Постанова № 65457580, 16.03.2017, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, код 34390710

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 березня 2017 р. № 820/6120/16

Харківський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді - Мельникова Р.В.,

за участю секретаря судового засідання - Кульчій А.М.,

представників позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представників відповідача - ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом комунального підприємства "Харківводоканал" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС про скасування податкового повідомлення - рішення,

В С Т А Н О В И В:

Комунальне підприємство "Харківводоканал" звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення від 16.06.2016 № НОМЕР_1.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що контролюючим органом під час проведення камеральної перевірки помилково застосовано норми діючого законодавства, які у даному випадку не відповідають встановленим обставинам. Так, представник позивача звернув увагу суду, що викладені факти та дані податкових декларацій, а також уточнюючих розрахунків до таких декларацій повністю спростовують висновки камеральної перевірки щодо заниження податкових зобов'язань за січень 2015 року і, як наслідок, вказують на незаконність застосування до підприємства штрафних санкцій передбачених п. 123.1 ст. 123, зазначених у спірному податковому повідомленні-рішенні.

Представник відповідача, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, зазначив, що СДПІ під час проведення перевірки податкових зобовязань з ПДВ на арифметично логічні помилки виявлено відхилення. Також, контролюючий орган вважає, що підприємством порушено порядок подання і заповнення податкової звітності, зокрема порушено п. 5 ст. VI Порядку подання і заповнення податкової звітності під час подання уточнень до декларацій.

У судовому засіданні сторони підтримали свої правові позиції в повному обсязі.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби України було проведено камеральну (електронну) перевірку даних, задекларованих Комунальним підприємством "Харківводоканал" в уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість від 27.04.2016 № НОМЕР_2 у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок до податкової декларації за січень 2015 року, за результатами якої було складено Акт від 26.05.2016 №307/28-09-48-13/03361715.

Під час перевірки встановлено заниження КП "Харківводоканал" суми податкових зобов'язань заявлених в уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ, у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок за січень 2015 року на суму 1783633.00 грн., що вказує на порушення підприємством п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України.

На підставі вказаного акту перевірки, контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 16.06.2016 № НОМЕР_1, яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 2 675 449,50 грн.

Не погодившись з таким податковим повідомленням-рішенням, підприємство застосувало процедуру адміністративного оскарження до Державної фіскальної служби України, рішенням № 22958/6/99-99-11-01-02-25 від 25.10.2016 якої, в задоволенні повторної скарги підприємству було відмовлено в повному обсязі.

Позивач, не погодившись з вказаним податковим повідомленням рішенням, звернувся до суду із даним позовом.

У відповідності до п.п. 19-1.1.2 п. 19-1.1 ст. 19-1 Податкового кодексу України, контролюючі органи виконують такі функції, зокрема, контролюють своєчасність подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів.

Згідно з п.п. 20.1.4 п. 20. 1 ст. 20 Податкового кодексу України. контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Також, суд вважає за потрібне звернути увагу, що у відповідності до вимог п. 75.1.1 ст. 75 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Згідно ст. 76 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

З правового аналізу вищезазначених норм права випливає, що камеральна перевірка є одним з видів податкових перевірок, нормативно встановлених пунктом 75.1 статті 75 ПК, та за своєю правовою сутністю є формою поточного документального контролю за дотриманням платником вимог податкового законодавства на підставі декларацій та інших документів податкової звітності, одержаних від платника. При цьому будь-якого окремого рішення для проведення даного виду перевірки не вимагається, оскільки подання фіскально зобов'язаною особою податкової звітної документації автоматично виступає юридичним фактом для перевірки її достовірності. Наведене свідчить про обов'язковий характер камеральної перевірки, яка проводиться у випадку подання платником звітних документів до контролюючого органу. А відтак камеральною перевіркою охоплюються лише ті показники документів, які належать до податкової звітності та мають значення для правильності обчислення платником об'єкта оподаткування та суми податку, що підлягає сплаті до бюджету. Перевірка будь-яких інших відомостей, витребування у платника додаткової інформації та документів, подання яких разом з податковою декларацією чинним законодавством не передбачено, камеральною перевіркою не охоплюється.

Фактично предмет камеральної перевірки передбачає встановлення повноти, своєчасності поданні платником податкової звітності, візуальну перевірку правильності оформлення документів податкової звітності (повноти заповнення усіх необхідних реквізитів, чіткості їх заповнення тощо), перевірку правильності складення розрахунків за податковими платежами (арифметичний підрахунок остаточних сум податків, правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування).

Аналіз достовірності сформованих платником показників податкової звітності під час камеральної перевірки не здійснюється.

Водночас, як було встановлено в ході судових засідань з пояснень представника відповідача, в результаті камеральної перевірки КП "Харківводоканал" встановлено наявність логічних помилок, а предметом проведеної камеральної перевірки була правильність та повнота подання податкової звітності по ПДВ.

Суд вважає за потрібне зазначити, що статтею 14 Податкового Кодексу України передбачено визначення понять, які вживаються в Кодексі. В даній статті поняття арифметичні, методологічні або логічні помилки відсутні.

У главі 11 р. ІІ Податкового Кодексу України не передбачено застосування відповідальності до платників податків у разі виявлення арифметичної-логічних порушень.

Враховуючи вищенаведене, Податковим Кодексом України не передбачено визначення логічної помилки, та відповідальності за дану помилку.

Між тим, відповідно до пп. 78.1.4 п. 78 ст. 78 Податкового кодексу України, документальна позапланова перевірка здійснюється у разі, якщо, зокрема, виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків що платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Таким чином, з правового аналізу вищезазначених норм права випливає, що обставини заниження податкового зобовязання потребують перевірки саме у рамках документальної перевірки у розумінні ст. 78 Податкового кодексу України, що не відповідає змісту проведеного відповідачем такого контрольного заходу, як камеральна перевірка.

Отже, підсумовуючи вищезазначене, суд зазначає, що з'ясування податковим органом під час податкової перевірки питань, що не охоплюються законодавчо визначеними межами з проведення даного виду податкової перевірки, не можна визнати діями суб'єкта владних повноважень, що відповідають наведеним ознакам. Відповідно, інформація, що зібрана контролюючим органом відносно платника податків поза межами здійснюваного заходу з податкового контролю та не відноситься до предмета перевірки, не може слугувати підставою для податкового повідомлення-рішення.

Вказана правова позиція також узгоджується з правовою позицією Вищого адміністративного суду України, яка викладена в ухвалі від 15.06.2016 року по справі № К/800/49074/15.

Щодо правомірності складання платником податків уточнюючого розрахунку з ПДВ з відповідним коригування рядка 21 декларації за грудень 2014 року, що мало свій вплив на значення рядків 18, 20.2 податкової декларації за січень 2015 року у відповідності до вимог п. 6 розділу VI Порядку № 21, то суд звертає увагу на наступне.

Так, 20.01.2015 року КП "Харківодоканал" подано до СДПІ податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2014 року, за формою затвердженою Наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2014 № 966 (далі Наказ № 966, чинного на момент подання декларації), де значення по рядку 18 вказаної декларації (різниця між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту) складало позитивний показник у розмірі 3 112 гри.

19.02.2015Року, підприємство подало податкову декларацію за січень 2015 року, де значення по рядку 9 (загальна сума податкових зобов'язань) становило 13 145 520 грн, значення по Рядку 17 (загальна сума податкового кредиту) становило 6 246 772 грн, а значення по рядку 18 (Рядок 9- Рядок 17) становило 6 898 748 грн. відповідно.

30.03.2015року, КП "Харківводоканал" в порядку положень п. 50.1 ст. 50 ПКУ. Було подано уточнюючий розрахунок № НОМЕР_3 до податкової декларації за січень 2015 рок, у зв'язку із самостійно виявленими помилками.

Таким уточнюючим розрахунком до декларації за січень 2015 року було внесено зміни по рядку 9 податкової декларації за січень 2015 року (загальна сума податкових зобов"язань) та відповідно по рядку 18 (різниця між сумою податкового зобов"язання та сумою податкового кредиту (Рядок 17) податкової декларації за січень 2015 року, у вигляді уточнення показників по вказаним рядкам у бік зменшення в сумі 1527317 ірн. У зв'язку з чим значення по рядку 9 після уточнення, становило 11618203 грн, а значення по рядку 18 відповідно становило 371431 грн.

21.04.2016. КІІ "Харківводоканал" на підставі самостійно виявлених помилок подано уточнюючий розрахунок коригування № НОМЕР_4 до податкової декларації за грудень 2014 року. Вказаним уточнюючим розрахунком було зменшено показники по Рядку 9 податкової декларації за грудень 2014 року (загальна сума податкових зобов'язань) у бік зменшення у розмірі 1 786 745 грн. Як зазначалося вище, показник по рядку 18 декларації за грудень 2014 року (різниця між сумою податкових зобов'язань та суми податкового кредиту (Рядок 9 Рядок 17) становив позитивне значення у розмірі 3 112 грн. Однак урахуванням того, що уточнюючим розрахунком було зменшено суму податкового зобов'язання за грудень 2014 року у розмірі 1 786 745 грн, то і значення Рядку 18 зменшено на таку ж суму (3112 грн), а тому становитиме від'ємний показник, відображений у рядку 19 у розмірі 1783633 грн.

Відповідно до п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин), при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно, п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України, у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Також, відповідно до п. 1 розділу VI Порядку № 21, уточнюючий розрахунок може бути поданий у спосіб, визначений в абзаці четвертому пункту 50.1 статті 50 розділу II Кодексу.

Так, п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України унормовано, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

Окрім того, відповідно до ст. 46 Податкового кодексу України, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Додатки до податкової декларації є її невід'ємною частиною.

Таким чином, з правового аналізу вищезазначених норм права випливає, що податкова декларація та уточнюючий розрахунок є взаємоповязаними документами податкової звітності та не можуть підлягати перевірці окремо один від одного. Тобто, законодавцем взаємоповязано момент подання податкової декларації та момент внесення до неї змін шляхом уточнення, а відтак суд вважає необґрунтованим посилання відповідача на те, що слід віддавати перевагу показникам первісної податкової декларації, які не впливали на майбутні податкові періоди,адже вказана позиція суперечить вищенаведеним обставинам.

Між тим, у відповідності до п. 6 Порядку № 21, у разі виправлення значення рядка 21 декларації, яке у майбутніх періодах впливатиме на значення рядка 18 чи рядка 20.2, уточнюючий розрахунок подається за кожний звітний період, у якому значення рядка 21 декларації впливало на значення рядка 18 чи рядка 20.2.

Отже, законодавцем чітко окреслений алгоритм дій платника податків у разі якщо зміни показників одного періоду впливають на показники наступного звітного періоду.

Так, на виконання вищезазначених норм права, КП "Харківводоканал" зараховано від'ємну різницю між податковим зобов'язанням та податковим кредитом за грудень 2014 до податкового кредиту наступного звітного періоду ( січень 2015 року).

Отже, відємне значення по Рядку 19 декларації за грудень 2014 року, яке становить 1783 632 грн. відображається по Рядку 21 декларації за грудень 2014 року та відповідно переноситься до Рядку 16.1 декларації за січень 20 15 року.

Перенесення відповідних показників декларації за грудень 2014 року до декларації наступного звітного податкового періоду (січень 2015 року) зобов'язує підприємство внести відповідні уточнення до декларації за січень 2015 року.

Таким чином, 27.04.2016 року у зв'язку із самостійним виявленням помилок щодо уточнення значення по Рядку 16.1 декларації за січень 2015 року, КП "Харківводоканал" було подано уточнюючий розрахунок № НОМЕР_2 до такої декларації.

Рядок 16.1 декларації за січень 2015 року, знаходиться в Розділі ІІ податкової декларації «Податковий кредит», а тому значення по Рядку 16.1 враховується при обрахуванні загальної суми податкового кредиту, яка відображається по Рядку 17 податкової декларації за січень 2015 року.

З урахуваннями перенесення значення по Рядку 21 декларації за грудень 2014 року до Рядку 16.1 декларації за січень 2015 року, значення останнього було уточнено в бік збільшення у розмірі 1 783 633 грн., а відтак загальна сума податкового кредиту за січень 2015 року (Рядок 17) відповідно збільшена на зазначену суму і складає 8 030 405 грн.

Зміни показника по Рядку 17 декларації за січень 2015 року безпосередньо спричиняють зміни у значенні по Рядку 18 декларації за січень 2015 року, оскільки значення по Рядку 18 відображає різницю між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за відповідний звітний період (Ряд 9 - Рядок 17). Зважаючи на те, що сума Рядку 17 податкової декларації за січень 2015 року (податковий кредит) була збільшена на 1 783 633 грн., то значення Рядку 18 податкової декларації за січень 2015 року буде відповідно зменшене на вказану суму і становитиме, з урахуванням уточнення, 3587 798 грн.

Таким чином, вказані вище розрахунки вказують на те, що зміни по рядку 21 декларації за грудень 2014 року безпосередньо вплинули на значення по Рядку 18 декларації за січень 2015 року, а збільшення значення Рядку 16.1 декларації за січень 2015 року (значення Рядку 21 попереднього (грудень 2014 року) звітного періоду) прямо впливає на збільшення значення Рядку 17 декларації за січень 2015 року (значення усього податкового кредиту за звітний період січень 2015 року), а Рядок 17 безпосередньо враховується при визначенні значення Рядка 18 декларації за січень 2015 року (позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання (Рядок 9) та сумою податкового кредиту (Ряд 17)

Тобто безпосереднє збільшення значення Рядку 16 тягне за собою і відповідне зменшення значення Рядка 18.

З огляду вищезазначене, суд приходить до висновку, що підприємством правомірно внесено зміни до податкової звітності з ІІДВ в порядку п. 6 статті VI Порядку № 21 від 28.01.2016, з урахуванням того, що виправлення Рядку 21 декларації за грудень 2014 року вплинуло на значення рядку 18 декларації за січень 2015 року, а тому уточнюючий розрахунок був поданий до податкової декларації за січень 2015 року, оскільки змінене значення Рядку 21 декларації за грудень 2014 року впливало на значення Рядку 18 декларації за січень 2015 року.

Вказані обставини вказують на відсутність заниження КП "Харківводоканал" податкових зобов'язань за січень 2015 року та безпідставність застосування до підприємства штрафних санкцій передбачених п. 123.1 ст. 123, зазначених у спірному податковому повідомленні-рішенні.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позов комунального підприємства "Харківводоканал" є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до положень ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 159-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов комунального підприємства "Харківводоканал" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС від 16.06.2016 № НОМЕР_1.

Стягнути на користь комунального підприємства "Харківводоканал" (61013, м. Харків, вул. Шевченка, 2, код ЄДРПОУ 03361715) сплачену суму судового збору в розмірі 40131 (сорок тисяч сто тридцять одна) грн 74 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС (61052, м. Харків, вул. Благовіщенська, 30, код ЄДРПОУ 39779935).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 21 березня 2017 року.

Суддя Р.В. Мельников