Ухвала суду № 65459760, 14.03.2017, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 822/2204/16

Головуючий у 1-й інстанції: Шевчук О.П.

Суддя-доповідач: Сапальова Т.В.

14 березня 2017 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сапальової Т.В.

суддів: Матохнюка Д.Б. Боровицького О. А. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Бондаренко С.А.,

представників позивача ОСОБА_2, ОСОБА_3,

представників відповідачів Гудя І.І., Волянського О.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Державної аудиторської служби України, Західного офісу Державної аудиторської служби України на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 грудня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_6 до Державної аудиторської служби України, Західного офісу Державної аудиторської служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_7, про визнання протиправним та скасування наказу № 6-о від 10 жовтня 2016 року, визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

в листопаді 2016 року ОСОБА_6 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної аудиторської служби України, Західного офісу Державної аудиторської служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_7, про визнання протиправним та скасування наказу № 6-о від 10 жовтня 2016 року, визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії.

Відповідно до постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 грудня 2016 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідачі подали апеляційні скарги, в яких просили його скасувати та ухвалити нову постанову про відмову в задоволенні позову. В апеляційних скаргах апелянти посилаються на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування всіх обставин справи, що призвело до неправильного її вирішення.

Представники позивача в судовому засіданні заперечили проти доводів апеляційної скарги, у зв'язку з чим просили залишити її без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Представники відповідачів в судовому засіданні підтримали вимоги апеляційних скарг та просили їх задовольнити.

Третя особа в судове засідання не з'явилася, хоча була належним чином повідомлена про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи. Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Так, судом першої інстанції встановлено, що згідно з копією трудової книжки ОСОБА_6 серії НОМЕР_1, позивач з 1999 року працює в органах, які забезпечують формування і реалізують державну політику у сфері державного фінансового контролю та поширюють свою юрисдикцію на територію Хмельницької області, а саме - Контрольно-ревізійному управлінні в Хмельницькій області, Державній фінансовій інспекції в Хмельницькій області.

На підставі постанов Кабінету Міністрів України від 06 квітня 2016 року № 266 "Про утворенні міжрегіональних територіальних органів Державної аудиторської служби", від 16 березня 2016 року № 169 "Про внесення зміни у додаток І до постанови Кабінету Міністрів України від 5 квітні 2014 року № 85" та наказу Державної фінансової інспекції України від 16 травня 2016 року № 94 "Про проведення реорганізації Держфінінснекції в областях та місті Києві" проведена реорганізація Державної фінансової інспекції в Хмельницькій області шляхом приєднання її до новоутвореного органу - Західного офісу Держаудитслужби структурним підрозділом якого є управління Західного офісу Держаудитслужби в Хмельницькій області без права юридичної особи.

Наказом Західного офісу Держаудитслужби від 19 серпня 2016 року № 1 "Про введення в дію структури та штатного розпису Західного офісу Держаудитслужби" у вказаному управлінні Західного офісу в області серед інших посад передбачено посаду начальника управління.

Головою комісії з реорганізації Держфінінспекції в Хмельницькій області надіслано позивачу повідомлення про зміну істотних умов державної служби у зв'язку з реорганізацією та скороченням чисельності працівників та запропоновано посаду начальника відділу контролю у галузі ЖКГ, інфраструктури та зв'язку управління Західного офісу Держаудитслужби в Хмельницькій області. З цим повідомленням позивач ознайомився 22 вересня 2016 року. Аналогічну пропозицію позивачу зробив начальник Західного офісу Держаудитслужби, з якою позивач ознайомився 17 листопада 2016 року.

Водночас, ОСОБА_7 05 вересня 2016 року запропоновано посаду начальника відділу контролю у галузі ЖКГ, інфраструктури та зв'язку управління Західного офісу Держаудитслужби в Хмельницькій області.

Проте, у зв'язку з відкликанням відповідачем 05 жовтня 2016 року підпису на поданій ОСОБА_7 пропозиції від 05 вересня 2016 року, йому запропоновано посаду начальника управління Західного офісу Держаудитслужби в Хмельницькій області.

Наказом Західного офісу Держаудитслужби від 10 жовтня 2016 року № 6-о, за погодженням з Державною аудиторською службою України № 09-18/651 від 07 жовтня 2016 року, з 10 жовтня 2016 року на посаду начальника управління Західного офісу Держаудитслужби в Хмельницькій області призначено ОСОБА_7 в порядку переведення з Державної фінансової інспекції в Хмельницькій області, в якій останній обіймав посаду начальника відділу інспектування у сфері матеріального виробництва та послуг, що підтверджується записом №17 у трудовій книжці ОСОБА_7 серії НОМЕР_2.

Не погодившись з прийнятими наказом Західного офісу Держаудитслужби від 10 жовтня 2016 року № 6-о, позивач звернувся з адміністративним позовом до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачами під час реалізації наданих їм законом повноважень щодо переведення працівників на службу в управління Західного офісу Держаудитслужби в Хмельницькій області у зв'язку з реорганізацією Державної фінансової інспекції в Хмельницькій області, необґрунтовано надано перевагу одній особі - ОСОБА_7 та протиправно прийнято оскаржуваний наказ № 6-о від 10 жовтня 2016 року про призначення з 10 жовтня 2016 року його на посаду начальника управління Західного офісу Держаудитслужби в Хмельницькій області в порядку переведення з посади начальника відділу інспектування у сфері матеріального виробництва та послуг Державної фінансової інспекції в Хмельницькій області.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного.

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях визначено Законом України "Про державну службу", №889-VIII від 10 грудня 2015 року (далі - Закон №889-VIII)

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про державну службу" державна служба здійснюється, зокрема, з дотриманням принципу забезпечення рівного доступу до державної служби - заборони всіх форм та проявів дискримінації, відсутності необґрунтованих обмежень або надання необґрунтованих переваг певним категоріям громадян під час вступу на державну службу та її проходження.

Згідно з ч. 1 ст. 21 Закону України "Про державну службу" вступ на державну службу здійснюється шляхом призначення громадянина України на посаду державної служби за результатами конкурсу.

Положеннями ч. 5 ст. 22 Закону України "Про державну службу" встановлено, що у разі реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації державного органу переведення державного службовця на рівнозначну посаду в державному органі, якому передаються повноваження та функції такого органу, здійснюється без обов'язкового проведення конкурсу.

Відповідно п. 6 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про державну службу" рівнозначна посада - посада державної служби, що належить до однієї групи оплати праці з урахуванням юрисдикції державного органу.

Пунктом 1 частини 1 ст. 43 Закону України "Про державну службу" встановлено, що підставами для зміни істотних умов державної служби є: ліквідація або реорганізація державного органу; зменшення фонду оплати праці державного органу; скорочення чисельності або штату працівників у зв'язку з оптимізацією системи державних органів чи структури окремого державного органу.

Згідно з ч. 3 ст. 43 Закону України "Про державну службу" зміною істотних умов державної служби вважається зміна: належності посади державної служби до певної категорії посад; основних посадових обов'язків; умов (системи та розмірів) оплати праці або соціально-побутового забезпечення; режиму служби, встановлення або скасування неповного робочого часу; місця розташування державного органу (в разі його переміщення до іншого населеного пункту).

Відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. ст. 43 Закону України "Про державну службу" про зміну істотних умов служби керівник державної служби письмово повідомляє державного службовця не пізніш як за 60 календарних днів до зміни істотних умов державної служби, крім випадків підвищення заробітної плати.

У разі незгоди державного службовця на продовження проходження державної служби у зв'язку із зміною істотних умов державної служби він подає керівнику державної служби заяву про звільнення на підставі п.6 ч. 1 ст. 83 цього Закону або заяву про переведення на іншу запропоновану йому посаду не пізніш як за 60 календарних днів з дня ознайомлення з повідомленням про зміну істотних умов державної служби.

Якщо протягом 60 календарних днів з дня ознайомлення державного службовця з повідомленням про зміну істотних умов служби від нього не надійшли заяви, зазначені в абзаці другому цієї частини, державний службовець вважається таким, що погодився на продовження проходження державної служби.

У випадку незгоди державного службовця із зміною істотних умов державної служби він має право оскаржити відповідне рішення в порядку, визначеному статтею 11 цього Закону.

Оцінивши доводи апеляційних скарг відповідачів щодо правомірності пропонування позивачу посади начальника відділу контролю ЖКГ, інфраструктури та зв'язку управління Західного офісу Держаудитслужби в Хмельницькій області, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06 квітня 2016 року № 292 "Деякі питання оплати праці державних службовців у 2016 році" затверджено додаток 1 "Схема посадових окладів на посадах державної служби за групами оплати праці з урахуванням юрисдикції державних органів", згідно з яким посади начальника відділу контролю ЖКГ, інфраструктури та зв'язку управління Західного офісу Держаудитслужби в Хмельницькій області та начальника управління Західного офісу Держаудитслужби в Хмельницькій області відносяться до однієї (шостої) групи оплати праці.

Відповідно до структури Західного офісу Держаудитслужби, затвердженої наказом в. о. начальника Західного офісу Держаудитслужби, начальник відділу контролю ЖКГ, інфраструктури та зв'язку управління Західного офісу Держаудитслужби в Хмельницькій області перебуває у прямому підпорядкуванні керівника вказаного органу - начальника управління Західного офісу Держаудитслужби в Хмельницькій області.

Частиною 3 ст. 5 Закону України "Про державну службу" встановлено, що дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом.

Згідно з абз. 7 ст. 5-1 Кодексу законів про працю України держава гарантує працездатним громадянам, які постійно проживають на території України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Частиною другою статті 40 Кодексу законів про працю України встановлено, що звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Згідно з частинами першою та третьою статті 49-2 Кодексу законів про працю України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації.

Так, однією з найважливіших гарантій для працівників при скороченні чисельності або штату є обов'язок роботодавця чи уповноваженого ним органу працевлаштувати працівника.

З урахуванням наведеного, колегія суддів зазначає, що роботодавець є таким, що належно виконав вимоги частини другої статті 40, частини третьої статті 49-2 Кодексу законів про працю України щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому усі наявні вакансії, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо. При цьому роботодавець зобов'язаний запропонувати всі вакансії, що відповідають зазначеним вимогам, які існують на цьому підприємстві, незалежно від того, в якому структурному підрозділі працівник, який вивільнюється, працював.

Аналогічна позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 01.04.2015 у справі № 6-40цс15.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 244-2 КАС України висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

Так, з урахуванням предмету спору по суті заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає помилковими доводи апелянта - Західного офісу Держаудитслужби в Хмельницькій області про неможливість застосування до спірних правовідносин позиції Верховного Суду України, викладеної у постанові від 01.04.2015 у справі № 6-40цс15.

З матеріалів справи встановлено, що Головою комісії з реорганізації Держфінінспекції в Хмельницькій області надіслано ОСОБА_6 повідомлення про зміну істотних умов державної служби у зв'язку з реорганізацією та скороченням чисельності працівників та запропоновано посаду начальника відділу контролю у галузі ЖКГ, інфраструктури та зв'язку управління Західного офісу Держаудитслужби в Хмельницькій області.

Проте, на час повідомлення позивача про зміну істотних умов служби окрім посади начальника відділу контролю у галузі ЖКГ, інфраструктури та зв'язку управління Західного офісу Держаудитслужби в Хмельницькій області вакантними були й інші посади, в тому числі посада начальника управління Західного офісу Держаудитслужби в Хмельницькій області.

З урахуванням наведеного, оцінивши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів зазначає, що пропонуючи позивачу, у зв'язку з реорганізацією, посаду начальника відділу контролю ЖКГ, інфраструктури та зв'язку управління Західного офісу Держаудитслужби в Хмельницькій області, відповідачами не порушено вимоги Закону щодо рівнозначності посад, проте не запропоновано ОСОБА_6 усіх вакантних посад, що є неналежним виконанням вимог Кодексу законів про працю України та Закону України "Про державну службу" щодо працевлаштування працівників у зв'язку з реорганізацією.

Оцінивши доводи апеляційних скарг щодо правомірного надання переважного права для призначення на посаду начальника управління Західного офісу Держаудитслужби в Хмельницькій області ОСОБА_7, колегія суддів зазначає наступне.

Частиною 1 статті 42 КЗпП України встановлено, що при скороченні чисельності чи штату працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.

Колегія суддів зазначає, що для виявлення працівників, які мають переважне право на залишення на роботі, роботодавець повинен зробити порівняльний аналіз продуктивності праці і кваліфікації тих працівників, які залишаються на роботі, і тих, які підлягають звільненню. Такий аналіз повинен бути проведений з врахуванням ряду факторів, зокрема, рівня освіти і присвоєної кваліфікації, підвищення кваліфікації, навчання без відриву від виробництва, тимчасового виконання обов'язків більш кваліфікованого працівника, досвіду трудової діяльності, обсягу виконуваної роботи, суміщення професій тощо.

Згідно з записами трудової книжки ОСОБА_6 серії НОМЕР_1 позивач з 1999 року працює в органах, які забезпечують формування і реалізують державну політику у сфері державного фінансового контролю та поширюють свою юрисдикцію на територію Хмельницької області, а саме - Контрольно-ревізійному управлінні в Хмельницькій області, Державній фінансовій інспекції в Хмельницькій області. Загальний стаж державного службовця в органах фінансового контролю складає понад 36 років. Згідно з наказом Державної фінансової інспекції України № 170-о від 13 травня 2016 року ОСОБА_6 присвоєно 6 ранг державного службовця.

Копією трудової книжки ОСОБА_7 серії НОМЕР_2 підтверджується, що до прийняття оскаржуваного наказу № 6-о від 10 жовтня 2016 року, він тимчасово призначений на посаду начальника відділу інспектування у сфері матеріального виробництва та послуг Державної фінансової інспекції в Хмельницькій області з 02 грудня 2015 року (наказ № 317-о від 02 грудня 2015 року). Стаж державного службовця ОСОБА_7 складає 23 роки. Наказом №77-о від 01 травня 2016 року ОСОБА_7 присвоєно 6 ранг державного службовця.

З урахуванням наведеного, оцінивши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що оскільки відповідачами на час повідомлення про зміну істотних умов праці не запропоновано ОСОБА_6 та ОСОБА_7 усіх вакантних посад, висновки щодо надання переважного права на залишення на роботі та призначення ОСОБА_7 на посаду начальника управління Західного офісу Держаудитслужби в Хмельницькій області є передчасними.

Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За ч. ч. 1, 3 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

На підставі вищевикладеного, оцінивши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що відповідачами під час реалізації наданих їм законом повноважень щодо переведення працівників на службу в управління Західного офісу Держаудитслужби в Хмельницькій області у зв'язку з реорганізацією Державної фінансової інспекції в Хмельницькій області, не дотримано вимог продовження проходження державної служби у зв'язку із зміною істотних умов державної служби, передбачених КЗпП України та Законом України «Про державну службу», та як наслідок, наявності підстав для визнання протиправним та скасування наказу № 6-о від 10 жовтня 2016 року про призначення з 10 жовтня 2016 року ОСОБА_7 на посаду начальника управління Західного офісу Держаудитслужби в Хмельницькій області в порядку переведення з посади начальника відділу інспектування у сфері матеріального виробництва та послуг Державної фінансової інспекції в Хмельницькій області.

Крім того, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що суди не вправі втручатись в повноваження та діяльність суб'єктів владних повноважень, або ж підміняти їх, отже пропозиція державному службовцю рівнозначної посади в зв'язку з реорганізацією державного органу належить до виключних дискреційних повноважень керівництва такого державного органу. Проте, для захисту порушених прав позивача необхідно зобов'язати відповідачів вирішити питання щодо переведення ОСОБА_6 на рівнозначну посаду в управління Західного офісу Держаудитслужби в Хмельницькій області в порядку переведення з посади начальника Державної фінансової інспекції в Хмельницькій області згідно з положеннями Закону України "Про державну службу".

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційних скарг не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі вищевикладеного колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а відтак постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 грудня 2016 року слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційні скарги Державної аудиторської служби України, Західного офісу Державної аудиторської служби України залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 грудня 2016 року - без змін.

Постанова або ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо її було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.

Касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбаченим цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Ухвала суду складена в повному обсязі 21 березня 2017 року.

Головуючий Сапальова Т.В. Судді Матохнюк Д.Б. Боровицький О. А.