Ухвала суду № 65458518, 21.03.2017, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Тарасенко І. М.

Суддя-доповідач - Чебанов О.О.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2017 року справа № 805/480/17-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ, вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Чебанова О.О., суддів: Шишова О.О., Арабей Т.Г., при секретарі судового засідання Куленко О.Д., за участю представника відповідача - Бузівської Н.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 02 лютого 2017 року у справі № 805/480/17-а за позовом Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя Донецької області до Публічного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» про стягнення заборгованості у розмірі 28655,05 грн.,-

ВСТАНОВИВ :

12 січня 2017 року Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя Донецької області звернулось до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» про стягнення з відповідача на користь управління суми заборгованості в розмірі 28655,05 грн. (а.с. 3-5).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 02 лютого 2017 року у задоволенні позовних вимог було відмовлено (а.с. 90-92).

Не погодившись з судовим рішенням, Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя Донецької області подало апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. В обґрунтування апеляційної скарги посилалось на ті ж самі обставини, як і в позовній заяві (а.с. 96-100).

10 березня 2017 року на адресу Донецького апеляційного адміністративного суду від Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» надійшло клопотання про проведення судового засідання у режимі відеоконференції.

Керуючись ч. 1-3 ст. 122-1 Донецький апеляційний адміністративний суд ухвалою від 13.03.2017 задовольнив зазначене клопотання.

Апеляційний розгляд справи здійснювався із застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу та в режимі відеоконференції відповідно до ст.ст. 41, 122-1 КАС України.

Представник відповідача у судовому засіданні в режимі відеоконференції заперечувала проти доводів апеляційної скарги, просила залишити скаргу без задоволення, постанову суду першої інстанції - без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю - доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

В суді першої та апеляційної інстанції встановлено, що Публічне акціонерне товариство «Металургійний комбінат «Азовсталь» зареєстровано як юридичну особу 01.10.1996 року рішенням виконавчого комітету Маріупольської міської ради, є правонаступником Відкритого акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь», знаходиться на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя Донецької області.

Як вбачається з матеріалів справи за відповідачем обліковується заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату пенсій науковим працівникам в розмірі 28655,05 грн. за період з 01.09.2015 року по 31.01.2016 року, липень 2016 року, листопад 2016 року, грудень 2016 року. Дана заборгованість виникла у зв'язку із невідшкодуванням різниці між сумою пенсії, призначеної ОСОБА_3 відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законів.

Спірним питанням у справі, є правомірність стягнення вищевказаного боргу з відповідача.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції зробив висновок про те, що відсутній обов'язок з боку відповідача відшкодувати зазначені витрати, оскільки до матеріалів справи не надано жодних доказів атестації Публічного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь», тобто підтвердження наукового напряму роботи даної установи.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до абз. 9 ст. 1 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» визначено, що науковий працівник - це вчений, який за основним місцем роботи та відповідно до трудового договору (контракту) професійно займається науковою, науково-технічною, науково-організаційною або науково-педагогічною діяльністю та має відповідну кваліфікацію незалежно від наявності наукового ступеня або вченого звання, підтверджену результатами атестації.

Дія ст. 24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» поширюється на наукових (науково-педагогічних) працівників наукових установ та організацій недержавної форми власності, які пройшли державну атестацію згідно акредитації, що діють відповідно до Закону України «Про вищу освіту», міжнародних наукових організацій, відкритих на території України відповідно до міжнародних договорів, установчі документи яких затверджено Кабінетом Міністрів України, а також на наукових (науково-педагогічних) працівників наукових установ і вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації, що належали партійним та громадським організаціям колишніх Української РСР, інших республік СРСР та СРСР. Право на призначення пенсії відповідно до цього Закону поширюється також і на осіб, які на момент звернення за призначенням пенсії працюють на будь-яких посадах на підприємствах, в установах, організаціях усіх форм власності та мають стаж наукової роботи, передбачений частиною другою статті 24 Закону «Про наукову і науково-технічну діяльність».

Згідно з ст. 24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», різниця між сумою призначеної пенсії за цим Законом та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому за рахунок коштів державного бюджету науковим (науково-педагогічним) працівникам оплачується з розрахунку на одну особу 50 відсотків різниці пенсії, призначеної за цим Законом.

Відповідно до Порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних не бюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 березня 2004 р. № 372, за рахунок коштів державного бюджету фінансується 50 відсотків різниці у розмірі пенсії наукових (науково-педагогічних) працівників державних не бюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації у розрахунку на одну особу. Інша частина фінансується за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів.

Фінансування різниці у розмірі пенсії осіб, які мають науковий стаж роботи на кількох підприємствах, в установах, організаціях та вищих навчальних закладах III-IV рівнів акредитації незалежно від форми власності та фінансування, здійснюється пропорційно зарахованому для призначення пенсії науковому стажу роботи за рахунок джерел фінансування, визначених законодавством для відповідних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації.

Розмір витрат на фінансування різниці у розмірі пенсії за рахунок коштів державних не бюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації визначається у розрахунку на рік органами Пенсійного фонду до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з дня призначення пенсії відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», про що відповідному підприємству, установі, організації або закладу відразу надсилається повідомлення за зразком, що додається.

Зазначені підприємства, установи, організації та заклади самостійно визначають суму, що підлягає до сплати у розрахунку на місяць, та щомісяця до 25 числа перераховують органу Пенсійного фонду за своїм місцезнаходженням відповідні кошти для фінансування різниці у розмірі пенсії, призначеної у минулому та поточному роках.

Матеріали справи містять докази надіслання відповідачу повідомлень про суми витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову і науково - технічну діяльність» і сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів (а.с. 16-40).

Аналіз наведених норм права дає змогу дійти висновку, що підставою для відшкодування підприємством різниці між сумою пенсії, призначеної за цим Законом, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, є підтвердженням наукового напряму роботи шляхом його атестації.

Як вбачається з матеріалів справи, Публічне акціонерне товариство «Металургійний комбінат «Азовсталь» не є науковою установою та відповідно до довідки № 00191158 про включення до Єдиного Державного реєстру підприємств та організацій України від 29.01.1999, види діяльності відповідача: 27.10.0 чорна металургія; 27.52.0 стальне лиття; 27.35.0 виробництво феросплавів та іншої продукції, не віднесеної до інших угруповань; 37.10.1 обробка металевих відходів та лому чорних металів; 51.70.0 інші види оптової торгівлі; 29.14.2 виробництво механічних передач загального машинобудівельного призначення.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що позивачем не доведено жодним належними та допустимими доказами здійснення відповідачем наукової діяльності та проходження останнім відповідної атестації, що свідчить про відсутність підстав для відшкодування товариством різниці між сумою пенсії, призначеної ОСОБА_3 за цим Законом, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що матеріалах справи наявна ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду від 17 червня 2015 року у справі 805/731/15-а, якою залишено без задоволення апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 24 березня 2015 року залишено без змін. Постановою суду першої інстанції також відмовлено в стягненні з відповідача заборгованості за період листопад 2014 року - грудень 2014 року, що виникла у зв'язку із невідшкодуванням різниці між сумою пенсії, призначеної ОСОБА_3 відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законів.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 06 липня 2015 року у справі № К/800/30121/15 відмовлено у відкриті касаційного провадження за скаргою управління на вищевказані рішення суду першої та апеляційної інстанції, тобто рішення суду першої інстанції набрало чинності з тих самих підстав, однак за інший період сплати пенсії.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо яких встановлено ці обставини.

Доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, з повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, у зв'язку з чим підстави для скасування або зміни постанови суду першої інстанції відсутні.

Керуючись статтями 11, 24, 41, 122-1, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 02 лютого 2017 року у справі № 805/480/17-а - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 02 лютого 2017 року у справі № 805/480/17-а - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після складення у повному обсязі.

У повному обсязі ухвала складена 22.03.2017.

Головуючий суддя О.О. Чебанов

Судді О.О. Шишов

Т.Г. Арабей