Ухвала суду № 65468460, 20.03.2017, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

20.03.2017 Справа № 908/516/17

Суддя Господарського суду Запорізької області Смірнов О.Г.,

розглянувши матеріали позовної заяви

за позовом: Заступника прокурора Запорізької області в особі Південно-Східного міжрегіонального управління виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції і Державної установи «Дружелюбівський виправний центр (№1)»

до першого відповідача: Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області

до другого відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізьке сільськогосподарське товариства із забезпечення інвалідів»

про визнання недійсними та скасування наказів від 12.08.2016року № 8-2546/15-16сг, від 11.10.2016 року № 8-3787/15-16сг та зобов’язання повернути земельну ділянку

ВСТАНОВИВ:

Заступник прокурора Запорізької області в особі Південно-Східного міжрегіонального управління виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції і Державної установи «Дружелюбівський виправний центр (№1)» звернувся до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області та Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізьке сільськогосподарське товариства із забезпечення інвалідів» про визнання недійсними та скасування наказів від 12.08.2016 року № 8-2546/15-16сг, від 11.10.2016 року № 8-3787/15-16сг та зобов’язання повернути земельну ділянку.

Розглянувши позовну заяву та додані до неї документи, суд встановив:

Положеннями ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, далі ГПК України, встановлено, що господарський суд порушує справи за позовними заявами, зокрема, прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Частиною другою вказаної статті передбачено, що прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до господарського суду прокурор зазначає про це в позовній заяві. Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді, передбачених частиною третьою статті 25 Закону України “Про прокуратуру”. Невиконання прокурором вимог щодо надання господарському суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів держави в господарському суді має наслідком повернення поданої ним позовної заяви в порядку, встановленому статтею 63 цього Кодексу.

Господарський суд повинен оцінювати правильність визначення прокурором органу, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретних функцій у правовідносинах, пов'язаних із захистом інтересів держави.

Інтереси держави мають чітко формулюватися й умотивовуватися прокурором. Звертаючись до суду, прокурор повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення представництва у порядку, передбаченому частиною другою або третьою статті 23 Закону України “Про прокуратуру”.

У даному позові прокурор зазначив, що порушення інтересів держави полягають у порушенні встановленого порядку володіння та користування земельними ділянками державної власності. Зокрема, порушення інтересів держави може призвести до неможливості реалізації державної політики у сфері виконання кримінальних покарань або суттєво це ускладнити, в т. ч. у зв’язку з необхідністю додаткового фінансування виправного центру, який є бюджетною неприбутковою установою.

Проте, суд не вбачає у вказаних формулюваннях належних доводів на підтвердження порушення інтересів держави та чіткого обґрунтування необхідності їх захисту прокуратурою шляхом визнання недійсними наказів Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області та повернення земельної ділянки, достатніх для прийняття зазначеного позову в розумінні господарського процесуального законодавства.

Приписами ч. 2 ст. 29 ГПК України передбачено, що у разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави, в якій зазначено про відсутність органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або про відсутність у такого органу повноважень щодо звернення до господарського суду, прокурор набуває статусу позивача. З метою вирішення питання щодо наявності підстав для ініціювання перегляду судових рішень у справі, розглянутій без участі прокурора, вступу в розгляд справи за позовом іншої особи прокурор має право знайомитися з матеріалами справи в суді, робити виписки з неї, отримувати копії документів, що знаходяться у справі.

Згідно положень ч. 3 ст. 23 Закону України “Про прокуратуру”, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб’єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов’язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об’єднань. Представництво в суді інтересів держави в особі Кабінету Міністрів України та Національного банку України може здійснюватися прокурором Генеральної прокуратури України або регіональної прокуратури виключно за письмовою вказівкою чи наказом Генерального прокурора або його першого заступника чи заступника відповідно до компетенції.

Нормами ч. 4 ст. 23 вказаного Закону встановлено, що прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Виходячи з викладеного, прокурор має право здійснювати в господарському суді представництво законних інтересів держави в особі органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб'єкта владних повноважень, за виключенням державних компаній, та має обґрунтувати наявність підстав для здійснення такого представництва.

Заступник прокурора Запорізької області у позовній заяві зазначає про те, що Дружелюбівський виправний центр управління Державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області (№ 1) є державною установою, яка входить до складу Державної кримінально-виконавчої служби України, та діяльність якого контролюється та координується Південно-Східним міжрегіонального управління виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції. Органом управління Дружелюбівського виправного центру є Міністерство юстиції України.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що Головним управлінням Держгеокадастру у Запорізькій області незаконного передано ТОВ “Запорізьке сільськогосподарське товариство із забезпечення інвалідів” земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності за рахунок земель, що перебувають у постійному користуванні Державної установи «Дружелюбівський виправний центр (№ 1)», що фактично, на думку прокурора, порушило інтереси держави. При цьому прокурор вказує, що позивачами жодних заходів до захисту та відновлення порушених інтересів держави, в т. ч. претензійно-позовного характеру, не вжито, що зумовило звернення прокурора до суду з вказаним позовом в інтересах держави в особі, зокрема, Державної установи «Дружелюбівський виправний центр (№ 1)».

Згідно інформації, що міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Державна установа “Дружелюбівський виправний центр (№ 1)” за організаційно-правовою формою є державна організація (установа, заклад). Засновником установи та органом управління юридичної особи вказано Міністерство юстиції України.

Відтак, прокурором подано позов в інтересах держави в особі Державної установи “Дружелюбівський виправний центр (№ 1)”, яке не є органом державної влади чи органом місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади, тобто не є органом, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретних функцій у правовідносинах, пов’язаних із захистом інтересів держави.

Згідно п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 23.03.2012 року “Про деякі питання участі прокурора у розгляді справ, підвідомчих господарським судам” господарський суд повинен оцінювати правильність визначення прокурором органу, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретних функцій у правовідносинах, пов'язаних із захистом інтересів держави. При цьому, що згідно з абзацом третім частини третьої статті 23 Закону України “Про прокуратуру” не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній.

Інтереси держави мають чітко формулюватися й мотивуватися прокурором. Звертаючись до суду, прокурор повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення представництва у порядку, передбаченому частиною другою або третьою статті 23 Закону України “Про прокуратуру”.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що у даному випадку при зверненні з позовом до суду, прокурором невірно визначено позивача з метою захисту інтересів держави та, в даному випадку, прокурор не наділений правом здійснювати представництво в суді інтересів держави в особі Державної установи “Дружелюбівський виправний центр (№1)”, яка не є органом державної влади чи органом місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Положеннями ст. 42 ГПК України встановлено, що правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Даний позов поданий прокурором в інтересах держави в особі Державної установи “Дружелюбівський виправний центр (№ 1)” без достатніх правових підстав та за відсутності належного обґрунтування підстав такого представництва, що порушує принцип рівності сторін судового процесу та має наслідком порушення принципів рівності та змагальності сторін судового процесу – однієї із фундаментальних засад права на справедливий суд.

У п. 3 вказаної вище постанови Пленуму, також зазначено, що у випадках неправильного визначення прокурором позивача, тобто, органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, господарський суд на підставі пункту 1 частини першої статті 63 ГПК повертає таку позовну заяву і додані до неї документи без розгляду.

Таким чином, позовна заява Заступника прокурора Запорізької області в особі Південно-Східного міжрегіонального управління виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції і Державної установи “Дружелюбівський виправний центр (№1)” до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області та Товариства з обмеженою відповідальністю “Запорізьке сільськогосподарське товариства із забезпечення інвалідів” про визнання недійсними та скасування наказів від 12.08.2016 року № 8-2546/15-16сг, від 11.10.2016 року № 8-3787/15-16сг та зобов’язання повернути земельну ділянку підлягає поверненню без розгляду на підставі п. 1 ч. 1 ст. 63 ГПК України.

Також, суд зазначає про те, що згідно ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор зобов’язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб’єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб’єктом владних повноважень.

Відповідно до п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 23.03.2012 року «Про деякі питання участі прокурора у розгляді справ, підвідомчих господарським судам» слід враховувати, що прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду із представництвом інтересів держави або громадянина, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. Зазначені обставини повинні перевірятися судом при зверненні прокурора з відповідною заявою або скаргою до суду. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи його законним представником або суб'єктом владних повноважень.

Таким чином з викладеного вбачається, що про намір подати позов прокурор попередньо, до звернення до суду, зобов’язаний повідомити відповідного суб’єкта владних повноважень, для надання можливості та часу суб’єкту владних повноважень для оскарження визначеної прокурором наявності підстав для представництва такого суб’єкту.

Як вбачається з доданих до позовної заяви матеріалів, прокурором складено повідомлення від 27.02.2017 р. № 05/1/-215вих17 про вжиття заходів представницького характеру шляхом пред’явлення позову, яке адресоване позивачам. Проте, належних доказів направлення відповідного повідомлення прокурором не надано.

Окрім того, суд вважає за необхідне звернути увагу прокурора на те, що відповідно до 2.21 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року №7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором. Водночас відсутність таких відомостей не є підставою для повернення позовної заяви (заяви, скарги), оскільки суд самостійно перевіряє сплату позивачем (заявником, скаржником) належної суми судового збору.

В якості доказу сплати судового збору Заступником прокурора Запорізької області надано оригінал платіжного доручення №147 від 10.02.2017 року, в якому в розділі «Призначення платежу» вказано, що судовий збір сплачено за позов від 09.02.2017 року №05/1-140-вих17, тобі як дана позовна заява №05/1-140-вих.17 датована 14.03.2017 року.

На підставі викладеного, керуючись п. 1 ч. 1 ст. 63, ст. 86 ГПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовну заяву і додані до неї документи повернути Заступнику прокурора Запорізької області без розгляду на адресу: 69057, м. Запоріжжя, вул. Матросова, 29а.

Додатки: позовна заява №05/1-140-вих17 від 14.03.2017 року з додатками всього на 43 арк., в тому числі оригінали: платіжного доручення № 174 від 10.02.2017 року, фіскальних чеків від 14.03.2017 року на 4 арк., описів вкладення від 14.03.2017 року на 4 арк..

Суддя О.Г. Смірнов