Ухвала суду № 65460198, 15.03.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 березня 2017 року м. Київ К/800/764/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого - Смоковича М.І,

суддів: Калашнікової О.В., Мороз Л.Л.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі структурного підрозділу - управління Державної архітектурно-будівельної інспекції України у Чернігівській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Державної архітектурно-будівельної інспекції України на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2015 року,

в с т а н о в и л а :

У жовтні 2015 року ОСОБА_1 звернулася до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі структурного підрозділу - управління Державної архітектурно-будівельної інспекції України у Чернігівській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначала, що відповідачем у строк, передбачений статтею 20 Закону України «Про звернення громадян», не було надано відповіді на її заяву від 10 серпня 2015 року. Вказану бездіяльність відповідача вважає протиправною та такою, що порушує її конституційні права на індивідуальні письмові звернення до органів державної влади, органів місцевого самоврядування їх посадових і службових осіб.

Позивач просила: визнати протиправною бездіяльність Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі структурного підрозділу - Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернігівській області щодо розгляду її заяви від 10 серпня 2015 року у період з 10 серпня 2015 року по 20 вересня 2015 року та зобов'язати Державну архітектурно-будівельну інспекцію України в особі структурного підрозділу - Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернігівській області розглянути її заяву від 10 серпня 2015 року.

Чернігівський окружний адміністративний суд своєю постановою від 3 листопада 2015 року у задоволенні позову відмовив повністю.

Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 23 грудня 2015 року рішення суду першої інстанції скасував, та постановив нове рішення, яким позовні вимоги задовольнив.

Визнав протиправною бездіяльність Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі структурного підрозділу - Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернігівській області щодо розгляду протягом більш ніж 4 місяців заяви ОСОБА_1 від 10 серпня 2015 року в порядку та в термін, встановлені Законом України «Про звернення громадян».

Зобов'язав Державну архітектурно-будівельну інспекцію України в особі структурного підрозділу - Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернігівській області розглянути заяву ОСОБА_1 від 10 серпня 2015 року в порядку та в термін, встановлені Законом України «Про звернення громадян» та надати ґрунтовну відповідь з приводу поставлених в заяві питань.

Не погоджуючись із рішеннями суду апеляційної інстанції Державна архітектурно-будівельна інспекція України оскаржила його до суду касаційної інстанції.

У касаційній скарзі представник відповідача, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, просить скасувати його рішення та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

Позивачка у своїх запереченнях на касаційну скаргу, посилаючись на її необґрунтованість, просить залишити її без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції без змін.

Касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

Згідно зі статті 1 Закону України «Про звернення громадян» від 2 жовтня 1996 року № 393/96-ВР (далі - Закон № 393/96-ВР) громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об'єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.

Громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право:

особисто викласти аргументи особі, що перевіряла заяву чи скаргу, та брати участь у перевірці поданої скарги чи заяви;

знайомитися з матеріалами перевірки;

подавати додаткові матеріали або наполягати на їх запиті органом, який розглядає заяву чи скаргу;

бути присутнім при розгляді заяви чи скарги;

користуватися послугами адвоката або представника трудового колективу, організації, яка здійснює правозахисну функцію, оформивши це уповноваження у встановленому законом порядку;

одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги;

висловлювати усно або письмово вимогу щодо дотримання таємниці розгляду заяви чи скарги;

вимагати відшкодування збитків, якщо вони стали результатом порушень встановленого порядку розгляду звернень.

Органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень, відповідно до статті 19 Закону № 393/96-ВР зобов'язані:

об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги;

у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову;

на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу;

відміняти або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням;

забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв'язку з заявою чи скаргою рішень;

письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення;

вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об'єднання громадян за місцем проживання громадянина;

у разі визнання заяви чи скарги необгрунтованою роз'яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення;

не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам;

особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.

У разі необхідності та за наявності можливостей розгляд звернень громадян покладається на посадову особу чи підрозділ службового апарату, спеціально уповноважені здійснювати цю роботу, в межах бюджетних асигнувань. Це положення не відміняє вимоги частини дев'ятої цієї статті.

Звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.

На обґрунтовану письмову вимогу громадянина термін розгляду може бути скорочено від встановленого цією статтею терміну.

Звернення громадян, які мають встановлені законодавством пільги, розглядаються у першочерговому порядку (стаття 20 Закону № 393/96-ВР).

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 10 серпня 2015 року ОСОБА_1 звернулась до начальника Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернігівській області Коваленка Л.В. із заявою про проведення перевірки законності будівельних робіт з реконструкції даху по АДРЕСА_1. Письмову відповідь, за результатами перевірки, просила надати на адресу, зазначену у заяві.

В матеріалах справи міститься лист від 13 серпня 2015 року, яким нібито надано відповідь на заяву позивачки від 10 серпня 2015 року, зокрема, зазначено, що посадовими особами відповідача було здійснено виїзд за адресою: АДРЕСА_1. Разом з тим, за вказаною адресою власник будинку був відсутній, тому відповідачем, у відповідності до Порядку здійснення архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Кабінетом Міністрів України 23 травня 2011 року за № 533, 13 серпня 2015 року на адресу Чернігівського міського відділу Управління внутрішніх справ України у Чернігівській області направлено лист щодо сприяння останнім у прибутті власника будинку з правовстановлюючими документами для проведення позапланової перевірки.

Задовольняючи позовні вимоги суд апеляційної інстанції виходив з огляду на встановлення судом факту бездіяльності відповідача по відношенню до позивачки, що виявилось у неналежному розгляді протягом більш ніж 4 місяців її заяви.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду апеляційної інстанції, оскільки матеріали справи не містять жодного доказу в підтвердження факту розгляду заяви суб'єктом владних повноважень, відповідно до положень статті 19 Закону України «Про звернення громадян».

А саме, позивачку необхідно було повідомити про результати розгляду її скарги і суть прийнятого рішення, в тому числі щодо питань, вирішення яких вимагалося позивачем при розгляді скарги, зокрема, про законність будівельних робіт з реконструкції даху, який зробив її сусід ОСОБА_3 по провулку Папанівців,12/1, натомість позивачку лише повідомляли що посадовими особами відповідача було здійснено виїзд за адресою: АДРЕСА_1, однак, за вказаною адресою власник будинку був відсутній в зв'язку з чим проведено інші дії, а саме на адресу Чернігівського міського відділу Управління внутрішніх справ України у Чернігівській області направлено лист щодо сприяння останнім у прибутті власника будинку з правовстановлюючими документами для проведення позапланової перевірки про результат якої позивачку повідомлено не було.

Окрім того, в матеріалах справи відсутні будь-які докази отримання ОСОБА_1 вищевказаного листа відповідача від 13 серпня 2015 року, що свідчить про бездіяльність відповідача по відношенню до позивача, яка виразилась у належному розгляді скарги позивачки та вжиття всіх необхідних заходів для усунення порушення її прав.

Суд, апеляційної інстанції всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, тому висновки суду апеляційної інстанції є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення відсутні.

Відповідно до частини першої статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Доводи, які містяться в касаційній сказі, висновків суду та обставин справи не спростовують.

Керуючись статтями 220?, 223, 224, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2015 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам у справі та оскарженню не підлягає.

Головуючий М.І. Смокович

Судді О.В. Калашнікова

Л.Л. Мороз