Рішення № 65468771, 14.03.2017, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" березня 2017 р.Справа № 922/4749/16

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Калантай М.В.

при секретарі судового засідання Семенову О.Є.

розглянувши справу

за позовом Приватного підприємства "Торгівельні ряди", смт.Кегичівка Харківської області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, смт.Кегичівка Харківської області про стягнення 21539,00грн. за участю представників:

від позивача: Ріпка В.О., довіреність від 27.12.2016

від відповідача: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Торгівельні ряди", смт.Кегичівка Харківської області (далі за текстом - позивач), звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, смт.Кегичівка Харківської області (далі за текстом - відповідач), про стягнення 21539,00грн.

На підтвердження своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем зобов'язань за договором найму (оренди) торговельного місця на Кегичівському ринку ПП "Торгівельні ряди" №11 від 15.06.2015 в частині повернення орендованого майна після припинення дії договору.

14 березня 2017 року позивачем до канцелярії суду надійшло клопотання про збільшення позовних вимог, відповідно до якого позивач просить стягнути з відповідача 13200,00грн. неустойки, нарахованої за період з 20.02.2016 по 21.12.2016, 6600,00грн. плати за фактичне користування майном, 967,00грн. пені, 410,00грн. інфляційних втрат, 84,00грн. 3% річних.

Відповідно до частини 4 статті 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Враховуючи викладене, клопотання позивача про збільшення розміру позовних вимог підлягає задоволенню, а тому остаточними позовними вимогами є вимоги про стягнення 21261,00грн.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, з урахуванням клопотання про збільшення розміру позовних вимог, просив позов задовольнити. Також заявив клопотання про огляд в судовому засіданні чеків РРО.

Клопотання про огляд чеків РРО задоволено судом та відповідні матеріали оглянуті в судовому засіданні.

Відповідач наданим йому правом не скористався, відзиву не надав, представника в судове засідання не направив, причини неявки суду не повідомив. Про час і місце судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані докази, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд встановив наступне.

15 червня 2015 року між позивачем, як наймодавцем, та відповідачем, як наймачем, укладено договір №11 найму (оренди) торгівельного місця на Кегичівському ринку Приватного підприємства "Торгівельні ряди" (далі за текстом -Договір), за умовами якого наймодавець передає, а наймач приймає у тимчасове платне користування торговельне місце №11, яке розташовано на ринку Приватного підприємства "Торгівельні ряди" за адресою: 64003, вул. Миру, 30, смт.Кегичівка, Харківської області. Загальна площа об'єкта найму становить 16кв.м. ділянки з твердим покриттям.

Розмір плати за користування об'єктом найму становить 600,00 грн. щомісячно. Плата за користування об'єктом найму сплачується у готівковій формі у якості передоплати наперед до 20 числа щомісячно (пункти 3.1, 3.4 Договору).

Відповідно до пункту 6.1 Договору, сторони погодили, що договір діє з 15.06.2015 року по 05.01.2016 року (але не більше одного року).

Пунктом 2.4 Договору сторони погодили, що об'єкт найму вважається поверненим наймодавцю з часу підписання сторонами акта приймання-передачі про фактичне повернення майна з оренди.

Згідно пункту 5.1.6 Договору при затримці повернення майна з вини наймача торгівельного місця після припинення дії цього договору, наймач сплачує плату за користування об'єктом найму у подвійному розмірі до дня фактичної передачі об'єкта найму за актом приймання-передачі.

Зміна умов або розірвання договору проводиться за погодженням сторін, які оформлюються додатковою угодою і є невід'ємною частиною цього договору. Дія договору припиняється, зокрема внаслідок закінчення строку його дії (пункти 6.2, 6.4 Договору).

Відповідно до пункту 6.6 Договору, у випадках відсутності заперечень наймодавця та наймача про припинення дії договору протягом одного місяця до його закінчення, він вважається продовженим на той самий строк, і на тих самих умовах, що були передбачені договором, про що укладається додаткова угода у письмовому вигляді.

Додаткова угода про продовження дії Договору сторонами укладена не була.

Як вбачається з положень частини 1 статті 627 ЦК України, сторони є вільними у визначенні умов договору.

Згідно статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За таких обставин, сторони, погодивши укладення додаткової угоди про продовження строку дії Договору, тим самим добровільно узгодили самий такий порядок пролонгації Договору.

Відповідач не надав суду доказів укладення сторонами такої угоди або звернення до суду з позовом про спонукання ПП "Торгівельні ряди" укласти таку додаткову угоду.

Тому, з огляду на положення пункту 6.1 Договору останнім днем строку його дії є саме 05.01.2016.

Після закінчення передбаченого пунктом 6.1 Договору строку його дії (05.01.2016) відповідач не повернув позивачу об'єкт оренди за актом приймання-передачі, продовжуючи його використання.

Позивач направляв відповідачу претензії від 16.02.2016, 22.02.2016, 02.07.2016, в яких повідомляв про припинення дії Договору, необхідності сплати орендних платежів та повернення орендованого майна.

Оскільки відповідач не повернув орендоване майно, позивач звернувся до суду з даним позовом у якому просив стягнути на його користь 6600,00грн. коштів за користування майном підприємства, 13200,00грн. неустойки на підставі частини 2 статті 785 Цивільного кодексу України за період з 20.02.2016 по 21.12.2016, 967,00грн. пені, 410,00грн. інфляційних втрат, 84,00грн. 3% річних.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Статтею 759 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Відповідно до частини 2 статті 795 Цивільного кодексу України повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення (частина 2 стаття 785 Цивільного кодексу України).

Відповідно до вимог частин 1 та 7 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів; одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається крім випадків, передбачених законом.

Відповідач не надав суду доказів укладення з позивачем додаткової угоди про продовження дії Договору, як того вимагають положення пункту 6.6 Договору, та не надав доказів повернення орендованого майна, що було предметом Договору.

У зв'язку з цим, позивач обґрунтовано заявив вимоги про стягнення неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення за період лютий-грудень 2016 року в розмірі 13200,00грн.

Щодо вимог позивача про стягнення 6600,00грн., які заявлені ним як сума основного боргу за фактичне користування майном, суд зазначає, що відповідальність орендаря за несвоєчасне повернення орендної плати полягає у сплаті на користь орендодавця саме суми неустойки згідно частини 2 статті 758 ЦК України. Обов'язок сплачувати додаткові кошти за фактичне користування майном ані чинне законодавство, ані умови Договору не передбачають.

За таких обставин позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Щодо позовних вимог про стягнення 967,00грн. пені, 410,00грн. інфляційних втрат, 84,00грн. 3% річних суд зазначає наступне.

Положення статті 625 ЦК України передбачають сплату боржником 3% річних та інфляційних втрат за невиконання саме грошового зобов'язання.

Як встановлено судом з 05.01.2016 Договір припинив свою дію, у зв'язку із закінченням строку, на який його було укладено. Отже, з даної дати у відповідача припинилися грошові зобов'язання щодо внесення орендної плати та виникло зобов'язання щодо повернення майна.

Отже, за період, визначений позивачем, а саме: з 20.02.2016 по 21.12.2016, відповідач не мав перед ним грошових зобов'язань зі сплати орендних платежів, а тому застосування за даний період часу до відповідача 3% річних та інфляційних втрат суд вважає неправомірним.

Вимоги про стягнення пені також заявлені позивачем саме через невнесення відповідачем плати за фактичне користування орендованим майном за період з 20.02.2016 по 21.12.2016, однак, як зазначено вище, такий обов'язок у відповідача відсутній.

З урахуванням викладеного, в задоволенні позову про стягнення 967,00грн. пені, 410,00грн. інфляційних втрат, 84,00грн. 3% річних, які нараховані за період з 20.02.2016 по 21.12.2016, слід відмовити.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (64003, АДРЕСА_1) на користь Приватного підприємства "Торгівельні ряди" (64003, Харківська область, смт.Кегичівка, вул.Миру, 57, код 30193473) 13200,00грн. неустойки, нарахованої на підставі частини 2 статті 758 Цивільного кодексу України, 855,54грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в установленому законодавством порядку.

Повне рішення складено 20.03.2017 р.

Суддя М.В. Калантай