Ухвала суду № 65463712, 14.03.2017, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження №22-ц/790/1763/17 Головуючий 1-ї інстанції - Сенаторов В.М.

Справа №640/18098/14-ц Доповідач - Довгаль А.П.

Категорія: інші

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - судді Довгаль А.П.

суддів - Коваленко І.П., Бездітка В.М.

при секретарі - Щегельському Д.О.,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в м. Харкові в приміщенні суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 13 грудня 2016 року по справі за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби м. Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області Ярмоленка Олександра Валентиновича, -

в с т а н о в и л а:

У листопаді 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою, в якій з урахування уточнень просив: 1.визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби м. Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області (надалі - Київський ВДВС м. Харкова ГТУЮ у Х/о) Ярмоленка О.В., в провадженні якого перебуває виконавче провадження про вселення ОСОБА_3 до іпотечного майна - квартири АДРЕСА_1, житловою площею 17,1кв.м, загальною площею 34,8кв.м, а саме щодо не зупинення виконавчого провадження та не винесення постанови про зупинення виконавчого провадження; 2.стягнути з Київського ВДВС м. Харків ГТУЮ у Х/о на його користь понесені та документально підтвердженні судові витрати на правову допомогу в розмірі 1 160,00грн.

Заявлені вимоги скаржник мотивує тим, що на виконанні в Київському ВДВС м. Харкова ГТУЮ в Х/о знаходився виконавчий лист №640/18098/14-ц, виданий 05.09.2016року Київським районним судом м. Харкова про вселення ОСОБА_3 до іпотечного майна - квартири АДРЕСА_1, житловою площею 17,1кв.м, загальною площею 34,8кв.м. Скаржник зазначає, що 31.10.2016року він, через свого представника, отримав постанову державного виконавця від 24.10.2016року в якій вказувалось, що примусове виконання рішення суду про вселення ОСОБА_3 до іпотечного майна відбудеться - 14 листопада 2016 року об 10.00.годині. Не погоджуючись з такими діями державного виконавця, він надіслав йому заяву, в якій просив зупинити вчинення виконавчих дій за виконавчим листом до моменту скасування арешту майна, та винести постанову про зупинення виконавчого провадження. Підставою для зупинення виконавчого провадження було те, що ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 11 лютого 2016 року був накладений арешт на вищевказану квартиру. Одночасно Апеляційний суд Харківської області своєю ухвалою від 29 лютого 2016 року роз'яснив, що накладений арешт забороняє вчинення будь-яких дій, в тому числі в рамках виконавчих проваджень. У зв'язку з тим, що вчинювати будь-які виконавчі дії щодо спірної квартири було заборонено, він просив державного виконавця зупинити вчинення виконавчих дій про вселення стягувача до арештованої квартири, та винести постанову про зупинення виконавчого провадження. Однак, державний виконавець проігнорував його заяву, постанову про зупинення виконавчого провадження не виніс, замість цього виніс постанову про закінчення виконавчого провадження з посиланням на фактичне та повне виконання рішення суду.

В судове засідання суду першої інстанції скаржник ОСОБА_1 не з'явився, надав суду заяву, в якій зазначив, що скаргу підтримує і просить її задовольнити з викладених в ній підстав, а також просив справу розглянути у його відсутність.

Державний виконавець Київського ВДВС м. Харкова ГТУЮ в Х/о Ярмоленко О.В. скаргу не визнав та заперечував проти її задоволення.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 13 грудня 2016 року в задоволенні скарги ОСОБА_1 - відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу суду першої інстанції скасувати, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, на не відповідність висновків суду обставинам справи та на неналежну оцінку наданим доказам.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, що з'явилися, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи, наведені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відмовляючи ОСОБА_1 у задоволенні скарги, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для визнання неправомірною бездіяльність державного виконавця щодо не зупинення виконавчого провадження.

Відповідно до роз'яснень, які містяться у п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 26.12.2003р. «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», при розгляді справ за скаргами на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та за зверненнями учасників виконавчого провадження суди мають керуватися положеннями ст.55 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.

Судовим розглядом встановлено, що в провадженні старшого державного виконавця відділу Київського ВДВС м. Харкова ГТУЮ в Х/о Ярмоленко О.В. на примусовому виконанні перебувало виконавче провадження №52596111 з виконання виконавчого листа №640/18098/14-ц, виданого 05.09.2016року Київським районним судом м. Харкова про вселення ОСОБА_3 до іпотечного майна - квартири АДРЕСА_1, житловою площею 17,1кв.м, загальною площею 34,8кв.м.

Так, 04.10.2016року державним виконавцем ВДВС Ярмоленко О.В. на підставі заяви стягувача ОСОБА_3 у відповідності до вимог ст.ст. 17, 19, 20, 25 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про відкриття виконавчого провадження - ВП №52596111. Копія цієї постанови направлені стягувачу - до відома і боржнику - для виконання.

Згідно положень ч.1 ст.67 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного ч.6 ст.26 цього Закону, перевіряє виконання боржником рішення про вселення стягувача. У разі не виконання боржником рішення про вселення стягувача самостійно, державний виконавець виконує його примусово.

Як свідчать матеріали справи, 21.10.2016року державним виконавцем було здійснено вихід за місцем виконання рішення суду - за адресою: АДРЕСА_1, а саме з метою перевірки виконання рішення суду в добровільному порядку. В результаті виходу державним виконавцем складено Акт від 21.10.2016року, яким встановлено, що боржника за виконавчим документом - ОСОБА_1 за вищевказаною адресою не виявлено, рішення суду боржником в строк для добровільного виконання не виконано.

24.10.2016року державним виконавцем на адресу боржника направлено повідомлення про проведення примусового виконання рішення суду, в якому боржника повідомлено, що 14.11.2016року о 10:00 годині відбудеться примусове виконання рішення суду з вселення ОСОБА_3 до іпотечного майна - квартири АДРЕСА_1, а також боржника зобов'язано виконати рішення суду до 14.11.2016року та попереджено про кримінальну відповідальність за вчинення дій, які перешкоджають виконанню рішення суду чи ускладнюють його виконання. Згідно повідомлення про отримання поштової кореспонденції вищевказане повідомлення отримано представником боржника ОСОБА_1 за довіреністю - 31.10.2016року.

Згідно ч. 3 та ч.4 ст.67 ЗУ «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний письмово повідомити боржника і стягувача про день і час примусового вселення. Боржник вважається повідомленим про примусове вселення стягувача, якщо повідомлення надіслано йому за адресою, за якою має здійснюватися вселення, чи іншою адресою, достовірно встановленою державним виконавцем. Відсутність боржника, належним чином повідомленого про день і час примусового вселення, під час виконання рішення про вселення не є перешкодою для вселення стягувача. Примусове вселення стягувача здійснюється у присутності понятих за участю працівників поліції.

26.10.2016року державним виконавцем винесено постанову про залучення працівників поліції до проведення виконавчих дій, які відбуватимуться - 14.11.2016року о 10:00годині за адресою: АДРЕСА_1.

Статтею 34 ЗУ «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі: 1) проходження боржником строкової військової служби, військової служби за призовом осіб офіцерського складу; 2) зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа; 3) зупинення судом реалізації арештованого майна у разі відсутності іншого майна боржника, на яке може бути звернено стягнення; 4) порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника; 5) звернення виконавця та/або заінтересованої особи до суду із заявою про заміну вибулої сторони правонаступником у порядку, встановленому частиною п'ятою статті 15 цього Закону; 6) надання судом, який видав виконавчий документ, відстрочки виконання рішення; 7) включення підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу; 8) затвердження плану санації боржника до порушення провадження у справі про банкрутство; 9) надіслання виконавчого документа до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

04.11.2016року на адресу ВДВС від боржника за виконавчим провадженням ОСОБА_1 надійшла заява щодо зупинення виконавчого провадження та не проведення виконавчих дій, які призначені на - 14.11.2016року на 10:00год. стосовно вселення ОСОБА_3 до іпотечного майна - квартири АДРЕСА_1 до моменту скасування арешту майна.

Оскільки викладені обставини зупинення виконавчого провадження в заяві не відповідали вимогам Закону України «Про виконавче провадження», державним виконавцем постанови про зупинення провадження винесено не було.

08.11.2016року на адресу ВДВС від боржника за виконавчим провадженням ОСОБА_1 надійшла заява про зупинення вчинення виконавчих дій, які призначені на - 11.11.2016року о 10:00год. з вселення ОСОБА_3 до іпотечного майна - квартири АДРЕСА_1. В даному випадку до вказаної заяви долучена фото копія ухвали Апеляційного суду Харківської області від 11.02.2016року по справі №640/9079/13-к, якою було задоволено клопотання слідчого СУ ГУНП в Харківській області про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №12012220060000084, та фото копія ухвали Апеляційного суду Харківської області від 29.02.2016року, якою надано роз'яснення стосовно того, що ухвалою апеляційного суду від 11.02.2016року накладено арешт на вказані у клопотанні слідчого квартири та будівлі із забороною вчинення будь-яких дій, в тому числі в рамках виконавчих проваджень.

Оскільки в ухвалі Апеляційного суду Харківської області від 11.02.2016року, тобто в переліку нерухомого майно на яке накладався арешт, квартири АДРЕСА_1 не виявлено, тому у державного виконавця не було підстав для зупинення виконавчого провадження - ВП №52596111.

Згідно ч.2 ст.67 Закону України «Про виконавче провадження» примусове вселення полягає у забезпеченні державним виконавцем безперешкодного входження стягувача у приміщення, зазначене у виконавчому документі, та його проживання (перебування) в ньому.

За ч.5 ст.67 ЗУ «Про виконавче провадження» про примусове вселення стягувача державний виконавець складає акт, що підписується особами, які брали участь у виконанні рішення про примусове вселення.

14.11.2016року державним виконавцем в присутності понятих та співробітників поліції було проведено примусове вселення ОСОБА_3 до іпотечного майна - квартири АДРЕСА_1, житловою площею 17,1кв.м., загальною площею 34,8кв.м., про що складено відповідний Акт державним виконавцем.

14.11.2016року старшим державним виконавцем ВДВС Ярмоленко О.В. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження - ВП №52596111 у відповідності до вимог п.9 ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження».

З урахуванням вищенаведеного, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що дії державного виконавця відповідають нормам процесуального та матеріального права, вчинені відповідно до вимог чинного законодавства, в тому числі Закону України «Про виконавче провадження».

Оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування або зміни оскаржуваної ухвали.

Згідно п.1) ч.1 чт.312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Керуючись ст.ст. 307ч.2п.1), 312ч.1п.1), 313, 314ч.1п.4), 315, 317, 319 ЦПК України колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 13 грудня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий -

Судді -