Вирок № 65463819, 21.03.2017, Близнюківський районний суд Харківської області

612/171/17

1-кп/612/35/17

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2017 року смт. Близнюки

Близнюківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого - судді Масло С.П.,

за участю секретаря судового засідання Чміль Т.А.,

за участю сторін кримінального провадження з боку обвинувачення: прокурора Ваховського Я.В., потерпілого ОСОБА_1, з боку захисту: обвинуваченого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в смт. Близнюки Харківської області кримінальне провадження відносно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Добровілля Близнюківського району Харківської області, громадянина України, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, та такого, що фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимого 29.03.2016 року Близнюківським районним судом Харківської області за ч.1 ст. 185 КК України до 200 годин громадських робіт, 31.08.2016 року повністю відбув покарання у виді 200 годин громадських робіт,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_2, раніше засуджений 29.03.2016 Близнюківським районним судом Харківської області за ч. 1 ст. 185 КК України до 200 годин громадських робіт, після повного відбуття покарання, маючи не зняту та непогашену судимість у встановлену законом порядку, на шлях виправлення не став та знову вчинив корисливий злочин за наступних обставин:

22.02.2017, близько 03.00 години, ОСОБА_2 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння знаходився в домоволодінні ОСОБА_1, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_3, де відпочивав разом з ОСОБА_1 В подальшому коли ОСОБА_1 заснув, ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, повторно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливого мотиву, з метою наживи, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, таємно, без дозволу власника, викрав чоловічу куртку чорного кольору потерпілого ОСОБА_1, та грошові кошти в сумі 700 гривень, які знаходилися у внутрішній кишені викраденої куртки, після чого з викраденим майном з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_1 матеріальну шкоду на загальну суму 876 гривень 00 копійок. Згідно висновку судово-товарознавчої експертизи ХНДЕКЦ МВС України № 967 від 02.03.2017 року вартість викраденої чоловічої куртки становить - 176 грн. 00 коп..

13.03.2017 під час досудового розслідування потерпілим та обвинуваченим ОСОБА_2 була досягнута угода про примирення.

Зі змісту угоди про примирення вбачається, що під час досудового розслідування обвинувачений ОСОБА_2 повністю визнає свою вину у даному таємному викрадені чужого майна, вчиненому повторно. Поряд з цим, потерпілий та обвинувачений дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій останнього за ч. 2 ст. 185 КК України та узгодили міру покарання у вигляді 3-х років позбавлення волі, в межах санкції зазначеної статті Кримінального кодексу України, зі звільненням від відбуття покарання з випробуванням відповідно до ст. 75 КК України строком на 1 рік.

В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 винним себе у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, а саме: повторному таємному викраденні майна, яке належить ОСОБА_1, визнав повністю та зазначив, що він розуміє надані йому законом права, розуміє наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, визначені ст. 473 КПК України, характер пред'явленого обвинувачення та вид покарання, яке до нього буде застосоване в результаті затвердження угоди про примирення та наполягає на затвердженні угоди про примирення.

У підготовчому судовому засіданні обвинувачений і потерпілий підтвердили суду, що угода про примирення між ними укладена добровільно та просили її затвердити. Потерпілий також зазначив, що наслідки затвердження угод про примирення, визначені ст. 473 КПК України, йому зрозумілі.

Прокурор у підготовчому судовому засіданні вважав, що вказана угода відповідає всім вимогам діючого КПК та КК України, в зв'язку з чим не заперечував проти її затвердження.

Дослідивши матеріали кримінального провадження, вислухавши сторони кримінального провадження, з'ясувавши, що сторони правильно розуміють зміст зазначених обставин та відсутні сумніви у добровільності їх позиції, суд дійшов наступного.

Судом враховано, що обвинувачений ОСОБА_2 та потерпілий під час досудового провадження досягли угоди про примирення, підписали її, причому ОСОБА_2 беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення за вказаних обставин, між ним і потерпілий була досягнута домовленість про призначення ОСОБА_2 покарання за ч. 2 ст. 185 КК України у вигляді 3-х років позбавлення волі, в межах санкції зазначеної статті Кримінального кодексу України, зі звільненням від відбуття покарання з випробуванням відповідно до ст. 75 КК України строком на 1 рік.

Під час досудового розслідування потерпілим цивільний позов не заявлений.

Як вбачається з наданих матеріалів, дії обвинуваченого ОСОБА_2 належить кваліфікувати за ч. 2 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка) вчинене повторно.

Згідно зі ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185 КК України відноситься до злочинів середньої тяжкості.

Перевіривши вказану угоду про примирення на її відповідність вимогам чинного КПК України та КК України, суд прийшов до висновку, що зазначена угода в повному обсязі відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки вона містить всі необхідні реквізити, визначені статтею 471 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 цього Кодексу, наслідки невиконання угоди, дата її укладення та підписи сторін.

При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений та потерпілий цілком розуміють їх права та обов'язки визначені ст.ст. 473-476, 394, 424 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, наслідки її невиконання, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до обвинуваченого у разі затвердження угоди судом.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, затвердити угоду.

Відповідно ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.

Згідно з ч. 3 ст. 469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо злочинів невеликої чи середньої тяжкості.

Судом достовірно встановлено, що:

1) умови угоди не суперечать вимогам цього Кодексу та/або закону, була застосована вірна правова кваліфікація кримінального правопорушення, яке передбачає можливість укладення угоди;

2) умови угоди не суперечать інтересам суспільства;

3) умови угоди не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб;

4) відсутні обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, або сторони не примирилися;

5) відсутня очевидна неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов'язань;

6) наявні фактичні підстави для визнання винуватості.

Узгоджені сторонами вид і міра покарання не є такими, що не відповідають ступеню тяжкості кримінального правопорушення та даним про особу обвинуваченого.

Підстав для відмови в затвердженні угоди, судом не встановлено.

За таких обставин, суд, вивчивши надані матеріали, вислухавши пояснення обвинуваченого, потерпілого, думку прокурора, дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угоди про примирення.

На період іспитового строку суд покладає обов'язки на ОСОБА_2, передбачені ст.76 КК України.

Долю речових доказів вирішити у відповідності до вимог п. 5 ч. 9 ст. 100 КПК України.

Цивільний позов не пред'являвся. Арешт на майно не накладався.

Згідно ч. 2 ст. 124 КПК України, суд стягує з ОСОБА_2 процесуальні витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи за цим кримінальним провадженням.

Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 314, 370, 371, 374, 376, 471, 473, 374-376 КПК України, суд

у х в а л и в:

Затвердити угоду про примирення, укладену 13 березня 2017 року між потерпілим ОСОБА_1 та обвинуваченим ОСОБА_2 у кримінальному провадженні № 12017220730000054.

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та призначити йому узгоджене сторонами покарання у виді у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

На підставі статті 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.

У відповідності до вимог ст. 76 КК України на період іспитового строку, покласти на ОСОБА_2 такі обов'язки:

1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави процесуальні витрати за проведення:

- судово-товарознавчої експертизи № 967 від 02.03.2017 в сумі 263 (двісті шістдесят три) грн. 88 коп. (код доходів 24060300 р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011 ГУДКСУ в Комінтернівському районі м. Харкова).

Речові докази: шкіряна чоловіча куртка чорного кольору, 3 пляшки горілки «Пшенична» об'ємом по 0,5 л кожна, пачка сигарет «Кемел», 8 мандарин, 8 яблук, 3 банани, грошові кошти в сумі 81 гривня 00 копійок номіналами: 1 купюра номіналом 50 грн., 1 купюра номіналом 20 грн., 2 купюри номіналом по 5 грн., 1 купюра номіналом 1 грн., які знаходиться на відповідальному зберіганні у ОСОБА_1 - повернути останньому як власнику.

Роз'яснити, що у разі невиконання затвердженої судом угоди про примирення потерпілий має право звернутись до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку протягом встановленого законом строку давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Харківської області через Близнюківський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ч. 3 ст. 394 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя С.П. Масло

21 березня 2017 року