Ухвала суду № 65471452, 21.03.2017, Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області

Справа № 140/1674/14-к

Провадження №:1-кп/138/4/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.03.2017 м. Могилів-Подільський

Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області в складі колегії суддів:

головуючого судді Жикевич Т.Б., суддів: Цибульського О.Є., Лисенко Т.Ю.,

за участю: секретаря судового засідання Алєксєєвої І.Д.,

прокурора Коцулима Б.В.,

обвинувачених: ОСОБА_1,

ОСОБА_2,

ОСОБА_3,

ОСОБА_4,

ОСОБА_5,

ОСОБА_6,

захисників: ОСОБА_7,

ОСОБА_8,

ОСОБА_9,

ОСОБА_10,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області об'єднані кримінальні провадженнях № 12013010340000359 від 04 жовтня 2013 року по обвинуваченню ОСОБА_1 за ч.2, ч.3 ст.185, ч.1 ст.263, ч.2 ст.315, ч.2 ст.317, ч.2 ст.307 КК України, ОСОБА_2 за ч.2, ч.3 ст.185, ч.1 ст.317 КК України, ОСОБА_5 за ч.3 ст.185 КК України, ОСОБА_4 за ч.2 ст.185 КК України, ОСОБА_3 за ч.2, ч.3 ст. 185, ст. 198, ч.1 ст. 317, ч.2 ст. 307 КК України та кримінальне провадження №12014020340000016 від 23.01.2014 по обвинуваченню ОСОБА_6 за ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 14, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 187 КК України, ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 14, ч. 4 ст. 187 КК України, ОСОБА_3 за ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 14, ч. 4 ст. 187 КК України та ОСОБА_2 за ч. 3 ст. 187 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні суду знаходиться вказане вище обєднане кримінальне провадження.

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження дії запобіжних заходів відносно обвинувачених ОСОБА_6, ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 строком на 60 днів.

Клопотання мотивовані тим, зокрема, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, встановлені під час обрання до обвинувачених вказаних запобіжних заходів у виді тримання під вартою не змінились та не відпали.

Так, зокрема, ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів з кваліфікуючою ознакою вчинення злочину організованою групою та раніше неодноразово судимий за вчинення злочинів проти власності, будучи засудженим востаннє 18.11.2010 Замостянським районним судом м. Вінниці та перебуваючи у місцях позбавлення волі, продовжив вчиняти нові злочини, що свідчить про його небажання ставати на шлях виправлення, тяжкість злочину за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від восьми до пятнадцяти років з конфіскацією майна, наявність обставин обтяжуючих покарання - рецидив злочинів та вчинення злочину щодо осіб похилого віку з використанням насильства, розмір заподіяних потерпілим збитків на суму 36 тис. 100 грн. які не відшкодовано.

Крім того, наявність суспільного інтересу у продовженні останньому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки ОСОБА_11 інкримінується організація та керування організованою групою, потерпілими від дій якої, являються, в тому числі, соціально незахищені особи - пенсіонери, що може призвести до виникнення соціально негативної думки щодо безкарності даної особи, а діяння вчинені нею, стати прикладом наслідування для інших осіб. Крім того, зміна ОСОБА_11 запобіжного заходу призведе до психологічного напруження потерпілих від злочинів, які усвідомлюватимуть, що особа, яка організувала та керувала діями виконавців знаходиться на свободі.

ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів з кваліфікуючою ознакою вчинення злочину організованою групою та раніше неодноразово судимий за вчинення злочинів проти власності, будучи засудженим останній раз 06.03.2007 Могилів-Подільським міськрайонним судом за ст. 391 КК України, продовжив вчиняти нові злочини, що свідчить про його небажання ставати на шлях виправлення, на час вчинення злочинів не працював та не мав законних джерел для існування, з сімєю не проживає, немає на утриманні неповнолітніх дітей, наявність обставин обтяжуючих покарання - рецидив злочинів та вчинення злочину щодо осіб похилого віку з використанням насильства, розмір заподіяних потерпілим збитків на суму 36 тис. 100 грн. які не відшкодовано, тяжкість злочину за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від восьми до пятнадцяти років з конфіскацією майна, застосування більш мякого запобіжного заходу неможливе, оскільки існують ризики того, що обвинувачений перебуваючи на свободі може переховуватись від суду, вчиняти інші кримінальні правопорушення, незаконно впливати на потерпілих, свідків, інших обвинувачених у цьому ж кримінальному провадженні.

Крім того, наявність суспільного інтересу у продовженні останньому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки ОСОБА_1 інкримінується вчинення злочинів в складі організованої групи, потерпілими від дій якої, являються, в тому числі соціально незахищені особи - пенсіонери, що може призвести до виникнення соціально негативної думки щодо безкарності даної особи, а діяння вчинені нею, стати прикладом наслідування для інших осіб. Крім того, зміна ОСОБА_1 запобіжного заходу призведе до психологічного напруження потерпілих від злочинів, які усвідомлюватимуть, що особа, яка вчинила відносно них особливо тяжкий злочин знаходяться на свободі.

ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів з кваліфікуючою ознакою - вчинення злочину організованою групою, наявність обставин обтяжуючих покарання - вчинення злочину щодо осіб похилого віку з використанням насильства, тяжкість злочину за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від восьми до пятнадцяти років з конфіскацією майна, розмір заподіяних потерпілим збитків на суму 36 тис. 100 грн. які не відшкодовано, під час скоєння злочинів не працював та не мав законних джерел доходів, які і на даний час, злочини вчиняв в стані алкогольного спяніння, не одружений, не має міцних соціальних звязків, застосування більш мякого запобіжного заходу неможливе, оскільки існують ризики того, що обвинувачений перебуваючи на свободі може переховуватись від суду, вчиняти інші кримінальні правопорушення, незаконно впливати на потерпілих, інших обвинувачених у цьому ж кримінальному провадженні з метою зміни останніми своїх показань або ж надання додаткових показань, які не відповідатимуть дійсності.

Крім того, наявність суспільного інтересу у продовженні останньому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки ОСОБА_3 інкримінується вчинення злочинів в складі організованої групи, потерпілими від дій якої, являються, в тому числі, соціально незахищені особи - пенсіонери, що може призвести до виникнення соціально негативної думки щодо безкарності даної особи, а діяння вчинені нею, стати прикладом наслідування для інших осіб. Крім того, зміна ОСОБА_3 запобіжного заходу призведе до психологічного напруження потерпілих від злочинів, які усвідомлюватимуть, що особа, яка вчинила відносно них особливо тяжкий злочин знаходяться на свободі.

ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів, наявність обставин обтяжуючих покарання - рецидив злочинів та вчинення злочину щодо осіб похилого віку з використанням насильства, тяжкість злочину за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна, розмір заподіяних потерпілим збитків на суму 21 тис. 100 грн. які не відшкодовано, на час вчинення злочину не працював та не мав законних джерел для існування, не одружений, застосування більш мякого запобіжного заходу неможливе, оскільки існують ризики того, що обвинувачений перебуваючи на свободі може переховуватись від суду, вчиняти інші кримінальні правопорушення, незаконно впливати на потерпілих, інших обвинувачених у цьому ж кримінальному провадженні з метою зміни останніми своїх показань або ж надання додаткових показань, які не відповідатимуть дійсності.

Обвинувачені та захисники заперечували проти задоволення клопотань прокурора про продовження дії запобіжних заходів. Захисник ОСОБА_10 зазначила, що підтримує раніше надані суду заперечення з даного приводу та клопотання про зміну запобіжного заходу на домашній арешт, із заброною залишати місце проживання в нічний час.

Вирішуючи клопотання по суті колегія суддів встановила, що ухвалами Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 21.05.2015 застосовано, а від 16.07.2015, 08.09.2015, 02.11.2015, 16.12.2015, 09.02.2016, 07.04.2016, 16.05.2016, 21.06.2016, 11.08.2016, 06.10.2016, 30.11.2016, 24.01.2017 продовжено відносно обвинувачених ОСОБА_6, ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2 дію запобіжних заходів у виді тримання під вартою. Дія останньої ухвали закінчується 24.03.2017.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобовязаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш мяких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно ст. 177 ч. 1 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обовязків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч. 1 ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобовязаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоровя підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних звязків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Вислухавши думку учасників судового процесу при вирішенні питання про доцільність продовження дії запобіжних заходів колегія суддів враховує зміст матеріалів кримінального провадження, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні даними обвинуваченими особливо тяжких злочинів, за які законом передбачена відповідальність у виді позбавлення волі на строк понад 10 років, а також про те, що на даний час не відпали ризики, передбачені ст. 177 КПК України, що були встановлені під час застосування до вказаних обвинувачених запобіжних заходів у виді тримання під вартою, а самеризики передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а інші запобіжні заходи, не забезпечать належної поведінки обвинувачених під час розгляду кримінального провадження.

Так, ОСОБА_6 предявлено обвинувачення, зокрема, у вчиненні ним особливо тяжкого злочину під час відбування покарання за вчинення іншого злочину. Він збитки заподіяні потерпілим не відшкодовував, обвинувачений раніше судимий, доказів утримання ним дитини суду не надано. Доказів неможливості отримання медичної допомоги за місцем тримання під вартою суду не надано. Жодних документів, в тому числі і медичних, з приводу неможливості утримання обвинуваченого та його медичного огляду та лікування в умовах установи попереднього увязнення суду надано не було. Факт наявності у нього місця реєстрації, до моменту відбування ним покарання за вироком суду, не є безумовною та достатньою підставою для зміни запобіжного заходу відносно нього. Та обставина, що він не мав офіційного місця роботи до увязнення підтверджено його захисником в ході розгляду справи.

Усі збитки заподіяні ОСОБА_1 потерпілим не відшкодовано, раніше судимий. Факт наявності у нього малолітньої дитини не свідчить про те, що він таку дитину утримував.

Усі збитки заподіяні ОСОБА_3 потерпілим не відшкодовано, обвинувачений не одружений, на утриманні неповнолітніх дітей не має.

Усі збитки заподіяні ОСОБА_2 потерпілим не відшкодовані. ОСОБА_2 до арешту не працював, з дружиною та дитиною не проживав. Доказів щодо утримання ним його дитини суду також не надано.

Більш того, останні місця реєстрації та проживання обвинувачених с. Борівка Чернівецького району, тобто там де проживають потерпілі, яких суд не допитував. Також там проживають цивільні позивачі.

Щодо суспільного інтересу то колегія суддів зважає на суть предявленого обвинувачення, ступінь тяжкості таких злочинів, в тому числі вчинення ряду яких не заперечується самими ж обвинуваченими, та те, що потерпілими від таких злочинів переважно є особи похилого та пенсійного віку.

Враховуючи вказані вище обставини та положення ст. 177, 183 КПК України суд вважає виправданим продовження застосування такого заходу забезпечення даного обєднаного кримінального провадження.

При цьому, колегія суддів відхиляє доводи захисників на підстави для застосування положень п. 2 ч. 3 ст. 197 КПК України, оскільки дана норма регулює строки тримання під вартою під час досудового розслідування.

Враховуючи викладене та те, що 24.03.2017 закінчується строк тримання під вартою обвинувачених колегія суддів вважає, що є підстави для вирішення питання про продовження строку тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_6, ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2, на 60 днів без визначення розміру застави, згідно положень ч.4 ст. 183 КПК України.

Керуючись ст. 131, 183, 193,194,197-199, 201, 331, 369-372 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора задовольнити.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 вважати продовженим на 60 днів, до 19.05.2017, включно.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 вважати продовженим на 60 днів, до 19.05.2017, включно.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 вважати продовженим на 60 днів, до 19.05.2017, включно.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4 вважати продовженим на 60 днів, до 19.05.2017, включно.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуюча суддя: Т.Б.Жикевич

Судді: Судді: О.Є.Цибульський, Т.Ю.Лисенко