Постанова № 65471084, 01.03.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 березня 2017 р.м.ОдесаСправа № 489/2671/16-а

Категорія: 3.7.1 Головуючий в 1 інстанції: Губницький Д.Г.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді Скрипченка В.О.,

суддів Золотнікова О.С., Осіпова Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Дейнеги С.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Управління патрульної поліції в м. Миколаєві Департаменту патрульної поліції на постанову Ленінського районного суду м. Миколаєва від 27 вересня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в м. Миколаєві Департаменту патрульної поліції про визнання постанови протиправною та її скасування,-

В С Т А Н О В И В:

27 травня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції в м. Миколаєві Департаменту патрульної поліції, в якому просив скасувати постанову серії ПС 1 №997471 від 14 січня 2016р. у справі про адміністративне правопорушення, посилаючись на те, що правил дорожнього руху не порушував, а постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності винесена з порушенням вимог КУпАП. Просив поновити строк оскарження постанови, оскільки пропустив його з причин звернення зі скаргами на дії інспектора поліції.

Постановою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 27 вересня 2016 року поновлено строк звернення до суду ОСОБА_1 Позов задоволений частково. Визнано протиправною та скасовано постанову серії ПС1 №997471 від 14 лютого 2016 р., якою на ОСОБА_1 накладено стягнення штраф в розмірі 425 грн. за ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Не погоджуючись із постановленим у справі судовим рішенням Управління патрульної поліції в м. Миколаєві Департаменту патрульної поліції подало апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та неповне з'ясування обставин справи, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позов ОСОБА_1 в повному обсязі.

Позивач надіслав до апеляційного суду заперечення, у якому зазначив про законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Справа розглянута апеляційним судом без участі сторін у звязку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи. Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.

Як вбачається з копії постанови у справі про адміністративне правопорушення серії ПС 1 №997471 та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1, керуючи автомобілем «MERSEDES», реєстраційний номер НОМЕР_1, 14 лютого 2016 р., рухаючись по вул. Південній, 50, у м. Миколаєві, не виконав вимогу дорожнього знаку 3.34 «Зупинку заборонено», чим порушив п. 15.9 Правил дорожнього руху, а також не мав при собі полісу обов'язкового страхування.

Задовольняючи адміністративний позов ОСОБА_1 суд першої інстанції виходив з того, що розгляд відповідачем справи щодо позивача, який не погоджується із фактом вчинення порушення, без обовязкової стадії складання протоколу та на місці вчинення є неправомірним.

Однак, колегія суддів з такими висновками суду першої інстанції погодитися не може з огляду на таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, відповідно до ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби, зокрема, у разі, якщо водій порушив Правила дорожнього руху.

Згідно ч. 1 ст. 222 Кодексу України про адміністративні правопорушення Органи Національної поліції розглядають, серед іншого, справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 124-1 - 126 Кодексу.

Частиною 2 названої статті Кодексу визначено, що від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право уповноважені працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання відповідно до покладених на них повноважень.

На підставі ч. 2 ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.

Частинами 4 та 5 названої статті Кодексу встановлено, що у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу. Якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобовязана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі.

Процедуру оформлення поліцейськими патрульної поліції матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, визначає Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 7 листопада 2015 року №1395 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року за №1408/27853).

Відповідно до п. 4 Розділу І названої Інструкції у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, пятою і шостою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою, другою і третьою статті 122, частиною першою статті 123, статтею 124-1, статтями 125, 126, частинами першою, другою і третьою статті 127, статтями 128, 129, статтею 132-1, частинами шостою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140 КУпАП.

Отже, всупереч доводам позивача та висновкам суду першої інстанції, чинним на момент виникнення спірних правовідносин законодавством України уповноваженим працівникам підрозділів патрульної служби Національної поліції, які мають спеціальні звання, було надано право на місці вчинення адміністративного правопорушення від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення за адміністративні правопорушення, передбачені статті 126 КУпАП, без складання відповідного протоколу.

У зв'язку з цим дії рішення відповідача щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності є правомірними і ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права.

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач/апелянт, який є суб'єктом владних повноважень, свою позицію довів та обґрунтував. Натомість позивач, всупереч наведеним приписам, не довів протиправність винесеної відповідачем постанови.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову ОСОБА_1

Відповідно до ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а наведені в апеляційній скарзі доводи спростовують правильність висновків суду.

Відтак, апеляційна скарга Управління патрульної поліції в м. Миколаєві Департаменту патрульної поліції підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 184, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Управління патрульної поліції в м. Миколаєві Департаменту патрульної поліції задовольнити повністю, а постанову Ленінського районного суду м. Миколаєва від 27 вересня 2016 року скасувати та прийняти нову постанову суду, якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення рішення апеляційного суду в повному обсязі.

ГоловуючийВ.О.Скрипченко

СуддяО.С.Золотніков

СуддяЮ.В.Осіпов