Ухвала суду № 65464584, 07.03.2017, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 07.03.2017

Справа № 320/1413/17-к

(1-кс/320/603/17)

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

«07» березня 2017 року Слідчий суддя Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області Горбачова Ю.В., при секретарі Луценко П.В.,

за участю: слідчого Мелітопольського ВП ГуНп в Запорізькій області - ОСОБА_1,

прокурора Мелітопольської місцевої прокуратури - ОСОБА_2

розглянувши погоджене прокурором Мелітопольської місцевої прокуратури ОСОБА_2 клопотання про проведення перевірки по матеріалам кримінального провадження №12017080140000141 від 10.11.2017, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172, ч. 1 ст. 175 КК України,

В С Т А Н О В И В:

В направленому на адрес суду клопотанні слідчий Мелітопольського ВП ГуНп в Запорізькій області ОСОБА_1 просить: надати дозвіл на проведення позапланової виїзної перевірки представниками Головного управління Держпраці у Запорізькій області (адреса: 69032, м. Запоріжжя, Північне шосе, 25; Е-mail: 08zp@dsp.gov.ua, web: http://www.zp.dsp.gov.ua; тел. (061) 222 75 10, 787 52 41) дотримання вимог законодавства про працю керівництвом ПАТ «Мелітопольський мясокомбінат» (код ЄДРПОУ 00443513, адреса реєстрації: 72319, м. Мелітополь, вул. Героїв України, 175, т.: 42 23 54, 42 25 92, admin@mmk.im.net.ua); на виконання перевірки поставити питання дотримання вимог законодавства про працю керівництвом ПАТ «Мелітопольський мясокомбінат» в частині оплати у підвищеному розмірі роботи у нічний час працівника ОСОБА_3 та наявності заборгованості перед працівником ОСОБА_3, а також законності виплати працівнику ОСОБА_3 заробітної плати, лише на частину якої нараховувалися страхові внески до пенсійного фонду України; проведення перевірки просить доручити представникам Головного управління Держпраці у Запорізькій області.

В обґрунтування доводів заявленого клопотання зазначає, що 10.01.2017 до Мелітопольського ВП ГУНП надійшла заява ОСОБА_3 про те, що під час його роботи на мелітопольському мясокомбінаті керівництво ПАТ «Мелітопольський мясокомбінат» в період часу з 22.07.1993 по 30.06.2012 та ПрАТ «Агропромислова компанія» в період часу з 02.07.2012 по 28.05.2015 умисно не виплачувало йому кожного місяця частину заробітної плати у вигляді компенсації за роботу в нічний час, а також виплачувало кожного місяця заробітну плату по двом відомостям, внаслідок чого лише на частину заробітної плати нараховувалися страхові внески до ПФУ, що призвело до зменшення його пенсії, чим грубо порушено його трудові права.

За вказаними обставинами 10.11.2017 відомості про кримінальне правопорушення внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017080140000141, за ознаками злочинів, передбачених ч. 1 ст. 172, ч. 1 ст. 175 КК України.

Допитаний в якості потерпілого ОСОБА_3 підтвердив відомості викладені в заяві та показав, що з 22.07.1993 по 30.06.2012 він пропрацював на різних спеціальностях (практично весь час на посаді кормача) в ПАТ «Мелітопольський м'ясокомбінат» за адресою: м Мелітополь, вул. Кірова 175. Потім він відразу був переведений ПрАТ «Агропромислова компанія» на ту ж посаду, а звільнений був 28.05.2015 за власним бажанням. ПАТ «Мелітопольський м'ясокомбінат» та ТОВ «Агропромислова компанія» входять в єдиний холдинг, знаходяться на одному і тому ж адресі, є одним і тим же підприємством - Мелітопольським м'ясокомбінатом. Так керівництво м'ясокомбінату в 2012 році зобов'язало працівників формально звільнитися з ПАТ «Мелітопольський м'ясокомбінат» і перевестися на ПрАТ «Агропромислова компанія». При переводі його робочі обов'язки, місце роботи і безпосередні керівники залишилися незмінними. В його обов'язки кормача входив прийом великої рогатої худоби, свиней, розвантаження худобовозів і подача худоби, свиней на забій. Його робоче місце знаходилося в свинарнику. Його безпосереднім керівником з самого початку роботи на м'ясокомбінаті і по час звільнення була начальник бази передзабійного утримання худоби ОСОБА_4 На саму базу його перевели в 2000 році. При цьому на зазначеній базі передзабійного утримання худоби була своя бухгалтерія з працівниками табельниками. Саме табельники заповнювали табеля обліку робочого часу під контролем і подальшим затвердженням ОСОБА_4 Далі табеля передавалися в головну бухгалтерію м'ясокомбінату, де на підставі даних документів йому нараховували заробітну плату. Зарплату він отримував на руки готівкою під розпис у відомості видачі заробітної плати. При цьому практично відразу після його працевлаштування на комбінаті велася подвійна бухгалтерія. Тобто в одній відомості працівники отримували мінімальну заробітну плату, яка обкладалася податком і послужила згодом підставою для нарахування пенсії. По другій відомості працівники отримували зарплату «в конверті», яка не обкладалася ніякими податками. Він не став висловлювати своє невдоволення веденням подвійної бухгалтерії, оскільки боявся втратити роботу. Крім того поясню, що часто (влітку практично кожен день, а в холодну пору року не менше трьох днів на тиждень) він працював на комбінаті в нічний час доби. Це пояснювалося необхідністю усунути падіж худоби в літній час доби і особливістю транспортування тварин на далекі відстані постачальниками, коли машина приїжджала вночі на комбінат. Він одразу побачив, що йому не оплачувалася компенсація за роботу в нічний час. Але спочатку не став підіймати це питання перед начальством, оскільки не хотів втратити роботу. Але в 2011 році він звернувся до відділу праці і зарплати м'ясокомбінату з питанням про невиплату йому компенсації за роботу в нічний час. Начальник відділу повідомила, що подібні нарахування до зарплати будуть додаватися тільки за вказівкою начальства комбінату, а подібні вказівки їй не надходили. Але перед звільненням у 2015 році він зустрів на території директора ОСОБА_5 і задав йому питання про причини невиплати частини зарплати у вигляді компенсації за нічний час праці. Той сказав, щоб ОСОБА_4 писала службову записку із зазначенням відпрацьованого ним часу вночі і подавала її в бухгалтерію, де йому будуть нараховувати зарплату. В результаті ОСОБА_4 оформляла даний документ на підставі якого йому останні два місяці перед звільненням виплачували повну зарплату з урахуванням компенсації (400-600 грн. в місяць) за роботу вночі. Потім 28.05.2015 він звільнився за власним бажанням і пішов на пенсію. Тепер він має претензії до м'ясокомбінату, що з самого початку роботи на базі передзабійного утримання худоби з 2000 року йому не виплачувалася надбавка до щомісячної зарплати у вигляді компенсації за роботи вночі. Останні місяці роботи на м'ясокомбінаті за нічні роботи мені нараховувалася надбавка 400-600 грн. в місяць. Суму невиплаченої надбавки за 15 років він зможе повідомити після належного перерахунку в бухгалтерії м'ясокомбінату з 2000 року. Так само видача зарплати по «двома відомостям» привела до зменшення його пенсії, а тому він вважає, що його пенсія повинна бути перерахована. Крім того його адвокат надіслав запит рекомендованим листом в грудні 2016 року на адресу м'ясокомбінату з вимогою надати суму заборгованості по нічних змінах і причину її утворення. До сьогоднішнього дня відповідь не надійшла. Крім того за його заявою інспекторами Держпраці була проведена перевірка дотримання трудового законодавства керівництвом м'ясокомбінату. Однак результати перевірки його не задовольнили, оскільки вона ґрунтувалася лише на формально складених неправдивих документах підприємства і поясненнях керівників. Перевіркою було нібито встановлено, що оплата його праці здійснювалася за годинної тарифної ставкою, хоча фактично оплата залежала від тоннажу прийнятого худоби. Так само був зроблений висновок згідно вищевказаних табелів обліку робочого часу, що він не працював в нічний час доби. Але робітники мясокомбінати (список надав) знають, що він працював в нічний час. Просить розібратися в даній ситуації і допомогти з цією проблемою. Він вважає, що саме через дії безпосередньо начальника ОСОБА_4 виникла така ситуація, оскільки остання знала, що він працював вночі, але не вказувала це в документах.

Згідно з ч. 3 ст. 15 Закону України «Про оплату праці», оплата праці працівників підприємства здійснюється в першочерговому порядку, всі інші платежі здійснюються після виконання зобов'язань щодо оплати праці. Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України «Про оплату праці»,заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. Крім того, ч. 6 ст. 24 цього ж закону встановлює, що своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості. Статтею 108 КЗпП України визначено, що робота у нічний час (стаття 54) оплачується у підвищеному розмірі, встановлюваному генеральною, галузевою (регіональною) угодами та колективним договором, але не нижче 20 відсотків тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи у нічний час.

Відповідно до ст. 172 КК України кримінально караним є незаконне звільнення працівника з роботи з особистих мотивів чи у звязку з повідомленням ним про порушення вимог Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» іншою особою, а також інше грубе порушення законодавства про працю.

Відповідно до ст. 175 КК України кримінально караною є безпідставна невиплата заробітної плати, інших установлених законом оплат, громадянам більш як за один місяць, вчинена умисно керівником підприємства.

Положенням «Про Державну службу України з питань праці», затвердженимпостановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 96, визначено, що державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у звязку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообовязкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб. Держпраці у своїй діяльності керуєтьсяКонституцієюта законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

Частиною 4 вказаного Положення визначено, що Держпраці відповідно до покладених на неї завдань:

П.6 здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю;

П.51 складає у випадках, передбачених законом, протоколи про адміністративні правопорушення, розглядає справи про такі правопорушення і накладає адміністративні стягнення;

П.53 здійснює фіксацію процесу проведення перевірок з використанням засобів аудіо-, фото- та відеотехніки;

П.54 накладає у випадках, передбачених законом, штрафи за порушення законодавства, невиконання розпоряджень посадових осіб Держпраці;

Частиною 6 вказаного Положення визначено, що Держпраці для виконання покладених на неї завдань має право:

П.5 безперешкодно проводити відповідно до вимог закону без попереднього повідомлення в будь-яку робочу годину доби перевірки виробничих, службових, адміністративних приміщень та обєктів виробництва фізичних та юридичних осіб, які використовують найману працю та працю фізичних осіб, експлуатують машини, механізми, устаткування підвищеної небезпеки, та у разі виявлення фіксувати факти порушення законодавства, здійснення нагляду та контролю за додержанням якого віднесено до повноважень Держпраці;

П.7 одержувати від роботодавців і посадових осіб письмові чи усні пояснення, висновки про результати проведення експертних обстежень, аудитів, матеріали та інформацію з відповідних питань, звіти про рівень і стан виконання профілактичної роботи, причини порушень законодавства та про вжиття заходів для їх усунення;

П.9 залучати працівників правоохоронних органів до здійснення заходів з державного нагляду (контролю) у сфері, що належить до компетенції Держпраці;

Частиною 8 вказаного Положення визначено, що Держпраці під час виконання покладених на неї завдань взаємодіє в установленому порядку з іншими державними органами, допоміжними органами і службами, утвореними Президентом України, тимчасовими консультативними, дорадчими та іншими допоміжними органами, утвореними Кабінетом Міністрів України, органами місцевого самоврядування, обєднаннями громадян, громадськими спілками, профспілками та організаціями роботодавців, відповідними органами іноземних держав і міжнародних організацій, а також підприємствами, установами та організаціями.

Частиною 7 вказаного Положення визначено, що Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Територіальним органом Держпраці у Запорізькій області є Головне управління Держпраці у Запорізькій області (адреса: 69032, м. Запоріжжя, Північне шосе, 25; Е-mail: 08zp@dsp.gov.ua, web: http://www.zp.dsp.gov.ua; тел. (061) 222 75 10, 787 52 41).

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 № 929-р «Питання Державної служби з питань праці» погоджено пропозицію Міністерства соціальної політики щодо можливості забезпечення здійснення покладених на Державну службу з питань праці постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 96 «Про затвердження Положення про Державну службу України з питань праці» функцій і повноважень Державної інспекції з питань праці, що припиняється.

Наказом Міністерства соціальної політики України 02.07.2012 № 390 затверджено Порядок проведення перевірок посадовими особами Державної інспекції України з питань праці та її територіальних органів. Частиною 2 Порядку визначено, що право проведення перевірок мають посадові особи Держпраці України та її територіальних органів, які відповідно до своїх посадових обовязків мають повноваження державного інспектора з питань праці (далі - Інспектор). Частиною 3 Порядку встановлено, що інспектор може проводити планові та позапланові перевірки, які можуть здійснюватися за місцем провадження господарської діяльності субєкта господарювання або його відокремлених підрозділів або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбаченихЗаконом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Позапланова перевірка проводиться незалежно від кількості раніше проведених перевірок за наявності підстав, визначенихЗаконом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Позапланові перевірки за зверненнями фізичних та юридичних осіб про порушення субєктами господарювання вимог законодавства про працю та загальнообовязкове державне соціальне страхування здійснюються за наявності згоди Держпраці України на їх проведення. Частиною 6 Порядку визначено, що перевірка складається з таких етапів: робота з документами, наданими субєктами господарювання на вимогу Інспектора; оформлення документів за результатами перевірки; ознайомлення субєктів господарювання з документами, оформленими за результатами перевірки; проведення за результатами перевірки розяснювальної роботи з питань застосування норм законодавства про працю та загальнообовязкове державне соціальне страхування (за згодою посадових осіб). Частиною 7 Порядку визначено, що за результатами перевірки складається акт перевірки. У разі виявлення порушень законодавства про працю та загальнообовязкове державне соціальне страхування вносяться приписи про усунення виявлених порушень, вживаються заходи щодо притягнення до відповідальності винних осіб згідно із вимогами чинного законодавства.

Згідно із Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», заходи державного нагляду (контролю) це планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

Пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України «Питання запровадження обмежень на проведення перевірок державними інспекціями та іншими контролюючими органами» від 13.08.2014 встановлено, що надання дозволу на проведення перевірок підприємств, установ, організації, фізичних осіб підприємців не потребується у разі, коли такі перевірки проводяться за рішенням суду, на вимогу службових осіб у випадках, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України.

За ч. 2 ст. 1 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України.

Частиною 2 ст. 93 КПК України передбачено, що сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до постанови Верховного Суду України від 24.09.2013 акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог законодавства субєктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу.

На даний час, для повноти, всебічності та обєктивності кримінального провадження, виникла необхідність в проведенні позапланової виїзної перевірки представниками Головного управління Держпраці у Запорізькій області дотримання вимог законодавства про працю керівництвом ПАТ «Мелітопольський мясокомбінат». У звязку з чим, слідчий звернувся з клопотанням про надання дозволу на перевірку.

На підставі ст. 107 КПК України фіксування кримінального провадження за допомогою технічних засобів не здійснюється.

Відповідно до вимог ст. 108 КПК України ведеться журнал судового засідання.

У судовому засіданні слідчий та прокурор підтримали заявлене клопотання, просили його задовольнити, зазначивши, що іншим шляхом неможливо встановити, чи мали місце порушення трудових прав заявника.

Дослідивши клопотання про тимчасовий доступ до документів, вислухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя вважає, що в задоволенні клопотання слід відмовити виходячи із наступного.

Згідно ч.1ст.1 КПК України,порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України.

Відповідно до п.10 ч.1ст.3КПК України,кримінальне провадженнядосудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв'язку із вчиненням діяння, передбаченого Законом України про кримінальну відповідальність.

Відповідно до п.18 ч.1ст.3КПК України,слідчий суддясуддя суду першої інстанції, до повноважень якого належать здійснення у порядку передбаченомуКПК України, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Стаття 131 КПК України, передбачає види заходів забезпечення кримінального провадження, якими є: виклик слідчим, прокурором, судовий виклик і привід; накладення грошового стягнення; тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом; відсторонення від посади; тимчасовий доступ до речей і документів; тимчасове вилучення майна; арешт майна; затримання особи та запобіжні заходи.

Відповідно до ч.1ст.132 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Тобто чиннимКПК Українивстановлений вичерпний перелік заходів забезпечення кримінального провадження, дозвіл на проведення яких надається на підставі ухвали слідчого судді.

Крім того, відповідно доПостанови Кабінету Міністрів України від 13 серпня 2014 року №408 «Питання запровадження обмежень на проведення перевірок державними інспекціями та іншими контролюючими органами»,у зв`язку із запровадженням статтею 31 Закону України Про Державний бюджет України на 2014 рік обмежень на проведення перевірок державними інспекціями та іншими контролюючими органами, Кабінетом Міністрів України встановлено, що надання дозволу Кабінету Міністрів України на проведення перевірок підприємств, установ, організацій, фізичних осіб - підприємців державними інспекціями та іншими контролюючими органами за переліком згідно з додатком (за винятком перевірок стану підготовки до роботи енергетичних об`єктів суб`єктів електроенергетики та суб`єктів відносин у сфері теплопостачання), в тому числі і територіальними органами Держекоінспекції України, здійснюється шляхом прийняття відповідного розпорядження; при цьому надання дозволу на проведення перевірок підприємств, установ, організацій, фізичних осіб - підприємців не потребується у разі, коли такі перевірки проводяться за рішенням суду, на вимогу службових осіб у випадках, передбачених КПК України.

Враховуючи викладені обставини, та те, що КПК України не передбачено порядку розгляду питань про призначення проведення перевірок щодо дотримання вимог діючого законодавства, вважаю, що підстав для задоволення клопотання прокурора про призначення позапланової виїзної перевірки не має.

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст.40,93,110,131-132 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В :

В задоволенні клопотання слідчого Мелітопольського ВП ГуНп в Запорізькій області ОСОБА_1 погоджене прокурором Мелітопольської місцевої прокуратури ОСОБА_2 про проведення перевірки по матеріалам кримінального провадження №12017080140000141 від 10.11.2017, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172, ч. 1 ст. 175 КК України відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: Ю.В. Горбачова