Постанова № 65469724, 13.03.2017, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" березня 2017 р. Справа № 922/3787/16

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Пушай В.І., суддя Білоусова Я.О. , суддя Медуниця О.Є.

при секретарі Кладько А.С.

за участю представників:

прокурор - Ногіна О.М., за посв. № 032167 від 11.02.2015 р.;

першого відповідача - ОСОБА_1, за довіреністю б/н від 22.11.2016 р.;

другого відповідача - ОСОБА_2, за довіреністю № 01-43/597 від 15.02.2017 р.;

перша третя особа - не з'явився;

друга третя особа - ОСОБА_3, за довіреністю № 32-20-14-1938/0/19-17 від 26.01.2017 р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Заступника прокурора Харківської області (вх. № 244 Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 20.12.2016 р. у справі № 922/3787/16

за позовом Заступника керівника Лозівської місцевої прокуратури Харківської області, м. Лозова

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Річленд Інвест", с. Шевелівка, Балаклійський р.-н, Харківська обл.,

2) Балаклійської районної державної адміністрації, м. Балаклія, Харківська обл.

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору:

1) Шевелівська сільська рада Балаклійського району, с. Шевелівка, Балаклійський р.-н, Харківська обл.;

2) Головне управління Держгеокадастру у Харківській області, м. Харків

про визнання недійсним договору та повернення земель

ВСТАНОВИЛА:

Заступник керівника Лозівської місцевої прокуратури Харківської області, м. Лозова, Харківська обл. звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просив суд визнати недійсним договір оренди землі від 20.12.2007 р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Річленд Інвест" та Балаклійською районною державною адміністрацією, з посиланням на те, що зазначений договір укладено з порушенням вимог ст. 13 Закону України Про оцінку земель, ст. ст. 1, 13, 15, 21 Закону України Про оренду землі, а саме, без визначення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що є предметом оренди за спірним договором, та подальшого визначення з її урахуванням розміру орендної плати.

Рішенням господарського суду Харківської області від 20.12.2016 р. у справі № 922/3787/16 (суддя Байбак О.І.) в задоволенні позову відмовлено.

Рішення мотивовано з тих підстав, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки, яка передається в оренду, не входить до вичерпного переліку істотних умов договору оренди землі, встановленого ч. 1 ст. 15 Закону України Про оренду землі, в той час як наведений в Договорі розрахунок орендної плати за земельну ділянку повністю відповідає порядку, ставкам та встановленим обмеженням, та здійснений у відповідності до вимог законодавства України, чинного на момент укладання договору і т. ін.

Заступник прокурора Харківської області з рішенням господарського суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права та неповне з'ясування обставин справи при його прийнятті, просить скасувати рішення господарського суду повністю та прийняти нове рішення у справі, яким задовольнити позовні вимоги прокурора в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги заявник зазначає, що в порушення ст. 4 Господарського процесуального кодексу України суд першої інстанції не застосував до спірних правовідносин ч. 1 ст. 15, ст. 21 Закону України Про оренду землі, ст. 1, ч. 1 ст. 13 Закону України Про оцінку земель, а отже дійшов помилкового висновку про відсутність обовязку при укладенні договору оренди землі проводити нормативну грошову оцінку земельної ділянки та на її підставі визначати розмір орендної плати в процентному співвідношенні від зазначеної нормативної грошової оцінки.

Також заступник прокурора Харківської області зазначає, що в порушення ст.ст. 32-34, 43 Господарського процесуального кодексу України місцевим господарським судом не взято до уваги надані прокурором докази відсутності проведеної ТОВ «Річленд Інвест» нормативної грошової оцінки земельних ділянок і т. ін.

Балаклійська районна державна адміністрація у відзиві на апеляційну скаргу та в судовому засіданні просить рішення господарського суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду, з мотивів викладених у відзиві і т. ін.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Річленд Інвест" у відзиві на апеляційну скаргу та в судовому засіданні просить рішення господарського суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду, з мотивів викладених у відзиві і т. ін.

Головне Управління Держгеокадастру у Харківській області у відзиві на апеляційну скаргу та в судовому засіданні зазначає, що відповідно до статті 122 Земельного кодексу України з 01.01.2013 р. Головне управління Держгеокадастру у Харківській області наділене повноваженнями з передачі у власність або в користування для всіх потреб, земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності в межах області.Представник Головного управління Держгеокадастру у Харківській області в судовому засіданні пояснив, що стосовно вирішення апеляційної скарги він покладається на розсуд суду.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши викладені в апеляційній скарзі та відзивах на неї доводи, заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні учасників судового процесу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів встановила наступне.

Розпорядженням голови Балаклійської районної державної адміністрації від 07.09.2007 р. № 519 (т. 1 а.с. 20-21) надано ТОВ Річленд Інвест дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та складання документів, що посвідчують право на земельні ділянки загальною площею 451,0272 га, з них: за рахунок невитребуваних земельних часток (паїв) 180,9772 га, за рахунок земель державного резервного фонду 206,40 га, за рахунок земель запасу 63,65 га, розташованих за межами населених пунктів на території Шевелівської сільської ради Балаклійського району Харківської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Наведену технічну документацію згідно з п. 2 цього розпорядження ТОВ Річленд Інвест мав подати до 01.07.2008 р. на погодження до районної державної адміністрації.

ПП Землевпорядник на замовлення ТОВ Річленд Інвест згідно з розпорядженням Балаклійської районної державної адміністрації від 07.09.2007 р. № 519 розробив документацію із землеустрою.

У межах визначеного розпорядженням голови Балаклійської районної державної адміністрації від 07.09.2007р. № 519 строку ТОВ Річленд Інвест зазначену документацію із землеустрою подав до райдержадміністрації на погодження.

Розпорядженням голови Балаклійської районної державної адміністрації від 18.12.2007р. № 737 погоджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок, які передаються в оренду ТОВ Річленд Інвест для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за рахунок земель запасу та державного резервного фонду, розташованих за межами населених пунктів на території Шевелівської сільської ради Балаклійського району Харківської області; передано ТОВ Річленд Інвест в оренду терміном на 10 років земельні ділянки загальною площею 255,2210 га, в тому числі: землі запасу - 51,5142 га, землі державного резервного фонду - 203,7068 га, які розташовані за межами населених пунктів на території Шевелівської сільської ради Балаклійського району Харківської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (копія додана до позову).

На підставі розпорядження голови Балаклійської районної державної адміністрації від 18.12.2007 р. № 737, за підготовленим райдержадміністрацією проектом, між Балаклійською районною державною адміністрацією, як орендодавцем, та ТОВ Річленд Інвест, як орендарем, укладено договір оренди землі від 20.12.2007 р., зареєстрований у Балаклійському районному відділі ХРФ ДП ЦДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 26.02.2008 р. за № 040868300076 (далі Договір оренди).

Відповідно до умов зазначеного договору орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 91,0169 га, які розташовані за межами населених пунктів на території Шевелівської сільської ради, за рахунок земель державного резервного фонду (розділ Предмет договору).

Згідно з розділом Обєкт оренди договору в оренду передаються земельні ділянки загальною площею 91,0169 га, у тому числі: рілля 91,0169 га.

На земельній ділянці відсутні обєкти нерухомого майна, а також інші обєкти інфраструктури.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок становить 974035,57 грн.

Згідно з розділом Строк дії договору, цей договір укладено на 10 років.

Розділом Орендна плата договору встановлено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та розмірі 1,0% від грошової нормативної оцінки земельних ділянок, і становить 9740,36 грн. на рік, згідно з розрахунком розміру орендної плати на земельні ділянки державної власності, грошова оцінка яких проведена.

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексації.

Орендна плата вноситься у такі строки: щомісяця, рівними частками до пятого числа місяця наступного за звітним.

Розмір орендної плати переглядається один раз на три роки у разі:

зміни умов господарювання, передбачених договором;

зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством;

погіршення стану орендованих ділянок не з вини орендаря, що підтверджено документами;

в інших випадках, передбачених законом.

Розділ договору Умови використання земельних ділянок передбачає, що земельні ділянки передаються в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Цільове призначення земельних ділянок: землі сільськогосподарського призначення.

Матеріали справи містять акт прийому-передачі та встановлення і узгодження меж земельної ділянки площею 91,0169 га (т. 1 а.с. 36) згідно з яким встановлено та узгоджено в натурі межі земельної ділянки.

Крім того, відповідно до розпорядження Виконавчого комітету Балаклійської районної ради від 22.06.1995 р. № 330 «Про затвердження матеріалів грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення по господарствах Балаклійського району», затверджено матеріали грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення по господарствах району( т. 2 а.с. 212).

Додатковою угодою від 15.01.2015 р. сторонами внесено зміни до зазначеного договору оренди земельної ділянки.

Зокрема абзац перший розділу Обєкт оренди викладено в наступній редакції: В оренду передається земельна ділянка державної власності сільськогосподарського призначення (сільськогосподарські угіддя, рілля) загальною площею 91,0169 га, кадастровий номер земельної ділянки: 6320287401:03:000:0425

Абзац третій розділу Об'єкт оренди викладено в новій редакції: Нормативна грошова оцінка земельної ділянки із урахуванням коефіцієнта індексації становить 2145551,02 грн..

Абзац перший розділу Орендна плата викладено в новій редакції: Орендна плата за користування земельною ділянкою вноситься орендарем на рахунки місцевих бюджетів, відповідно до вимог Податкового та Бюджетних кодексів України, у грошовій формі, в розмірі 4 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, у сумі 85822,04 грн. за 1 (один) рік.

Прокурор просить визнати зазначений договір оренди земельної ділянки від 20.12.2007 р., який зареєстрований у Балаклійському районному відділі ХРФ ДП ЦДЗК 26.02.2008 р. за № 040868300076 недійсним, посилаючись на те, що його зміст не відповідає вимогам законодавства, чинного на час його укладення, зокрема, вимогам ст. 13 Закону України Про оцінку земель, ст. ст. 1, 13, 15, 21 Закону України Про оренду землі (в редакції, які були чинні на момент виникнення спірних правовідносин), оскільки його укладено без проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що є предметом оренди, та, як наслідок, з порушенням відповідних положень Закону, що регулюють визначення розміру орендної плати за користування земельною ділянкою.

Прокурор зазначає, що відсутність проведеної ТОВ Річленд Інвест нормативної грошової оцінки підтверджується офіційно витребуваною у відділі Держгеокадастру у Балаклійському районі Харківської області технічною документацією із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок, які передаються в оренду ТОВ Річленд Інвест для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за рахунок земель державного резервного фонду, розташованих за межами населених пунктів на території Шевелівської сільської ради Балаклійського району Харківської області, а також наданою Балаклійською районною радою інформацією від 27.09.2016 р. № 02-782 про те, що землевпорядна документація щодо проведення нормативної грошової оцінки спірних земельних ділянок на розгляд до районної ради не надходила та рішення про затвердження відповідної документації не приймалося.

Частиною 1 статті 215 Цивільного кодексу України передбачені підстави для визнання правочину недійсним, зокрема, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України.

Згідно з частиною 2 цієї статті недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається, проте у випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Частиною 3 цієї статті передбачено, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Частиною 1 статті 203 Цивільного кодексу України серед загальних вимог, додержання яких є необхідним для чинності правочину визначено те, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства.

За приписами ст. 15 Закону України Про оренду землі (в редакції станом на момент укладання спірного договору - 20.12.2007 року) істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану обєкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін.

Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Положеннями ст. 21 Закону України Про оренду землі передбачено, що розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Закону України Про плату за землю).

Отже, нормативна грошова оцінка земельної ділянки, яка передається в оренду, не входить до вичерпного переліку істотних умов договору оренди землі, встановленого ч. 1 ст. 15 Закону України Про оренду землі, а тому наявність чи відсутність нормативної грошової оцінки земельних ділянок у спірному договорі не породжує юридичних наслідків та не тягне за собою його недійсність з передбачених зазначеною статтею підстав.

Крім того, на момент укладання спірного Договору оренди чинне земельне законодавство не передбачало розмір орендної плати, зокрема, й у процентному співвідношенні до нормативної грошової оцінки, а норми ст. 21 Закону України Про оренду землі лише фіксують його граничні межі.

У пункті 2.11 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 року Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, зокрема зазначено, що за загальним правилом статті 217 Цивільного кодексу України правочин не може бути визнаний недійсним, якщо законові не відповідають лише окремі його частини і обставини справи свідчать про те, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної його частини. У такому разі господарський суд може визнати недійсною частину правочину. Недійсними частини правочину визнаються за загальними правилами визнання правочинів недійсними із застосуванням передбачених законом наслідків такого визнання. Якщо недійсна частина правочину виконана будь-якою із сторін, господарський суд визначає наслідки такої недійсності залежно від підстави, з якої вона визнана недійсною.

У пункті 2.9 зазначеної постанови також зазначено, що відповідність чи невідповідність правочину вимогам закону має оцінюватися господарським судом стосовно законодавства, яке діяло на момент, вчинення правочину. У разі коли після такого вчинення набрав чинності акт законодавства, норми якого інакше регулюють правовідносини, ніж ті, що діяли в момент вчинення правочину, то норми такого акту, якщо він не має зворотної сили, застосовуються до прав та обов'язків сторін, які виникли з моменту набрання ним чинності.

Як правомірно зазначив господарський суд першої інстанції, наразі відсутні підстави для застосування до спірних правовідносин положень Закону, які зобовязують при укладанні договору оренди землі проводити нормативну грошову оцінку земельної ділянки та на її підставі визначати розмір орендної плати в процентному співвідношенні від зазначеної нормативної грошової оцінки, як на цьому наполягає прокурор.

Відповідно ст. 201 Земельного кодексу України (редакція якої з моменту укладання спірного договору оренди не змінилася) грошова оцінка земельних ділянок визначається на рентній основі. Залежно від призначення та порядку проведення грошова оцінка земельних ділянок може бути нормативною і експертною. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель тощо. Грошова оцінка земельних ділянок проводиться за методикою, яка затверджується Кабінетом Міністрів України.

Положеннями ст. 15 Закону України Про оцінку земель (в редакції, яка діяла на момент укладання спірного договору, тобто 20.12.2007 року) підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Крім того, згідно із ст. 2 Закону України Про плату за землю (в редакції, яка діяла на момент укладання спірного договору, тобто 20.12.2007 року) використання землі в Україні є платним. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.

Статтею 23 зазначеного Закону (в редакції чинній на момент укладення спірного правочину) передбачається, що грошова оцінка земельної ділянки проводиться Державним комітетом України по земельних ресурсах за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України. Грошова оцінка земельної ділянки щороку за станом на 1 січня уточнюється на коефіцієнт індексації, порядок проведення якої затверджується Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 1 Методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.1995 року №213 нормативна грошова оцінка земельних ділянок здійснюється з метою визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також під час розроблення показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Пунктом 2 зазначеної Методики визначено, що інформаційною базою для нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення є матеріали державного земельного кадастру (кількісна і якісна характеристика земель, бонітування ґрунтів, економічна оцінка земель), матеріали внутрігосподарського землевпорядкування, а земель населених пунктів - їх генеральні плани та проекти планування і забудови населених пунктів, матеріали економічної оцінки території.

Пунктом 3 Методики передбачено, що нормативна грошова оцінка земель сільськогосподарського призначення (далі - земель) провадиться окремо по орних землях, землях під багаторічними насадженнями, природними сіножатями і пасовищами за рентним доходом, який формується залежно від якості, місцерозташування і економічної оцінки земель.

Згідно з п. 5 Методики в основу розрахунку нормативної грошової оцінки земель кладеться рентний доход, який створюється при виробництві зернових культур і визначається заданими економічної оцінки земель, проведеної в 1988 році.

Відповідно до Земельного кодексу України, Закону України Про оцінку земель та постанови Кабінету Міністрів України від 03.03.1995 року №213 Про Методику нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів наказом Держкомзему України, Мінагрополітики України, Мінбудархітектури України. Української академії аграрних наук 27.01.2006 року №18/15/21/11, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.04.2006 року за №388/12262, затверджено Порядок нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, згідно із п.1.4 якого інформаційною базою для нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення є матеріали державного земельного кадастру (кількісна і якісна характеристика земель, бонітування ґрунтів, економічна оцінка земель), матеріали внутрігосподарського землевпорядкування.

Пунктом 1.5 цього Порядку визначено, що нормативна грошова оцінка земель сільськогосподарського призначення, на які відсутні матеріали економічної оцінки, визначається за аналогічними агровиробничими групами ґрунтів, які до них прилягають. На відносно гірших землях, на яких не створюється диференційований рентний дохід (з нульовим або від'ємним показником оцінки), нормативна грошова оцінка земель визначається величиною абсолютного рентного доходу - 1,6 ц зерна з гектара.

Таким чином, на час укладання спірного договору оренди від 20.12.2007 року та під час дії вищезазначених нормативних актів, законодавством визначалася можливість укладення правочинів як за визначеною нормативною грошовою оцінкою земельної ділянки, так і без такої, оскільки нормативна грошова оцінка земель сільськогосподарського призначення, визначалася за аналогічними агровиробничими групами ґрунтів, які до них прилягають.

При цьому, мінімальний розмір орендної плати визначався виходячи із розміру земельного податку за землі (угіддя) сільськогосподарського призначення, відносно яких було проведена нормативна грошова оцінка станом на 01.07.1995 року, що була проведена по всій території України.

Тобто, законом була встановлена можливість та порядок визначення земельного податку, а відповідно також мінімального розміру орендної плати за земельні ділянки нормативну грошову оцінку яких не проведено.

У розділі спірного договору Обєкт оренди зазначено що грошова нормативна оцінка земельних ділянок становить 974035,57 грн.

Матеріали справи свідчать про те, що нормативна грошова оцінка земель сільськогосподарського призначення проведена станом на 01.07.1995 року відповідно до Методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.1995 року №213. Результати зазначеної нормативної грошової оцінки були базою для розрахунку орендної плати за земельні ділянки державної власності.

Як вже зазначалось, розпорядженням Виконавчого комітету Балаклійської районної ради народних депутатів від 22.06.1995 року № 330 затверджені матеріали грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення по господарствах району (в тому числі по КСП Рассвет, яке було реформовано у TOB Річленд Інвест).

Відповідно до ч. 2 ст. 20 Закону України Про оцінку земель (в редакції станом на 27.06.2007 року) дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Матеріали справи свідчать про те, що підставою для визначення розміру нормативної грошової оцінки земельних ділянок, що передавалися 20.12.2007 р. в оренду ТОВ Річленд Інвест, був саме витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок за рахунок земель сільськогосподарського призначення (землі державного земельного фонду), розташовані за межами населених пунктів на території Шевелівської сільської ради від 26.12.2007 р. (т. 2 а. с. 22)

Розмір орендної плати в договорі був визначений у розмірі 1 % від нормативної грошової оцінки земельних ділянок.

Судом першої інстанції правомірно встановлено, що згідно із законодавством на день укладання договору розрахунок розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності, грошова оцінка яких не проведена, і за земельні ділянки державної або комунальної власності, грошова оцінка яких проведена, повинен був робитися за формами, що були затверджені постановою Кабінету Міністрів від 13.12.2006 року №1724 Деякі питання оренди земель.

Зазначена постанова Кабінету Міністрів України також вносить зміни до типового договору оренди землі затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2004 року №220, в якому зазначає, що обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії.

Розрахунок розміру орендної плати, що є додатком до договору, здійснений за формою встановленою додатком №2 до постанови КМУ від 13.12.2006 року та відповідає абз. 1 розділу Орендна плата укладеного договору оренди землі від 27.06.2007 року.

Статтею 21 Закону України Про оренду землі, в редакції чинній на момент укладання договору передбачено, що розмір орендної плати за землі державної та комунальної власності не може бути меншою для земель сільськогосподарського, призначення - розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю".

Разом з тим, визначений в умовах договору розмір орендної плати відповідає вимогам ст. 21 Закону України Про оренду землі в редакції чинній на момент укладання договору.

За таких обставин, розрахунок орендної плати за земельну ділянку повністю відповідає порядку, ставкам та встановленим обмеженням, та здійснений у відповідності до вимог законодавства України, діючого на момент укладання договору.

Як правомірно зазначив господарський суд першої інстанції, зазначене спростовує твердження прокурора про недодержання сторонами при укладанні спірного договору вимогам ст. 13 Закону України Про оцінку земель, ст. ст. 1, 13, 15, 21 Закону України Про оренду землі (в редакції, які були чинні на момент виникнення спірних правовідносин), зокрема з підстав нібито не проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що є предметом оренди, та, як наслідок, з порушенням відповідних положень Закону, що регулюють визначення розміру орендної плати за користування земельною ділянкою, та як наслідок є підставами для відмови в задоволенні позовних вимог.

Також господарський суд першої інстанції правомірно відхилив, як безпідставні посилання прокурора на те, що нібито положеннями ст. 21 Закону України Про оренду землі в редакції, чинній на момент укладання договору оренди було передбачено, що річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, не може бути меншою за розмір земельного податку, що встановлюється Законом України Про плату за землю, та перевищувати 10 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, пославшись на те, що зазначена стаття Закону на момент укладання договору такого положення не містила, та мала наступну редакцію:

Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Закону України "Про плату за землю")

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Плата за суборенду земельних ділянок державної і комунальної власності не може перевищувати орендної плати.

Дію частини 4 ст. 21 Закону України Про оренду землі, яку цитує прокурор в позовній заяві, було зупинено на 2007 рік згідно з ст. 71 Закону України Про Державний бюджет України на 2007 рік в якій зазначено, що з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом зупинити на 2007 рік дію частини четвертої статті 21 Закону України "Про оренду землі" в частині централізації орендної плати за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності.

Таким чином, основним спеціальним актом, що регулював визначення розміру орендної плати станом на 20.12.2007 р. був Закон України Про оренду, землі та Закон України Про плату за землю, який втратив чинність лише 01.01.2011 з прийняттям Податкового кодексу України.

За таких обставин, суд першої інстанції правомірно визнав доводи прокурора про порушення сторонами при укладанні спірного договору оренди положень ст. 21 Закону України Про оренду землі (в редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин), безпідставними та необгрунтованими.

Також господарський суд першої інстанції правомірно відхилив посилання прокурора в обґрунтування позовних вимог на положення ст. 13 Закону України Про оцінку земель (в редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин), оскільки як вже було зазначено вище, законом, що визначав розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, а також напрями використання коштів, що надійшли від плати за землю, відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку, на день укладання спірного договору був Закон України Про плату за землю, а Закон України Про оцінку земель згідно з його преамбулою визначає правові засади проведення оцінки земель, професійної оціночної діяльності у сфері оцінки земель в Україні та спрямований на регулювання відносин, пов'язаних з процесом оцінки земель, забезпечення проведення оцінки земель, з метою захисту законних інтересів держави та інших суб'єктів правовідносин у питаннях оцінки земель, інформаційного забезпечення оподаткування та ринку земель.

Тобто, лише Законом України Про плату за землю встановлено можливість та порядок визначення плати за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено та не Проведено.

Податковим кодексом України в п. 289.1 ст. 289 встановлено, що для визначення розміру орендної плати для земель державної та комунальної власності , обовязково проводиться та використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

За таких обставин, також є безпідставними доводи прокурора про порушення сторонами при укладанні спірного договору оренди положень ст. 13 Закону України Про оцінку земель (в редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин), оскільки такі доводи побудовані на вільному тлумаченні зазначеного закону, без врахування сфери його застосування, та можливості застосування до спірних правовідносин в контексті інших законодавчих актів, які регулювали порядок встановлення та розмір орендної плати за землю на час укладання між сторонами спірного договору.

Висновки Верховного суду України, викладені в постановах, на які посилається прокурор, та які нібито підтверджують його правову позицію полягають в тому, що обовязок зі сплати орендної плати є нормативно врегульованим і не може визначатися чи змінюватися та припинятися сторонами договору за власним волевиявленням, базуються на нормах Податкового кодексу України, який набрав чинності 01.01.2011 р., тобто вже після укладання сторонам спірного договору, а відтак не можуть застосовуватися до спірних правовідносин.

Зважаючи на наведене доводи прокурора, викладені як у позовній заяві так і в апеляційній скарзі є необгрунтованими, оскільки побудовані на вільному тлумаченні норм права, без урахування сфери застосування, та можливості застосування до спірних правовідносин в контексті інших законодавчих актів, які регулювали порядок встановлення та розмір орендної плати за землю на час укладання між сторонами спірного договору.

Крім того, відповідно до ст. 27 Закону України Про плату за землю контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку, а також, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності здійснюється органами державної податкової служби. При цьому, як правомірно зазначив господарський суд першої інстанції, матеріали справи не містять доказів з приводу того, що з боку зазначених органів на протязі строку оренди земельної ділянки заявлялися будь-які претензії щодо порядку обчислення та розміру орендної плати.

Матеріали справи містять технічну документацію з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, що знаходяться в оренді ТОВ Річленд Інвест, розроблену ФОП ОСОБА_4 за замовленням ТОВ Річленд Інвест, в т.ч. щодо земельної загальною площею 91,0169 га, у тому числі: ріллі 91,0169 га., що є предметом оренди за спірним договором оренди. Згідно з проведеним розрахунком, нормативна грошова оцінка зазначеної земельної ділянки станом на 01.01.2016 р. становить 3041681,05 грн.

Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області надано копію рішення Балаклійської районної ради Харківської області VII скликання від 18.11.2016 р.Про затвердження Технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, що знаходяться в оренді у ТОВ «Річленд» для ведення товарного сільськогосподарського виробництва(КВЦПЗ-01.01) на території Шевелівської сільської ради Балаклійського району Харківської області (за межами населених пунктів), яким зазначену документацію затверджено та копію Висновку державної експертизи зазначеної землевпорядної документації від 16.11.2016 р. № 3533.

Згідно із зазначеним висновком експертизи землевпорядної документації, проведеної Відділом державної землевпорядної експертизи Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, підсумкова оцінка результатів державної експертизи Технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок , що знаходяться в оренді у ТОВ «Річленд Інвест», оцінюється позитивно та погоджується.

З вищенаведених обставин вбачається, що прокурором недоведено порушення інтересів держави внаслідок укладення спірного Договору, оскільки з матеріалів справи вбачається відсутність невідповідності визначеної в договорі орендної плати встановленому законодавством розміру.Як зазначалось вище, зазначений у спірному Договорі розрахунок орендної плати за земельну ділянку повністю відповідає порядку, ставкам та встановленим обмеженням, та здійснений у відповідності до вимог законодавства України, чинного на момент укладання договору.

Окрім цього, відповідно до практики Європейського суду (п. 33-35 рішення Європейського суду з прав людини Стретч проти Сполученого Королівства від 24.06.2003 р. та п. 55-58 рішення Європейського суду з прав людини у справі Україна-Тюмень проти України від 22.02.2008 р.), яку відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують як джерело права, навіть в разі наявності порушень з боку орендодавця- Балаклійської районної державної адміністрації при укладанні спірного Договору, такі порушення не можуть бути підставою для позбавлення відповідача-орендаря права користуваннямайном, оскільки останнім не вчинялось порушень при укладенні Договору, право на оренду ним було отримано на підставі розпоряджень, прийнятих самим орендодавцем, законодавством на момент укладення спірного Договору на орендаря не покладалось обовязку без рішення органу виконавчої влади за свій рахунок замовляти технічну документацію з нормативної грошової оцінки землі, тим більше, коли вона вже була проведена, а також обовязків контролювати це питання.

Зважаючи на наведене, господарський суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про необґрунтованість позовних вимог прокурора.

Щодо заяви 1-го та 2-го відповідачів про застосування до спірних правовідносин позовної давності, господарський суд першої інстанції обґрунтовано зазначив наступне.

Статтею 256 Цивільного кодексу України передбачено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно зі ст. 257 Цивільного кодексу України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Матеріали справи свідчать про те, що прокурор при зверненні до господарського суду з позовом у даній справі пропустив встановлену законом позовну давність.

Зокрема, у позовній заяві прокурор зазначає, що Балаклійський відділ Лозівської місцевої прокуратури Харківської області про порушення вимог земельного законодавства під час відведення земельної ділянки ТОВ Річленд Інвест, дізнався у вересні 2016 року. Однак, документальним підтвердженням того, що прокуратура Балаклійського району Харківської області про існування оспорюваного договору оренди земельної ділянки мала інформацію ще у травні 2013 року, є копії запитів прокуратури Балаклійського району Харківської області (яка на даний час є відділом Лозівської місцевої прокуратури Харківської області) на адресу Балаклійської районної державної адміністрації та відповідей Балаклійської районної державної адміністрації, в яких була інформація про оспорюваний договір оренди земельної ділянки (копія запиту прокуратури Балаклійського району від 21.05.2013 р. № 22-01-1933 вих. 13, від 28.03.2014 р. № 11-01-1520 вих. 14, від 21.05.2015 р. № 04-34-2492 вих. 15 та відповіді Балаклійської районної державної адміністрації відповідно від 29.05.2013 р. № 01-45/2702, від 07.04.2015 р. № 01-45/1268, від 25.05.2015 р. № 01-45/2105).

В пункті 2.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 р. № 10 Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів, зокрема зазначено, що за змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Оскільки позовні вимоги є необґрунтованими, позовна давність до спірних правовідносин не застосовується, а позовні вимоги підлягають залишенню без задоволення з підстав їх необґрунтованості.

Виходячи з наведеного, оскаржуване рішення підлягає залишенню без змін як законне та обґрунтоване, а апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

У зв'язку із залишенням апеляційної скарги заступника прокурора Харківської області без задоволення, несплачений ним судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 1515,80 грн., сплату якого відстрочено ухвалою суду від 17.01.2017 р. до 20.02.2017 р., підлягає стягненню до Державного бюджету України з прокуратури Харківської області.

Керуючись статтями 33, 43, 49, 99, 101, п. 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України,

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення господарського суду Харківської області від 20.12.2016 р. у справі № 922/3787/16 залишити без змін, а апеляційну скаргу-без задоволення.

Стягнути з прокуратури Харківської області (61050, Харківська обл., м. Харків, вул. Богдана Хмельницького, б. 4, код ЄДРПОУ 00034051) на користь Державного бюджету України (отримувач коштів - УДКСУ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області, код отримувача 37999654, банк одержувача - ГУДКСУ у Харківській області, МФО 851011, рахунок 31216206782003, код класифікації доходів бюджету 22030001) судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 1515 грн. 80 коп.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційній інстанції Вищого господарського суду України .

Головуючий суддя Пушай В.І.

Суддя Білоусова Я.О.

Суддя Медуниця О.Є.