Ухвала суду № 65468641, 20.03.2017, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________ У Х В А Л А

20 березня 2017 року Справа № 913/464/16

Провадження № 4/913/464/16

Розглянувши заяву Приватного підприємства Центр здорового материнства № б/н та б/д про надання відстрочки виконання рішення господарського суду Луганської області від 30.05.2016 у справі № 913/464/16 за позовом

Приватного акціонерного товариства Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського,

м. Сєвєродонецьк Луганської області

до Приватного підприємства Центр здорового материнства, м. Київ

про стягнення 786 163 грн. 00 коп.

Суддя господарського суду Луганської області Старкова Г.М.

Секретар судового засідання помічник судді - Наумова В.В.

У засіданні брали участь:

від позивача представник не прибув;

від відповідача ОСОБА_1, довіреність № б/н від 15.03.2017.

В С Т А Н О В И В :

В провадженні судді господарського суду Луганської області Старкової Г.М. перебувала справа № 913/464/16 (провадження № 4/913/464/16) за позовом Приватного акціонерного товариства Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського до Приватного підприємства Центр здорового материнства про стягнення 786 163 грн. 00 коп.

За результатами розгляду справи, рішенням господарського суду Луганської області (суддя Старкова Г.М.) від 30.05.2016 у справі № 913/464/16 позов задоволено повністю.

Стягнуто з Приватного підприємства Центр здорового материнства, вул. Щекавицька, буд. 9-А, м. Київ, код ЄДРПОУ 31301628, на користь Приватного акціонерного товариства Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського, пр.-т Гвардійский, 30/1, офіс 101, м. Сєвєродонецьк Луганської області, код ЄДРПОУ 13392898, заборгованість за поставлений товар в сумі 786163 грн. 00 коп., витрати зі сплати судового збору в сумі 11792 грн. 45 коп.

На виконання рішення господарського суду Луганської області від 30.05.2016 позивачу у справі № 913/464/16 видано наказ господарського суду Луганської області № 913/464/16 від 13.06.2016.

Приватне підприємство Центр здорового материнства звернулося до господарського суду Луганської області з заявою № б/н та б/д, за якою просить суд відстрочити виконання рішення господарського суду Луганської області від 30.05.2016 у справі № 913/464/16 строком на один рік до 01 березня 2018 року.

В обґрунтування поданої заяви Приватне підприємство Центр здорового материнства, зокрема зазначає, що на даний час у підприємства на банківському рахунку недостатньо грошових коштів для виконання рішення господарського суду Луганської області від 30.05.2016 у справі № 913/464/16 та відсутнє майно для виконання судового рішення. Підприємство перебуває у скрутному фінансовому становищі, що утрудняє виконання судового рішення.

Також, заявник вказує на те, що Приватне підприємство Центр здорового материнства та Приватне акціонерне товариство Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського дійшли згоди щодо відстрочення виконання рішення господарського суду Луганської області від 30.05.2016 у справі № 913/464/16.

Викладені вище обставини заявник вважає такими, що ускладнюють виконання рішення господарського суду Луганської області від 30.05.2016 у справі № 913/464/16, та просить суд відстрочити його виконання строком на один рік до 01 березня 2018 року.

Від позивача на адресу господарського суду Луганської області 20.03.2017 (згідно штампу вхідний № 1980/17) на виконання вимог ухвали господарського суду Луганської області від 13.03.2017 у справі № 913/464/16 надійшли письмові пояснення за обставинами справи № б/н та б/д, за якими позивач зокрема зазначає, що рішенням загальних зборів акціонерів ПрАТ «Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського» від 30.11.2016 обрано новий склад Наглядової ради у складі 5 осіб, а саме: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та два незалежні директори ОСОБА_5, ОСОБА_6

Правочинним складом наглядової ради Приватного акціонерного товариства Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського є ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7

Також вказаними поясненнями позивач зазначає, що проти задоволення заяви Приватного підприємства «Центр здорового материнства» про відстрочення виконання рішення господарського суду Луганської області від 30.05.2016 у справі № 913/464/16 строком на один рік до 01 березня 2018 року не заперечує. Вказані пояснення судом розглянуті та долучені до матеріалів справи з усіма доданими документами.

Розглянувши матеріали заяви, оцінивши надані докази та вислухавши представника заявника, суд дійшов до висновку про задоволення заяви Приватного підприємства Центр здорового материнства про відстрочку виконання рішення господарського суду Луганської області від 30.05.2016 у справі № 913/464/16 з огляду на наступне.

Статтею 124 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ст. 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Господарським процесуальним кодексом України не визначено переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, у зв'язку з чим суд оцінює докази за правилами статті 43 ГПК України, і за наявності обставин, що обумовлюють об`єктивні ускладнення при виконанні судового рішення або наявність яких робить його виконання неможливим, господарський суд має право, зокрема, відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови.

Відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом (п. 7.1.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України").

Пленум Вищого господарського суду України в п. 7.2 постанови "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" від 17.10.2010 року № 9 роз'яснив, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

У зв'язку з викладеним вище вбачається, що при вирішенні питання щодо заяви сторони про відстрочку виконання рішення, потрібно мати на увазі, що відповідно до ст. 121 ГПК задоволення заяви можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.

У відповідності до обставин, встановлених у рішенні господарського суду Луганської області від 30.05.2016 у справі № 913/464/16 між Приватним акціонерним товариством Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського (далі за текстом Продавець, позивач) та Приватним підприємством Ювента (перейменування на Приватного підприємства Центр здорового материнства) (далі за текстом - Покупець, відповідач) укладено договір № 372 від 03.03.2014 (далі за текстом - Договір). Додатком №1 до договору № 372 від 03.03.2014 є специфікація поставки, яка підписана сторонами у справі та скріплена печатками їх підприємств.

Відповідно до умов договору продавець зобовязаний передати у власність покупцю, а покупець прийняти і оплатити обладнання, згідно специфікації до даного договору, яка є невідємною частиною цього договору і на умовах, які визначені цим договором.

Таким чином, встановлені по справі обставини свідчать про те, що відносини, які виникли між сторонами у справі на підставі укладеного договору, є господарськими зобов'язаннями. Крім того, укладаючи відповідний господарський правочин в 2014 році, сторони взяли на себе певні зобов'язання по виконанню умов договору, які відповідають їх реальним намірам та економічним інтересам.

У відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Обґрунтовуючи неможливість виконання рішення господарського суду Луганської області від 30.05.2016 у справі № 913/464/16 відповідач зокрема зазначає, що даний випадок є винятковим, та посилається на критичний фінансовий стан ПАТ Центр здорового материнства , що в свою чергу ускладнює виконання рішення суду.

На підтвердження викладених у заяві про відстрочку виконання рішення господарського суду Луганської області від 30.05.2016 у справі № 913/464/16 обставин відповідач надав звіт дебетових та кредитових операціях за рахунком № 26008052748339 ПАТ «Центр здорового материнства» за період з 01.01.2017 по 28.02.2017.

Судом також враховано, що невиконання боржником своїх зобов'язань за укладеним між сторонами договором негативно відображується і на господарській діяльності стягувача, а відстрочення виконання рішення суду суттєво зачіпає інтереси підприємства позивача у справі № 913/464/16, оскільки здійснення розрахунків з контрагентами, обов'язок по сплаті обов'язкових зборів, а також своєчасної виплати заробітної плати працівникам є однаковим як для боржника, так і для стягувача.

При цьому слід зазначити, що як боржник так і стягувач несуть однакову економічну відповідальність за свої дії та однакові ризики. До того ж, ані нормами чинного законодавства, ані умовами укладеного договору не передбачено звільнення від відповідальності у зв'язку з невиконанням державою взятих на себе зобов'язань по оплаті замовлених послуг за бюджетні кошти.

Однак, представник Приватного акціонерного товариства Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського в своїх поясненнях № б/н та б/д (згідно штампу вхідний № 1980/17) зазначив, що проти відстрочення виконання рішення господарського суду Луганської області від 30.05.2016 у справі № 913/464/16 строком на один рік до 01 березня 2018 року не заперечує.

Враховуючи викладене, суд вважає, що зазначені боржником обставини про відстрочку виконання рішення суду містять ознаки особливого і надзвичайного характеру, свідчать про негативні явища в поточній діяльності підприємства відповідача та можуть вважатись винятковими обставинами у розумінні суті статті 121 Господарського кодексу України.

Крім того, суд зазначає, що згідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України частиною національного законодавства України є Конвенція про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікована Верховною Радою України (Закон України від 17.07.97 № 475/97-ВР). Юрисдикція Європейського суду з прав людини є обов'язковою в усіх питаннях, що стосуються тлумачення та застосування Конвенції.

Пункт 1 ст. 6 §1 Конвенції гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати до суду позов з цивільно-правових питань. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося, на шкоду одній із сторін.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20 липня 2004 року по справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей ст. 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина "судового розгляду".

У зв'язку з тим, що відстрочка та розстрочка подовжує період відновлення порушеного права стягувача, при їх наданні, суди в цілях вирішення питання про можливість їх надання, а також визначення строку подовження виконання рішення суду, повинні враховувати закріплені в нормах матеріального права, і перш за все у Європейській конвенції про захист прав людини та основних свобод, що є частиною національного законодавства, допустимі межі надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення.

Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка та розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно якої "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру", а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути оправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі оправданої затримки виконання рішення суду залежить зокрема від складності виконавчого провадження, суми та характеру що визначено судом.

Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом'якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання відстрочки та розстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер.

Із підстав, умов та меж надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання відстрочки та розстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.

Крім того, суд зазначає, що у рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.05 у справі "Чіжов проти України" (заява №6962/02) зазначено, що позитивним обов'язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантій, які закріплені у Параграфі 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

В силу ч. 1 ст. З Закону України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Більше того, згідно із ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» № 1402-VIII від 02.06.2016, судові рішення, що набрали законної сили, є обовязковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування їх посадовими особами та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх обєднаннями на всій території України.

На підставі вищевикладеного, з урахуванням позиції Приватного акціонерного товариства Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського позивача у справі № 913/464/16, який не заперечує проти відстрочення виконання рішення суду, обставин на які посилається відповідач/боржник в якості виняткових та таких, що ускладнюють виконання рішення суду або роблять його неможливим в розумінні ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про задоволення заяви Приватного підприємства Центр здорового материнства про відстрочку виконання рішення господарського суду Луганської області від 30.05.2016 у справі № 913/464/16 строком на один рік до 01 березня 2018 року.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 86, 121 ГПК України господарський суд

У Х В А Л И В :

1. Заяву Приватного підприємства Центр здорового материнства про відстрочку виконання рішення господарського суду Луганської області від 30.05.2016 у справі № 913/464/16 строком на один рік до 01 березня 2018 року задовольнити.

2. Відстрочити виконання рішення господарського суду Луганської області від 30.05.2016 у справі № 913/464/16 про стягнення з Приватного підприємства Центр здорового материнства на користь Приватного акціонерного товариства Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського заборгованість за поставлений товар в сумі 786163 грн. 00 коп., витрати зі сплати судового збору в сумі 11792 грн. 45 коп. строком на один рік до 01 березня 2018 року.

Суддя Г.М. Старкова