Ухвала суду № 65456424, 17.03.2017, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

17 березня 2017 року 810/710/17

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Балаклицького А.І., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Києві клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" про закриття провадження в адміністративній справі

за позовомОСОБА_1додержавного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобелєвої Алли Михайлівнитреті особиТовариство з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи", Публічне акціонерне товариство "БТА Банк"провизнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобелєвої Алли Михайлівни, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи", Публічне акціонерне товариство "БТА Банк" про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер 32835910 від 09.12.2016 17:05:09, згідно з яким за ТОВ "Кредитні ініціативи" зареєстровано право власності на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1112472432224.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем безпідставно та з порушенням вимог законодавства зареєстровано право власності на вказаний житловий будинок за ТОВ "Кредитні ініціативи".

Відповідач будь-яких письмових пояснень або заперечень проти позову до суду не надав.

До суду через канцелярію від представника ТОВ "Кредитні ініціативи" надійшло письмове клопотання про закриття провадження у справі у зв'язку із неналежністю її розгляду в порядку адміністративного судочинства.

В обґрунтування заявленого клопотання зазначено, що згідно з позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 14 червня 2016 року №21-41а16, спірні правовідносини, пов'язані із невиконанням, на думку позивача, умов цивільно-правової угоди, не є публічно-правовим спором, а випливають із договірних відносин і мають вирішуватися судами за правилами Цивільного процесуального кодексу України.

У судове засідання, призначене на 27.02.2017, з'явився представник позивача.

Відповідач та треті особи, які належним чином були повідомленні про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явились, явку уповноважених представників у судове засідання не забезпечили, з клопотаннями про відкладення розгляду справи до суду не звертались.

Відповідно до приписів частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи, що для розгляду і вирішення даної справи відсутня потреба у заслуховуванні свідків чи експертів, а також немає інших перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, зазначених у статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, судом прийнято рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами та доказами.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що провадження у даній справі підлягає закриттю з таких підстав.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 04 травня 2007 року між ВАТ "БТА Банк" та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір №075/06б, відповідно до умов якого Банк надав ОСОБА_3 грошові кошти у сумі 300000 доларів США, строком з 04 травня 2007 року по 04 травня 2022 року включно, зі сплатою процентів за користування кредитними коштами у розмірі 15% річних.

У свою чергу, 04 травня 2007 року між ВАТ "БТА Банк" та майновим поручителем по кредиту ОСОБА_3 - ОСОБА_1 був укладений договір іпотеки, відповідно до умов якого на забезпечення основного зобов'язання за кредитним договором від 04.05.2007 №075/06б в іпотеку була передана земельна ділянка з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, площею 0,1053 га, а також домоволодіння АДРЕСА_1, яке розташоване за цією ж адресою.

Дане обтяження було зареєстровано в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, реєстраційний номер 4913687 від 05.05.2007.

03 квітня 2014 року між ПАТ "БТА Банк" та ТОВ "Кредитні ініціативи" було укладено Договір про передачу прав за іпотечними договорами, відповідно до умов п. 1.1. якого сторони домовились, що разом з відступленням права вимоги заборгованостей по кредитних договорах від боржників, що здійснюється на підставі Договору факторингу від 03 квітня 2014 року, укладеного між цими сторонами, одночасно передаються права вимоги за іпотечними договорами.

На підставі вказаного договору ТОВ "Кредитні ініціативи" отримало право вимоги, у тому числі й за вищевказаним договором іпотеки від 04.05.2007.

У подальшому позивачу стало відомо, що 09.12.2016 право власності на вказаний житловий будинок зареєстровано за ТОВ "Кредитні Ініціативи".

Як вбачається з Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта нерухомого майна від 14.01.2017 №78134200, власником житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 є ТОВ "Кредитні ініціативи" на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер: 32835910 від 09.12.2016 17:05:09, приватного нотаріуса Кобелєвої Алли Михайлівни Київського міського нотаріального округу.

В Інформаційній довідці також зазначено, що державна реєстрація права власності проведена на підставі договору іпотеки від 04.05.2007 №1422.

Вважаючи такі дії відповідача протиправними, а реєстрацію права власності такою, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

При цьому, судом встановлено, що згідно інформації, наявної в Єдиному державному реєстрі судових рішень, 30 квітня 2013 року Оболонським районним судом міста Києва було прийнято рішення по справі №756/1262/13-ц, згідно з яким стягнуто солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1), ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства "БТА Банк" заборгованість у розмірі 12049012 грн. 78 коп.

Так, зі змісту даного судового рішення вбачається, що воно було прийнято у зв'язку неналежним виконанням ОСОБА_3 зобов'язань по кредитним договорам, в тому числі по кредитному договору від 04.05.2007 №075/06б.

При цьому, ОСОБА_1 був поручителем ОСОБА_3 перед банком на підставі договору поруки від 04.05.2007 №075/06б-1, укладеного між ВАТ "БТА Банк" та ОСОБА_1

Враховуючи встановлені обставини, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у справі "Zand v. Austria" від 12 жовтня 1978 року вказав, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…)". З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Cуду України від 04.11.2015 у справі №457/1243/13-а.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 15 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Як було встановлено судом, позивачем заявлено позовні вимоги щодо визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобелєвої Алли Михайлівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер 32835910 від 09.12.2016 17:05:09, згідно з яким за ТОВ "Кредитні ініціативи" зареєстровано право власності на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, на підставі договору іпотеки від 04.05.2007 №1422.

Таким чином, оскільки зазначені спірні правовідносини пов'язані із цивільно-правовою угодою та стосуються права власності на спірне нерухоме майно, тобто цивільного права, то даний спір не є публічно-правовим, а випливає з договірних відносин і має вирішуватись судами за правилами Цивільного процесуального кодексу.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 14.06.2016 №826/4858/15 (21-41а16).

Так, в постанові від 14.06.2016 за №21-41а16 у справі №826/4858/15, Верховний Суд України зазначив, що при визначенні судової юрисдикції щодо вирішення справи суд повинен виходити з характеру спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких звернувся позивач, суб'єктного складу сторін, предмета спірних правовідносин та вказує, що визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі і обов'язок суб'єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін, суд, який розглянув справу (адміністративний), не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися "судом, встановленим законом" у розумінні частини першої статті 6 Конвенції.

Тому, спори де спірні правовідносини пов'язані із невиконанням умов цивільно-правової угоди, не мають характеру публічно-правових, а випливають з договірних відносин і мають вирішуватися судами за правилами ЦПК.

Частиною першою статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

Таким чином, проаналізувавши вище викладені норми та з'ясовані обставини, приймаючи до уваги висновок Верховного Суду України, викладений у постанові від 14 червня 2016 року №21-41а16, а також те, що спір у даній справі випливає із договірних відносин, суд прийшов до висновку про необхідність закриття провадження у справі, оскільки вона не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до п. 1 ч. 1, ч. 2 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України, суд закриває провадження у справі: якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.

На підставі викладеного, керуючись статтями 157, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

у х в а л и в:

Клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" про закриття провадження в адміністративній справі №810/710/17 - задовольнити.

Закрити провадження в адміністративній справі №810/710/17 за позовом ОСОБА_1 до державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобелєвої Алли Михайлівни, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи", Публічне акціонерне товариство "БТА Банк" про визнання протиправним та скасування рішення..

Роз'яснити позивачу, що спір підлягає вирішенню за правилами Цивільного процесуального кодексу України.

Копію ухвали направити особам, які беруть участь у справі.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Балаклицький А. І.