Постанова № 65465726, 15.03.2017, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 127/25117/16-а

Головуючий у 1-й інстанції: Клапоущак С.Ю.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

15 березня 2017 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сушка О.О.

суддів: Смілянця Е. С. Залімського І. Г.

за участю:

секретаря судового засідання: Томашук А.В.,

представника відповідача: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу інспектора ВМ та АЗ УПП м. Вінниції ОСОБА_2 на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 12 грудня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до інспектора ВМ та АЗ УПП м. Вінниції ОСОБА_2 про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення серії АР№585244 від 16.11.2016 року,

В С Т А Н О В И В :

позивач звернувся в суд з адміністративним позовом, в якому просив скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення серії АР №585244 від 16.11.2016 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ст.122 ч.1 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн.

Відповідно до постанови Вінницького міського суду Вінницької області від 12.12.2016 року вказаний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у звязку з чим, апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу в задоволенні позову.

В судовому засіданні представник відповідача вимоги апеляційної скарги підтримав та просив суд їх задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, а рішення суду першої інстанції скасувати, виходячи з наступного.

Так, з копії постанови серії АР №585244 від 16.11.2016 року встановлено, що 16.11.2016 року о 17:11 годині на перехресті проспекта Юності та вул. Келецькій в м. Вінниці позивач, керуючи транспортним засобом Mercedes-Benz Е220, д.н.з. АВ 0500ВО порушив вимоги дорожньої розмітки 1.16.1, чим порушив додаток 1 ПДР України, за що на останнього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 гривень, передбаченого ст.122 ч.1 КУпАП.

Обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Для встановлення події правопорушення, встановленого ч. 1 ст. 122 КУпАП необхідно з'ясувати місце вчинення, обставини та причини скоєння правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідачем всупереч вказаних вимог закону не встановлені обставини правопорушення, зокрема, не враховано пояснень позивача, який свою вину заперечив, однак відповідач не зробив про це відмітку у постанові.

За змістом ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні; чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Разом з тим, судами обох інстанцій встановлено, що під час несення служби при винесенні оспорюваної постанови інспектором не дотримано вимог вищевказаної статті КУпАП, не з`ясовано чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні; тощо, не врахував заперечень позивача, не залучив до спірних правовідносин свідків, не з'ясував інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Таким чином, відповідачем не доведено вини позивача у вчиненні правопорушення.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно з ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Оскільки інших доказів вчинення позивачем правопорушення суб'єктом владних повноважень суду не надано, то притягнення позивача до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху не може бути здійснено на підставі неналежних доказів його вини.

Однак, що стосується вирішення судом першої інстанції питання розподілу судових витрат, то в цій частині суд апеляційної інстанції вважає за необхідне скасувати постанову суду першої інстанції, з огляду на наступне.

У відповідності до правового висновку, викладеного у постановах Верховного ОСОБА_1 України від 13 грудня 2016 року у справі №306/17/16-а та від 31 січня 2017 року в справі №298/1232/15-а, який є обов'язковим у застосуванні згідно вимог ст. 244-2 КА України, розгляд позовної заяви на постанову про накладення адміністративного стягнення провадиться з урахуванням положень статей 287, 288 КУпАП, які передбачають звільнення від сплати платежу за судовий перегляд цих рішень. ОСОБА_4 України "Про судовий збір" не містять положень щодо підстав, умов, розміру та порядку сплати судового збору за подання позовної заяви на постанову про накладення адміністративного стягнення, а відтак і за подання апеляційної/касаційної скарги.

Таким чином, якщо не передбачено сплати судового збору за подання позовної заяви у справах про оскарження постанов в справі про адміністративне правопорушення, то він і не підлягає стягненню з відповідача у разі задоволення позову.

Згідно з ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, а також порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу інспектора ВМ та АЗ УПП м. Вінниції ОСОБА_2 задовольнити частково.

Постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 12 грудня 2016 року у частині стягнення з інспектора ВМ та АЗ УПП м. Вінниції ОСОБА_2 судового збору в сумі 551,20 грн. - скасувати.

У решті частини постанову суду залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 20 березня 2017 року.

Головуючий ОСОБА_1 Судді ОСОБА_5 ОСОБА_6