У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 133/2805/16-а
Головуючий у 1-й інстанції: Воронюк В.А.
Суддя-доповідач: ОСОБА_1
16 березня 2017 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Сторчака В. Ю.
суддів: Ватаманюка Р.В. Мельник-Томенко Ж. М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 01 лютого 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Козятинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області про визнання дій неправомірними та зобовязання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В :
В грудні 2016 року ОСОБА_2 звернулася до суду з адміністративним позовом до Козятинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області (далі Козятинського ОУПФУ) про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії.
Постановою Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 01 лютого 2017 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись з даною постановою суду, позивач подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність та необгрунтованість рішення суду першої інстанції, просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
За приписами пункту 1 частини 1 статті 197 КАС України розгляд справи колегією суддів здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, з таких підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_2 з 13.10.2006 року призначено пенсію державного службовця, відповідно до Закону України «Про державну службу».
У зв`язку з підвищенням з 01.12.2015 року заробітної плати працюючим державним службовцям відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №1031 від 09.12.2015 року та відповідно до ст. 37-1 Закону України Про державну службу (в редакції, що діяла на час призначення позивачу пенсії), 07.12.2016 року позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії.
Листом № 58/Ш-8 від 08.12.2016 року відповідач відмовив позивачу в перерахунку пенсії та повідомив її про відсутність підстав для задоволення заяви в зв'язку з тим, що Закон України "Про державну службу" від 16.12.1993 року втратив чинність починаючи з 01.05.2016 року, і відповідно пенсії в порядку та на умовах, визначених вказаним законом не призначаються та раніше призначені не перераховуються. Нормами ж Закону України "Про державну службу", який набрав чинності з 01.05.2016 року, проведення перерахунку пенсій не передбачено.
Не погоджуючись з відмовою відповідача, позивач звернулася до суду з даним позовом.
Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, виходив з того, що оскільки заяву про перерахунок пенсії подано позивачем після 01.05.2016 року, тобто після набрання чинності Законом України "Про державну службу" від 10.12.2015 року, відповідачем обґрунтовано прийнято рішення про відмову в проведенні перерахунку пенсії.
Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції і не вбачає підстав для задоволення вимог апеляційної скарги з огляду на наступне.
Згідно з частиною другої та п'ятою статті 37 Закону України Про державну службу в редакції Закону України Про внесення змін до Закону України Про державну службу від 16 січня 2003 року № 432-IV пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, без обмеження граничного розміру пенсії, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі.
За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків заробітної плати, без обмеження граничного розміру пенсії.
Така редакція статті 37 Закону України Про державну службу існувала після визнання неконституційними Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 змін, внесених підпунктами а та б підпункту 2 пункту 37 розділу II Закону України Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України від 28.12.2007 року №107-VI.
Відповідно до статті 37-1 Закону України Про державну службу у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій.
Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.
Пунктом 4 та 5 постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2000 року №865 Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії, в редакції, яка була чинна до 15.12.2015, було передбачено, що у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям відповідно до рішень Кабінету Міністрів України (для службовців Національного банку України відповідно до рішень його Правління) після набрання чинності Законом України від 16 січня 2003 року №432-IV Про внесення змін до Закону України Про державну службу заробітна плата для перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Законом України Про державну службу, визначається в такому порядку:
1) пенсіонерам, які на момент перерахунку пенсії продовжують працювати на посаді, з якої призначено пенсію, - на підставі поданої довідки про одержувану заробітну плату на момент перерахунку;
2 іншим пенсіонерам - на підставі документів, поданих на час перерахунку, виходячи із сум заробітної плати, яку одержує працюючий державний службовець на відповідній посаді, з якої призначено (перераховано) пенсію, на момент виникнення права на перерахунок.
Перерахунок пенсій провадиться з місяця підвищення розміру заробітної плати працюючого державного службовця на підставі поданої заяви та довідок, виданих державними органами за останнім місцем роботи. Форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення (перерахунку) пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням з Міністерством соціальної політики.
Отже, з викладених правових норм вбачається, що законодавством, чинним станом на час призначення пенсії позивачу, було передбачено право осіб, які отримують пенсію державного службовця, на перерахунок її розміру, в зв'язку з підвищенням заробітної плати за відповідною посадою і було визначено умови та порядок здійснення такого перерахунку.
Однак, в наступному законодавство, яке регулює зазначені правовідносини, змінилося.
В зв'язку із прийняттям Закону України Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України 28 грудня 2014 року №76-VIII текст статті 37-1 Закону України Про державну службу викладено у такій редакції: Умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України.
Отже, на час звернення позивача до відповідача із заявою про перерахунок пенсії, внесено зміни, які набрали чинності 01 січня 2015 року, в статтю 37-1 Закону України Про державну службу, що регулює порядок і умови перерахунку пенсій державних службовців та фактично скасовано норми законодавства, які визначали право особи на перерахунок призначеної пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати за відповідною посадою та підстави для такого перерахунку.
Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 №1013 "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів" з 01.12.2015 року встановлені нові розміри посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати) працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери.
Крім того, вказаною постановою було внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 №865, а саме, виключено п. 4, яким було визначено умови перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Законом України "Про державну службу" .
Колегія суддів зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013, регламентовано лише питання щодо упорядкування структури заробітної плати та її індексації працюючим державним службовцям і не передбачено ані можливості, ані механізму перерахунку пенсії державного службовця у зв'язку зі зміною розміру заробітної плати.
Згідно Перехідних положень Закону України "Про державну службу" № 889-VIII від 10.12.2015 року, що набрав законної сили з 01.05.2016 року, втратив чинність Закон України "Про державну службу" (Відомості Верховної ОСОБА_3 України, 1993, № 52, ст. 490 із наступними змінами), крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 розділу XI Закону № 889-VIII.
Закон України "Про державну службу" № 889-VIII від 10.12.2015 року, що набрав законної сили з 01.05.2016 року не містить норм, щодо перерахунку раніше призначених пенсій державних службовців.
Таким чином, з 15 грудня 2015 року діючим законодавством України не визначено суб'єктивного права, як і не передбачено підстав, порядку реалізації, обов'язку органів Пенсійного фонду України щодо перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України Про державну службу.
На час звернення позивача до управління Пенсійного фонду із заявою про перерахунок пенсії, Кабінетом Міністрів України відповідний нормативно-правовий акт не було прийнято.
З огляду на викладене, у відповідача на момент звернення позивача із заявою про перерахунок його пенсії, не було правових підстав для здійснення перерахунку пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати.
При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що відмова відповідача у такому перерахунку пенсії не призвела до зменшення розміру пенсії позивача, яка нею отримувалась до цього, і не є звуженням обсягу вже набутих ним прав та/або позбавленням його права на соціальний захист.
З огляду на вищенаведене, у спірних правовідносинах відповідач здійснював свої повноваження в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
Таким чином колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що з огляду на викладене, права апелянта ніяким чином не порушені, а відповідно і підстав для задоволення вимог апеляційної скарги наразі немає.
Згідно з частиною 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, судова колегія, переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Відповідно до статті 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно з статтею 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду-без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі вищевикладеного колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а відтак оскаржувану постанову слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
У Х В А Л И В :
апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 01 лютого 2017 року - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.
Головуючий ОСОБА_1 Судді ОСОБА_3 ОСОБА_4
Судове рішення № 65465727, Вінницький апеляційний адміністративний суд було прийнято 16.03.2017. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 133/2805/16-а. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: