Ухвала суду № 65469734, 22.03.2017, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

УХВАЛА

про повернення апеляційної скарги

"22" березня 2017 р. Справа № 906/87/17

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Демянчук Ю.Г.

судді Крейбух О.Г. ,

судді Юрчук М.І.

розглянувши апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 товариства з обмеженою відповідальністю "Хлібороб" на рішення господарського суду Житомирської області від "14" лютого 2017 р. у справі № 906/87/17 (оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України 14.02.2017р.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хортиця Нова" (м.Запоріжжя)

до ОСОБА_1 товариства з обмеженою відповідальністю "Хлібороб" (с.Степок Андрушівського району Житомирської області)

про стягнення 200000,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Житомирської області від 14.02.2017. у справі № 906/87/17 у позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Хортиця Нова" задоволено. Підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача 200000,00 грн. боргу згідно договору № 6 від 23.05.16р. про надання поворотної фінансової допомоги та 3000,00 грн. судового збору.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.

Разом з тим, в апеляційній скарзі скаржник просить поновити строк на апеляційне оскарження рішення господарського суду Житомирської області від 14.02.2017 року у справі №906/87/17. Обгрунтовуючи заявлене клопотання, відповідач зазначив, що оскаржуване рішення отримав безпосередньо у діловодній службі господарського суду лише 03.03.2017 року, що підтверджується матеріалами справи.

Перевіривши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 товариства з обмеженою відповідальністю "Хлібороб", колегія суддів встановила, що зазначена апеляційна скарга не приймається до розгляду та повертається апеляційним господарським судом з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 93 Господарського процесуального кодексу (надалі - ГПК) України апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Апеляційний господарський суд постановляє ухвалу про повернення апеляційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Як вбачається з матеріалів справи, 14.02.2017р. в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини оскаржуваного рішення. Згідно даних Компютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду" повний текст рішення у справі № 906/87/17 складено, підписано електронним цифровим підписом та встановлено статус оригінал 14.02.2017р.

Отже, останнім днем строку на подання апеляційної скарги на вказане рішення, відповідно до вимог статті 93 ГПК України є 24.02.2017 року.

Апеляційна скарга подана скаржником до місцевого господарського суду 14.03.2017р., що підтверджується штемпелем господарського суду. Таким чином, апеляційна скарга подана з пропуском строку встановленого для її подання ч.1 ст.93 ГПК України.

Розглянувши клопотання скаржника, колегія суддів вважає, що воно не містить обґрунтувань та посилань, які б свідчили про наявність обставин, які б перешкоджали вчасному поданню апеляційної скарги.

Згідно з частиною 1 статті 53 ГПК України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.

Виходячи зі змісту статті 53 ГПК України, поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними і пов'язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій.

Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, в кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює докази, що наведені в обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку.

У постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" зазначено, що клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи статті 53 ГПК повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах).

Слід зазначити, що представник апелянта ОСОБА_2 був присутній в судовому засіданні 14.02.2017р., в якому було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У відповідності до статті 87 ГПК України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено колегією суддів, 22.02.2017 року представник скаржника ОСОБА_2 отримав примірник рішення зі справи № 906/87/17 від 14.02.2017, що підтверджується клопотанням наявним в матеріалах справи арк. 61.

З огляду на викладене, судова колегія не знаходить у даному випадку підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Житомирської області від 14.02.2017р. у справі № 906/87/17.

Отже, пропуск строку, встановленого для подання апеляційної скарги, став наслідком порушення заявником норм процесуального права, дотримання яких є обов'язком всіх учасників судового процесу.

Доступ до правосуддя в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню: справа Плахтєєв та Плахтєєва проти України № 20347/03 віж 12.03.2009 р., справа Мала проти України №4436/07 від 03.07.2014 р., справа Стебицький і Комфорт проти України № 10687/02 від 03.02.2011р., справа Мусієнко проти України, № 26976/06 від 20.01.2011 р., справа Шульги проти України, № 16652/04 від 02.12.2010 р. Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений Господарським процесуальним кодексом України.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 97 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга ОСОБА_1 товариства з обмеженою відповідальністю "Хлібороб" не приймається до розгляду та підлягає поверненню.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 86, ст. 93, п. 4 ч. 1 ст. 97, Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 товариства з обмеженою відповідальністю "Хлібороб" на рішення господарського суду Житомирської області від 14.02.2017р. у справі № 906/87/17 повернути скаржнику.

Додаток: заявнику - матеріали скарги з додатками на 10 арк. в т.ч. платіжне доручення № 62 від 07.03.2017р.

Головуючий суддя Демянчук Ю.Г.

Суддя Крейбух О.Г.

Суддя Юрчук М.І.