Ухвала суду № 65459160, 21.03.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2017 р. Справа № 876/946/17

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Гудима Л.Я.

суддів: Довгополова О.М., Святецького В.В.,

за участю секретаря судового засідання: Кудєрової О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Тернопільського об»єднаного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Тернопільського об»єднаного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, третя особа Управління Державної казначейської служби України в м. Тернополі про зобов»язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

В грудні 2016 року позивач - ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Тернопільського об»єднаного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (далі - Тернопільське ОУПФУ), третя особа Управління Державної казначейської служби України в м. Тернополі, в якому просила зобов»язати відповідача сформувати та подати до УДКСУ у м. Тернополі подання про повернення їй суми збору на обов»язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 5 945,54 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог посилалася на те, що 09 листопада 2016 року позивач звернулася до відповідача з вимогою про повернення її збору на обов»язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 1% від його вартості, а саме 5 945,54 грн. Однак, листом від 14.11.2016 року №14494/07 Тернопільським ОУПФУ відмовлено в поверненні вище вказаного збору, посилаючись на те, що Пенсійний фонд України не володіє інформацією щодо прав власності громадян на нерухоме майно.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2016 року адміністративний позов задоволено; зобов»язано Тернопільське об»єднане управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області подати до управління Державної казначейської служби України у м. Тернополі подання про повернення ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) збір на обов»язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 5 945,54 грн.

Не погодившись із винесеним судовим рішенням, Тернопільське ОУПФУ оскаржило його в апеляційному порядку, яке, покликаючись на неповне з»ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовлено, з підстав, викладених у своїй апеляційній скарзі.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України у зв»язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що подану апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з наступних мотивів.

Як достовірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 07 листопада 2016 року між ОСОБА_1 та ПрАТ «Компанія з управління активами «Національний резерв» було укладено договір купівлі-продажу квартири, посвідченого нотаріусом Іваненко О.С. та зареєстровано в реєстрі за №3127, згідно якого позивачем придбано квартиру АДРЕСА_2.

У зв»язку з чим, 07.11.2016 року позивачем було сплачено 5 945,54 грн. збору на обов»язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, що підтверджується наданою квитанцією №0.0.6467589982.1.

09 листопада 2016 року позивач звернулася до відповідача з вимогою про повернення її збору на обов»язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 1% від його вартості, а саме 5 945,54 грн.

Однак, листом від 14.11.2016 року №14494/07 Тернопільським ОУПФУ відмовлено в поверненні вище вказаного збору, посилаючись на те, що Пенсійний фонд України не володіє інформацією щодо прав власності громадян на нерухоме майно.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що 07.11.2016 року позивач вперше придбала житло і при нотаріальному оформленні договору купівлі-продажу безпідставно сплатила збір на обов»язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 1% від його вартості в сумі 5 945,54 грн.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає їх вірними, такими що відповідають нормам матеріального права та обставинам справи з огляду на наступне.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про збір на обов»язкове державне пенсійне страхування» платниками збору на обов»язкове державне пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов»язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Згідно із п. 15-1 Порядку сплати збору на обов»язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 року №1740, збір на обов»язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов»язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Пунктом 15-3 зазначеного Порядку встановлено, що нотаріальне посвідчення або реєстрація на біржі договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов»язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

Відповідно до Порядку казначейського обслуговування доходів та інших надходжень державного бюджету, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.01.2013 року №43, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.02.2013 року за № 291/22823, органи Державного казначейства України у процесі казначейського обслуговування державного бюджету за доходами та іншими надходженнями формують розрахункові документи і здійснюють повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету та здійснюють безспірне списання коштів державного бюджету на підставі виконавчого документа у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об»єктів нерухомого майна щодо суб»єкта, за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_2, яка набута на підставі договору купівлі-продажу від 07.11.2016 року.

Виходячи із встановлених обставин справи та вимог чинного законодавства, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що позивач звільнена від сплати збору на обов»язкове державне пенсійне страхування, як така, що придбаває житло вперше, а тому помилково сплачений нею збір на обов»язкове державне пенсійне страхування, під час укладання договору купівлі-продажу квартири, підлягає поверненню.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не знаходить і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Тернопільського об»єднаного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області залишити без задоволення, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2016 року у справі №819/1565/16 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя : Л.Я. Гудим

Судді: О.М. Довгополов

В.В. Святецький

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 22.03.2017 року.