Ухвала суду № 65458901, 21.03.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 357/11021/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Жарікова О.В. Суддя-доповідач: Василенко Я.М.

У Х В А Л А

Іменем України

21 березня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

при секретарі Скаленку Р.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у місті Білій Церкві Київської області на ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 20.01.2017 у справі за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України у місті Білій Церкві Київської області до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області про скасування постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження,-

В С Т А Н О В И В:

УПФ України у м. Білій Церкві Київської області звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило:

- скасувати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області від 22.08.2016 про відкриття виконавчого провадження № 51653055 по виконанню виконавчого листа у справі № 357/4518/15-а за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України у місті Білій Церкві Київської області.

Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 07.10.2016 у задоволенні клопотання управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області про звільнення від сплати судового збору відмовлено; адміністративний позов управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області до відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області про скасування постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження залишено без руху, надавши позивачу строк до 21.10.2016 для виправлення виявлених недоліків позовної заяви; роз'яснено, що в разі невиконання вимог даної ухвали у встановлений строк, позовна заява вважатиметься неподаною.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16.11.2016 в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору відмовлено; апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у місті Білій Церкві Київської області на ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 07.10.2016 залишено без руху; надано апелянту строк для усунення недоліків терміном десять днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху шляхом надання суду документа про сплату судового збору в розмірі, визначеному відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір», або наведення належних підстав та надання належних доказів для зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати чи відстрочення або розстрочення; у разі не усунення недоліків у зазначений вище строк апеляційна скарга буде повернута апелянту.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.12.2016 апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у місті Білій Церкві Київської області на ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 07.10.2016 у справі за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України у місті Білій Церкві Київської області до управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області про скасування постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження повернуто особі, яка її подала.

Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 20.01.2017 адміністративний позов управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження повернуто позивачу разом з усіма доданими до нього документами; роз'яснено позивачу про можливість повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Не погоджуючись із ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 20.01.2017 позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу, як таку що постановлена з порушенням норм процесуального права, та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41, ч. 4 ст. 196 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 108 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Як вбачається із змісту ухвали про залишення позовної заяви без руху, судом першої інстанції відмовлено у задоволенні клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору, оскільки суд дійшов висновку, що відсутність видатків на сплату судового збору не свідчить про незадовільний майновий стан позивача та не може бути підставою для звільнення від сплати судового збору.

Також, даною ухвалою встановлено спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом подання безпосередньо до суду оригіналу документу про сплату судового збору за подання позовної заяви, що має немайновий характер, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, за належними реквізитами та у розмірі, визначеному статтею 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI (в редакції на момент подання адміністративного позову).

Колегія суддів вважає, що зазначені вимоги ч. 1 ст. 108 КАС України були виконані судом першої інстанції повністю.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем, як до суду першої інстанції так і до суду апеляційної інстанції неодноразово подавались клопотання про звільнення його від сплати судового збору, у зв'язку із відсутністю бюджетних асигнувань на сплату судового збору.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що відповідно до частини 1 статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Колегія суддів вважає, що питання наявності чи відсутності коштів для сплати судового збору не є поважною обставиною для державного органу в частині звільнення від сплати судового збору. Водночас, звільнення від сплати судового збору саме за даних обставин може створити нерівне відношення закону в частині сплати судового збору щодо інших позивачів, які не є суб'єктами владних повноважень, що не відповідає, зокрема, положенням статті 13 Конституції України, згідно з якою усі суб'єкти права власності рівні перед законом.

Крім того, перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору та випадки звільнення від сплати цього платежу, передбачені у статті 5 Закону України «Про судовий збір» (в редакції на момент подання адміністративного позову). Однак, позивач до кола осіб, на яких поширюються пільги щодо сплати судового збору, не відноситься.

До того ж, Верховна Рада України є єдиним органом законодавчої влади в Україні до повноважень якої належить прийняття законів, затвердження Державного бюджету України та внесення змін до нього, контроль за виконанням Державного бюджету України тощо.

Приймаючи Закон України від 22.05.2015 № 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору», парламент у формі закону висловив політичну волю щодо обов'язковості сплати усіма суб'єктами владних повноважень судового збору, не передбачив для цієї мети жодних пільг.

Суд не наділений повноваженнями змінювати запроваджений Верховною Радою України правопорядок, діяти всупереч встановленому порядку або доповнювати недоліки законодавчої процедури.

При цьому, пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 22.05.2015 № 484-VIII передбачено Кабінету Міністрів України забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

Відсутність бюджетного фінансування не є підставою для звільнення апелянта від законодавчо встановленого обов'язку зі сплати судового збору. Зазначена позиція також узгоджується із висновками Вищого адміністративного суду України (ухвала від 15.10.2015 у справі № К/800/43633/15) та Європейського суду з прав людини у справі «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» від 18.10.2005 (заява № 70297/01).

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що враховуючи факт ненадання до суду жодних доказів, які свідчать про незадовільне (скрутне) матеріальне становище підстави для задоволення клопотання про звільнення позивача від сплати судового збору відсутні.

Доводи апелянта про те, що з 01.01.2017 Пенсійний фонд України та його органи звільнені від сплати судового збору під час розгляду в усіх інстанціях, а тому судом першої інстанції безпідставно повернуто позовну заяву колегія суддів не бере до уваги, оскільки на момент подання позову (06.10.2016) та винесення ухвали про залишення позовної заяви без руху (07.10.2016) відповідно у позивача жодних пільг щодо сплати судового збору встановлено не було.

При цьому, п. 1 ч. 3 ст. 108 КАС України встановлено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що оскільки позивачем не були усунуті недоліки позовної заяви, то така позовна заява підлягає поверненню, що вірно встановлено судом першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм процесуального права.

Керуючись ст. ст. 41, 160, 195, 196, 199, 200, 205, 206, 267 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у місті Білій Церкві Київської області залишити без задоволення, а ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 20.01.2017 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Василенко Я.М.

Судді: Кузьменко В.В.

Шурко О.І.

Головуючий суддя Василенко Я.М.

Судді: Кузьменко В. В.

Шурко О.І.