Постанова № 65486762, 27.02.2017, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2017 року 11 год. 45 хв.Справа № 808/4121/16 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лазаренка М.С., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «НЕВІС» до Токмацької обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «НЕВІС» (далі іменується позивач) звернулось із адміністративним позовом до Токмацької обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі іменується відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «ПС» від 12.12.2016 № НОМЕР_1, яким ТОВ «НЕВІС» визначено суму штрафних (фінансових) санкцій за платежем «Акцизний податок з реалізації субєктами роздрібної торгівлі підакцизних товарів» (код платежу 14040000) в розмірі 23 752,30 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТОВ «НЕВІС» підготувало та направило за місцем податкового обліку акт інвентаризації обсягів залишку пального станом на 01.03.2016, який було прийнято контролюючим органом. Тому, визначені у ОСОБА_1 інвентаризації обсяги залишку пального мали бути враховані органом ДФС у формулі, визначеній п. 232.2 ст. 232 Податкового кодексу України. Однак, починаючи з 01.04.2016 товариство не мало змоги здійснити реєстрацію акцизних накладних в СЕАРП в установлені строки з незалежних від платника причин, а саме, через неврахування обсягу залишків пального за ОСОБА_1 інвентаризації обсягів залишку пального контролюючим органом у формулі визначеній п. 232.2 ст. 232 Податкового кодексу України. Відтак, вважає нарахування штрафних санкцій згідно оскаржуваного податкового повідомлення-рішення неправомірним.

В заяві про доповнення підстав адміністративного позову від 27.02.2017 вх. № 5701 позивач посилається також на те, що проведена відповідачем перевірка дотримання строку реєстрації акцизних накладних, здійснена всупереч положенням п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 та п. 76.1 ст. 76 Податкового кодексу України. Вважає, що до 01.01.2017 чинне законодавство не надавало контролюючому органу право в межах камеральної перевірки досліджувати питання своєчасності реєстрації акцизних накладних платником податків. Відтак, на думку позивача, оскільки дії податкового органу щодо проведення камеральної перевірки здійснені з порушенням порядку реалізації повноважень контролюючого органу, то оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято протиправно та має бути скасовано.

27.02.2016 до суду надійшло клопотання (вх. № 5720) від представника позивача про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідач адміністративний позов не визнав, у письмових запереченнях від 23.02.2017 вх. № 505/10/33-10-011 посилається на те, що за результатами перевірки даних Єдиного реєстру акцизних накладних, даних системи електронного адміністрування реалізації пального встановлено перелік акцизних накладних ТОВ «НЕВІС» (починаючи з 01.04.2016) з порушенням термінів реєстрації. Зазначає, що невнесення інформації, визначеної позивачем в акті інвентаризації, відбулось у звязку із встановленою невідповідністю задекларованих показників обсягів залишку пального по кодам УКТЗЕД, зазначених в акті інвентаризації станом на 01.03.2016 по розділу І та розділу ІІ. З огляду на викладене вважає, що контролюючим органом винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення відповідно до встановлених повноважень та згідно вимог Податкового кодексу України. На підставі викладеного, просить у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

У судове засідання 27.02.2017 зявився представник відповідача.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

ОСОБА_1 у судове засідання прибули не всі особи, які беруть участь у справі, суд вважає за можливе розглянути справу у порядку письмового провадження.

Враховуючи вимоги ч. 1 ст. 41 КАС України, відповідно до якої у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Статтею 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного зясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.

Розглянувши матеріали та зясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

На підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 розділу І Податкового кодексу України, у порядку ст. 76 розділу ІІ Податкового кодексу України головним державним інспектором сектору податків і зборів з юридичних осіб ОСОБА_2 проведено камеральну перевірку звітності з акцизного податку за квітень-червень 2016 року ТОВ «НЕВІС», про що складено акт від 24.11.2016 № 130/12/25223540.

Перевіркою встановлено порушення ТОВ «НЕВІС» граничних строків реєстрації акцизних накладних/розрахунків коригування до акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних, відповідальність за яке передбачена п. 120-2.1 ст. 120-2 розділу ІІ Податкового кодексу України.

12.12.2016 Токмацькою обєднаною Державною податковою інспекцією ГУ ДФС у Запорізькій області прийнято податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1, яким до ТОВ «НЕВІС» застосовано штрафні санкції в розмірі 23 752,30 грн.

Не погоджуючись із податковим повідомленням-рішенням від 12.12.2016 №0001251200, ТОВ «НЕВІС» звернулось з вказаним позовом до суду.

Вирішуючи спір по суті суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України).

Пунктом 58 розділу І Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» №909-VIII від 24.12.2015 Податковий кодекс України доповнено статтею 231 (Акцизна накладна) та статтею 232 (Електронне адміністрування реалізації пального).

Згідно з п.1 розділу II Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» № 909-VIII від 24.12.2015, вказані доповнення до Податкового кодексу України набрали чинності з 01.03.2016.

Згідно п. п. 212.3.4 п. 212.3 ст. 212 ПК України, особи, які здійснюватимуть реалізацію пального, підлягають обов'язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, місцем проживання фізичних осіб - підприємців до початку здійснення реалізації пального.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, веде реєстр платників акцизного податку з реалізації пального, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками акцизного податку.

Відповідно до п. 232.1 ст. 232 ПК України, облік обсягів пального в системі електронного адміністрування реалізації пального ведеться за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД.

Ведення обліку обсягів пального у системі електронного адміністрування реалізації пального здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Відповідно до вищенаведених положень Закону, Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №113 від 24.02.2016 «Деякі питання електронного адміністрування реалізації пального», якою затверджено Порядок електронного адміністрування реалізації пального (далі - Порядок).

Згідно п. 1 Порядку, Система електронного адміністрування реалізації пального (далі - СЕАРП) запроваджується з 1 березня 2016 року.

Відповідно п. 31 Порядку, протягом 20 календарних днів починаючи з 1 березня 2016 року платник податку зобов'язаний подати до контролюючого органу акт проведення інвентаризації обсягів залишку пального станом на початок дня 1 березня 2016 року із зазначенням адрес об'єктів, на яких зберігаються відповідні обсяги залишків пального, перелік резервуарів, у яких зберігаються обсяги залишку пального, з їх технічними параметрами (фізична місткість, що відповідає технічним паспортам), правовстановлюючі документи на відповідні об'єкти та документи, що засвідчують правові підстави експлуатації таких об'єктів.

Форма акта проведення інвентаризації затверджується наказом Мінфіну.

Дані акта проведення інвентаризації обсягів залишку пального можуть бути перевірені контролюючим органом у встановленому порядку протягом шести календарних місяців із дати його подання.

Зазначені в акті інвентаризації обсяги залишку пального у розрізі кодів згідно з УКТЗЕД одноразово збільшують показник (еАНакл) за відповідними кодами згідно з УКТЗЕД як обсяг, на який платник податку має право зареєструвати акцизні накладні та/або розрахунки коригування до акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних.

Як було встановлено під час судового розгляду справи, позивач на виконання вказаних положень Порядку подав в електронному вигляді ОСОБА_1 інвентаризації обсягів залишку пального станом на початок дня 01.03.2016 (а.с.12-21).

Вказаний акт доставлено до Токмацької ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області 20.03.2016 та зареєстровано під номером НОМЕР_2, що підтверджується копією квитанції № 2 (а.с.22).

Однак, інформація з ОСОБА_1 інвентаризації обсягів залишку пального станом на початок дня 01.03.2016 позивача так і не була відображена в базі даних, а відтак не відбулося одноразового збільшення показників (еАНакл) за відповідними кодами згідно з УКТЗЕД як обсягу, на який платник податку має право зареєструвати акцизні накладні та/або розрахунки коригування до акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних.

Посилання контролюючого органу на невідповідність задекларованих позивачем показників обсягів залишку пального по кодам УКТЗЕД, зазначених в акті інвентаризації станом на 01.03.2016 по розділу І та розділу ІІ, як на підставу для невнесення інформації до СЕАРП, суд вважає необґрунтованими з огляду на таке.

ОСОБА_1 інвентаризації залишків прийнятий контролюючим органом, про що свідчить отримана платником податків квитанція № 2, то зазначена в ньому інформація мала бути автоматично відображена в Єдиному реєстрі акцизних накладних шляхом одноразового збільшення показників (еАНакл) за відповідними кодами згідно з УКТЗЕД. І лише після вчинення таких дій, контролюючий орган мав право на протязі 6-ти місяців здійснити перевірку зазначених в ОСОБА_1 інвентаризації залишків та у разі невідповідності показників здійснити їх корегування.

Однак, відповідач, всупереч положенням чинного законодавства, безпідставно не відобразив дані ОСОБА_1 інвентаризації в СЕАРП.

Відповідно до п. 231.1 ст. 231 ПК України, платник податку при реалізації пального зобов'язаний скласти в електронній формі акцизну накладну за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД реалізованого пального та зареєструвати в Єдиному реєстрі акцизних накладних з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи.

При реалізації пального особа, яка реалізує пальне, зобов'язана в установлені терміни скласти акцизну накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі акцизних накладних, така реєстрація вважається наданням акцизної накладної отримувачу пального. Акцизні накладні, які не надаються отримувачу пального, та акцизні накладні/розрахунки коригування, складені за операціями з реалізації пального суб'єктам господарювання та фізичним особам, які не є платниками акцизного податку, також підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі акцизних накладних (п. 231.5 ст. 231 ПК України).

У відповідності до положень п. 231.6 ст. 231 ПК України, реєстрація акцизних накладних та/або розрахунків коригування у Єдиному реєстрі акцизних накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Платник податку має право зареєструвати акцизну накладну та/або розрахунок коригування в Єдиному реєстрі акцизних накладних, в якій загальний обсяг реалізованого пального не перевищує обсяг, обчислений відповідно до пункту 232.3 статті 232 цього Кодексу.

Якщо обсяг, визначений відповідно до пункту 232.3 статті 232 цього Кодексу, є меншим за обсяг пального в акцизній накладній та/або розрахунку коригування, які платник податку повинен зареєструвати в Єдиному реєстрі акцизних накладних, то платник податку зобов'язаний перерахувати до бюджету суму коштів у розмірі акцизного податку за відповідний обсяг реалізованого пального, самостійно розрахованого за ставками, передбаченими підпунктом 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 цього Кодексу, та зареєструвати заявку на поповнення обсягу залишку пального в системі електронного адміністрування реалізації пального.

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджується наявними в ній доказами, позивачем на протязі квітня-червня 2016 року (спірний період) вчинялись дії щодо реєстрації акцизних накладних, а саме робились витяги щодо обсягу пального, на який платник має право зареєструвати акцизні накладні/розрахунки коригування до акцизних накладних в ЄРАН станом на дату виписки акцизних накладних.

За змістом вказаних виписок можна зробити висновок, що протягом всього квітня-червня 2016 року, інформація за актом інвентаризації обсягів залишку пального станом на початок дня 01.03.2016 позивача не була відображена в базі даних, оскільки за половиною товарних позицій УКТЗЕД палива було відємне значення.

Тобто, товариство просто фізично не мало змоги у звязку із відсутністю в базі даних інформації зазначеної в акті обсягів залишку пального станом на початок дня 01.03.2016, здійснити реєстрацію акцизних накладних у визначені ПК України строки.

Із наведеної в акті камеральної перевірки таблиці видно, що 13.09.2016 залишки пального за ОСОБА_1 інвентаризації обсягів залишку пального станом на початок дня 01.03.2016 були враховані контролюючим органом у формулі, визначеній п. 232.3 ст. 232 ПК України, після чого всі акцизні накладні товариства, які раніше були відхилені з причин недостатності залишків, були зареєстровані в СЕАРП.

Отже, позивачем на виконання вимог закону вчинялись необхідні дії щодо реєстрації накладних у визначений законом строк, проте через не відображення в Єдиному реєстрі акцизних накладних ліміту пального товариства відповідно до ОСОБА_1 інвентаризації, підприємство фактично було позбавлено можливості своєчасно зареєструвати акцизні накладні з 01.04.2016 по 13.09.2016.

Згідно з п.120-2.1 ст. 120-2 ПК України порушення платниками акцизного податку граничних термінів реєстрації акцизних накладних/розрахунків коригування до акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних, встановлених статтею 231 цього Кодексу, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі:

2 відсотків від суми акцизного податку з відповідних обсягів пального, зазначених у таких акцизних накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів;

10 відсотків суми акцизного податку з відповідних обсягів пального, зазначених у таких акцизних накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

20 відсотків суми акцизного податку з відповідних обсягів пального, зазначених у таких акцизних накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

30 відсотків суми акцизного податку з відповідних обсягів пального, зазначених у таких акцизних накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 61 до 90 календарних днів;

40 відсотків суми акцизного податку з відповідних обсягів пального, зазначених у таких акцизних накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації на 91 і більше календарних днів.

Відповідно до п.109.1 ст.109 ПК України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідальність за бездіяльність можлива лише у тому випадку, якщо на субєкта покладався обовязок діяти у певній ситуації у визначений спосіб.

Тому, на думку суду, для притягнення до відповідальності платника за пунктом 120-2.1 ст. 120-2 ПК України необхідна наявність протиправної бездіяльності у вигляді утримання від вчинення дій направлених на реєстрацію податкових накладних.

З матеріалів справи вбачається, та не заперечується сторонами, що акцизні накладні, наведені в акті камеральної перевірки, дійсно були зареєстровані в Єдиному реєстрі акцизних накладних з порушеннями термінів, встановлених п. 231.6 ст. 231 ПК України.

ОСОБА_1 платником податку в даному випадку було вчинено всі можливі і допустимі заходи для недопущення порушення законодавства при реєстрації у Єдиному реєстрі акцизних накладних, належно та своєчасно вживали всіх заходів щодо визначення обсягів залишку пального та реєстрації акцизних накладних, а недоліки в роботі СЕАРП не залежать від дій позивача, то відсутні правові підстави для застосування до позивача відповідальності у вигляді штрафу.

В той же час, доводи позивача стосовно неправомірності проведення камеральної перевірки суд дослідивши відхиляє, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно з п. п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України (в редакції станом на час проведення камеральної перевірки 24.11.2016) камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Тобто, зміст вказаної норми дозволяв контролюючому органу проводити камеральну перевірку виходячи з інформації, що міститься зокрема в Єдиному реєстрі акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального, що не виключає можливості перевірки своєчасності реєстрації акцизних накладних.

Підпункт 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України доповнено абзацом другим згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016, яким визначено, що предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобовязання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Отже, абз.2 п.п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України не ввів нові повноваження контролюючого органу, а лише конкретизував, що також може бути предметом камеральної перевірки.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Податковим органом не доведено на підставі належних та допустимих доказів правомірність прийняття оскарженого податкового повідомлення-рішення 12.12.2016 № НОМЕР_1, відтак його слід визнати протиправним та скасувати.

За викладених обставин, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 2, 11, 17, 71, 160, 163, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «НЕВІС» задовольнити повністю.

Визнати неправомірним та скасувати податкове повідомлення-рішення Токмацької обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області форми «ПС» від 12.12.2016 № НОМЕР_1, яким ТОВ «НЕВІС» визначено суму штрафних (фінансових) санкцій за платежем «Акцизний податок з реалізації субєктами роздрібної торгівлі підакцизних товарів (код платежу 14040000) в розмірі 23 752,30 грн.

Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НЕВІС» (71612, Запорізька область, Василівський район, с. Камянське, вул. Центральна, 35а, код ЄДРПОУ 25223540) судовий збір в розмірі 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. за рахунок бюджетних асигнувань Токмацької обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області (71701, Запорізька область, м. Токмак, вул. Радянська, 230, код ЄДРПОУ 39489916).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя М.С. Лазаренко