Рішення № 65483650, 09.03.2017, Енергодарський міський суд Запорізької області

Справа № 316/1026/16-ц

Провадження № 2/316/32/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(повний текст)

"09" березня 2017 р. м.Енергодар

Енергодарський міський суд Запорізької області, у складі:

головуючого судді: Капустинського М.В.

секретаря судового засідання: Демешко О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Енергодар цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до приватного підприємства фірма «Стиль» про захист прав споживача та стягнення коштів,-

ВСТАНОВИВ

Позивач ОСОБА_1 звернулась до Енергодарського міського суду Запорізької області 12.07.2016 року з позовної заявою до Відповідача - приватного підприємства фірма «Стиль» про захист прав споживача та стягнення коштів.

В обґрунтування позовних вимог, Позивач зазначила, що 21.12.2015 р. між нею (Позивачем по справі) та приватним підприємством фірма «Стиль» (Відповідачем по справі) було укладено договір побутового підряду на виготовлення та встановлення меблів, а саме шафи з розпашними дверцятами та вбудовані ящики 4 шт. з ДСП та кольору мовою оригіналу - «Ольха». Вартість замовлення складала 3500,00 грн. Строк поставки визначено: 22 робочі дні. Аванс у розмірі 2500,00 грн. було сплачено керівнику Відповідача по справі - ОСОБА_2, який на підтвердження укладення договору побутового підряду видав накладну № 0209 від 21.12.2012 р. Залишок у 1000,00 грн. підлягав сплаті по встановленню меблів. Ескіз замовлення Позивач та Відповідач не складали оскільки, вже раніше співпрацювали з приводу встановлення вже існуючих шаф розроблених за дизайном Відповідача і погоджених Позивачем, та оскільки представник відповідача був у Позивача в квартирі робив заміри замовлених меблів та мав змогу врахувати всі обставини, необхідні для виготовлення та встановлення замовлених меблів, зокрема, колір та відтінок встановлених вже меблів особливості підлоги та стелі в місці встановлення меблів та інше.

Під час поставки Відповідачем замовлених меблів Позивачем було вказано на недоліки працівнику Відповідача, який здійснював постачання та монтаж меблів та керівнику Відповідача ОСОБА_2 про невідповідність відтінку кольору, відтінку вже раніше встановлених меблів, малюнок на фасадах ящиків не відповідав малюнку на раніше встановлених ящиків та дверцят, оскільки був розташований горизонтально, а не вертикально, фасади поверхонь в місцях їх прилягань мали сколи, та вищерблення, які були пофарбовані «мориловою» фарбою, яка в свою чергу, за кольором відрізнялась від фасаду.

Після врегулювання питання усунення недоліків в телефонному режимі з керівником Відповідача ОСОБА_2, Позивач сплатила решту залишку в сумі 1000,00 грн. працівнику Відповідача, який встановлював меблі.

Також, позивач зазначає, що вже під час вставлення замовлених меблів вказала на ряд недоліків. Так, права дверцята шафи була приєднана до бокової стінки іншої шафи, яка вже раніше стояла. Під час встановлення замовленої шафи працівник Відповідача підняв край встановленої раніше шафи мотивуючи це необхідністю вирівняння поверхонь в звязку з нерівністю підлоги та стелі квартири, в результаті чого відбувся «перекіс» у раніше встановлених шаф зявились щілини та дверцята почали погано закриватись. У встановленої шафи була відсутня задня стінка тобто з шафи було видно шпалери стіни квартири. Працівником між полицями було встановлено декілька шматків фанери у вигляді фальш панелей, які б закривали простір з тильної сторони шафи. Вказані шматки фанери прикріплено таким чином, що між полицями та фанерою існують щілини та дірки. Полиці шафи мали колір та малюнок «дуб», а не «ольха». Встановлені фасади мають «сколи» та «вищерблення» в місцях зєднання площин. Позивач зазначає, що в неї склалося враження, що замовлення виготовлено з залишків матеріалів Відповідача, які залишились від інших замовлень.

Позивач зазначає, що тричі (20.04.2016р., 18.05.2016р., та 13.06.2016р.) зверталась до начальника відділу з питань захисту прав споживачів управління економіки Енергодарської міської ради з приводу поставки неякісних меблів Відповідачем.

Позивач, на адресу вказану Відповідачем, 21.04.2016р. надіслав листа про повернення коштів, однак відповіді на вказаний лист не отримав.

Намагаючись захистити свої права як споживача, 19.05.2016 р. Позивач звернулась до Інспекції з питань захисту прав споживачів в Запорізькій області та на своє звернення отримала відповідь Головного Управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області від 27.05.2016 р. вих. № 03-06/275.

В подальшому, 14.11.2016 р. Позивач вимоги позовної заяви уточнила та посилаючись на те, що Відповідач своїх зобовязань не виконує, строк прострочення надання товару збільшився та за період з 23.01.2016 р. по 31.12.2016 р. складає 344 дні, збільшився і розмір пені за проси рочку строку виконання замовлення, виходячи з розрахунку: 3500,00 грн. х 3% х 344 дні та становить 36120,00 грн. У звязку з чим, Позивач позовні вимоги збільшила та просить суд:

- стягнути з приватного підприємства фірма «Стиль» на свою користь пеню за прострочення строку виконання надання послуги в повному обсязі у розмірі 36120,00 грн.;

- стягнути з приватного підприємства фірма «Стиль» (ідентифікаційний код юридичної особи 22125021), на свою користь, суму сплаченого судового збору.

В судових засіданнях Позивач та представник позивача ОСОБА_3 надали пояснення, уточнені позовні підтримали у повному обсязі, з підстав зазначених в позовній заяві, заяві про збільшення позовних вимог та у «Виступі у дебатах» наданих у письмовому вигляді (а.с.98-101) та просили суд уточнені вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представники Відповідача: ОСОБА_2, ОСОБА_4, адвокат ОСОБА_5І у судових засіданнях позовні вимоги не визнали у повному обсязі, зауваживши, що договірні зобовязання відповідачем виконано своєчасно та в повному обсязі, будь-яких порушень з боку відповідача не вбачається, вважають що Позивачем вимоги безпідставні, докази вини Відповідача відсутні, у звязку з чим відсутні, як підстави для стягнення пені так і задоволення вимог позивача в цілому. Виклавши заперечення також у письмовому вигляді, які приєднано до матеріалів справи (а.с.40-41), у письмовій промові до судових дебатів (а.с.102-106). Просять суд в задоволені вимог Позивача відмовити у повному обсязі.

Вислухавши пояснення Позивача, представника Позивача, представників Відповідача, свідків, дослідивши матеріали справи, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши обставини на які посилається Позивач та представник Позивача як на підставу своїх вимог, а представники Відповідача як на підставу своїх заперечень, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд ійшов наступних висновків:

Відповідно до ч. 1ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Стаття 15 ЦК України, передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Отже, указана норма визначає об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту. Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права. Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника.

Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів визначений у статті 16 ЦК України. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом (частина третя статті 16 ЦК України).

Відповідно дост.10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Згідно ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Однак, згідно Аналізу судової практики Верховного суду України з розгляду цивільних справ про захист прав споживачів за 2009-2012 рр. (розділ Докази), зазначено, що при вирішенні спорів про захист прав споживачів слід ураховувати, що тягар доказування обставин, які звільняють від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання зобов'язання, в тому числі й за спричинену шкоду, лежить на продавцеві (виготівникові).

Відповідно до ст.837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобовязується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобовязується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Статтею 843 ЦК України передбачено, що у договорі підряду визначається: ціна роботи або способи її визначення..

Згідно ст. 846 ЦК України, строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобовязаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобовязання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Позивачем надано накладну № 0209 від 21.12.2012 р. (а.с.5) в якій зазначено:

вид роботи (мовою оригіналу російською) Шкаф с распашными(дв) и встроенными ящиками 4 шт. ДСП Ольха,

ціна роботи або способи її визначення: Загальна сума - 3500 грн., аванс 2500, залишок по установці 1000,

строки виконання роботи: строк поставки 22-а робочі дні.

А отже, судом встановлено, що між Позивачем та Відповідачем 21.12.2015 року було укладено саме договір підряду.

Згідно ч.1 ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з нормою ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Сторонами визнано та не заперечується, що представник відповідача ОСОБА_2 разом з ОСОБА_6 перебували в квартирі Позивача, здійснювали заміри замовлених меблів та мали змогу врахувати всі обставини, необхідні для виготовлення та встановлення замовлених меблів.

Згідно ч.1 ст. 853 ЦК України, замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Згідно ч.3 ст.853 ЦК України, якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника.

Сторонами визнано, не заперечується та підтверджено також поясненнями свідків: ОСОБА_6 та ОСОБА_7, що одразу під час поставки меблів в січні 2016р. Позивач заявила Відповідачу про недоліки поставлених меблів та про досягнення домовленостей про врегулювання питання усунення виявлених недоліків.

Згідно пояснень сторін по справі та свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9, 17.06.2016р. ними було демонтовано та вивезено з квартири позивача фасади ящиків та двері шафи для усунення недоліків зазначених Позивачем та визнаних Відповідачем.

Згідно пояснень представника відповідача ОСОБА_2 було виготовлено нові фасади ящиків з кольору «Ольха» але з іншого відтінку наближеного до кольору раніше встановлених меблів Позивача, з вертикальним розташуванням малюнку та зроблено повторну обробку дверей шафи, а саме знято 0,5 міліметра з кожної зі сторін дверцят для усунення недоліків. Значний проміжок часу усунення недоліків фасадів ящиків представник відповідача ОСОБА_2 обґрунтував відсутністю замовлень на виготовлення меблів з необхідного кольору.

Сторонами визнано та не заперечується, а також підтверджено поясненнями свідків ОСОБА_6, ОСОБА_9 ОСОБА_7, ОСОБА_10 що 23 червня 2016р. в квартирі позивача було встановлено нові фасади ящиків, заклеєно отвори зроблені працівниками Відповідача та здійснено регулювання меблів.

Відповідачем встановлення дверцят шафи не здійснено, поставлено та встановлено полиці шафи кольору «дуб», що, як видно з накладної (а.с.5) не було передбачено. Відповідачем дій щодо врегулювання спірного питання встановлення дверцят шафи не вчинялось. Вказані обставини також підтверджено сторонами по справі в судових засіданнях та не заперечуються.

Свідки ОСОБА_10, ОСОБА_7, повідомили, що в наслідок встановлення виготовленої шафи відбувся перекіс в меблях Позивача, які були виготовлені та встановлені раніше. Зявилися щілини, дверцята шаф почали погано закриватись. В звязку з підкладенням під час регулювання працівниками Відповідача під шафи шматків ДСП не закритих фальш панелями встановлені меблі мають неестетичний вигляд.

Зазначені обставини підтверджено фотографіями доданими до позовної заяви (а.с.10-22) та не заперечується Відповідачем.

Відповідачем не надано специфікації чи калькуляції вартості замовлення з визначенням вартості кожної з позицій окремо.

Аванс було сплачено керівнику Відповідача - ОСОБА_2, що підтверджується як накладною (а.с.5) так і не заперечується ОСОБА_2

ОСОБА_11 №1023-XII регулює відносини споживача з підприємством, установою, організацією чи громадянином-підприємцем, які виготовляють та продають товари, виконують роботи і надають послуги, незалежно від форм власності та організаційних форм підприємництва.

При цьому, право звернення до суду з позовом про захист прав споживача має будь-який споживач, незалежно від того, вступав він у договірні відносини із продавцем (надавачем послуг) чи ні.

Відповідно до п.п. 2, 6 ч.1 ст.4 Закону України «Про захист прав споживачів» (надалі - ОСОБА_11 №1023-ХІІ), споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на належну якість продукції та обслуговування та звернення до суду та інших уповноважених державних органів за захистом порушених прав

Частиною 2 статті 852 ЦК України передбачено, що за наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно частини 6 ст.10 Закону №1023-ХІІ, виконавець не несе відповідальності за невиконання, прострочення виконання або інше неналежне виконання зобов'язання та недоліки у виконаних роботах або наданих послугах, якщо доведе, що вони виникли з вини самого споживача чи внаслідок дії непереборної сили.

Однак, Відповідачем не надано суду належних й допустимих доказів того, що недоліки виникли в наслідок вини самого споживача. Суд також критично відноситься до посилань Відповідача, що дефекти, що виникли при установці меблів, зявились в наслідок нерівних поверхонь підлоги та стелі Позивача, тобто не з вини відповідача, оскільки Відповідачем не надано суду на підтвердження цього, належного експертного висновку, тобто доказу, що підтверджували б посилання Відповідача.

Посилання відповідача на положення статті 8 Закону України «Про захист прав споживача» суд також вважає необґрунтованим оскільки, відповідно до розділу «Порушення умов договору про виконання робіт (надання послуг)» Аналізу судової практики Верховного суду України з розгляду цивільних справ про захист прав споживачів за 2009-2012 рр., права споживача у разі порушень умов договору про виконання робіт (надання послуг) регулюються ст.10 Закону №1023-ХІІ (ОСОБА_11 України «Про захист прав споживача»).

Посилання відповідача на ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10 квітня 2013 року в справі № 6-2657св13, суд вважає необґрунтованими оскільки, ухвалою суду касаційної інстанції рішення апеляційного суду в частині залишення без змін заочного рішення суду першої інстанції в частині стягнення неустойки за прострочення виконання зобовязання в скасованій частині - передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції з підстав не зясування періоду стягнення неустойки та правових підстав для застосування такої неустойки, розмір неустойки регулювався умовами укладеного між сторонами договору. По наведеній справі йшлося, зокрема, про стягнення матеріальних збитків та моральної шкоди, що не є предметом розгляду по даній справі.

Крім цього, суд приймає до уваги, що відповідно до положень ст. 360-7 ЦПК України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 355 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ до вказаних актів Верховного Суду України не віднесено.

Частиною 2 ст.258 ЦК України передбачено, що до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

Статтею 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Згідно правової позиції Верховного суду України зазначеної в постанові від 6 листопада 2013 року по справі № 6-116цс13 аналіз норм ст. 266, ч. 2 ст. 258 ЦК України дає підстави для висновку про те, що стягнення неустойки (пені, штрафу) обмежується останніми 12 місяцями перед зверненням кредитора до суду, а починається з дня (місяця), з якого вона нараховується, у межах строку позовної давності за основною вимогою.

Таким чином, суд приходить до висновку, що Відповідачем зобовязання за договором підряду від 21.12.2015 р. по виготовленню меблів та їх встановленню в повному обсязі не виконано.

Відповідно до ч.2 ст. 536, ч.3 ст.693 Цивільного кодексу України, ч.5 ст.10 Закону України «Про захист прав споживачів» у разі коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) надання послуги згідно з договором, за кожний день прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості послуги. У разі коли вартість роботи (послуги) не визначено, виконавець сплачує споживачеві неустойку в розмірі трьох відсотків загальної вартості замовлення.

На думку суду, за таких обставин, у Позивача є підстави для стягнення пені з Відповідача у розмірі 36120,00 грн. - за розрахунком зазначеним Позивачем в заяві про збільшення розміру позовних вимог (а.с.42), а саме: 3500,00 грн. х 3% х 344 дні = 36120,00 грн.

Крім того, Позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 551 грн. 20 коп. (а.с.1)

Згідно ч.1 ст.88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Враховуючи все вищевикладене, суд дійшов висновку, що уточнені вимоги позивача обґрунтовані та підтверджені, не спростовані Відповідачем, у звязку з чим підлягають задоволенню.

Враховуючи зазначене вище та керуючись ст.ст. 10, 11, 14, 15, 57-60, 88, 208, 209, 212-215, 292, 294 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ

Уточнені вимоги позовної заяви ОСОБА_1 до приватного підприємства фірма «Стиль» про захист прав споживача та стягнення коштів - задовольнити.

Стягнути з приватного підприємства фірма «Стиль» на користь ОСОБА_1, пеню за прострочення строку виконання надання послуги в повному обсязі - у розмірі 36120 (тридцяти шести тисяч ста двадцяти) гривень 00 копійок та суму сплаченого судового збору в розмірі 550 (пятсот пятдесят одна) гривня 20 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Запорізької області через Енергодарський міський суд Запорізької області.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення суду виготовлено 13 березня 2017 року.

Суддя: М. В. Капустинський