Постанова № 65457579, 21.03.2017, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

21 березня 2017 р. Справа №820/5997/16

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Полях Н.А.,

розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України "Украерорух", треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Міністерство оборони України, Дніпропетровський регіональний структурний підрозділ Державного підприємства обслуговування повітряного руху України "Украерорух" про стягнення суми, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач - ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом, в якому просить суд:

- стягнути з Державного підприємства обслуговування повітряного руху України "Украерорух" (адреса: 08307, Київська область, м. Бориспіль, Аеропорт, код ЄДРПОУ - 19477064) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: 61010, АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) одноразову грошову допомогу при звільненні з військової служби в розмірі 50 % місячного грошового забезпечення за 28 повних календарних років служби в сумі 116 578,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач, підполковник ОСОБА_1, під час проходження військової служби в Збройних Силах України наказом Міністерства оборони України від 19.10.1999 року № 600 був відряджений зі Збройних Сил України до ДП обслуговування повітряного руху України "Украерорух" (відповідач у справі) із залишенням на військовій службі, у зв'язку з чим наказом командира військової частини А2362 від 16.11.1999 року був виключений зі списків особового складу частини. Згідно наказу Украероруху від 01.12.1999 року №272/о позивача з 19.11.1999 року призначено на посаду заступника польотів чергової зміни згідно з штатним розкладом.

Таким чином, з 01 грудня 1999 року позивач - ОСОБА_1, проходив військову службу на різних посадах спочатку в Харківському РСП, а згодом (з 28 лютого 2010) в Дніпропетровському РСП.

Наказом Міністра оборони України (по особовому складу) № 588/о та наказу Дніпропетровського РСП (з особового складу) № 771/вс позивача включено до списків особового складу Украероруху і звільнено з військової служби з вислугою років на військовій службі тривалістю 28 повних років і 02 місяців.

При звільненні позивачу, на його думку, в порушення вимог законодавства не була виплачена одноразова грошова допомога в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за 28 повних календарних років служби в сумі 116 578,00 грн.

Листом Державного підприємства обслуговування повітряного руху України "Украерорух" від 18.10.2016 року № 1.24-2261 відмовлено у виплаті вказаної грошової суми, оскільки як вважає підприємство, вказана сума місячного грошового забезпечення за 28 повних календарних років служби в сумі 116 578,00 грн. повинна виплачуватися позивачу (заявнику) з державного бюджету.

Позивач вважає вказану відмову відповідача у виплаті йому вказаної одноразової грошової допомоги протиправною та такою, що порушує його законні права ті інтереси.

У судове засідання уповноважені представники сторін та третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, не прибули, про дату, час та місце судового засідання повідомлялися належним чином згідно КАС України.

Позивач надав до суду заяву про розгляд справи без його участі у порядку письмового провадження.

Представник третьої особи - Міністерства оборони України, в наданих до суду письмових поясненнях з посиланням на норми чинного законодавства та судову практику зазначив, що погоджується з вимогами позивача, вважає, що одноразова грошова допомога при звільненні повинна бути виплачена саме відповідачем, а тому вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі. Надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Враховуючи положення ст. ст. 122, 128 КАС України суд вважає за можливе розглядати справу без участі представників сторін у порядку письмового провадження на підставі наявних у справі документів.

Відповідно до положень ч.1 статті 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши подані сторонами документи та заперечення проти позову, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач, підполковник ОСОБА_1, під час проходження військової служби в Збройних Силах України наказом Міністерства оборони України від 19.10.1999 року № 600 був відряджений зі Збройних Сил України до ДП обслуговування повітряного руху України "Украерорух" (відповідач у справі) із залишенням на військовій службі, у зв'язку з чим наказом командира військової частини А2362 від 16.11.1999 року був виключений зі списків особового складу частини. Згідно наказу Украероруху від 01.12.1999 року №272/о позивача з 19.11.1999 року призначено на посаду заступника польотів чергової зміни згідно з штатним розкладом.

Таким чином, з 01 грудня 1999 року позивач - ОСОБА_1, проходив військову службу на різних посадах спочатку в Харківському РСП, а згодом (з 28 лютого 2010) в Дніпропетровському РСП.

Наказом Міністра оборони України (по особовому складу) № 588/о та наказу Дніпропетровського РСП (з особового складу) № 771/вс позивача включено до списків особового складу Украероруху і звільнено з військової служби з вислугою років на військовій службі тривалістю 28 повних років і 02 місяців.

При звільненні позивачу в порушення вимог законодавства не була виплачена одноразова грошова допомога в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за 28 повних календарних років служби в сумі 116 578,00 грн.

Листом Державного підприємства обслуговування повітряного руху України "Украерорух" від 18.10.2016 року № 1.24-2261 відмовлено у виплаті вказаної грошової суми, оскільки як вважає підприємство, вказана сума місячного грошового забезпечення за 28 повних календарних років служби в сумі 116 578,00 грн. повинна виплачуватися позивачу (заявнику) з державного бюджету.

Таким чином, позивачу - ОСОБА_1, відмовлено у виплаті одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби.

Не погодившись з позицією Державного підприємства обслуговування повітряного руху України "Украерорух" щодо відмови у виплаті позивачу суми місячного грошового забезпечення за 28 повних календарних років служби у розмірі 116 578,00 грн., позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою.

По суті спірних правовідносин суд зазначає наступне.

Законом, який визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обовязку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі, є Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" № 2011-ХІІ.

Відповідно до положень статті 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення з військової служби за віком, у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв'язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.

Відповідно до абзаців четвертого, пятого пункту 2 статті 15 Закону № 2011-ХІІ, виплата військовослужбовцям одноразової грошової допомоги при звільненні їх з військової служби здійснюється Міністерством оборони України, іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачених на їх утримання. Військовослужбовцям, звільненим зі служби безпосередньо з посад, займаних в органах державної влади, органах місцевого самоврядування або сформованих ними органах, на підприємствах, в установах, організаціях і у вищих навчальних закладах із залишенням на військовій службі, виплата одноразової грошової допомоги з підстав, передбачених цим пунктом, здійснюється за рахунок коштів органів, у яких вони працювали.

Аналіз зазначених норм матеріального права дає підстави вважати, що обовязок з виплати військовослужбовцям одноразової грошової допомоги при звільненні їх з військової служби законодавець покладає як на Міноборони, інші утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, так і на органи державної влади, органи місцевого самоврядування або сформовані ними органи, підприємства, установи, організації, вищі навчальні заклади залежно від того, були відряджені зазначені військовослужбовці для подальшого проходження служби в органи державної влади, органи місцевого самоврядування або сформовані ними органи, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади чи ні.

У разі коли військовослужбовці звільняються безпосередньо з посад, займаних в органах державної влади, органах місцевого самоврядування або у сформованих ними органах, на підприємствах, в установах, організаціях, вищих навчальних закладах, куди вони були відряджені для подальшого проходження служби із залишенням на військовій службі, обовязок виплати одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби покладається законодавцем на органи державної влади, органи місцевого самоврядування або сформовані ними органи, підприємства, установи, організації, вищі навчальні заклади відповідно, до яких були відряджені зазначені військовослужбовці та у яких вони працювали.

Окрім того, пунктом 1 статті 15 Закону № 2011-ХІІ встановлено, що пенсійне забезпечення військовослужбовців після звільнення їх з військової служби провадиться відповідно до Закону № 2262-ХІІ.

Згідно з частиною першою статті 9 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ, особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби і військової служби за контрактом та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом та звільняються зі служби за віком, станом здоров'я чи у зв'язку із скороченням штатів, після закінчення строку контракту, у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту командуванням, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Частиною пятою статті 9 зазначеного вище Закону встановлено, що особам офіцерського складу, особам середнього, старшого та вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України, звільненим зі служби безпосередньо з посад, займаних в органах державної влади, органах місцевого самоврядування або у сформованих ними органах, на підприємствах, в установах, організаціях і у вищих навчальних закладах із залишенням на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, державній пожежній охороні, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, виплата одноразової грошової допомоги з підстав, передбачених частинами першою та другою цієї статті, здійснюється за рахунок коштів органів, у яких вони працювали.

Відповідно до положень пункту 4 Постанови КМУ від 19.07.1999 р. № 1281 "Про створення об'єднаної цивільно-військової системи організації повітряного руху України", фінансування витрат на утримання підрозділів системи здійснюється за рахунок коштів, передбачених на ці цілі в державному бюджеті, частини коштів, що надходять від аеронавігаційних зборів та з інших джерел, не заборонених законодавством; підрозділи системи вносять плату за оренду каналів зв'язку у розмірах, встановлених для Міністерства оборони.

Грошове та матеріальне забезпечення військовослужбовців, відряджених до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, здійснювати у порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2001 р. N 104 "Про порядок і норми грошового та матеріального забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України, інших військових формувань, осіб начальницького складу органів внутрішніх справ, органів і установ виконання покарань, відряджених до органів виконавчої влади та інших цивільних установ".

Відповідно до пункту 1 Постанови КМУ від 07.02.2001 року №104 "Про порядок і норми грошового та матеріального забезпечення військовослужбовців Збройних Сил, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, інших військових формувань, осіб начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби, відряджених до державних органів, установ та організацій", установлено, що військовослужбовцям, особам начальницького складу органів внутрішніх справ та Державної кримінально-виконавчої служби, відрядженим до державних органів, установ та організацій, виплачується грошове та здійснюється матеріальне забезпечення, передбачене законодавством для військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, особового складу органів внутрішніх справ та Державної кримінально-виконавчої служби.

При цьому грошове забезпечення виплачується виходячи з окладів за посадами, займаними зазначеними особами в державних органах, установах та організаціях, до яких вони відряджені, інших виплат, установлених для відповідних працівників цих органів, установ та організацій, а також окладів за військовими (спеціальними) званнями і надбавки за вислугу років у розмірах і порядку, визначених законодавством для військовослужбовців, осіб начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби.

Згідно зі статтею 9 Закону України № 2011-ХІІ, до складу грошового забезпечення, зокрема, входять в т.ч. одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Одноразова грошова допомога при звільненні зі служби військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу також є одноразовим додатковим видом грошового забезпечення та згідно з Інструкцією щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 12 березня 2012 року № 333, видатки на її виплату здійснюються за кодом "Грошове забезпечення військовослужбовців".

Проаналізувавши наведені норми права, суд дійшов висновку, що оскільки виплата грошового забезпечення військовослужбовцям, відрядженим до Підприємства, здійснюється за рахунок коштів цього підприємства, то виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям при звільненні зі служби також здійснюється за рахунок коштів такого Підприємства.

Зі змісту вказаних положень чинного законодавства вбачається, що Міноборони не здійснює нарахування та виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, відрядженим до Підприємства, та не несе відповідних зобовязань зі здійснення таких видатків.

Слушність такого висновку підтверджена Верховним Судом України у постановах від 13.06.2014 р. по справі №21-158-а14, від 15.07.2014 р. по справі №21-270а14, від 07.10.2014 р. по справі №21-398а14.

Згідно з частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до вимог ст. 94 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 9, 11, 69-72, 86, 94, 128, 159, 160 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України "Украерорух", треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Міністерство оборони України, Дніпропетровський регіональний структурний підрозділ Державного підприємства обслуговування повітряного руху України "Украерорух" про стягнення суми - задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства обслуговування повітряного руху України "Украерорух" (адреса: 08307, Київська область, м. Бориспіль, Аеропорт, код ЄДРПОУ - 19477064) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: 61010, АДРЕСА_1, код - НОМЕР_1) одноразову грошову допомогу при звільненні з військової служби в розмірі 50 % місячного грошового забезпечення за 28 повних календарних років служби в сумі 116578,00 грн. (сто шістнадцять тисяч п'ятсот сімдесят вісім) грн. 00 коп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державного підприємства обслуговування повітряного руху України "Украерорух" на користь ОСОБА_1 (код НОМЕР_1) судовий збір у розмірі 1165 (одна тисяча сто шістдесят п'ять) грн. 78 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Полях Н.А.