Рішення № 65461202, 17.02.2017, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/10119/15-ц

Провадження № 2/234/129/17

РІШЕННЯ

Іменем України

17 лютого 2017 року

Краматорський міський суд Донецької області у складі:

Головуючого - судді Переверзевої Л.І.,

секретаря Малай Н.А.,

за участю позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма Елавус ЛТД про стягнення нарахованого середнього заробітку за час затримки розрахунку та компенсаційних втрат частини заробітної плати,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма Елавус ЛТД про стягнення нарахованого середнього заробітку за час затримки розрахунку та компенсаційних втрат частини заробітної плати, посилаючись на наступні обставини.

22 квітня 2015 року Краматорським міським судом Донецької області, була розглянута цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Елавус ЛТД" про стягнення заборгованості по заробітній платі, вихідної допомоги та середнього заробітку за час затримки розрахунку. Рішенням суду були задоволенні позовні вимоги про стягнення заборгованості по заробітній платі в розмірі 20543,47грн., суму вихідної допомоги у розмірі трьох посадових окладів в сумі 14479,20грн. та середній заробіток за весь час затримки розрахунку, в сумі 5682,18грн. Усього в сумі 40704, 85 гривень. Станом на 10 липня 2015 року відповідач добровільно не розрахувався, судове рішення від 22.04.2015 року не виконав.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 22 травня 2015 року порушено провадження у справі № 922/3048/15 по заяві фізичних осіб, про визнання банкрутом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Елавус ЛТД». Ухвалою господарського суду Харківської області від 23 червня 2015 року по справі № 922/3048/15 введено мораторій (з дня набрання чинності Ухвали), на задоволення вимог кредиторів та введена процедура розпорядження майном боржника.

Затримка розрахунку відповідача за період з 31 грудня 2014 р. до 22 червня 2015 року склала 174 дні. Тому вважає, що відповідач повинен виплатити середню заробітну плату за весь час затримки, що складає: (135,29 середньоденна заробітна плата х 174 дні) = ( 23540,46 5682,18) = 17858,28 грн.

А також збитки, завдані інфляцією, розраховані на основі порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у звязку з порушенням термінів їх виплати, затвердженими Постановою Кабінету міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159.

Сукупний індекс інфляції розраховується за формулою:

II c = (II 1 : 100) х (II 2 :100) х (II 3 : 100) х…( II Z 6100) де

II 1- індекс інфляції за перший місяць прострочення,

II 2- індекс інфляції за другий місяць прострочення,

II Z індекс інфляції за останній місяць прострочення

У звязку з чим, з урахуванням затримки розрахунку і інфляційних процесів за 174 календарних дня, інфляційні витратискладають:

II c = (103,1 : 100) х (105,3 :100) х (110,8 : 100) х ( 114,0 :100) х ( 102,2 :100)

II c = 1,031 х 1,053 х 1,108 х 1,14 х 1,022 =1,401

Сума заборгованості з урахуванням індексу інфляції складає:

35022,67 грн. х 1,401 = 49066,76 грн.

Просив суд стягнути з відповідача на його користь суму середнього заробітку за час затримки розрахунку з 06 березня по 22 червня 2015 року у сумі 17858,28 гривень та суму компенсаційних втрат частини заробітної плати (інфляційні збитки) у сумі 49066,76 гривень.

В подальшому позивач уточнив свої позовні вимоги та просив стягнути з відповідача на його користь суму середнього заробітку за час затримки розрахунку з 06 березня по 22 червня 2015 року у сумі 17858,28 гривень та суму компенсаційних втрат частини заробітної плати (інфляційні збитки) у сумі 49066,76 гривень.

Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні свої позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві, просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник позивача ОСОБА_2 позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_3 у судовому засіданні позовні вимоги не визнав та пояснив, що відповідно до протоколу загальних зборів учасників товариства ТОВ ФІРМА «Елавус ЛТД» від 27.06.2014 року та наказу №07/1 від 01.07.2014 року ОСОБА_1 було призначено на посаду директора товариства. Жодних рішень загальних зборів учасників ТОВ ФІРМА «Елавус ЛТД» про звільнення ОСОБА_1 з посади директора товариства не приймалися. Жодних заяв ОСОБА_1 на адресу голови зборів ТОВ ФІРМА «Елавус ЛТД» не направлялося. ОСОБА_1 продовжував знаходитися на посаді директора та виконувати обовязки директора ТОВ ФІРМА «Елавус ТД» до 11 серпня 2015 року. Дані обставини встановлені ухвалою господарського суду Харківської області від 11 серпня 2015 року, згідно якої ОСОБА_1 було відсторонено від посади керівника ТОВ ФІРМА «Елавус ЛТД». Жодних рішень загальних зборів учасників. Даний факт йому був відомий внаслідок його участі у якості кредитора у справі № 922/3048/15, не заперечувався ним та підтверджений шляхом передачі відповідних документів, печаток за актом приймання-передачі. Однак, даний факт був прихований ОСОБА_1 від Краматорського міського суду під час розгляду справи № 234/10119/15-ц. Вважає позовні вимоги позивача необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки всі заборгованості виникли саме з вини ОСОБА_1, оскільки сам він довів підприємство до банкрутства. Просив у позові відмовити.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає позов таким, що підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено наступні обставини.

22 квітня 2015 року рішенням Краматорського міського суду Донецької області було задоволено позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Елавус ЛТД" про стягнення заборгованості по заробітній платі, вихідної допомоги та середнього заробітку за час затримки розрахунку. Яким стягнуто з ТОВ "Елавус ЛТД" на користь позивача заборгованість по заробітній платі в розмірі 20543,47 гривень, суму вихідної допомоги у розмірі трьох посадових окладів в сумі 14479,20 грн. та середній заробіток за весь час затримки розрахунку, в сумі 5682,18 гривень, а всього в сумі 40704, 85 гривень.

Але, станом на 10 липня 2015 року відповідач добровільно не розрахувався з позивачем, судове рішення від 22.04.2015 не було виконане.

Відповідно до статті 116 ч.1 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми повинні бути виплачені, не пізніше наступного дня після предявлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Відповідно до ч.1 ст.117 КЗпПУкраїни, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір, установа, підприємство повинні виплатити працівникові його середнійзаробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Згідно ч. 2 ст. 117 КЗпП України при наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій частині відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Розрахунок з позивачем було затримано відповідачем з 6 березня до 22 червня 2015 року, що становить 132 дні. При цьому середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 на момент звільнення складала 135 гривень 29 копійок. Тобто розмір середньої заробітної плати за час затримки розрахунку складає 17858,28 гривень.

Як встановлено у судовому засіданні, ОСОБА_1 на момент звільнення знаходився на посаді директора ТОВ «Елавус ЛТД» і саме з його вини йому не були виплачені суми, які були належні при звільненні.

Таким чином, заборгованість по заробітній платі також склалася і з вини позивача ОСОБА_1, який був директором ТОВ ФІРМА «Елавус ЛТД», і не зміг виплатити собі заробітну плату на час звільнення. Тому розмір середньої заробітної плати за час затримки розрахунку, який підлягає стягненню, на думку суду має бути зменшено до 5000 гривень.

Що стосується позовних вимог про стягнення інфляційних витрат, то відповідно до вимог статті 34 Закону України «Про оплату праці» компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у звязку з порушенням строків її виплати, проводиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чиним законодавством.

Згідно Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата.

Разом з тим, слід зазначити, що середній заробіток за час затримки при звільненні не є сумою, яка нараховувалася підпри єством. Крім того, в контексті статті 117 Кодексу Законів про працю України в разі її стягнення вона носить саме разовий характер.

В звязку з чим суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 в частині стягнення компенсаційних втрат частини заробітної плати (інфляційні збитки) є необґрунтованими і не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма Елавус ЛТД про стягнення нарахованого середнього заробітку за час затримки розрахунку та компенсаційних втрат частини заробітної плати підлягають частковому задоволенню, а з Товариства з обмеженою відповідальністю фірма Елавус ЛТД на користь ОСОБА_1А підлягає стягненню сума середнього заробітку за час затримки розрахунку в сумі 5000,00 гривень.

Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню, та позивач при предявленні позову був звільнений від сплати судового збору, то ці витрати, відповідно до ст.88 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь держави в сумі 243 гривні 60 копійок.

На підставі ст.ст. 116, 117 КЗпПУкраїни, статті 34 Закону України «Про оплату праці» та керуючись статтями 3, 10, 88, 212-217, 213-215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма Елавус ЛТД про стягнення нарахованого середнього заробітку за час затримки розрахунку та компенсаційних втрат частини заробітної плати задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірма Елавус ЛТД(код ЄДРПОУ 14093152, Харківська область, м. Валки вул. К. Лібкнехта, 5, фактична адреса: м. Харків, вул. Плиткова,1-Г) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІНН НОМЕР_1 суму середнього заробітку за час затримки розрахунку у розмірі 5000,00 гривень.

В задоволенні позовних вимог в частині стягнення компенсаційних втрат частини заробітної плати відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірма ЕлавусЛТД(код ЄДРПОУ 14093152, Харківська область, м. Валки вул. К. Лібкнехта, 5, фактична адреса: м. Харків, вул. Плиткова,1-Г) на користь держави суму 243,60 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається в Апеляційний суд Донецької області через Краматорський міський суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення надруковане у нарадчій кімнаті в одному примірнику.

Суддя Л.І.Переверзева