заяви від 27.02.2017 вх. № 5806 позивач посилається на те, що стан поточного рахунку товариства в період з жовтня 2015 року по січень 2016 року унеможливлював вчасну реєстрацію податкових накладних в реєстрі податкових накладних.

27.02.2016 до суду надійшло клопотання (вх. № 5671) від представника позивача про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідач адміністративний позов не визнав, у письмових запереченнях від 27.02.2017 вх. № 5807 посилається на те, що проведеною податковим органом перевіркою встановлено порушення ПП НПКО «ТАТА» вимог п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в частині термінів реєстрації податкових накладних виписаних у жовтні-грудні 2015 року. У звязку із встановленим порушенням термінів реєстрації податкових накладних контролюючим органом застосовано до ПП НПКО «ТАТА»штрафні санкції, визначені п. 120-1.1 ст. 120-1 Податкового кодексу України. На підставі викладеного, просить у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

У судове засідання 27.02.2017 зявився представник відповідача.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Оскільки у судове засідання прибули не всі особи, які беруть участь у справі, суд вважає за можливе розглянути справу у порядку письмового провадження.

Враховуючи вимоги ч. 1 ст. 41 КАС України, відповідно до якої у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Статтею 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного зясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.

Розглянувши матеріали та зясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

На підставі п. 200.10 ст. 200, у порядку ст.. 76 глави 8 розділу ІІ Податкового кодексу України головним державним ревізором-інспектором відділу контролю за декларуванням ПДВ управління оподаткування юридичних осіб ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області ОСОБА_1 проведено камеральну перевірку податкової звітності ПП НПКО «ТАТА» з податку на додану вартість за грудень 2015 року, про що складено акт від 04.02.2016 № 258/08-27-15-01/19264196.

Перевіркою встановлено недотримання підприємством вимог абз.11 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України в частині порушення термінів реєстрації податкових накладних, період складання: жовтень, листопад, грудень 2015 року.

18.02.2016 ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області прийнято податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1, яким ПП НПКО «ТАТА» нараховано штрафні (фінансові) санкції з податку на додану вартість у розмірі 31 213,07 грн.

Не погоджуючись із податковим повідомленням-рішенням від 18.02.2016 №0000531501, ПП НПКО «ТАТА» звернулось з вказаним позовом до суду.

Вирішуючи спір по суті суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України).

Відповідно до абзаців 1, 2, 3 пункту 201.10. статті 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Положеннями абзацу 11 пункту 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Відповідно до п. 14.1.60 ст. 14 ПК України єдиний реєстр податкових накладних (ЄРПН) - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Як вбачається із матеріалів справи, актом камеральної перевірки від 04.02.2016 № 258/08-27-15-01/19264196 встановлено, що ПП НПКО «ТАТА» в порушення п. 201.10 ст. 201 ПК України, несвоєчасно зареєструвало в Єдиному реєстрі податкових накладних 68 податкових накладних виписаних за період жовтень-грудень 2015 року.

Суд звертає увагу, що факт порушення ПП НПКО «ТАТА» встановлених п. 201.10 ст. 201 ПК України термінів реєстрації податкових накладних позивачем визнається та не заперечується.

Відтак, беручи до уваги те, що позивачем не заперечується факт порушення ПП НПКО «ТАТА» термінів реєстрації податкових накладних, а також враховуючи, що підстави ставити під сумнів достовірність цих обставин відсутні, суд приходить до переконання, що відображенні в акті перевірки висновки про порушення позивачем п. 201.10 ст. 201 ПК України є обґрунтованими.

Надаючи правову оцінку посиланням позивача на відсутність у відповідача права нараховувати штрафні санкції у 2016 році за порушення, що мали місце у 2015 році, оскільки на той час був відсутній передбачений п.п. 120-1.3. статті 120-1 ПК України порядок застосування штрафних санкцій, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України (в редакції чинній до 01.01.2016 року) порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі, зокрема: 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів.

Відповідно до п. 120-1.2 статті 120-1 ПК України, відсутність з вини платника реєстрації податкової накладної, що підлягає наданню покупцю - платнику податку на додану вартість, та розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом 180 календарних днів з дати їх складання тягне за собою накладення на платників податку, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі 50 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податковій накладній/розрахунку коригування.

Порядок застосування штрафних санкцій, передбачених цією статтею, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (пункт 120 1.3 статті 120-1 ПК України).

Відповідно до пункту 1 Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 375, Міністерство фінансів України (Мінфін) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Мінфін є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, зокрема, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства.

Разом з тим, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» від 24.12.2015 року №909-VIII (який набрав чинності з 01.01.2016 року) пункт 120-1.3 статті 120-1 ПК України, а разом із ним вимога про обов'язкове застосування контролюючим органом порядку застосування штрафних санкцій, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику виключено.

Таким чином, як наслідок, органи Державної фіскальної служби України, починаючи з 01.01.2016 року мають повноваження застосовувати штрафні санкції, що передбачені статтею 120-1 ПК України не регулюючись порядком, затвердженим Міністерством фінансів України.

Згідно з положеннями статті 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Конституційний Суд України рішенням у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) від 09.02.1999 року № 1-рп/99 зазначив, що у статті 58 Конституції України закріплено один із загальновизнаних принципів права - принцип негайної дії норми права у часі, тобто вона є нормою-принципом. Обсяг дії норми-принципу порівняно із звичайною нормою набагато ширший, оскільки вона не регулює конкретні суспільні відносини, а встановлює загальне, основоположне правило для всіх чи певного кола правовідносин. Частина перша статті 58 Конституції України встановлює принцип дії законів та інших нормативно-правових актів у часі, який має застосовуватися щодо будь-яких законів чи інших нормативно-правових актів. Дія зазначеного принципу обмежена лише випадками, коли закони та інші нормативно-правові акти пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Інших обмежень стаття 58 Конституції України не передбачає.

Таким чином, даний конституційний принцип не може поширюватись на закони та інші нормативно правові акти, які помякшують або скасовують відповідальність юридичних осіб.

Принцип неприпустимості зворотної дії в часі нормативно правових актів є загальним принципом права. Проте,надання зворотної дії в часі таким нормативно правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті.

З наведеного слідує, що на момент порушення позивачем терміну реєстрації податкових накладних у жовтні-грудні 2015 року повинна застосовуватися стаття 120-1 ПК України в редакції, чинній на момент вчинення такого порушення, тому контролюючий орган міг застосувати штрафні санкції передбачені статтею 120-1 ПК України (до 01.01.2016 року) лише у відповідності до порядку застосування штрафних санкцій, який затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Станом на момент вчинення порушення позивачем (жовтень-грудень 2015 року), порядку, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, на підставі якого контролюючим органом застосувалися б штрафні санкції, визначені статтею 120-1 ПК України не існувало.

При цьому суд зазначає, що відсутність правового механізму притягнення до відповідальності за правопорушення розцінюється як невизнання законом правопорушення як такого.

Таким чином, оскільки позивач прострочив реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних у жовтні-грудні 2015 року, він не може бути притягнутий до відповідальності за статтею 120-1 ПК України в 2016 році.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Податковим органом не доведено на підставі належних та допустимих доказів правомірність прийняття оскарженого податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 18.02.2016, відтак його слід визнати протиправним та скасувати.

За викладених обставин, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 2, 11, 17, 71, 160, 163, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Приватного підприємства «Наукове Промислово-комерційне обєднання «ТАТА» задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області № НОМЕР_1 від 18.02.2016 про нарахування Приватному підприємству «Наукове Промислово-комерційне обєднання «ТАТА» штрафних (фінансових) санкцій з податку на додану вартість у розмірі 31 213,07 грн.

Присудити на користь Приватного підприємства «Наукове Промислово-комерційне обєднання «ТАТА» (69118, м. Запоріжжя, вул. Новокузнецька, 4, код ЄДРПОУ 19264196) судовий збір в розмірі 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. за рахунок бюджетних асигнувань Запорізької обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області (69001, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 14, код ЄДРПОУ 39488184).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя М.С. Лазаренко